3. Лізинг.

Лізинг (англ. lease – оренда) – це довгострокова оренда машин і обладнання,

видача обладнання напрокат. Лізинг дозволяє промисловим, торговим, транспортним та іншим підприємствам (орендаторам) отримувати в комерційних банках і лізингових компаніях (орендодавців) за певну орендну плату в довгострокове користування широкий перелік основних засобів.

Оренда – це майновий найм. Оренда – це засноване на угоді термінове володiння, що має бути повернене, та користування майновим комплексом (будівля, приміщення, обладнання, підприємство, земля, природні ресурси, інше майно). У даному випадку майновий комплекс є товаром.

Оренда підприємства – це взяття підприємства у володіння та користування за договором на визначений термін i за певну плату, тобто підприємство виступає як товар. Оренда майнового комплексу – це поточна оренда, яка здійснюється на таких умовах:

1) мета оренди – задовольнити тимчасові потреби орендаря;

2) термін оренди визначається угодою. Після закінчення терміну оренди майно повертається орендодавцю;

3) майно є власністю орендодавця;

4) ризик втрати та псування орендного майна визначається умовами угоди.

Лізинг – порівняно нова специфічна форма організації кредитно-фінансових

відносин, що поєднує в собі елементи кредитування в натуральній і грошовій

формі. Сучасний лізинг у багатьох країнах охоплює широкий перелік об’єктів – від дрібного канцелярського обладнання до складних ЕОМ, від токарних станків до бурового обладнання, від автотранспортних засобів до реактивних лайнерів і океанських танкерів, а також сільськогосподарське, будівельне, гірничодобувне та інше обладнання.

У промислово розвинених країнах лізингові операції отримали широкий розвиток в останні десятиріччя. На умовах лізингу в США купується близько 45 % обладнання, що реалізується на внутрішньому ринку, в Японії – 33 %, в Німеччині – 18 %, в Австралії – 25 %, Англії, Швеції, Франції – 13 – 17 %.

У сучасних умовах широкого розповсюдження набула форма участі банків у

лізингових операціях під назвою «вендор лізинг», тобто «лізинг продавця». Ця форма лізингу розповсюджується лише на великі промислові компанії, що

виготовляють складне, велике і дороге обладнання, яким банки пропонують послуги при реалізації цього обладнання.

Широкого розвитку набула форма банківської участі в лізингових операціях, при якій лізингові компанії залучають великі банки до ведення переговорів про лізинг, оформлення необхідної документації тощо. Банк затверджує оренду і виділяє грошові кошти, тоді як лізингова компанія продовжує залишатись власником обладнання і виступає в ролі орендодавця. Банку лише передається право на отримання платежів і застави за обладнання.

Лізинг – форма дострокової оренди, пов’язана з передачею в користування

обладнання, транспортних засобів та іншого рухомого та нерухомого майна.

Стосовно майна, що орендується, лізинг ділиться на чистий – додаткові витрати

бере на себе орендатор, повний – техобслуговування майна та інші витрати бере на себе лізингодавець.

Лізинг має дві основні форми – прямий та такий, що повертається. Прямому

фінансовому лiзингу надається перевага, коли підприємству потрібне переоснащення технічного потенціалу. Лізингова фірма при такій угоді забезпечує 100 %-не фінансування, придбання обладнання. Фактично лiзинг – це форма матеріально-технічного забезпечення з одночасним кредитуванням та орендою. При лiзингу орендар виплачує у лізинговій формі не орендну плату, а повну вартiсть майна у кредит. У випадку виявлення дефектів лізингових основних фондів, лізингова фірма повністю звільняється від претензії. Претензії за трьохсторонньою угодою стосуються постачальника.

Угода лізингу укладається на наступних умовах:

1) термін лізингу дорівнює терміну служби основних засобів;

2) сума платежу об’єднує в собі вартість основних фондiв, проценти за кредит, комісійні платежi;

3) ризик, пов’язаний із псуванням та загибеллю, приймає на себе

лiзингоотримувач;

4) основні фонди є власністю лізингової фірми (орендодавця).

