2.3 Прагматичне варіювання та прагматичний синкретизм вигуків

Однією з важливих особливостей вигуків англійської мови є їхня здатність до прагматичного варіювання, тобто вираження різних прагматичних значень «в межах тотожності слова» у різних контекстах і ситуаціях спілкування. «Варіативність», – на думку К.С. Горбачевича, – це «об’єктивний наслідок мовної еволюції, неодмінний атрибут живої літературної мови». Варіювання вигуків пов'язано з потенційною й синхронною їх прагматичною багатозначністю, зумовленою їхньою можливістю реалізувати кілька прагматичних значень у різних і одних і тих самих мовленнєвих контекстах функціонування. Це так звані вторинні прагматичні значення, які реалізуються, як правило, в синхронно багатозначних мовленнєвих актах, для яких характерні дві й більше іллокутивні сили, що й зумовлює їхнє прагматичне варіювання. Прагматичне варіювання вигуків відбувається в результаті їхнього прагматичного транспонування, тобто переносного вживання, пов'язаного з реалізацією функції, що не є для нього первісною. Взагалі «різні значення» одного й того ж слова … акумулюються у слові. Про варіанти «одного й того ж значення» … можна говорити, коли в ряду одиниць, які семантично відрізняються, регулярно виявляється «одне й те ж значення…». Словники варіювання лексичної одиниці, здебільшого, не фіксують. Але якщо й фіксують, то в словниковій статті в одній рубриці з вихідним значенням. «Процес зміни в розвитку мови, що визначається у кінцевому підсумку потребами спілкування людей, здійснюється у процесі нескінченного використання, відкидання, відбору, створення різних варіантів, словом, у ході нескінченного варіювання». Варіативність, яка виявляється під час функціонування мови, є одним з внутрішньомовних чинників розвитку й зміни мови, дія якої пов’язана з іншими внутрішніми та зовнішніми чинниками мовного розвитку.

На здатність вигуків до прагматичного транспонування впливають не тільки їхнє лексико-семантичне оточення, прагнення адресата чіткіше висловити свою думку, а й, насамперед, позалінгвістичні засоби – інтонація, що накладає додаткові відтінки значення на основне значення вигуку, супровідний висловлення жест, міміка обличчя і навіть поза.

Прагматичне варіювання в основному властиве вигукам з конвенційно-обумовленим значенням, тобто таким вигукам, розуміння яких виявляється і поза контекстом, оскільки вони, як правило, є однозначними мовними одиницями. І тільки в контексті за певних ситуацій вони можуть прагматично варіювати, не змінюючи свого первісного значення, а лише варіюючи це значення залежно від середовища спілкування, емоційного забарвлення. Наприклад, військова команда forward march має чітке значення початку стройового руху в певному напрямі. Наприклад: – Attention! About face! Forward-march!». Цей вигук може вживатися з словом quick. Наприклад: «Squad, quick march! Shouted the sergeant-major». У цьому значенні він є військовим терміном і не має ніякого додаткового забарвлення. Але, використовуючись у побутовому середовищі, він набуває при цьому додаткового значення «наказу, веління піти, вийти геть, піти куди-небудь», при цьому значення «наказу, команди» він зберігає, хоча залежно від інтонації може бути категоричним, брутально категоричним, м'яко категоричним, м'яким іронічним тощо. Наприклад:

–  We must pack off to Brother Michael because we have the collywobbles!

He was very decent to say that. That was all to make him laugh. But he could not laugh because his cheeks and lips were all shivery: and then the prefect had to laugh by himself.

The prefect cried:

–  Quick march! Hayfoot! Strawfoot!.

Прагматичне варіювання спостерігається іноді й у вигуків з контекстуально-обумовленним значенням, але це додаткове прагматичне значення розвивається в межах одного із значень багатозначного вигуку.

Розглянемо варіювання вигуків на конкретних прикладах.

