В. Сосюра – Захисник рідної землі та мови

3.3 В. Сосюра – Захисник рідної землі та мови

У багатьох читачів Володимир Сосюра викликає асоціації з більшовицькою революційною романтикою, як основною ланкою, яка пронизувала більшість його творчості. На щастя, зовсім протилежне, дійсне минуле поета стає відомим щораз ширшому загалові. Стихія, якою звичайно була революція, не могла не залишити свого впливу на житті та творчості поета, особливо поета з такою тендітною душею, як В. Сосюра. Зрештою, участь поета у бурхливих історичних подіях оправдовує застосування біографічного методу дослідження також до творчості, яку своєю темою охоплює цей підрозділ. Незалежно від того, сприймав В. Сосюра революцію, чи ні, природнім є те, що вона підсилила та роздмухала його талант, так як це було у випадку інших письменників. Для В. Сосюри щастям було те, що революція ввірвалася в його юність як нектар на спрагу романтично настроєної душі - його приваблювала гроза революції, тому вона так легко стала таким важливим сюжетом “пісні”. Розквіт творчості поета припадає на час, коли партійна ідеологія, приборкавши вже своїх прихильників, почала прямувати в бік захоплення трудовими явищами, дедалі частіше визнавши революційну романтику вчорашнього дня небезпечною. В. Сосюра сліпо вірив у те, що революція поліпшить людську долю. З точки зору поета, вона була бунтом проти несправедливості та приниження людей. Як скоро виявилося, саме цей бунт використала згодом радянська влада для досягнення своїх цілей.[181]В. Сосюра увійшов у доросле життя як учасник Української революції 1918-1920 рр. Саме тоді, коли у поета була ще змога відверто звертатися до сюжетів, які насправді були близькими його серцю, провідною ідеєю його творчості була ідея України. В. Сосюрі йшлося про Україну як державу, про долю Батьківщини та її майбутнє. Саме ця любов до рідного краю була причиною страждань, яких зазнав поет з боку радянської влади. Саме чутливість та тендітна психіка штовхнули поета на шлях, який повів його до писання творів на вимоги часу. Однак, не ця остання творчість перемогла, а навпаки – ці перші, настроєні патріотичним духом рядки. Бо саме вони лишаються та лишаться в пам’яті про поета назовсім.[182] Складна історична доля, яка випала Україні під кінець другого десятиліття ХХ століття, стала невід’ємною часткою долі В. Сосюри, коли він в 1918 році добровольцем вступає до полку Гайдамаків, Української Народної Армії. Ці події знайдуть своє віддзеркалення в пізнішій поемі “Червона зима”. Нижченаведений фрагмент поеми виразно свідчить про патріотичне настроєння поета: “На фронт, на фронт, А на пероні люди, Біля вагонів Ми співаєм “чумака”[183]“Червона зима” - дуже цікавий та визначний твір В. Сосюри ще з іншого боку. Саме в цій поемі поетові вдалося передати перші враження молодого хлопця, який скоро став рядовим солдатом, залишивши свої романтичні уявлення про волю і щастя. Однак “Червона зима” найцікавіша в тому сенсі, що в ній поет передбачив свою долю, в якій змучене поетичне Я поета відмовляється від волі та приєднується до загальної течії.[184]До служби в рядах армії Української народної республіки В. Сосюра ставився свідомо та сумлінно. Доказом цього є час служби (аж до 1920 року, тобто до розгрому армії) та служба в особистій охороні Атамана Симона Петлюри. Після розгрому армії Української народної республіки, В. Сосюрі лишилося ризикувати життям, або змиритися з більшовицьким рухом, щоб вижити та залишитися на Україні. Як вважає дослідник Василь Терещенко, з яким я зустрівся особисто у Донецьку, перехід на бік червоних безумовно був зрадою українського визвольного руху з боку В. Сосюри. Проте з поглядів сучасності, несправедливо і необ’єктивно засуджувати або виправдовувати поета. Про свій погляд на цю тему В. Терещенко пише також у своєї праці про В. Сосюру.[185]Незабаром, після перемоги комуністичної революції протягом певного часу співіснували комуністична і національна ідеї. Вірші В. Сосюри, написані у той час, сповнені великого бажання служити українському народові та згадок славного минулого України. Як приклад хочу навести фрагмент поеми “Мазепа”: “Вкраїну полонив поляк, І, наче оводи ті злі, Її обсіли москалі...”[186]

