Етимологія американських фразеологізмів

1.1 Етимологія американських фразеологізмів

1.1.1 Проблема походження фразеології на тлі загальної історії розвитку американського варіанту англійської мови

Для того, щоб дати адекватну оцінку етимології фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови, необхідно перш за все пов’язати цей процес із розвитком мови в цілому.

Історія розвитку англійської мови у Сполучених Штатах поділяється на два основних етапи:

ранній період (з початку ХVII ст. до кінця XVIII ст.), який характеризується формуванням американських діалектів англійської мови;

пізній період (ХІХ-ХХ ст.), який характеризується створенням американського варіанту літературної англійської мови;

сучасний період (кінець ХХ-початок ХХІ ст.)

Для дослідження походження фразеологічної системи американського варіанту англійської мови найбільше значення має так званий ранній період. Слід зауважити, що колоністи, які заснували перші англійські поселення у Північній Америці, були сучасниками Шекспіра та Мільтона. Вони жили в епоху, коли вже досить розвинена національна англійська мова збагачувалася творчістю найславетніших поетів та письменників, а мова освічених людей була максимально наближеною до єдиного літературного зразка (Standard English). До цієї ж норми наближувалося й мовлення перших поселенців з Англії, що почали мешкати у Північній Америці. Тому, для того, щоб пояснити причини розбіжностей, що виникли згодом між американським та британським варіантами мови, необхідно зупинитися на низці особливостей англійської мови того часу.

Щодо розбіжностей у сфері граматики – для мови Шекспіра та Спенсера цілком нормальним є вживання таких форм, як gotten, stricken, які ми можемо зараз спостерігати в американському варіанті англійської мови на сучасному етапі замість таких форм як got, struck відповідно у британському варіанті. Також для американського варіанту є характерним використання синтетичної форми Subjunctive Mood, тоді як у британському варіанті вона замінилася аналітичною формою з допоміжним дієсловом should. Але в ХVII ст. саме ця перша форма, яку ми зараз вважаємо «американізмом», була загальновживаною. Проте слід зазначити, що такі граматичні особливості не є численними. Значно більш вагомими є зміни лексичного складу мови за цей час. У кінці «раннього» періоду низка лексем вийшла з ужитку в Англії, у той час, як в американських колоніях вони продовжували активно вживатися. Іноді до архаїзмів переходило слово в цілому: так сталося з дієсловами to loan, to fellowship. Іноді архаїчним з точки зору британського зразка ставало не саме слово, а лише окреме його значення. Так, в ранньо- та середньоанглійській мові вираз I guess означав «я думаю, я вважаю», проте згодом такий зворот став вважатися архаїзмом, а потім явним американізмом.

Проте найбільший інтерес з точки зору лексики становлять неологізми, що відображають нові умови життя американських колонізаторів. Це й слова, що позначають флору та фауну американського континенту (a moose, a live-oak, backwoods), мають відношення до нових методів господарювання (corndodger, back-settlement, coleslaw), зображують реалії, пов’язані з життям і побутом корінних мешканців американського континенту (moccasin, squaw, medicine-man, warpath).

Поповнення словникового складу американського варіанту англійської мови проходило двома шляхами:

внутрішньомовним – через утворення нових словосполучень та переосмислення існуючих лексем;

зовнішньомовним – шляхом запозичення з інших мов.

Одним із найпопулярніших способів утворення нових слів була конверсія: так, саме шляхом конверсії утворюються дієслова to progress, to tomahawk від відповідних іменників, або, навпаки, іменник a divide від відповідного дієслова. Інколи можна простежити розширення семантики (store – не лише «склад, комора», але й «крамниця», lot – не тільки «доля», але й «будь-яка земельна ділянка») або, навпаки, її звуження (corn – «будь-які зернові культури» в британському варіанті та лише «кукурудза» в американському варіанті, lumber – «мотлох» в британському варіанті, а згодом – «лісоматеріали, дерево» в американському).

Саме у цей ранній період розвитку американського варіанту англійської мови до нього надходить шляхом калькування з мов індіанських племен ціла низка фразеологічних словосполучень, а саме:

pipe of peace – трубка миру

war dance – войовничий танок

medicine-man – шаман.

Деякі з подібних запозичень увійшли до складу стійких словосполучень, утворених згодом. Сюди належать такі лексеми, як: squaw-line (squaline) – шкіряний ремінь для речового мішка, moccasin snake – мокасінова змія, skunk-tail grass – назва однієї з трав, що ростуть в Америці тощо).