Загальне прагматичне значення вигуків соте, come on; come, come; now, now; there now, є утішання, умовляння. Наприклад: Here we go. Here we go. There we go. Now, now. Now, now. Almost done, в якому вигуками now, now няня утішає дитину, що вередує, й умовляє її вдягнутися. Але в певних контекстах вигуки можуть варіювати своє значення від м’якого докору до протесту. Наприклад: «Come on. He’s not like that.»; спонукання взагалі до дії: «Come! Try your last weapon.»; спонукання до руху: My father raises his straw hat to the midwife, then turns away and stands in the lane waiting for me. «Come on, old fellow.» і навіть використовуватися як покрик для спонукання коня: Соте оп! Але основне його значення умовляння присутнє в усіх випадках, що й об’єднує їх в одну лексему. Слід відзначити, що комунікативно-прагматичні варіанти однієї лексеми лише частково розрізняються за смислом і є окремою лексемою, утворюючи єдину систему підзначень. На підтвердження цієї думки розглянемо ще кілька прикладів з різними вигуками.

Вигук Take it easy з іллокутивною силою заспокоєння, спонукання ставитися спокійно, не брати близько до серця, наприклад: I began to weaken, and Harry saw it, for he gasped out: «Steady – Paul. Take it – easy. They can’t – last – forever.», у певних ситуаціях спілкування набуває іллокутивної сили прохання не поспішати, не квапитися. Наприклад:

«Now, let’s see what this light means. Be ready for anything, Harry – though Heaven knows we can find nothing worse than we’ve had. Here, put your arm on my shoulder. Take it easy.». Але основне значення заспокоєння лишається в усіх випадках вживання.

Вигукові висловлення If you don't mind і If you please з іллокутивною силою ввічливого прохання. Наприклад: «I should like to see him very much.»

«Would you? That is easily done. Come this way. You can leave your bag.»

«No, I think I’ll take it.»

«Come this way, if you please.» – можуть набувати ще іллокутивної сили іронії, що нашаровується на основне значення, при цьому велику роль відіграє інтонація, з якою промовляється вигук. Підкреслимо ще раз, що загальне, основне значення вигуку є його об’єднувальним значенням щодо всіх його варіантів. Наприклад:

The one afternoon, walking home from the market and carrying, if you please, a fine live hen, I saw her talking with a man there in the shade by the cathedral…, а також попередження, часто з відтінком загрози. Наприклад:

«Meaning you have been known to act rashly, Sirius, which is why Dumbledore keeps reminding you to stay at home and –»

«We'll leave my instructions from Dumbledore out of this, if you please!» said Sirius loudly.;

«I have a kid sister that's only in the goddam fourth grade. You're about as good as she is, and she can dance better than anybody living or dead.»

«Watch your language if you don't mind.».

Вигукові висловлення God knows і по doubt у різних ситуаціях спілкування мають іллокутивну силу впевненості, категоричності. Наприклад:

«Good Lord. It must be worth a fortune.»

«No doubt.» He spoke without looking at me.

«I see that you have had some great trouble,» responded Holmes.

«God knows I have!…». Однак в деяких ситуаціях вони набувають протилежного значення, а саме невпевненості. Наприклад:

«How will you spend your time?»…

«God knows… I have a ghost of a notion I might try a novel.», припущення. Наприклад: No doubt you’ll be at the party tonight. У таких випадках вирішальне значення має не тільки смисл наступного висловлення, але й інтонація, з якою промовляються ці вигуки.

Вигукове висловлення very well зa категоричністю варіює своє значення. Hаприклад: All of the examiners looked around to watch its progress and when it dissolved into silver mist Professor Tofty clapped his veined and knotted hands enthusiastically.

«Excellent!» he said. «Very well, Potter, you may go!», де воно має іллокутивну силу згоди, схвалення. В інших випадках воно набуває прагматичного значення вимушеної згоди. Наприклад:

«I want to know what's been going on,» Harry said at once.

He did not look at Mrs Weasley. He had been touched by what she had said about his being as good as a son, but he was also impatient with her mollycoddling. Sirius was right, he was not a child.

«Very well,» said Mrs Weasley, her voice cracking. «Ginny – Ron – Hermione – Fred – George – I want you out of this kitchen, now.»; a іноді має значення морської команди:

Trewin saluted formally. «Ship ready to proceed, sir,»… «Very well. Carry on.».

Вигукове висловлення Upon my word з іллокутивною силою запевнення адресата в істиності свого висловлення:

Sherlock Holmes clapped his hands softly together and chuckled.

«’Pon my word, Watson, you are coming along wonderfully.» – в певних ситуаціях спілкування набуває іллокутивної сили вираження різних почуттів й переживань, як-от: подиву, захоплення, досади тощо. Наприклад:

«Doesn't anybody in the whole house know where my coat is? I never came across such a set in all my life – upon my word I didn't. Six of you! – and you can't find a coat that I put down not five minutes ago!».