і “я хочу швидше відціля віддячить москалю і ляху, що мій народ ведуть на плаху під сміх царя і короля!”[187]Доказом поетового патріотизму була і друга світова війна, позаяк національна ідея знов оволоділа поетом у ті часи. Правда, це було за дозволу тодішньої диктатури, але все-таки вкотресь показало, яка орієнтація насправді найближча серцю поета.[188] Ще інший приклад патріотичної думки В. Сосюри знаходимо у рядках вірша “Розгром”: “Той каже – я великорос – Так гордо, радісно, пихато. А я стою, немов проклятий, - Дитина українських гроз.” В. Сосюра ніколи не спромігся на правдиву оцінку свого життя і творчості, навіть після смерті Сталіна та подій що мали місце опісля. Однак, гадаю, не поета слід звинувачувати у тому, а скоріше злочинний режим, який забрав багато українських душ.[189]Віршів, що висловлюють любов до України у В. Сосюри багато. Любов до Батьківщини та рідної української мови були важливими мотивами творчості В. Сосюри. Варто ще раз нагадати, що В. Сосюра народився та виростав на вже тоді зрусифікованому Донбасі, тому те, що він залишився при рідній мові, було не лише подвигом, але також свідчило про глибокий патріотизм поета. Шлях поета до закріплення в ньому української мови як мови його творчості вів через творчість Тараса Шевченка. Про вплив шевченкової творчості на свою національну тотожність поет згадував неодноразово.[190] Ця проблема стала об’єктом уваги ряду науковців.

Наступним моментом у житті поета, який ще посилив любов до рідної мови, був період перебування в армії С. Петлюри. Тут поет вчився в юнацькій школі, в якій, звичайно виховували учнів у суто патріотичному дусі. Поряд із таким вихованням йшло читання українських віршів та зустріч з Симоном Петлюрою. [191] Згодом В. Сосюра знайомиться з віршами Павла Тичини, який в ранній період своєї творчості був геніальним поетом-патріотом.[192] Вирішальними в сенсі самовизначення були слова поета, сказані одному із його товаришів, який дорікав В. Сосюрі, що той, переходячи з російської мови на українську, “сменил королевскую флейту на сопилку”. У відповіді поет сказав, що йому “сопилка дороже тысяч королевских флейт!»[193] Ці останні слова точно віддають ставлення поета до рідної української мови. Зрештою, воно помітне в кожному майже рядку творчості В. Сосюри. На завершення цієї теми слід згадати про заповітний вірш В. Сосюри «Любіть Україну», який найбільш виразно віддзеркалює патріотичні думки поета. Твір написаний в 1944 році, тобто в один із тяжких моментів Другої світової війни. Вірш постав як заповіт митця-громадянина своєму народові. У розумінні поета любов до рідного краю та повага до інших народів ідуть поряд. У вірші В. Сосюра наголошує також на смертность людини у контексті вічності народу[194]:«Всім серцем любіть Україну свою, - і вічні ми будемо з нею!»[195]Ідеєю вірша була любов до Батьківщини у рамках моральної основи світогляду.[196] Однак радянська влада не зрозуміла чисто синівської любові поета до власного краю. Вірш став причиною подальших цькувань поета та звинувачень у націоналізмі. Наслідки такого перебігу подій поетові довелося відчувати майже до кінця свого життя. Однак, натхнена патріотичним духом спадщина поета залишилася серед народу на покоління, а скоріше навіки.

Висновки

Гадаю, що, як авторові роботи, мені вдалося справити з її метою, тобто висвітленням творчості Володимира Сосюри в контексті літератури Донбасу. Володимир Сосюра і Донбас – нерозривні і про це можна було переконатися прочитавши написану мною роботу.

В творчості Володимира Сосюри ми побачили Донбас як географічне явище, як об’єкт спогадів про молоді літа, малу Батьківщину поета, яку він описує з патріотичною пристрастю та врешті як джерело та плацдарм психологічного формування та, неодноразово, страждання, якого зазнав поет.