Чимало слів було запозичено англійськими колоністами з мов інших країн, що також мали колонії в Північній Америці. Джерелами таких запозичень у ХVII-XVIII ст. слугували французька та голландська мови.

Більшість запозичень із французької мови належить до ХІХ ст. У ХVII-XVIII ст. з французької мови було запозичено порівняно невелику кількість слів, наприклад: chowder – тушкована страва, rapids – пороги ріки, prairie – прерія, caribou – олень карібу, bayou – заболочений рукав ріки (при чому останні дві лексеми були спершу запозичені французькими колоністами в індіанців).

У процесі запозичення багато слів зазнали фонетичної асиміляції (пор. англ. chowder та франц. chaudière) або переосмислення за законами народної етимології (так, французьке слово carriole – «легкий екіпаж» перетворилося на carryall – «широкий критий екіпаж»).

З голландської мови було запозичено чимало побутової лексики, наприклад: coleslaw (cold slaw) від kool sla – салат із капусти, cookie від koekje – печиво, cruller від слова krul – солодкий коржик, stoop від stoep – ґанок. До голландських запозичень належить і таке відоме слово, як boss. Навіть всесвітньо відомий Santa Claus походить від голландського Sant Nikolaas.

Відсутність регулярних контактів з метрополією, безсумнівно, стало однією з причин, що зумовили збереження в мові колоністів низки слів та форм, що вийшли з ужитку в Англії. Цікаво зазначити, що з американізмами намагалися боротися самі освічені американці, такі як, наприклад, Бенджамін Франклін. Лише за умов утворення цілісної держави з’явилася потреба уніфікації зі збереженням національної самобутності – тобто можливою стала поява американського варіанту англійської мови в сучасному розумінні.

У той же час термінологія складалася в Америці і в Англії приватними компаніями, які не ставили за мету будь-яку уніфікацію: так з’явилися амер.railroad і брит.railway (залізниця), амер.baggage car та брит.luggage van (товарний вагон), амер. engineer та брит. engine-driver (машиніст) тощо.

Цікавий слід у фразеології Сполучених Штатів залишила «золота лихоманка» (gold rush). Деякі зі стійких словосполучень тих років залишилися в мові лише як історизми: так, наприклад, forty-niner – золотошукач, що прибув до Каліфорнії за часів «золотої лихоманки» 1849р., prairie schooner – фургон переселенців, та деякі інші. Проте інші словосполучення виявили свою життєздатність, набувши переносного смислу. Так, наприклад:

to pan out soil – промивати золотий пісок (первісне значення). У кінці ХІХ століття вираз змінив своє значення на «мати успіх», «приносити користь» або «виявлятися» [45, с. 35].

Подібний метафоричний переніс значення відбувається і у фразеологічного словосполучення to strike it rich, що спочатку позначало «напасти на багате родовище», а згодом набуло значення «швидко розбагатіти».

У ХІХ ст. в усному мовленні американців з’явилася низка стійких словосполучень із прислівником right (right along – «завжди, постійно», right away – «негайно», right smart – «багато» тощо).

Один із курйозних випадків непорозуміння англійця та американця, що виникає через нерозуміння першим американізму right away наводить Чарльз Діккенс у своїх «Американських нотатках»:

“Dinner, if you please,” said I to the waiter.

“When?” said the waiter.

“As quick as possible,” said I.

“Right away?” said the waiter.

After a moment’s hesitation, I answered, “No,” at hazard.

“Not right away?” cried the waiter with an amount of surprise that made me start.

I looked at him doubtfully and returned, “No, I would rather have it in this private room. I like it very much.”[45, c.36-37].

Нарешті, на сучасному етапі, у зв’язку зі світовим домінуванням Сполучених Штатів Америки у сфері політики, економіки, технологій, реклами та ЗМІ, американський варіант англійської мови також стає домінуючим. Його елементи, як лексичні, так і граматичні, активно проникають в інші мовні варіанти, навіть у британський, незважаючи на його «первісний» характер. Це стосується також і фразеологічних одиниць. За даними Г.С.Гринь, більше 20% від загальної кількості американських фразеологізмів були запозичені британським варіантом, наприклад: to keep one’s nose clean – не втручатися в чужі справи, to hang up one’s fiddle – вийти на пенсію, to ride the waves – хворіти на зіркову хворобу [13, с. 13].