Вигук Why з іллокутивною силою вираження різних емоцій і станів людини може варіювати, виражаючи:

1) здивування:

«Yeah, it was OK,» chuckled Dean. «Better than Seamus's, anyway, he was just telling me.»

» Why, what happened, Seamus?»;

2) глузування:

«Using defensive spells?» Professor Umbridge repeated with a little laugh. «Why, I can't imagine any situation arising in my classroom that would require you to use a defensive spell, Miss Granger. You surely aren't expecting to be attacked during class?»;

3) нетерпіння, роздратування:

«Why, our boat’s gone off!» they replied in an indignant tone.;

4) невпевненість, нерішучість, збентеження:

«Why, the Alahambra would be almost more lively,» said Harris, venturing his head outside the cover for a moment and taking a survey of the sky.;

5) відповідь на запитання:

«Well, and how many did you want it to go?» replied constable.

«Why, nine,» said George, showing his watch.;

6) заперечення:

«You have done wisely,» said my friend. But have you told me all?»

«Yes, all.»

«Miss Stoner, you have not. You are screening your step-father.»

«Why, what do you mean?»;

7) затвердження:

«You and I know that any time there’s an accident where a big corporation is involved – no matter how indirectly – there are people who are immediately to say, «Why, that company is rich. It can afford it. Let’s take it for all we can.».

Не всі перелічені вторинні прагматичні значення вигуку why словники фіксують, але, як показує аналіз його в художніх творах, в мовленні всі ці значення присутні і функціонують. Підкреслимо ще раз, в утворенні вторинних прагматичних значень відіграють значну роль невербальні засоби.

Прагматичне варіювання вигукових висловлень часто пов'язане з їхнім позиційним варіюванням. Так, наприклад, вигуки now, now then передують, як правило, висловленням, що виражають питання, пропозицію, прохання. Наприклад, у діалозі «That's right, that's right, girl!» said Umbridge, seizing Hermione by the shoulders, thrusting her into the abandoned chintz chair and leaning over her. «Now then… with whom was Potter communicating just now?» – вигук стоїть перед питанням, «Now, would you have the kindness to go into your room, and to bar your shutters» – вигук передує проханню; він може стояти перед висловленням, що виражає протест, докір, попередження: «Now, you two had better listen closely. I do not care what provocation Malfoy offered you, I do not care if he insulted every family member you possess, your behaviour was disgusting and I am giving each of you a week's worth of detentions!…». Але після категоричного викладення думки чи наміру, як правило, стоїть у постпозиції. Наприклад: The class was quiet as it entered the room; Professor Umbridge was, as yet, an unknown quantity and nobody knew how strict a disciplinarian she was likely to be.

«Well, good afternoon!» she said, when finally the whole class had sat down.

A few people mumbled «good afternoon» in reply.

«Tut, tut,» said Professor Umbridge. «That won't do, now. I should like you, please, to reply «Good afternoon, Professor Umbridge». Крім того, вигукове висловлення now then може виконувати функцію заповнювача пауз. Наприклад: «Now then, Mr Cocksure,» said the salesman, «I thought that I was out of geese, but before I finish you’ll find that there is still one left in my shop. You see this little book?».

Як заповнювач пауз вживається також вигукове висловлення You know:

«Yeah…» said Sirius, frowning. «You know, I think that's the last time I saw him, too… he must be hiding upstairs somewhere.», яке виконує й інші функції в організації висловлення, а саме: акцентує увагу на якомусь факті, вказує на нову інформацію. Наприклад: «Dumbledore thinks very highly of you, you know,» he said comfortably. «Oh yes. Holds you in great esteem.»; підкреслює думку мовця: «You know, Minister, I disagree with Dumbledore on many counts… but you cannot deny he's got style…»; виражає незгоду: There was a long silence, broken by Lockharts angry voice.

«Look, I didn't learn joined-up writing for nothing, you know!»; вносить уточнення: «It's two weeks till full moon,» Mr Weasley reminded her quietly. «They've been talking to him this morning, the Healers, you know, trying to persuade him he'll be able to lead an almost normal life…»; підкреслює вибачення: «I am sorry not to have been more help,» said Nick gently «Well… well, do excuse me… the feast, you know…».