Про Володимира Сосюру написано вже багато. Однак, вважаю, що саме в цієї роботі мені вдалося дуже детально висвітлити у чому полягає феномен Донбасу та як він вплинув на творчість Володимира Сосюри. Черговою особливістю роботи є застосування філософії Карла Густава Юнга для аналізу ліричної творчості Володимира Сосюри. Хоча у рамках цієї роботи бачимо лише зачаток такого аналізу творів поета, гадаю, що мені вдалося наголосити на велику придатність такого методу для пошуків так званого „другого дна” ліричної творчості Володимира Сосюри. На мою думку, саме такі дослідження наближають нас до поглиблення знання про те, що дійсно відбувалося в глибині душі Володимира Сосюри. Надіюсь, що будуть проводитися подальші дослідження в цьому напрямку та що вони розкриватимуть деякі досі не досліджені моменти життя поета.

Отже тема, яка стосується Донбасу (регіону України, який сьогодні приковує особливу увагу) та донбасівського письменника, Володимира Сосюру (внутрішність якого ще далеко не досліджена) дуже актуальна. Цю роботу можна рахувати лише як вступ до дальшої праці у цьому напрямку. Надіюсь, що саме вона відкриває цікавий шлях для дослідження життя та творчості Володимира Сосюри.

Бібліографія

1.  Українська Радянська Енциклопедія

2.  О. Башун (керівник проекту), „Історія”, у: Інформаційний портал Донеччини (http://www.info.dn.ua/history/ 01.11.2004р.),

3.  В. Оліфіренко і С. Оліфіренко, „Періодизація літературного життя на Донбасі”, у: журнал „Схід” № 4 (35)/2000 р.,

4.  Nowa Encyklopedia Powszechna PWN, Wydawnictwo Naukowe PWN S.A., Warszawa,

5.  І. Саєнко, „Регіони – історична правомірність”, у: „Слово Просвіти”, ч. (224), 22-28.01.2004р. (http://slovo.prosvita.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=79 01.11.2004р.)

6.  V. Mykhnenko, “From Exit to Take-Over: The Evolution of the Donbas as an Intentional Community”, Paper for Workshop no. 20 – The Politics of Utopia: Intentional Communities as Social Science Microcosms, The European Consortium for Political Research Joint Session of Workshops 13-18 April 2004 Uppsala, Sweden,

7.  О. Субтельний, „Україна. Історія”, Київ „Либідь” 1993,

8.  Н. Полонська-Василенко, „Історія України” т. 2, Київ „Либідь” 1995р.

9.  Енциклопедія „Усе”

10.  Н. Kuromiya, “Stalin’s Industrial Revolution: Politics and Workers, 1928-1932, Cambridge: Cambridge University Press,

11.  Д. Стус, „Гіроакі КУРОМІЯ. Свобода і терор у Донбасі. Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки. — К.: Основи, 2002, у: Клуб презентацій Д. Стуса, Книжник review (http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=118 01.11.2004 р.)

12.  Г. Куромія, «Свобода і терор у Донбасі. Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки». — К.: Основи, 2002

13.  В. Пірко, „Заселення Донеччини у ХУІ-ХУІІІ ст.” Донецьк: Східний видавничий дім, 2003,

14.  В. Пірко, „Південно-східна Україна: короткі нариси з історії”

15.  С. Кузнецова, „Багатокультурна палітра Донеччини”, Український культурологічний центр, 14.10.2004р. у: http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&material_id=46543 01.11.2004р.

16.  В. Білецький, «Стан справ з українською мовою на Донбасі», Український культурологічний центр, 21.04.2003 р., у: http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&material_id=28549 01.11.2004 р.,

17.  В. Білецький, «Мова як чинник консолідації українського суспілства у націю», Український культурологічний центр, 29.07.2002 р., у: http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&material_id=15160 01.11.2004 р.

18.  В. Білецький, «До української через двомовність: погляд з Донбасу», Наукове товариство ім. Шевченка, Донецьке відділення, 15.11.2002 р., у: http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&material_id=20664 01.11.2004 р.

19.  І. Дзюба, „Донбас – край українського слова” у: „Уроки правди і добра. Нескорене слово” Донбас 2001р., Донецьк,

20.  Л. Аза, „Тенденції етномовного розвитку в Україні” у Ворона В. і Шульга М. (ред.) „Українське суспільство: десять років незалежності”, Київ: Інститут соціології НАНУ, 2001р.

21.  В. Білецький, „Проблема формування української еліти на Донбасі”, у: Дайджест аналітично-інформаційного журналу „Схід” 1995-2002 рр., Донецьк 2002 р.

