Сутність фінансових результатів підприємства та порядок їх визначення за податковим і бухгалтерським обліком
Сутність та склад системи оподаткування підприємств в Україні
Вплив системи оподаткування підприємств на їх фінансово-господарську діяльність
Фінансовий аналіз в системі оподаткування ВАТ «Острозький молокозавод» за 2006-2008 роки
Оцінка впливу усіх сплачених податків та обов’язкових платежів ВАТ «Острозький молокозавод» на його фінансові результати за 2006-2008 роки
Оцінка та динаміка впливу податку на прибуток підприємства на фінансовий результат ВАТ «Острозький молокозавод»
Шляхи зростання прибутку як фінансового результату підприємства
Податкове планування на підприємстві для забезпечення зростання фінансових результатів його діяльності
Приховування бази оподаткування, що тягне за собою адміністративну і карну відповідальність
Навигация
Сутність та склад системи оподаткування підприємств в Україні
Особливості системи оподаткування ВАТ "Острозький молокозавод" та її вплив на фінансові результати підприємства
94357
знаков
10
таблиц
7
изображений
1.2 Сутність та склад системи оподаткування підприємств в Україні
Система оподаткування — це сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку [5].
Податки – це обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частки вартості валового внутрішнього прибутку й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій [17, с. 20].
Чинна система оподаткування підприємства в Україні визначається для нього такими основними законами України як «Про систему оподаткування» (від 25 червня 1991 р), «Про оподаткування прибутку підприємства» (від 28 грудня 1994 р.), «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (від 26 червня 1997р.), «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» (від 11 січня 2001 р.), Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» (від 20 травня 1990 р.) та іншими нормативним актами.
Відповідно до дворівневої системи оподаткування підприємство сплачує загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори (див. додаток Д). У свою чергу, загальнодержавні податки за формою оподаткування поділяються на прямі і непрямі податки.
Прямі (або прибутково-майнові податки) – це податки, що встановлюються безпосередньо щодо підприємств, а їх розмір прямо пропорційно залежить від результатів фінансової діяльності [22, с. 20]. До прями х податків відносять:
1) податок на прибуток – це є податок, що сплачується підприємством зі свого прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій. На сьогодні його ставка складає 25 % від прибутку визначеного відповідно до податкового законодавства;
2) плата за землю, що стягується у вигляді земельного податку або орендної плати і встановлюється залежно від площі і грошової оцінки землі;
3) податок із власників транспортних засобів обчислюється на підставі даних про кількість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року, ставки якого диференційовані залежно від потужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання;
4) податок на нерухоме майно, законодавчих актів щодо якого поки що не прийнято, проте є передбаченим законом України “Про систему оподаткування”.
Непрямі податки (або податки на споживання) – податки, які стягуються у процесі витрачання матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надбавки до ціни реалізації товару й сплачуються споживачем [18, с. 130]. Тобто платником цих податків є споживач (особа, що придбаває товар), тоді як підприємство є лише юридичним їх платником, що включає суму непрямих податків до ціни продукції, згодом вирахувавши з виручки від реалізації продукції суму цих податків та сплативши податковим органам. До непрямих податків відносять три види податків і зборів:
1. Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, утворюваної на кожному етапі виробництва або обігу, сума якого входить до ціни продажу товарів (робіт, послуг), котру сплачує кінцевий споживач [23, с. 17].
2. Акцизний збір представляє собою непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, які включаються до ціни цих товарів (продукції) [21, с. 160]. Акцизний збір встановлюється, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію й товари, призначені для населення й держави, що є монополією [18, с. 420].
3. Мито - це вид митного платежу, що стягується з митної вартості товарів, переміщуваних через митний кордон держави (тих, що вивозяться або слідують транзитом) [18, с. 549].
Наступними елементами системи оподаткування підприємства (див. додаток Д) є загальнодержавні і місцеві збори.
Найбільш вагомими для підприємства є збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що за зарубіжною літературою високорозвинених держав, визначаються як соціальні податки на фонд оплати праці працівників підприємства.
Збір обов’язкове державне пенсійне страхування стягується державою з метою накопичення коштів для пенсійного забезпечення і виплати допомоги. Ставка цього збору визначається законом України «Про збір обов’язкове державне пенсійне страхування» (від 26 червня 1997р.), що на сьогодні для звичайних виробничих підприємств складає 33,2 % від витрат на оплату праці працівників підприємства та диференціюється залежно від кількості працівників-інвалідів на підприємстві (див. додаток Е).
Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачають збори до таких фондів державного соціального страхування:
1. Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Внески акумулюються державою коштів для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, при вагітності і пологах, при народженні дитини, організації санаторно-курортного лікування і відпочинку працівників та їхніх дітей, ветеранів та інвалідів тощо. Розмір внесків встановлюються законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» (від 11 січня 2001 р.), що на сьогодні для звичайних підприємств складають 1,4 % від фонду оплати праці працівників і може змінюватись для деяких підприємств (див. додаток Ж).
2. Фонд соціального страхування на випадок безробіття, внески до якого здійснюються головним чином для фінансування витрат, пов’язаних із забезпеченням зайнятості населення. Розмір внесків встановлюються попередньо згаданим законом України і на сьогодні складають 1,6 % від витрат на оплату праці працівників для звичайних підприємств (див. додаток Ж).
3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання. Розміри внесків до цього фонду регулюються законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (від 22 лютого 2001 р), що складають 0,2-13,5 % від фонду оплати праці залежно від класу професійного ризику виробництва та галузі економіки підприємства.
За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій [22, с. 12].
Отже, система оподаткування підприємств в Україні представлена сукупністю податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, сплата яких здійснюється за такими основними принципами на користь підприємств як стимулювання підприємницької виробничої та інвестиційної активності (шляхом введенням пільг на оподаткування прибутку підприємств, спрямованого на розвиток виробництва); стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції тощо.
Похожие работы
... дозволяє координувати дії всіх підрозділів для досягнення взаємної відповідальності та чіткого функціонування. Організаційна структура ДП «Рівнестандартметрологія» зображена в додатку 2. Це є лінійно-функціональна структура, яка передбачає, що функціональні служби отримують повноваження управління службами нижчого рівня, які виконують спеціальні функції. В структурі підприємства виокремлено окрем ...
... , значення стратегічного аналiзу розвитку пiдприємства та методик його проведення зводиться до інформацiйно - аналiтичного забезпечення процесiв прийняття стратегiчних рiшень. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ стратегічного управління підприємством ВАТ “Самбірський молокозавод” 2.1 Загальна характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” Відкрите акціонерне ...
0 комментариев