У різних ситуаціях спілкування вживаються вигукові висловлення, що мають здатність до прагматичного варіювання, наприклад, There you are. Це висловлення може супроводжувати передачу, вручення чогось адресатові: «Well, there you are,» she said, handing him his timetable, «if you follow that you should do fine.»; супроводжувати якусь дію, здійснення чогось:

«Ah, the bally idiot!» you hear him mutter to himself…, then you both indignantly exclaim, in the same breath:

«There you are! what did I tell you?», а також успішне виконання дії:

«There you are,» he would say, stepping heavily off the chair on to the charwoman’s corns, and surveying the mess he had made with evident pride. «Why, some people would have a man in to do a little thing like that!».

Прагматичне варіювання властиве багатьом вигуковим висловленням – одиницям мовленнєвого етикету. Воно може бути пов'язане з транспонуванням їхньої іллокутивної сили в іншу групу одиниць мовленнєвого етикету. Так, вигук Cheers може мати іллокутивну силу:

1) тосту: «Well, Dad – cheers for the birthday»;

2) подяки: Harry crossed to the dishwasher, took out a clean glass and filled it with water at the sink…

«Cheers,» said Moody, when Harry handed him the glass., в тому числі іронічної: «Fair point, little bro,» said Fred, scanning the column. «You can have a bit of Nosebleed Nougat cheap if you like.»

«Why's it cheap?» said Ron suspiciously.

«Because you'll keep bleeding till you shrivel up, we haven't got an antidote yet,» said George, helping himself to a kipper.

«Cheers,» said Ron moodily, pocketing his timetable, «but I think I'll take the lessons.».

Прагматичне варіювання характерне також для вигуку Ні. Він вживається як для привертання уваги: He calls to them to stop, quite gently and polietly at first.

«Hi! stop a minute, will you?» he shouts cheerily. «I’ve dropped my hat overboard.»; встановлення мовленнєвого контакту: «Hi. I’m Ella. Welcome to Frell.»; продовження перерваного спілкування:

– Wait. Hold on a sec. Excuse me, miss? Where are you going?

– I’m back to see if Carrie’s here.

– Carrie’s not here. So could you just step away? Away. Away. Away from there. Thank you.

– Hi. Sorry. Okay, so you go first.; так і для привітання: In the very last carriage they met Neville Longbottom, Harry's fellow fifth-year Gryffindor…

«Hi, Harry» he panted. «Hi, Ginny… everywhere's full… 1 can't find a seat…» і прощання: She began to go downstairs, but she called back. «You have a girl-friend you'd like to bring?»

«Not just now.»

«We'll fix you up. Hi.»

And she was gone., хоча словник наводить тільки одне значення. Пор.: «hiinterj infml: Hi, Barbara, how are you?.

Іллокутивна сила вигукових висловлень excuse me, beg pardon, I beg your pardon і pardon me є ввічливе вибачення, наприклад: When he spread more than a pint of water over one of those dresses, he would give a pleasant little laugh, and say:

«I beg your pardon, I’m sure;» and offer them his handkerchief to wipe it off with. Але вони можуть транспонуватися в сферу одиниць, що використовуються для організації спілкування, а саме привертання уваги, встановлення мовленнєвого контакту: The captain came over to the table and whispered in Jennifer’s ear. «Excuse me, Miss Parker, there’s a telephone call for you.», а також для його розмикання: Jennifer was in the midst of a conversation with two Swiss bankers when a wave of dizziness engulfed her.

«Excuse me,» Jennifer said.

Вигук Thank you, крім іллокутивної сили подяки:

«There’s a helicopter service from Nice directly to Monte Carlo,» Cynthia said. «I’ve booked you on that.»

«Wonderful. Thank you.», – може виконувати функцію ввічливої відповіді на комплімент:

«Nice dog, Harry!» called a tall boy with dreadlocks.

«Thanks, Lee,» said Harry, grinning, as Sirius wagged his tail frantically.; відповіді на етикетне запитання про самопочуття, стан справ тощо:

«Er – how are you, Professor?» said Ron, sounding slightly guilty…

«I'm very well indeed, thank you!» said Lockhart exuberantly, pulling a rather battered peacock-feather quill from his pocket. Воно виконує функцію розмикання мовленнєвого контакту в кінці оголошення, виступу тощо: The great majority of lawyers are honourable men and women doing honourable jobs, but I want to give warning to that small minority who think their law is above our law: You’re making a grave mistake and you’re going to pay for that mistake. Thank you.»