22.  Т. Журженко, «Міф про дві України», у: Сучасність но. 4/2003,

23.  М. Riabchuk, “Ambiguous ‘Borderland’: Ukrainian Identity on the Crossroads of West and East”, Kyiv-Mohyla University and the Krytyka monthly (Kyiv), http://www.omp.org.pl/riabchuk.htm 01.11.2004

24.  Л. Талалай, «Справжнє обличчя донбаського інтернаціоналізму», у: журнал Донбас 2003р.

25.  С. Шангін, „Двомовна безідейність” у: „Дзеркало тижня но. 27 (402) 02.09.2002,

26.  Р. Шпорлюк, „Чому Українці є Українцями”, у: Сучасність, но. 4/2003,

27.  М. Рябчук, «Третьорядна проблема першорядної ваги: українська мова як політичний чинник», Сучасність. № 6. 2002,

28.  G. Schopflin, “Nations, Identity, Power”, New York, C. Hurst & Co., 2000,

29.  Ю. Бачинський, „Ukraina irredenta”. Берлін: Видавництво Української Молоді, 1924,

30.  К.Н. Waters, “Herodotos the Historian. His Problems, Methods and Originality”. Norman, 1985, (http://luna.cas.usf.edu/~murray/classes/hdt-sem/waters01.htm 01.11.2004)

31.  G. Hinge, “Scythian nomadism in the narrative of Herodotus”, http://www.pontos.dk/Seminar020921/nomadism.html 01.11.2004

32.  Herodotus, “The History of Herodotus”, Book 4 “Melpomene”, translated by George Rawlinson, 1994-2000, http://classics.mit.edu/Herodotus/history.4.iv.html 02.11.2004

33.  A. Konarek, “Prokopiusz z Cezarei I jego Historia Sekretna”, у: „Historia Sekretna”, Biblioteka Antyczna, 1998

34.  Прокопій Кесарійський „Війна з Готами”

35.  O.Pritsak, Oxford Dictionary of Byzantium (1991), vol.3, p.1916-1918http://www.ucc.ie/staff/jprodr/macedonia/byzslavs.html

36.  Йордан, „Гетіка”

37.  Г.Л. Рубанова, В.А. Моторний (розділ "Південнослов'янський героїчний епос"), 1982, Джерело: Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. Львів: Вища школа, 1982. 440 с. - С.: 9-140.

38.  L. Sikorska, J. Fabiszak, “An Anthology of English Literature” Poznan, Rebis, 1998

39.  J.D. Miles, „Beowulf. The Poem and its Tradition”, London, Harvard University Press 1983,

40.  Д. Чижевський, „Історія Української літератури”

41.  D.B. Shumway, “The Nibelunglied. Introductory Sketch”, Online Medieval and Classical Library, Release no. 31,

42.  Н. Матузова, «Героїчний епос німецького народу», у: Джерело: Ф. Фюман. Пісня про Нібелунгів у прозовому переказі. К.: Веселка, 1989. 158 с. - С.: 5-8.Сканування і коректура: SK (ae-lib.narod.ru), 2004

43.  Б. Яценко, «Подорож у закритті тисячоліття»,

http://www.oratania.com.ua/literatura.php

44.  Б. Яценко, „Дещо про методи дослідження Велесової книги” http://www.oratania.com.ua/literatura.php

45.  „Велесова книга” у перекладі Б.І. Яценко, Ужгород-Київ, http://www.kolos.com/readroom/veles.html

46.  М. Грушевський, „Історія української літератури”

47.  Літопис „Битва на Кальці” у: Історія України в документах і матеріалах.—Т. 1.—С. 154—157.

http://www.zp.iatp.org.ua/so/country/kalka_03.html

48.  “Слово о полку Ігоревім” у: Енциклопедія “Українська мова”

49.  В. Перетц, “Слово о полку Ігоревім – пам’ятка феодальної України-Руси ХІІ віку”, Київ 1926

50.  “Слово о полку Ігоревім” у: “Енциклопедія Українознавства” Т. 8

51.  Б. Яценко, «Слово о полку Ігоревім» та його доба” http://litopys.org.ua/slovoyan/yatzenko1.htm#osnova

52.  “Слово о полку Ігоревім”

53.  М. Грушевський. “Історія української літератури. т. II. Творчість XII-XIII вв. «Слово о полку Ігоревім».

