1. Військовозобов'язані за час перебування в запасі
призиваються на збори: навчальні (або перевірочні) та спеціальні.
Права і обов'язки військовозобов'язаних, призваних на збори,
що випливають з умов військової служби, встановлюються цим
Законом.
2. Військовозобов'язані, які не мають військових звань
офіцерського складу, призиваються військовими комісаріатами на
навчальні збори:
першого розряду - до п'яти разів на строк до двох місяців
кожного разу;
другого розряду - до трьох разів на строк до одного місяця
кожного разу;
третього розряду - один раз строком до 15 днів.
Особи офіцерського складу запасу, які не проходили
військової служби як офіцери, а також офіцери запасу, звільнені з
військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, за
час перебування в запасі можуть бути призвані на навчальні
збори:
першого розряду - один раз строком до двох місяців;
другого розряду - два рази на строк до одного місяця кожного
разу;
третього розряду - один раз строком на 15 днів.
( Абзац перший частини другої пункту 2 статті 29 в редакції
Закону N 3625-12 від 19.11.93 )
3. Строк і час проведення навчальних зборів
військовозобов'язаних визначаються Міністром оборони України
відповідно до цього Закону.
4. Військовозобов'язані в період між навчальними зборами за
планом Міністерства оборони України, затвердженим Кабінетом
Міністрів України, можуть залучатися на перевірочні збори на строк
до 10 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом.
5. Загальний строк зборів за час перебування в запасі не може
перевищувати 10 місяців. При цьому до загального строку
перебування на навчальних зборах зараховується і час перебування
на перевірочних зборах.
6. Військовозобов'язані можуть призиватися за постановою
Кабінету Міністрів України на спеціальні збори для участі в
запобіганні надзвичайним ситуаціям чи ліквідації їх наслідків, які
загрожують або можуть загрожувати нормальним життєвим умовам
всьому або частини населення країни, строком не більш як на два
місяці.
7. Військовозобов'язані, призвані на збори, забезпечуються
на час їх проведення натуральним і грошовим забезпеченням в
порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
За військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається
на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх
проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній
заробіток. Збереження середнього заробітку здійснюється за рахунок
коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань.
Зазначені особи не підлягають звільненню з роботи з
ініціативи власника або адміністрації підприємства, установи і
організації незалежно від підпорядкування і форм власності, крім
випадків їх повної ліквідації.
Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і
продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце
роботи і посада, а з дня закінчення зборів замість заробітної
плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності
відповідно до чинного законодавства.
За військовозобов'язаними, які тимчасово не працюють на день
залучення до зборів, зберігається право на виплати, передбачені
законодавством про зайнятість. За весь період зборів, включаючи
час проїзду до місця їх проведення і назад, цим працівникам
виплачується грошове забезпечення у розмірі мінімальної заробітної
плати за місцем проходження зборів.
Стаття 30. Звільнення від проходження навчальних зборів
Від проходження навчальних зборів звільняються:
а) інженерно-технічні працівники, робітники і службовці, які
працюють у системі Міністерства оборони України та інших
військових формувань;
б) льотний і технічний склад, робітники і службовці
Українського об'єднання цивільної авіації, які безпосередньо
забезпечують перевезення і зайняті на обслуговуванні та ремонті
літаків і аеродромної техніки, а також навчальних авіаційних
центрів Товариства сприяння обороні України;
в) плаваючий склад суден морського і річкового флоту та флоту
рибної промисловості в період навігації;
г) особи, які працюють у сільському господарстві, а також
зайняті на підприємствах по ремонту сільськогосподарської техніки,
- в період посівних і збиральних робіт;
д) педагогічний склад вищих і середніх загальноосвітніх та
професійних навчально-виховних закладів, навчальних організацій
Товариства сприяння обороні України - в період проведення занять;
е) студенти вищих навчальних закладів з вечірньою формою
навчання, аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій;
є) військовозобов'язані-жінки;
ж) військовозобов'язані протягом року після звільнення в
запас;
з) військовозобов'язані, які мають дітей віком до чотирьох
років або трьох і більше дітей віком до 16 років;
и) військовозобов'язані у зв'язку з депутатською діяльністю.
В окремих випадках, в разі наявності поважних причин і
подання військовозобов'язаними обгрунтованих документів, рішення
про звільнення від проходження навчальних зборів приймається
районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають
на військовому обліку.
Стаття 31. Присвоєння військових звань в разі звільнення в
запас
Військовозобов'язаним, які пройшли навчальні збори і склали
заліки за програмою навчання, можуть бути присвоєні чергові
військові звання в запасі в порядку, встановленому Положенням про
проходження військової служби громадянами України.