Adam sat down to a tumultuous burst of applause that became a standing ovation. Крім того, він вживається під час прощання як вдячність за гостинність:

– I appreciate your enthusiasm, but you don’t have to stay. I don’t wanna make you do anything you don’t wanna do.

– Thank you, Char. For everything.

– So I’ll see you around?.

Проте в усіх цих випадках на основне прагматичне значення подяки нашаровуються додаткові значення, причому перше і основне його значення присутнє в усіх вживаннях цього вигуку, що виявляється в мовленні.

Деякі з вигуків мають здатність до транспонування іллокутивної сили всередині одиниць мовленнєвого етикету. До них належить вигукове висловлення God bless you, яке виступає як побажання здоров'я тому, хто чхнув:

Не sneezed twice, loudly, and he saw Riker jump a little at the noise. «God bless you,» Burnecker said.; так і як побажання добра, яке нерідко використовується, як зазначалося вище, під час прощання, розмикання мовленнєвої взаємодії: «Go on, Frank,» she said, choking, when she let him go. «God bless you. I'll pray for you.»; як тост:

«Well, then,» said William Caldwell. «To you all.»

«Thank you, sir, ma'am,» they said and raised their glasses.

«God bless you.».

Прагматичне транспонування іллокутивної сили вигуків – одиниць мовленнєвого етикету може бути пов’язане не тільки з цією сферою, а й виходити за її межі. Наприклад, для висловлень з іллокутивною силою вибачення excuse me, pardon me, beg pardon і I beg your pardon характерне транспонування їхнього значення поза сферу мовленнєвого етикету, при цьому вони виражають незгоду, протест:

«1 don't think we need to hear any more of your business dealings, thank you very much, Mundungus,» said Mrs Weasley sharply, as Ron slumped forwards on to the table, howling with laughter.

«Beg pardon, Molly,» said Mundungus at once, wiping his eyes and winking at Harry. «But, you know, Will nicked 'em orf Warty Harris in the first place so I wasn't really doing nothing wrong.», вводять уточнення, пояснення:

«Of course not,» said Hermione scathingly, before Harry could answer. «The Quibbler's rubbish, everyone knows that.»

«Excuse me,» said Luna; her voice had suddenly lost its dreamy quality. «My father's the editor.».

Крім того, вигукове висловлення I beg your pardon використовується як перепитування:

» Ow kunnit nofe skusin danger ifzat?» said Ron.

His mouth was so full Harry thought it was quite an achievement for him to make any noise at all.

«I beg your pardon?» said Nearly Headless Nick politely, while Hermione looked revolted.

Вигукове висловлення I’m sorry з іллокутивною силою вибачення, наприклад: On his third attempt, Ron caught the Quaffle; perhaps out of relief he passed it on so enthusiastically that it soared straight through Katie's outstretched hands and hit her hard in the face.

«Sorry!» Ron groaned, zooming forwards to see whether he had done any damage., в іншому контексті може набувати іллокутивної сили жалю, співчуття: «Sorry I was a bit short with you earlier, Potter,» she said abruptly. «It's stressful this managing lark, you know, I'm starting to think I was a bit hard on Wood sometimes.».

Низка мовленнєвих висловлень, що належать до різних класів формул мовленнєвого етикету, виходячи за межі цих класів, використовуються для вираження різних емоцій мовця. Так, Cheers може виражати захоплення, схвалення: «Impressive,» Harry said quietly, grinning. «Very impressive… you'll put Dr Filibuster out of business, no problem…»

«Cheers,» whispered George, wiping tears of laughter from his face. «Oh, I hope she tries Vanishing them next… they multiply by ten every time you try.»; Hey, I say – подив, здивування: «This one looks OK, though,» said Harry slowly, scanning a long letter from a witch in Paisley. «Hey, she says she believes me!»; God bless you – різні емоції, як-от: здивування, прикрість, радість:

«Her name is Honoria,» bawled Bingo reverently.

«And she strikes you as a tender goddess?»

«She does.»

«God bless you!» I said.; Thank you – невдоволення: «We are familiar with Clause Seven, thank you very much!» snarled Fudge.

Останнє висловлення, вживаючись поза сферою мовленнєвого етикету, може набувати іллокутивної сили прийняття пропозиції: «Would you care for a drink while you are waiting, Miss Parker?»