54.  A.H. Робинсон, «Русская земля» в «Слове о полку Игореве» // ТОДРЛ.- Л., 1976.

55.  П. Лаврів, “Моя земля – земля моїх батьків”, Донецьк 1994

56.  В. Оліфіренко, “Методика викладання народознавтства у школі”, Донецьк 1994

57.  Т.Г. Шевченко, “Щоденник”

58.  “Де бере чумаків біс” у: “Легенди та перекази нижньої Наддніпрянщини”

59.  С. Грица, “Кобзарська та лірницька традиція”, http://www.ukrop.com/ua/ukraine/folk/polissya/3, 10.11.2004

60.  М. Костомаров, Об историческом значении русской народной поэзии // Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. – Київ: Либідь, 1994.

61.  П. Орел, “З історії чумакування на Україні”, у: “Українська родина”, http://www.ukrajinci.hu/arhiv/hromada_70/history/csumake.htm 10.11.2004

62.  А. Бойко, Запорізьке козацтво та чумацтво: проблема історичної спадщини останньої чверті ХУІІІ – середини ХІХ століття”, http://inskoz.iatp.org.ua/stati/boiko.htm , 11.11.2004.

63.  “Nota bene – літературний словник-довідник”, Київ 1997

64.  W. Mokry, “Od Ilariona do Skoworody-antologia poezji ukrainskiej XI-XVIII w.”, Krakow, Universitas 1996

65.  В. Оліфіренко, “Проблеми вивчення літератури рідного краю в школі”, http://www.donbaslit.skif.net/for_teacher/teorijauruk.html#4

66.  Д. Донцов “Дух нашої давнини”, Дрогобич, 1991

67.  Г. Гордасевич, “Право на пісню”, Донецьк-Хабаровськ, 2003

68.  Абетка української політики – довідник, Київ, 2000

69.  О. Забужко, “Хроніки від Фортінбраса”, Київ, 1999

70.  В. Оліфіренко, “Підручник з української літератури: історія і теорія”, Донецьк, 2003

71.  Ю. Федів, Н. Мозгова, “Історія української філософії”, Київ, 2001

72.  О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв, “Теорія літератури”, Київ, 2001

73.  “Живиця – хрестоматія української літератури ХХ ст.” Т. І і ІІ, Київ, 1998

74.  “Українське слово – хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.”, кн. І-ІV, Київ, 2001

75.  С. Єфремов, “Історія українського письменства”, Київ, 1995

76.  “Золоте слово – хрестоматія літератури України-Русі епохи середньовіччя ІХ-ХV ст.”, кн. І і ІІ, Київ, 2002

77.  “Культурні зв’язки Донеччини з українським зарубіжжям”, Донецьк, 2004

78.  W. Tatarkiewicz, „Historia filozofii”, t. I-III, Warszawa, 2003

79.  „Powieść minionych lat”, Wrocław-Warszawa-Kraków, 1999

80.  A. Kornijenko, „Ukraiński modernizm”, Kraków, 1997

81.  N. Jakowenko, „Historia Ukrainy”, Lublin, 2000

82.  J. Hrycak, „Historia Ukrainy”, Lublin, 2000

83.  A. Chojnowski, „Ukraina”, Warszawa, 1997

84.  Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze nr 15-16, Warszawa 2003

85.  В. Сосюра “Калина над водою”, Київ 1968

86.  В. Сосюра “Сонячні мечі”, Київ 1967

87.  М. Рябчук, “Дві України”, Київ 2003

88.  І. Овчаренко “Йому жити у віках (М. Петренко)”, Словянськ 1997

89.  В. Романько “Література рідного краю” Донецьк, 1995

90.  В. Оліфіренко, Уроки правди і добра

91.  Історія Української Літератури ХХ ст. У двох кн., Либідь, Київ 1998

92.  В. Сосюра «Твори в двох томах», Київ 2000

93.  Подов В.И. “Сосюра известный и неизвестный», Луганськ 1999

94.  Дебальцевский рабочий , 1962р.

95.  Ю. Лавриненко «Розстріляне відродження» Київ 2002

96.  “Ямські зорі В. Сосюри”. Упор. В. Терещенко, Артемівськ 2002

97.  І. Майстренко, “Спогади про В. Сосюру” [у:] Сучасність, травень 1965, но. 5(53)

98.  Г. Гребенюк “Двоїстість губила поета”, Східний часопис, число 7(58), 15 лютого 1994р

99.  «Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.»

