2. Поширення християнства на Русі за Ольги.
Розповідь учителя.
Ми уже дізналися про ставлення до релігії за Аскольда, Олега та Ігоря. Тепер давайте з’ясуємо, яким було ставлення княгині Ольги, Святослава та Ярополка до християнської віри
Саме княгиню Ольгу всім відомий Нестор-літописець порівнював із яскравою зорею, що передує сходу Сонця. Княгиня Ольга була християнкою. Факт цей беззаперечний і не потребує додаткової аргументації. Але важливим є з’ясувати обставини її хрещення, а також вплив цього факту на поширення християнської релігії на Русі Саме її православна церква канонізувала як Рівноапостальну, прилучивши до лику святих.
Колективна робота за завданням.
Учитель по черзі демонструє класу картки з написаними роками: 957, 959, 961.
Учні називають події, що відбулися у ці роки:
957р. – княгиня Ольга здійснила дипломатичну подорож до Константинополя й уклала новий договір із Візантією, а також прийняла хрещення.
959 р. – княгиня вислала своє посольство до імператора Священної Римської Імперії Оттона І.
961 р. – на Русь прибула місія Оттона І з метою прилучити Русь до римо-католицького світу, але успіху не мала.
Княгиня Ольга багато зробила для поширення християнства на Русі (Є свідчення, що на місцях капищ Ольга встановила хрести, що, можливо, вказують на заснування княгинею християнських храмів). Багато, але не все, що вона могла зробити як правителька країни. На останній вирішальний крок – проголошення християнства офіційною державною релігією – вона так і не наважилася.
Запитання.
Чому, на вашу думку, Ольга не наважилася зробити християнство державною релігією?
Учитель узагальнює відповіді учнів.
Розповідь учителя.
Християнізації Русі, яка так успішно здійснювалася за Ігоря і Ольги, було завдано великої шкоди в роки правління їх сина Святослава. При ньому на Русі відбувся поворот до язичництва: руйнувалися православні храми, розгромлювалися християнські общини.
Зі смертю Святослава і вступом на престол його сина Ярополка язичницькі безчинства, санкціоновані раніше верховною владою, змінилися віротерпимістю, що теж виходило від влади.
Таким чином, ставлення до релігії змінювалось відповідно до тих чи інших обставин і відношення самих князів до неї.
3. Хрещення Русі за Володимира Святославича
Повідомлення вчителя.
Володимир проводив широкомасштабну і далекоглядну внутрішню політику, спрямовану на зміцнення могутності Київської Русі через концентрацію державної влади у руках князя. Заходами, які могли б це забезпечити, стало впровадження ряду реформ. Важливу роль серед них відіграла релігійна реформа. На цій реформі князя слід зупинитися більш ґрунтовно, розглянувши історичні джерела, які оповідають нам про її проведення.
Спочатку Володимир Святославич спробував реформувати язичництво.
Колективна робота за завданням.
Прослухати уривок вірша, відповісти, про що йдеться мова.
Біля княжої палати
Зеленіє княжий сад,
Попід липами густими
Стали ідоли уряд.
Ідол Волоса, Перука,
Ось Сворожич, там Стрибог,
А за ними найщедріший Дажбог.
Перед кожним тиха жертва
Тліє в полум'ї блідім,
І іде, летить угору,
Як молитва, сизий дим.
Репродуктивна бесіда за запитаннями.
Які сили природи уособлювали вищеназвані боги?
Робота з історичним джерелом.
Розглянути два уривки з "Літопису Руського", які оповідають про протилежні дійства: почитания язичницьких богів (А) та прийняття християнства русичами (Б).
А. "У рік 6488 (980). І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі поза двором: Перуна дерев'яного, а голова його була срібна, а вус — золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Мока. І приносили їм люди жертви, називаючи їх богами, і проводили синів своїх, і жертвували їх цим бісам, і оскверняли землю. І осквернялась жертвами їхніми земля Руська і пагорб той. Але преблагий Бог не хоче смерті грішникам; на тім пагорбі нині є церква Св. Василя (Великого) як ото потім скажемо".
Б. "І було видіти радість велику на небі і на землі, що стільки душ спасається, а диявол тужить, говорячи: "Горе мені, бо проганяють мене звідси!" Люди ж, охрестившись, ішли у доми свої. А Володимир радий бувши, що пізнав він Бога сам і люди його, і глянувши на небо, сказав: "Боже великий, що створив небо і землю, поглянь на нові люди свої! Дай же їм, Господи, узнати тебе, істинного Бога, як ото узнати землі християнські, і утвердь в них віру правдиву і незмінну. А мені допоможи, Господи, проти ворога — диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів підступи його".
Самостійна робота за завданнями і запитанням.
1. Скласти порівняльну характеристику християнства та язичництва. Результати занести до таблиці.
Зразок таблиці.