«That would be nice, Jennifer said. «Thank you.»; відмови від пропозиції:

«Have another biscuit,» she said irritably, thrusting the tin at him.

«No, thanks,» said Harry coldly.; спонукання до завершення, припинення якоїсь дії:

Spectators and reporters were on their feet now, craning to get a better look at the arsenal that lay scattered on the floor… A bailiff hurried forward to pick up the spilled contentsof the box. Jennifer waved him away.

«Thank you,» she said, «I’ll do it.».

Вигукове висловлення You’re welcome, що використовується в мовленнєвому етикеті як відповідь на подяку, прохання, наприклад:

– I see the score currently stands at chivalry two, gratitude zero.

– Look… You’re right. I’m sorry. Thank you.

– You're welcome., може також набувати іллокутивної сили запрошення, наприклад:

«To our newcomers,» said Dumbledore in a ringing voice, his arms stretched wide and a beaming smile on his lips, «welcome! To our old hands – welcome back!», а вигукове висловлення Not at all – відповіді на подяку, вибачення, наприклад:

«Thank you, Argus,» she said sweetly.

«Not at all, Ma'am, not at all,» said Filch, bowing as low as his rheumatism would permit, and exiting backwards., згоди, наприклад:

«Would yeh mind if he called yeh Hermy, Hermione? On'y it's a difficult name fer him ter remember.»

«No, not at all,» squeaked Hermione., а також категоричного заперечення, відмови, незгоди:

«I's'pose Filch is happy, is he?’ asked Ron, propping a Chocolate Frog Card featuring Dumbledore against his water jug.

«Not at all,» said Ginny «He's really, really miserable, actually…».

Аналіз свідчить, що прагматичне варіювання притаманне, в основному, вигукам з конвенційно-обумовленим значенням. На первинне значення вигуку нашаровуються додаткові прагматичні значення, що значно розширює сферу вживання такого вигуку, тобто в спілкуванні за певних обставин активізується, виходить на перший план це додаткове значення, при цьому його основне значення ніби співіснує з додатковим. На нашу думку, говорити про набуття вигуком нового значення не доцільно, оскільки залежно від ситуації спілкування, середовища, інтонації та жесту, що його супроводжують, відбуваються зрушення в його значенні, що й стимулює розширення сфери їх вживання, хоча комунікантам смисл такого вживання вигуків зрозумілий. Крім того, варіювання прагматичного значення вигуків є національно орієнтованим, тобто характерним для певної мови та її соціальної вживаності.

Поряд з прагматичним варіюванням вигуковим висловленням властивий іллокутивний синкретизм, тобто здатність їх одночасно виражати кілька прагматичних значень. Це явище нерідко спостерігається під час транспонування іллокутивної сили одиниць мовленнєвого етикету однієї групи в іншу. Розглянемо, наприклад, використання мовленнєвого акту вибачення в метамовленнєвій функції:

The hotel housekeeper walked in as Jennifer was getting out of the shower.

«Excuse me. What time will you be checking out today?»

У цьому прикладі вигукове висловлення Excuse me як мовленнєвий акт вибачення використовується в метамовленнєвій функції, привертаючи увагу адресата і одночасно просячи пробачення за те, що забирає увагу і час. Таким чином, при транспонуванні іллокутивної сили в іншу групу одиниць мовленнєвого етикету вигукове висловлення набуває нового прагматичного значення, проте його первинна іллокутивна сила повністю не втрачається, а немовби відходить на другий план. Аналогічне явище можна спостерігати при транспонуванні іллокутивної сили подяки в сферу розмикання мовленнєвої взаємодії. Цей мовленнєвий акт подяки звичайно вживається в кінці оголошень, виступів тощо. Наприклад: Passengers are asked to fasten their belts. Thank you, де Thank you є подякою за увагу адресатів, а також повідомленням про завершення оголошення, тобто відбувається поєднання двох іллокутивних сил на підставі поєднання первісного й вторинного прагматичних значень вигукового висловлення. В.В. Бабайцева вважає, що безпосереднім поштовхом до синкретизму є звичайно зрушення у співвідношенні форми й змісту мовної одиниці.

Прагматичний синкретизм, як і прагматичне варіювання, в основному, спостерігається у вигуків з конвенційно-обумовленим значенням, оскільки контекстуально-обумовлені вигуки є багатозначними, тобто включають велику палітру значень, кожне з яких виявляється в контексті, але в межах кожного зі значень може розвиватися вторинне значення, яке й є наслідком варіювання.