100.  Літературна Україна,н. 1 (4764), 6 січня 1998р.

101.  В.І. Гришко “Заборонений Сосюра – вибране з творів”, Луцьк 1992

102.  Ю. Бурляй, “Володимир Сосюра”, Київ 1959

103.  В. Моренець “В. Сосюра. Нарис життя і творчості”, Київ 1990

104.  Літературний вісник, січень 2001

105.  В.Костюченко “Біль аж до краю дороги”, Київ 2001

106.  Східний часопис, число 7(58), 15 лютого 1994р

107.  “Володимир Сосюра. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях.” Упор.: Ю.С. Бурляй, І.І. Гончаренко, Є.Є. Рабченко, В.В. Сосюра, Київ, Радянська школа, 1978

108.  В. Романько “Захисник і пропагандист рідного слова: В. Сосюра і українська мова” Слов’янськ 1998

109.  В. Сосюра “Любіть Україну” 1998

[1] В. Оліфіренко, “В. Сосюра” [у:] www.donbaslit.skif.ua 25.11.2004

[2] «Донецька област», [у:] Українська радянська енциклопедія, Головна Редакція УРЕ, Київ, 1965, ст. 657.

[3] О. Башун (керівник проекту), „Історія”, [у:] Інформаційний портал Донеччини (http://www.info.dn.ua/history/ 01.11.2004р.),

[4] В. Пірко “Найдавніші міста Донеччини”, [y:] Схід, вересень 2004р.

[5] В. Оліфіренко і С. Оліфіренко, „Періодизація літературного життя на Донбасі”, [у:] журнал „Схід” Н. 4 (35), Донецьк 2000 р.

[6] Nowa Encyklopedia Powszechna, Wydawnictwo Naukowe PWN S.A., Warszawa,(електронне видання)

[7] І. Саєнко, „Регіони – історична правомірність”, [у:] „Слово Просвіти”, ч. 4 (224), 22-28.01.2004р. (http://slovo.prosvita.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=79 01.11.2004р.).

[8] V. Mykhnenko, “From Exit to Take-Over: The Evolution of the Donbas as an Intentional Community”, Paper for Workshop no. 20 – The Politics of Utopia: Intentional Communities as Social Science Microcosms, The European Consortium for Political Research Joint Session of Workshops 13-18 April 2004 Uppsala, Sweden, с. 5.

[9] О. Башун (керівник проекту), op. cit.

[10] О. Субтельний, „Україна. Історія”, Київ „Либідь” 1993, с. 331-333.

[11] Н. Полонська-Василенко, „Історія України” т. 2, Київ „Либідь” 1995 с. 345.

[12] О. Башун (керівник проекту), op. cit.

[13] Ibidem.

[14] V. Mykhnenko, op. cit, с. 5.

[15] Енциклопедія „Усе”. За данними енциклопедії нинішній Донецьк, до 1924 року називався Юзівкою, а у 1924-61 рр. Сталіном (електронне видання www.ukrop.ua)

[16] О. Башун (керівник проекту), op. cit.

[17] H. Kuromiya, “Stalin’s Industrial Revolution: Politics and Workers, 1928-1932, Cambridge: Cambridge University Press, с 271.

[18] V. Mykhnenko, op. Cit,с. 5.

[19] В. Білецький та ін. «Ми йдемо», (електронне видання http://www.vesna.org.ua/txt/biletskv/myjdemo/02.html 01.05.2005)

[20] “Східний часопис”, число 1, січень 1993

[21] О. Башун (керівник проекту), op. cit.

[22] Д. Стус, „Гіроакі КУРОМІЯ. Свобода і терор у Донбасі. Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки. — К.: Основи, 2002, 510 с.» - Клуб презентацій Д. Стуса” [у:] Книжник review (http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=118 01.11.2004 р.)

[23] Г. Куромія, «Свобода і терор у Донбасі. Українсько-російське прикордоння, 1870—1990-і роки». — К.: Основи, 2002, с. 172-175

[24] В. Пірко, „Заселення Донеччини у ХУІ-ХУІІІ ст.” Донецьк: Східний видавничий дім, 2003 (електронне видання http://www.vesna.org.ua/txt/pirkovo/zasel/index.html 01.05.2005)

[25] В. Пірко, „Південно-східна Україна: короткі нариси з історії”, [у:] Схід 1995, н. 1/2

[26] В. Пірко, „Заселення Донеччини у ХУІ-ХУІІІ ст.”, op. cit.

