Опалювання і вентиляція

2.7 Опалювання і вентиляція

2.7.1 Опалювання

Передбачено дві самостійні системи опалювання:

система опалювання житлових приміщень;

система опалювання приміщень суспільного призначення.

Як нагрівальні прилади прийняті радіатори чавунні «МС-140 М» ГОСТ 8690-94 з номінальним тепловим потоком 1 секції 0,16 кВт. Система опалювання передбачена з нижньою розводкою подающою і зворотньою магістральних трубопроводів.

Стояки систем опалювання запроектовані для житлової частини будівлі однотрубними П-образными, а для приміщень суспільного призначення двотрубними вертикальними.

Для регулювання тепловіддачі опалювальних приладів на однотрубних стояках передбачаються крани регулюючі подвійного регулювання, а для двотрубних стояків крани кулькові.

Магістральні трубопроводи систем опалювання і трубопроводи опалювальних стояків передбачені із сталевих водогазопровідних труб по ГОСТ 3262-75* і сталевих електрозварювальних труб по ГОСТ 10704-91.

У теплових вузлах кожного будинку встановлюються тепломіри, що враховують роздільне теплове навантаження на опалювання і гаряче водопостачання.

Гаряче водопостачання здійснюється по відкритій схемі з установкою регулятора температури.

2.7.2 Вентиляція

Повітрообміни приміщень визначені для житлової частини будівлі по кратностям, а для приміщень суспільного призначення з умов забезпечення санітарної норми подачі зовнішнього повітря в ці приміщення.

Вентиляція будинку прийнята припливно-витяжна природна.

Витяжка ( через вентиляційні канали, розміщені в кухнях, ванних кімнатах і санвузлах, приток неорганізований через нещільність віконних і дверних отворів. Вентиляційні канали прийняті прямокутної форми і розташовуються у внутрішніх капітальних стінах.

У приміщеннях суспільного призначення вентиляція припливно-витяжна механічна.

2.8. Електропостачання і електроустаткування

2.8.1 Силові електроспоживачі

Силовими електроспоживачами будівлі є: електроприводи ліфтів, насоси протипожежного і питного водопостачання, сантехнічної вентиляції, технологічні струмоспоживачі магазинів, кафе, спортивних і інших споруд. Всі силові струмоспоживачі будівлі живляться від водно-розподільних пристроїв.

2.8.2 Електроосвітлення

Проектом передбачений пристрій робочого, аварійного (евакуаційного), ремонтного освітлення в житлових, торгових і адміністративно-суспільних приміщеннях будинку. Всі мережі електроосвітлення живляться від водно-розподільних пристроїв.

2.8.3 Зовнішнє електроосвітлення

Проектом передбачений пристрій зовнішнього електроосвітлення території будинку - вуличними світильниками з натрієвими лампами високого тиску. Управління зовнішнім електроосвітленням передбачено від панелей зовнішнього електроосвітлення проектованих трансформаторних підстанцій.

3. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

3.1 Розрахунок і конструювання пілона

Вихідні дані

Пілон третього поверху розглядаємо як умовно центрально стиснутий елемент при випадкових ексцентриситетах.

Підраховуємо розрахункове навантаження на пілон:

Власна вага колони: G_n = b_c∙ h_с∙ h₀∙ ρ_у∙ γ_f = 0,8∙ 1,5·3∙ 25∙ 1,1 = 198 кН;

Навантаження від покриття і перекриття:

Постійне навантаження G = 8818,49 кН;

Тривале навантаження V = 3354,12 кН;

Короткочасне навантаження V_sh = 4592,33 кН;

Довгостроково діюче розрахункове навантаження:

N_ld = G + G_n +V = 8818,49 + 198 + 3354,12 = 12370,61 кН, до нього відносяться постійна і всі тимчасові навантаження, за винятком короткочасних.

Короткочасне навантаження N_сd = V_sh = 4592,33 кН;

Повне навантаження дорівнює:

N₃ = N_ld + N_сd = 12370,61 + 4592,33 = 16962,94 кН.

Розрахунок пілону

Розмір поперечного перерізу пілона приймаємо рівним h_c·b_c = 25·150 см, бетон класу В30, R_b = 17 МПа, арматура подовжня зі сталі класу А-III, R_sc = 365 МПа, γ_b2 = 0,9, µ - коефіцієнт армування, прийнятий рівним µ_opt = 0,74%.

Спочатку обчислюємо відношення N_ld / N₃ = 12370,61/16962,94 = 0,73; гнучкість пілона λ = l₀/h_c = 600/25 = 24 > 4, λ = l₀/b_c = 600/150 = 4, отже, необхідно враховувати прогин пілона

При h_c = 25 см > 20 см коефіцієнт η = 1; коефіцієнт φ обчислюємо по формулі: φ₁ = φ_b + 2·(φ_r – φ_b)·α₁.

Задаємося відсотком армування µ = 0,74% (коэф. µ = 0,0074) і обчислюємо α₁:

Потім знаходимо по таблиці коефіцієнт φ_b = 0,913 і, полагая, що

A_ms < 1/3·(A_s + A_s’) φ_r = 0,913, тому що φ_r = φ_b = 0,913, φ₁ = 0,913.

Необхідну площу перетину подовжньої арматури обчислюємо по формулі:

Приймаємо конструктивно 8 діаметром 28 А-III, ∑A_s1 = 49,26 см² та 6 діаметром 28 А-III, ∑A_s2 = 36,95 см², тоді ∑A_s = ∑A_s1 + ∑A_s2 = 49,26 + 36,95 = = 86,21 см².

Відсоток армування µ = (86,21/12000)·100 = 0,72 % (що близько прийнятому µ = 0,74 %).

Приймаючи φ₁ = 0,913, обчислюємо фактичну несучу здатність перетину колони по формулі:

N_fc = η·φ(R_b·γ_b2·A + ∑A_s·R_sc) = 1·0,913·[17·0,9·(100)·150·80 + 86,21·365·(100)] = 19635,6 кН > N₃ = 16962,94 кН, міцність перетину достатня.

Робочі стрижні подовжньої арматури розташовуємо по периметру в поверхні перетину колони з дотриманням мінімальної величини захисного шару. Відстань у світлі між стрижнями повинне бути не менш 5 см, товщина захисного шару бетону – не менше 15 мм. При стисканні робочої арматури довжина нахлесткі стрижнів по БНіП повинна бути не менш 30d_s.

Підбір арматури

Поперечну арматуру (хомути) відповідно до даних табл. приймаємо діаметром 8 мм класу А-1 кроком S = 300 мм.

Схеми армування пілону показані на аркуші.