Отже, для цілої низки вигуків характерне прагматичне варіювання, яке сприяє розширенню значення вигуків в бік набуття ними додаткових відтінків.

Вигукам також властивий і прагматичний синкретизм, який виявляється в здатності певних вигуків виражати одночасно кілька прагматичних значень, що досягається транспонуванням іллокутивної сили однієї групи одиниць в інші групу. При цьому відбувається поєднання первісного й вторинного прагматичного значення вигуків.


Висновки

1. Вигуки, посідаючи особливе місце в системі частин мови, можуть, однак, бути розглянуті з позиції традиційної класифікації лексико-граматичних класів слів. Своєрідність семантичних особливостей вигуків підтверджується появою в мовленні прагмасемантичних рядів та співвідносних пар, що відповідають лексичній антонімії. Аналіз вигуків дає змогу простежити їх взаємодію з самостійними частинами мови на словотворчому й семантичному рівнях. Об’єднуючи в мовленні емоційний й інтелектуальний початок, вигуки значною мірою визначають змістову структуру синтаксичних одиниць, в межах яких вони функціонують.

2. Вигуки як один з найбільш гетерогенних класів мовних одиниць включають до свого складу слова, словосполучення, речення фразеологізованої структури. Два останніх характеризуються семантичною неподільністю, становлять цілісну одиницю, незважаючи на складений характер і навіть роздільнооформленість, і синтаксично можуть бути самостійними висловленнями, що й об’єднує їх з вигуками.

Включення одиниць різних мовних рівнів в лексико-граматичний клас вигуків пов’язане з їх ресемантизацією і навіть з десемантизацією, висуненням на перший план комунікативної функції. Стаючи прагматично значущими, такі одиниці виступають як вигукові висловлення і демонструють закономірності й особливості мовно-мовленнєвої взаємодії, уреальнюють триєдиний зв’язок між мовою, мовленням і мовленнєвою діяльністю.

3. Вигуки як частина мови активно взаємодіють з іншими лексико-граматичними класами слів, що веде до постійного поповнення новими одиницями похідних, вторинних вигуків, до набуття ними семантико-граматичних ознак, властивих іншим частинам мови, що важливо при розгляді їх у прагматичному аспекті.

4. Вигуків висловлення є належністю діалогічного мовлення, вживаються, як правило, в умовах неофіційного спілкування. Їх вибір залежить від ситуативності, емоційності мовлення, теми, інтелектуального рівня співрозмовників.

6. Вигуки, виходячи із загальномовних значень і значень, які реалізуються тільки в контексті, поділяються на вигуки з конвенційно-обумовленим і контекстуально-обумовленим прагматичними значеннями.

7. Вигуки з конвенційно-обумовленим прагматичним значенням мають загальномовні значення: Ahoy! Bravo! Blymy! До них належать вигуки, семантичні функції яких переважно однозначні: 1. Вигуки-директиви. Вони вживаються під час спілкування особами асиметричного соціального статусу, що відбувається в межах певних ситуацій формального спілкування. До директивних вигуків належать директивні мовленнєві акти, в яких виділяються а) військові накази й команди, команди й розпорядження, що використовуються в професійних жаргонах і під час спільної трудової діяльності, а саме в кіно й на радіо, в цирку, при спільному співі, танцях, а також команди впливу на тварин; б) вигуки з іллокутивною силою спонукання до дії чи його припинення; в) попередження; г) вираження жалю, співчуття; д) згода, дозвіл, взаємна домовленість, погодження, однодумність; ж) заперечення, незгода, відмова. Вигуки-директиви співвідносяться з адресатом. 2. Вигуки-експресиви, що включають формули соціального етикету. Вони об’єднуються спільним прагматичним значенням, утворюють прагмасемантичні ряди, тобто ряди вигуків, що перебувають між собою у відносинах семантичної тотожності, але відрізняються сферами й умовами вживання в мовленні: Hi-Hello-Good morningafternoonвигукові висловлення з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням становлять досить великий прошарок. До їх складу входять вигуки з семантично дифузними функціями. Вони співвідносяться переважно з прагматичним суб’єктом, виражаючи його емоції й почуття, реакції на зміст висловлення, на те, що відбувається, тобто є адресантно-орієнтованими. Прагматична значущість цих вигуків висловлення з одним і тим самим звуковим комплексом можуть вживатися в різних контекстах і, отже, входити до різних семантичних полів. Наприклад: ah, oh, my, Jesus Christ, dеar me, Heavens, I say, well та інші, не маючи власної іллокутивної сили, набувають прагматичного значення, яке завжди контекстуально-обумовлене. Залежно від контексту вигук oh, наприклад, може передавати схвильованість, радість, захоплення, полегшення, утруднення, зніяковіння, втому, нехтування, розчарування, нетерпіння, закид, іронію, сарказм, досаду, гнів, обурення, огиду, переляк, страх, душевне й психічне страждання, голосіння, бажання, наполегливе переконання, прохання, протест, взяття до відома, ознайомлення, бути заповнювачем пауз тощо.