У плані рахунків бухгалтерського обліку лізинг фігурує під поняттям фінансової оренди. Розрізняють два види лізингу:

· фінансовий;

· операційний.

Операційний лізинг характеризується більш коротким, ніж життєвий цикл виробу, терміном контракту, що передбачає неповну амортизацію обладнання за час оренди, після чого воно повертається лізингодавцю і може бути знову здано в оренду. В Італії, наприклад, такий лізинг називається виробничим.

Комерційними банками і лізинговими компаніями застосовується, як правило, фінансовий лізинг. Це найбільш типова і розповсюджена форма лізингу, що характеризується середньо- і довгостроковим характером контрактів, амортизацією повної або більшої частини вартості обладнання. Після завершення терміну дії контракту орендар може:

1) повернути об’єкт лiзингу орендодавцю;

2) укласти новий контракт на оренду;

3) викупити об’єкт лiзингу за залишковою вартістю.

Про свій вибір орендатор повідомляє лізинговій компанії завчасно, наприклад, за півроку до закінчення терміну погашення.

Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування купівлі, відрізняючись від звичайної угоди купівлі-продажу моментом переходу права власності на об’єкт угоди до споживача.

Фінансовий лізинг також називають лізингом майна з повною окупністю або повною виплатою, так як протягом терміну угоди (як правило, 3 – 7 років) лізингодавець повертає всю вартість майна і отримує прибуток від лізингової операції.

Орендна плата (лізинговий внесок) – це плата за виробниче використання об’єкта

лізингової угоди, вона складається із суми амортизаційних відрахувань і

процентних відрахувань від вартості переданого в оренду майна (процент за

банківський кредит і плата за додаткові послуги банку). Розмір амортизаційних відрахувань залежить від початкової вартості майна, терміну служби, ступеня зносу на момент передачі в оренду і норм амортизації, встановлених для даного виду майна.


Информация о работе «фінансовий менеджмент як інтегральне явище з різними формами прояву»
Раздел: Финансовые науки
Количество знаков с пробелами: 46234
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
423915
25
38

... аналізу прибутку в банку Рисунок 2.9 – Основні системи аналізу прибутку, що використовуються в банку Таблиця 2.9 – Основні показники коефіцієнтного аналізу прибутку 3 ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (НА ПРИКЛАДІ АКБ "ПРАВЕКС-БАНКУ") 3.1 АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" – БАНК НАЦІОНАЛЬНОГО МАСШТАБУ Правекс-Банк є багатофункціональним фінансовим інститутом, який надає повний спектр банківських послуг як ...

Скачать
311448
14
0

... млн. американських працівників Країна розміщення штаб-квартири компанії Частка американських службовців, % Великобританія 20 Канада 19 Японія 11 Німеччина 10 Нідерланди 8 Франція 7 Інші країни 25 У системі м/н менеджменту виділяють 5 варіантів «фірмових» підходів м/н компанії до формування культури і кадрової політики: -домінуючий стиль штаб-квартири і перенесення його ...

Скачать
98498
12
3

... чином, з обліком вищесказаного необхідно провести перерахунок загального й локального показників фінансового стану підприємства й оцінити ступінь впливу фінансового ризику. 9) Визначення шляхів подальшого розвитку підприємства (ухвалення управлінського рішення). Повна фінансова стабілізація досягається, тільки якщо підприємство забезпечило тривалу фінансову рівновагу в процесі свого майбутнього ...

Скачать
154385
7
4

... комбінованого аудита. Результатом є більш ефективний аудит і процес сертифікації, послідовне зниження їхньої собівартості. 3. Обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності політики антикризового фінансового управління ВАТ «Донецькгірмаш» 3.1 Рекомендації з попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків Проведений аналіз виробничої діяльності ВАТ «Донецькгірмаш» ...

0 комментариев


Наверх