Риси, притаманні християнству та язичеству | |
Християнство | Язичество |
Триєдиний Бог | Багатобожжя |
Церква | Капище |
Священики | Жерці |
Почитания сил природи | Віра у надприродну силу Бога |
Молитва-звернення до Бога | Через жертвоприношення вшановуються Боги |
2. Надати характеристику якійсь одній рисі християнства або язичництва.
3. Чому Володимир надав перевагу християнству?
Учитель узагальнює віповіді учнів і наголошує, що остаточно було прийнято християнство на Русі у 988 році.
Образна розповідь.
Перед тим як вибрати православну віру, князь Володимир скликав Велику раду, на яку були запрошені представники різних релігій для того, щоб вони розповіли про свої вірування. Після цього князь направив до цих земель своїх посланців. Найбільше вразила його розповідь про їхню подорож до Константинополя і відвідання храму св. Софії. Після довгих вагань Володимир обрав саме цю віру, і щоб через прийняття християнства не потрапити в ідеологічну або ж навіть політичну залежність від Візантії, Володимир вирішує одружитися з візантійською цесарівною.
Вирішенню цієї проблеми посприяв збіг обставин. Візантійський імператор Василь II запросив військової допомоги у руського князя для придушення заколоту магнатів. Володимир погодився з умовою, що він укладе шлюб з сестрою імператора. Проте, опанувавши ситуацію, імператор зрікся своїх обіцянок. Щоб примусити Василя II погодитись на цей шлюб, Володимир зібрав військо і рушив на Крим, де захопив візантійське місто Корсунь (античне місто Херсонес). Візантійський імператор дав згоду на шлюб, але за умови, що Володимир прийме християнство. Князь погодився. За легендою Володимир осліп, а після охрещення прозрів.
Самостійна робота за контурною картою.
Визначити територію Візантії, означити шлях руської флотилії та місце її зупинки.
ІІІ. Закріплення та повторення вивченого матеріалу
Бесіда за запитаннями.
1. З якою метою Володимир вирішив прийняти єдину віру по всій державі?
2. Чи сприяло прийняття християнства на Русі розвитку культури? Аргументуйте.
3. В якому році Володимир охрестив Русь?
4. Як ви вважаєте, чи сприяв Володимир будівництву церков на Русі? Чому?
Заключне слово вчителя.
Київська Русь за Володимира Великого досягла політичної могутності, а його діяльність сприяла розвитку держави й зміцненню її міжнародного авторитету.
V. Підсумковий етап
Як ви вже знаєте до князя Володимира, , були християни в державі. Так, прийняли віру Христа Аскольд, Ігорева дружина — княгиня Ольга, а лише тоді Володимир.
"Ввійшовши на Київський престол у 980 році і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир започаткував нову добу в історії Київської Русі, найголовнішим досягненням якої було впровадження християнства в 988 році".
"Панування Володимира мало дуже велике значення в історії нашого народу. Церква визнала його святим за те, що він зробив для християнства. В історії він зветься Великим за велику вагу його правління".Опрацювати текст підручника..Скласти хронологічний ланцюжок "Впровадження християнства на Русі".
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати текст підручника.
2. Скласти хронологічний ланцюжок "Впровадження християнства на Русі".
3. Підготувати відповідь на запитання: Що мав на увазі Нестор-літописець, зазначивши у "Повісті временних літ", що Собор руських єпископів після прийняття християнства на Русі святково заявив Володимиру: "Ти поставлений Богом для покарання злих, а добрим на милість"?
... іювалася з молодістю, початком, активність, народженням, захід – зі старістю, завершенням, пасивністю та смертю. Слід також відзначити, що сприйнятті світу в цілому та простору зокрема слов‘янським населенням Київської Русі були характеризувалося особливостями його міфологічної свідомості. Ці особливості - анімітизм, анімізм та антропоморфізм. Анімітизм – це оживлення всього світу в цілому та ...
... у "iстинну вiру", проте його успiхи були вкрай незначними. Люди розбіглися по лiсах i дiбровах. Цей край залишався язичницьким принаймi до кiндя ХII столiття. Розділ ІV. Пережитки язичництва в Київській Русі після прийняття християнства Процес християнiзацiї держави йшов повiльно, а незрiдка й хворобливо, населення гостро реагувало на новi iдеологiчнi віяння, що розповсюджувалися по всiх ...
... зон України. Однак представники різних народів ще тривалий час зберігають власні поховальні звичаї. Отже, можемо говорити про вірування і уявлення населення Скіфії як складову частину духовного життя наших предків. Поховальні обряди скіфів нагадують традиції населення України епохи бронзи. Курганний обряд захоронення у скіфів не був єдиним. В Степу, Лісостепу, на Північному Кавказі, в Криму тощо ...
... і надається можливість свободи совісті, але у межах однієї обраної релігії. Свобода церкви - законодавчо закріплене й гарантоване державою право на вільну діяльність церкви та інших релігійних організацій в мелісах їх функціонального призначення, організаційно-управлінських потреб. Це надає можливість церквам, релігійним організаціям та установам автономно виконувати свою діяльність незалежно від ...
0 комментариев