Система оподаткування господарської діяльності підприємства

Міністерство освіти і науки України

Житомирський індженерно-технологічний інститут

Кафедра економіки

 

Курсова робота

Економіка підприємства

Система оподаткування господарської діяльності підприємства

Керівник:

(посада, прізвище та ініціали)

Рецензент ________________ Захищено на кафедрі з

(посада, прізвище та ініціали) оцінкою __________

“____”_____________ 200__р.

До захисту допущено Підписи членів комісії

“___”_________200__р. ________________

Підпис рецензента _____

 

Зміст

Вступ

1.  Правові основи оподаткування

1.1.  Система оподаткування підприємства та її становлення в Україні

1.2.  Оподаткування прибутку підприємства

1.3.  Плата за землю

1.4.  Податок на нерухомість

2.  Організаційно-економічна характеристика підприємства

3.  Система оподаткування господарської діяльності

3.1.  Податок на додану вартість

3.2.  Податок на прибуток

3.3.  Спрощена система оподаткування

4.  Моделювання господарської діяльності

Висновки та пропозиції

Список використанної літератури

Додатки

Вступ

Головним методом державного регулювання підприємницької діяльності виступає система оподаткування, що використовується як інструмент впливу на стимулювання та обмеження певних видів підприємництва, засіб формування державного бюджету.

У світовій практиці розвитку підприємництва система оподаткування поряд із бюджетним фінансуванням визначених державною політикою пріоритетних напрямків розвитку справляє найбільший вплив на процентну політику, грошовий обіг та господарську кон'юнктуру в цілому.

Система оподаткування - продукт закономірного результату економічного розвитку суспільства, об'єктивно необхідна частина її економічної структури, що втілює досить складне утворення законодавчих і нормативних актів, які регулюють взаємовідносини між державою і підприємцем. Ця система перебуває в постійному русі, що знаходить відображення в появі нових офіційних документів, які регулюють оподаткування підприємницької діяльності, у змінах і доповненнях до вже діючих законів. Тому надзвичайно важливим є ознайомлення та подальший моніторинг за системою законодавчих нормативних актів.

Система оподаткування - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету, внесків у державні цільові фонди, що стягуються в установленому порядку. Формування системи оподаткування в Україні почалося з 1992 р. Законодавча база визначає принципи побудови системи оподаткування, диференціює податки. Відповідно до побудови бюджету загальнодержавними податками вважаються: податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств і організацій, податок на фонд оплати праці, державне і ввізне мито, прибутковий податок з громадян, податок із власників транспортних засобів, платежі за користування природними ресурсами, екологічний податок, плата за землю, податок на промисел.

Місцеві податки - це готельний збір, збір за паркування автомобілів, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір із власників собак, курортний збір, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах, податок з реклами, збір з осіб, які беруть участь у тоталізаторі на іподромі, збір за право користування місцевою символікою, за право проведення кіно- й телезнімань, за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу й лотерей, комунальний податок, збір за проїзд автотранспорту, що прямує за кордон, територіями прикордонних областей, збір за видачу дозволу на розташування об'єктів торгівлі, податок із продажу імпортних товарів.

Розділ 1. Правові основи оподаткування

1.1. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні

Система оподаткування - це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національних особливостей.

Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991 р. Закону «Про систему оподаткування». У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.

Ураховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідність дальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 р. було ухвалено другий варіант Закону «Про систему оподаткування». Третій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 р.

В останньому варіанті закону дано більш повне і чітке визначення принципів побудови системи оподаткування, а також понять системи оподаткування, платників податків і зборів, об'єкта оподаткування; обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів податків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів.

Система оподаткування — це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

Законом «Про систему оподаткування» визначено такі важливі принципи її побудови:

-  стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

-  стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

-  обов'язковість;

-  рівнозначність і пропорційність;

-  рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

-  соціальна справедливість;

-  стабільність;

-  економічна обгрунтованість;

-  рівномірність сплати;

-  компетентність;

-  єдиний підхід;

-  доступність.

На жаль, не всі з перелічених принципів достатньо реалізуються за здійснення податкової політики, у законодавчих актах щодо окремих податків.

У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.

На рис. 1.1. зображено підсистему оподаткування підприємств, на підставі Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 р., а також натупних доповнень до нього.

Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають:

-  прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];

-  непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито];

-  збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір);

-  державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Місцеві податки і збори включають:

-  два податки (комунальний податок і податок з реклами);

-  різні збори (за право використання місцевої символіки; за парковку автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).

Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.