Стаття 32. Переведення військовозобов'язаних у відставку
Військовозобов'язані, які досягли граничного віку
перебування в запасі, а також ті, яких військово-лікарські
комісії визнали непридатними до військової служби, знімаються з
військового обліку і переводяться у відставку.
Г л а в а VI
ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ І ПРИЗОВНИКІВ
Стаття 33. Загальні правила військового обліку
Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому
обліку.
Військовий облік військовозобов'язаних і призовників є
загальнодержавною системою обліку та аналізу призовних ресурсів у
державі, придатних до військової служби. Функціонування системи
військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони
України, Міністерства внутрішніх справ України, місцевої державної
адміністрації та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх військовозобов'язаних та призовників
провадиться за місцем їх проживання і поділяється на загальний,
спеціальний, персонально-якісний та персонально-первинний облік.
Військовий облік військовозобов'язаних і призовників
здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України. ( Статтю 33 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом N 3625-12 від 19.11.93 )
Стаття 34. Загальний і спеціальний облік
На загальному військовому обліку перебувають призовники, а
також військовозобов'язані, які не заброньовані за підприємствами,
установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу.
На спеціальному військовому обліку перебувають
військовозобов'язані, які у встановленому порядку бронюються за
підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації
та воєнного часу.
Стаття 35. Персонально-якісний та персонально-первинний облік
Персонально-якісний облік усіх військовозобов'язаних і
призовників покладається на районні (міські) військові
комісаріати.
Персонально-первинний облік військовозобов'язаних і
призовників у сільській місцевості, селищах та містах, де немає
військових комісаріатів, покладається на органи місцевого
самоврядування і проводиться ними.
Персональний облік військовозобов'язаних і призовників, які
працюють або навчаються, покладається на підприємства, установи,
організації і навчальні заклади незалежно від підпорядкування і
форм власності, а їх керівники (власники) несуть відповідальність
за стан цієї роботи.
Стаття 36. Військовий облік громадян України, які проживають
за кордоном
Військовий облік громадян України, які тимчасово проживають
за кордоном, провадиться дипломатичними і консульськими
представництвами України. Дипломатичні та консульські
представництва зобов'язані забезпечити прибуття громадян України
чоловічої статі, які досягли 18-річного віку, до військових
комісаріатів за місцем постійного проживання для призову на
військову службу.
Стаття 37. Взяття на військовий облік і зняття з нього
1. Для оформлення взяття на військовий облік усі
військовослужбовці та особи, які служили за призовом і звільнені
в запас, після повернення до місця проживання зобов'язані у
триденний строк прибути до районних (міських) військових
комісаріатів.
2. В разі зміни місця проживання на строк більш як півтора
місяця, вибуття у службові відрядження, на навчання, у відпустку
або на лікування на строк більше трьох місяців
військовозобов'язані та призовники повинні знятися з військового
обліку за місцем проживання, а після прибуття на нове постійне або
тимчасове місце проживання - стати у триденний строк на військовий
облік.
У воєнний час виїзд військовозобов'язаних і призовників з
місця постійного проживання без дозволу районного (міського)
військового комісаріату забороняється.
... , не має строгого функціонального прикріплення їх до певних мовленнєвих сфер отже, загальномовним засобом, пов’язаним з усіма функціональними стилями. Зміни і тенденції, які спостерігаємо в мові української преси початку XXI ст., оновлюють структуру та семантику синтаксичних одиниць, стилістично маркують їх, даючи змогу констатувати функціонально-стилістичну самобутність синтаксичної організації ...
... переваги такої виправленої “кулішівки”. І тепер українці користуються цим правописом. Українська мова під московським ярмом Ставлення великоросів до української мови не було однозначним. На жаль, не всі відомі вчені Росії визнавали нашу мову повноцінною національною мовою. Михайло Ломоносов називав українську мову діалектом; він, перебуваючи в Україні й навчаючись в Київській академії, ніяк не ...
... у творенні комп 'ютерних термінів ", Р. Вовченко, Л. Бохорська, О. Полубічко 'Про росіянізми в українській геологічній науковій термінології", Б. Прокопович, Л. Яремчук " Автентична українська мова та іншомовні запозичення в сучасній термінології деревооброблення" тощо. Термінологію або окремі її аспекти в іноземних мовах розглядали В. Рудий Ло історії граматичної термінології німецької мови", ...
... шкільна драма і шкільний театр протягам свого розвитку взаємодіяли з народним театром. Шкільна драма і вертеп позначилися на формуванні нової української літератури і становленні класичного театру. (3 книги « Українська культура «) Словниковий диктант Пантоміма, світський театр, п’єса, Москаль-чарівник», Г. Квітка-Основ’яненко, трупа, вітчизняне мистецтво, паралельний, Наддніпрянщина, корифей ...
0 комментариев