3.2.2 Вибір глибини закладання роствірка
Визначення глибини закладання роствірка залежить від декількох чинників:
Глибини промерзання ґрунту
Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунту визначається по формулі:
м, де
Mt - коефіцієнт, чисельно рівний сумі абсолютних значень середньомісячних негативних температур за зиму в даному районі по СНиП 2.01.01-82 "Будівельна кліматологія і геофізика".
d0 - величина в метрах, що приймається рівною:
для суглинків і глин - 0,23 м;
для супісків, пісків дрібних і пилуватих - 0,28 м;
для пісків середньої крупності, великих і гравелистих - 0,30 м;
Розрахункова глибина сезонного промерзання ґрунту визначається:
м, де
kh - коефіцієнт враховує вплив теплового режиму споруди і приймається по таблиці №1 СНиП 2.02.01-83*.
Наявність конструктивних особливостей
У нашому випадку підвальних приміщень немає, тому
Глибина закладання роствірка
Враховуючи всі перераховані умови, приймаємо глибину закладання роствірка dр = 1,2 м, виходячи з кратності ростверка по висоті 15 см.
3.2.3 Визначення несучої здатності палі
Визначаємо по формулі:
,
Де γс – коефіцієнт умов роботи ( γс = 1);
А – площа перетину палі;
R – розрахунковий опір під підошвою палі, залежить від довжини палі і ґрунту. (R = 12600 кПа);
кН
3.2.4 Розрахункове навантаження на палю
Визначаємо по формулі:
кН
де γк – коефіцієнт запасу. Для розрахунку він дорівнює 1,4; для польових випробувань ‑ 1,25.
3.2.5 Розрахунок ростверка як залізобетонній конструкції
Розрахунок на продавлювання в даному випадку цей розрахунок не потрібно проводити, оскільки конструкція ростверка жорстка.
Підбір арматури
У нашому ж випадку, коли ростверк жорсткий, ми приймаємо конструктивно сітку з арматури А-III діаметром 12 мм.
3.3 Розрахунок оболонки
3.3.1 Просторові конструкції
З коротких металевих стрижнів можна утворювати різні просторові ґратчасті конструкції, придатні для перекриття великих просторів. Такі конструктивні системи останнім часом одержали широке поширення і їх ефективно використовують у плоских і криволінійних покриттях суспільних і виробничих будинків.
Застосування просторових ґратчастих конструкцій у сучасному будівництві дозволяє:
домагатися органічної єдності конструкції й архітектурної форми;
створювати виразні архітектурні рішення внутрішнього простору і спорудження в цілому;
перекривати приміщення з будь-якою конфігурацією плану;
істотно полегшувати масу покриття, підвищуючи за рахунок цього ефективність роботи конструкції на корисні навантаження;
за рахунок багаторазової повторюваності уніфікувати елементи та вузлові деталі, забезпечувати можливість потокового виготовлення їх на високомеханізованих заводах;
зручно і легко транспортувати збірні елементи з заводу-виготовлювача до місця будівництва;
звести роботу на будівельному майданчику до простої та швидкої зборки елементів.
Недоліками просторових ґратчастих систем покрить вважають підвищену трудомісткість виготовлення елементів і труднощі виконання вузлів у порівнянні з традиційними рішеннями металевих конструкцій. При серійному виготовленні стандартних елементів на заводах ці недоліки варто розглядати як особливості ґратчастих конструкцій з коротких стрижнів.
Коли були знайдені раціональні рішення схем, вузлів і з'явилися методи розрахунку на ЕОМ складних багаторазово статично невизначених конструкцій, ґратчасті просторові покриття одержали бурхливий розвиток у світовій будівельній практиці і серед прогресивних конструкцій сприяли появі різних просторових систем, що характеризуються багатим різноманіттям форм. У цілому всі ґратчасті просторові конструкції можна розділити на дві основні групи: перехресно-стрижневі конструкції і сітчасті оболонки.
Перехресно-стрижневими називаються просторові конструкції, що складаються зі зв'язаних між собою у вузлах перетинання балок або ферм, що працюють на вигин у двох або більш напрямках. Різні типи перехресно-стрижневих конструкцій утворяться перетинанням плоских ферм у двох, трьох або навіть чотирьох напрямках. Оскільки в цілому конструкції покриття виявляються плоскими у виді просторових стрижневих плит, то надалі скорочено будемо називати їх плитами. Похилі ферми при взаємному перетинанні утворять на площинах верхніх і нижніх поясів плит сітки з квадратним осередком. У плані осередку поясів виявляються зміщеними одна щодо іншої. Такі плити являють собою конструкції, утворені як би з багаторазово повторюваних стрижневих пірамід із квадратною основою.
0 комментариев