[27] О. Субтельний, op. cit., с. 339-341

[28] V. Mykhnenko, op. cit., с. 12

[29] С. Кузнецова, „Багатокультурна палітра Донеччини”, Український культурологічний центр, 14.10.2004р. у: http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&material_id=46543 01.11.2004р.

[30] В. Білецький В., «Стан справ з українською мовою на Донбасі», Український культурологічний центр, 21.04.2003 р., http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&material_id=28549 01.11.2004 р.

[31] В. Білецький, «Мова як чинник консолідації українського суспільства у націю», Український культурологічний центр, 29.07.2002 р., http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&material_id=15160 01.11.2004 р.

[32] В. Білецький “Проблема формування української еліти на Донбасі”, у: Дайджест аналітично-інформаційного журналу “Схід” 1995-2002рр, Донецьк, 2002р., (електронне видання http://www.vesna.org.ua/txt/sxid/hist2002.html 01.05.2005)

[33] І. Дзюба «Донбас – край українського слова» у: В. Оліфіренко, “Уроки правди і добра. Нескорене слово” журнал Донбас-Спецвипуск, Донецьк , 2001р. с. 3-7.

[34] Л. Аза, „Тенденції етномовного розвитку в Україні” у Ворона В. і Шульга М. (ред.) „Українське суспільство: десять років незалежності”, Київ: Інститут соціології НАНУ, 2001р.

[35] В. Білецький, „Проблема формування української еліти на Донбасі”, [у:] Дайджест аналітично-інформаційного журналу „Схід” 1995-2002 рр., Донецьк 2002 р. (електронне видання http://www.vesna.org.ua/txt/sxid/hist2002.html 01.05.2005)

[36] Т. Журженко, «Міф про дві України», [у:] Сучасність н. 4, Нью Йорк, 2003, с. 78-82

[37] Ibidem.

[38] M. Riabchuk, “Ambiguous ‘Borderland’: Ukrainian Identity on the Crossroads of West and East”, Kyiv-Mohyla University and the Krytyka monthly (Kyiv), http://www.omp.org.pl/riabchuk.htm 01.11.2004

[39] Т. Журженко, op. cit.

[40] Ibidem.

[41] Ibidem.

[42] Л. Талалай, «Справжнє обличчя донбаського інтернаціоналізму», [у:] журнал Донбас, 2003р. (www.intellect.org.ua 02.09.2004)

[43] Т. Журженко, op. cit.

[44] М. Riabchuk, “Ambiguous ‘Borderland’: Ukrainian Identity on the Crossroads of West and East”, op. cit.

[45] С. Шангін, „Двомовна безідейність” [у:] „Дзеркало тижня” но. 27 (402) 02.09.2002

[46] P. Шпорлюк, „Чому Українці є Українцями”, [у:] Сучасність, н. 4, Нью Йорк, 2003, с. 84-87

[47] M. Рябчук, «Третьорядна проблема першорядної ваги: українська мова як політичний чинник», [y:] Сучасність. н. 6, Нью Йорк, 2002 (електронне видання)

[48] Р. Шпорлюк, op. cit.

[49] G. Schopflin, “Nations, Identity, Power”, New York, C. Hurst & Co., 2000

[50] Ю. Бачинський, „Ukraina irredenta”. Берлін: Видавництво Української Молоді, 1924, с. 95

[51] P. Шпорлюк, op. cit.

[52] B. Оліфіренко i C. Оліфіренко, „Періодизація літературного життя на Донбасі”, op. cit.

[53] K.H. Waters, “Herodotos the Historian. His Problems, Methods and Originality”. Norman, 1985, (http://luna.cas.usf.edu/~murray/classes/hdt-sem/waters01.htm 01.11.2004)

[54] G. Hinge, “Scythian nomadism in the narrative of Herodotus”, (http://www.pontos.dk?Seminar020921/nomadism.html 01.11.2004.

