7. Призовники, яким надано відстрочку, зобов'язані щорічно
до 1 жовтня подавати у військові комісаріати документи, що
підтверджують їх право на відстрочку. ( Статтю 17 доповнено
пунктом 7 згідно із Законом N 3625-12 від 19.11.93 )
8. Призовники, які втратили підстави для одержання
відстрочки, а також особи, які не мають права на відстрочку або
підстав для звільнення від призову, передбачених статтею 17 цього
Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу
у встановлені строки, мають бути призвані на службу під час
здійснення чергового призову до досягнення ними до дня відправки у
війська 27-річного віку.
Стаття 18. Звільнення від призову на строкову військову
службу
Від призову на строкову військову службу в мирний час
звільняються призовники:
визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби
в мирний час;
не призвані на строкову військову чи альтернативну
(невійськову) службу до досягнення 27-річного віку;
які мають духовний сан і штатну посаду в одній із
зареєстрованих релігійних конфесій;
які постійно проживають за кордоном, якщо вони не мають
постійного місця проживання в Україні;
батьки, рідні брати, сестри яких загинули чи померли або
стали інвалідами під час проходження військової служби.
( Абзац шостий частини першої статті 18 в редакції Закону
N 3625-12 від 19.11.93)
Від призову звільняються також громадяни, які закінчили курс
навчання в навчальних закладах органів внутрішніх справ
кримінально-виконавчої системи і продовжують службу в системі
Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту
України з питань виконання покарань. ( Частина друга статті 18 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 312-XIV ( 312-14 ) від
11.12.98 )
Стаття 19. Призов на військову службу офіцерів запасу
Офіцери запасу віком до 30 років, які не пройшли строкової
військової служби і не мають підстав для надання їм відстрочки від
призову можуть бути в мирний час призвані за наказом Міністра
оборони України для проходження військової служби на посадах
офіцерського складу.
Стаття 20. Прийняття на військову службу за контрактом
1. На військову службу у добровільному порядку приймаються
особи, які відповідають вимогам військової служби:
військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського
складу, які прослужили за призовом не менше одного року і мають
відповідну професійну підготовку за фахом, - на військову службу
солдатів, матросів, сержантів і старшин за контрактом;
жінки віком від 19 до 35 років - на військову службу на
посадах рядового, сержантського і старшинського складу;
військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського
складу, які прослужили на строковій службі не менше року,
військовозобов'язані, які не мають військових звань офіцерського
складу, а також жінки з відповідною спеціальною підготовкою, які
мають вищу або середню спеціальну освіту, віком від 19 до 25 років
- на військову службу прапорщиків і мічманів;
громадяни віком від 17 до 21 року, в тому числі ті, котрі
досягли 17-річного віку в рік зарахування на навчання, а також
військовослужбовці та військовозобов'язані віком від 18 до 23
років, які не мають військових звань офіцерського складу і виявили
бажання вчитися у військово-навчальних закладах, - на військову
службу курсантів військово-навчальних закладів;
курсанти військово-навчальних закладів і офіцери запасу - на
військову службу офіцерського складу;
офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на
військовій службі, та жінки віком до 35 років, яким присвоєно
військове звання офіцерського складу, - на військову службу
офіцерського складу.
2. Громадяни, які приймаються на військову службу, проходять
обов'язковий медичний огляд.
3. У разі прийняття на військову службу між державою і
громадянином укладається контракт, форма якого визначається
Положенням про проходження військової служби громадянами України.
4. Рядовому, сержантському і старшинському складу,
прапорщикам і мічманам, а також жінкам, які проходять службу за
контрактом, залежно від кваліфікації та строків служби
присвоюються класні розряди - від першого до третього і вищий
ступінь - майстра з відповідною системою стимулювання оплати.
Стаття 21. Матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з
призовом або прийняттям на військову службу
... , не має строгого функціонального прикріплення їх до певних мовленнєвих сфер отже, загальномовним засобом, пов’язаним з усіма функціональними стилями. Зміни і тенденції, які спостерігаємо в мові української преси початку XXI ст., оновлюють структуру та семантику синтаксичних одиниць, стилістично маркують їх, даючи змогу констатувати функціонально-стилістичну самобутність синтаксичної організації ...
... переваги такої виправленої “кулішівки”. І тепер українці користуються цим правописом. Українська мова під московським ярмом Ставлення великоросів до української мови не було однозначним. На жаль, не всі відомі вчені Росії визнавали нашу мову повноцінною національною мовою. Михайло Ломоносов називав українську мову діалектом; він, перебуваючи в Україні й навчаючись в Київській академії, ніяк не ...
... у творенні комп 'ютерних термінів ", Р. Вовченко, Л. Бохорська, О. Полубічко 'Про росіянізми в українській геологічній науковій термінології", Б. Прокопович, Л. Яремчук " Автентична українська мова та іншомовні запозичення в сучасній термінології деревооброблення" тощо. Термінологію або окремі її аспекти в іноземних мовах розглядали В. Рудий Ло історії граматичної термінології німецької мови", ...
... шкільна драма і шкільний театр протягам свого розвитку взаємодіяли з народним театром. Шкільна драма і вертеп позначилися на формуванні нової української літератури і становленні класичного театру. (3 книги « Українська культура «) Словниковий диктант Пантоміма, світський театр, п’єса, Москаль-чарівник», Г. Квітка-Основ’яненко, трупа, вітчизняне мистецтво, паралельний, Наддніпрянщина, корифей ...
0 комментариев