[55] Herodotus, “The History of Herodotus”, Book 4 “Melpomene”, translated by George Rawlinson, 1994-2000, http://classics.mit.edu/Herodotus/history.4.iv.html 02.11.2004

[56] O.Pritsak, Oxford Dictionary of Byzantium (1991), vol.3, p.1916-1918http://www.ucc.ie/staff/jprodr/macedonia/byzslavs.html

[57] Йордан, „Гетіка” http://www.harbornet.com/folks/theedrich/Goths/Goths2.htm 03.10.2004

[58] Г.Л. Рубанова, В.А. Моторний (розділ "Південнослов'янський героїчний епос"), 1982, [y:] Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. Львів: Вища школа, 1982 с. 9-140.

[59] Д. Чижевський, “Історія української літератури”, Тернопіль 1994, с. 44-45.

[60] Б. Яценко, «Подорож у закриті тисячоліття», http://www.oratania.com.ua/literatura.php

[61] Б. Яценко, „Дещо про методи дослідження Велесової книги” http://www.oratania.com.ua/literatura.php

[62] „Велесова книга” у перекладі Б.І. Яценко, Ужгород-Київ, http://www.kolos.com/readroom/veles.html

[63] Д. Чижевський, “Історія української літератури”, Тернопіль 1994, с. 75.

[64] Нині річка Кальчик на Донеччині

[65] М. Грушевський, „Історія української літератури” (електронне видання http://litopys.org.ua/hrushukr/hrushe.htm 01.05.2005)

[66] Літопис „Битва на Кальці” [у:] Історія України в документах і матеріалах, t. 1,c. 154—157.

http://www.zp.iatp.org.ua/so/country/kalka_03.html

[67] “Словл о полку Ігоревім” [у:] Енциклопедія “Українська мова” (електронне видання http://litopys.narod.ru/ukrmova/um.htm 01.05.2005)

[68] B. Перетц, “Слово о полку Ігоревім – пам’ятка феодальної України-Руси ХІІ віку”, Київ 1926 (електронне видання http://litopys.narod.ru/peretz/peretz.htm 01.05.2005)

[69] “Слово о полку Ігоревім” [у:] “Енциклопедія Українознавства” Т. 8, (електронне видання http://litopys.org.ua/rizne/eu_lit1.htm 01.05.2005)

[70] Б. Яценко „Слово о полку ігоревім» та його доба” (електронне видання) http://litopys.org.ua/slovoyan/yatzenko1.htm#osnova

[71] ibidem.

[72] “Слово о полку Ігоревім”, (електронне видання http://litopys.org.ua/slovo/slovo.htm 01.05.2005)

[73] М. Грушевський. “Історія української літератури. т. II. Творчість XII-XIII вв. «Слово о полку Ігоревім». (електронне видання http://litopys.org.ua/hrushukr/hrushe.htm 01.05.2005)

[74] А.Н. Робинсон «Русская земля» в «Слове о полку Игореве», ТОДРЛ.- Л., 1976. — Т. 31. — С.136.

[75] “Слово о полку Ігоревім” (електронне видання http://litopys.org.ua/slovo/slovo.htm 01.05.2005)

[76] Н. Полонська-Василенко, “Історія України” т. 1 с. 184

[77] П. Лаврів, “Моя земля – земля моїх батьків”, Донецьк 1994 , (електронне видання: http://www.vesna.org.ua/txt/lavrivp/zeml.html 01.05.2005)

[78] В. Оліфіренко, “Методика викладання народознавтства у школі”, Донецьк 1994 (електронне видання: http://www.vesna.org.ua/txt/olifirenkov/metodyka.html 01.05.2005)

[79] П. Лаврів, op. cit.

[80] Слова за звукозаписом пісні “Ой Морозе, Морозенку” у виконанні Горбатюка В., альбом “Пісні з Чернечої Гори”, 2004

[81] Т. Шевченко, “Щоденник”: фрагмент у: альбом “Пісні з Чернечої Гори”, 2004

[82] Слова за звукозаписом пісні “У полі могила” у виконанні Горбатюка В., альбом “Пісні з Чернечої Гори”, 2004

[83] “Де бере чумаків біс” [у:] Збірник «Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини», упорядник В.А. Чабаненко, Київ, "Дніпро", 1990 р. стор.157

[84] П. Лаврів, op. cit.

[85] Слова за звукозаписом пісні “Чорна рілля” у виконанні В. Горбатюка, альбом “Пісні з Чернечої Гори”, 2004

[86] В. Оліфіренко, “Методика викладання народознавтства у школі”, op. cit.