Вигуків висловлень, що виражають позитивні емоції, і групу вигуків висловленням властивий іллокутивний синкретизм, пов’язаний зі здатністю одночасно виражати кілька прагматичних значень, що нерідко спостерігається при транспонуванні іллокутивної сили одиниць однієї групи в іншу. Особливо це характерне для вигуків мовленнєвого етикету.

12. Мовленнєва комунікація являє собою двоплановий процес – комунікативний і метакомунікативний. Останній у процесі мовленнєвої комунікації дістає трифазний розвиток, у кожній з яких вирішуються свої специфічні метакомунікативні завдання, для реалізації яких використовуються метакомунікативні сигнали. Мовною складовою значної частини метакомунікативних сигналів є вигукові висловлення. Вони, набуваючи власну іллокутивну силу чи ж входячи до складу висловлення як частина складеного висловлення чи ж компоненту висловлення, використовуються в різних фазах мовленнєвого спілкування. Вигукові висловлення посідають значне місце в дискурсі, оскільки вони є тими елементами мовленнєвого акту, які сприяють встановленню контакту між мовцем і слухачем, продовженню мовленнєвого акту, а також розмиканню контакту між ними.

13. Однією з важливих рис прагматичного значення є те, що воно виражається не одним засобом, а їх сукупністю. Прагматичне значення вигуків, що входять до складу висловлення як самостійний компонент чи ж модифікують іллокутивну силу складеного висловлення, реалізуються в синтагматичному зв’язку з іншими прагматично значущими компонентами висловлення, виступаючи або як деінтенсифікатори, або як інтенсифікатори мовленнєвого акту.

Відношення прагматичного узгодження з іншими одиницями висловлення й, ширше, дискурсу властиві різним типам вигукових висловлень у різних за своєю іллокутивною силою висловленнях.

14. Особливість прагматики вигукових висловлень, їхня здатність вступати у відношення прагматичного узгодження чи неузгодження з іншими частинами дискурсу має істотне значення з точки зору закономірностей організації міжсобистісного спілкування, опис якого правомірно проводити з урахуванням не тільки комунікативно-прагматичних типів висловлень, але й інтеракціональних ходів учасників комунікації, що здійснюються ними для того, щоб досягти певної мети спілкування.

15. Подальше дослідження вигуків 1) доцільно пов’язувати з їхнім вивченням як об’єкта лексикографії з точки зору як кількісної їх фіксації у словниках, так і якісної, тобто з точки зору подання їх значення з урахуванням властивих їм прагматичних особливостей, 2) сприяє засвоєнню і вживанню вигуків у мовленні у практиці вивчення англійської мови. Крім того, особливий інтерес становить роль паралінгвістичних засобів у прагматичних значеннях вигуків, тобто взаємодія вербальних і невербальних засобів комунікації, у формуванні прагматичних значень вигуків.

16. Враховуючи універсальний характер вигуків, перспективним здається їх дослідження в порівняльному аспекті, з точки зору співвідношення мови й культури.


Список використаних джерел

1.  Адмони В.Г. Проблемы «замыкания» в немецком литературном языке. Иностранные языки в школе. – 1949. – №2. – с. 34–45.

2.  Адмони В.Г. Основы теории грамматики. – М. – Л.: Наука, 1964. – 105 с.

3.  Адмони В.Г. Синтаксис современного немецкого языка. – Л.: Наука, 1973. – 366 с.

4.  Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики. – Л.: Наука, 1988. – 239 с.

5.  Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. Краткий очерк. – М.: Просвещение, 1966. – 302 с.

6.  Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. – М.: Наука, 1974. – 367 с.

7.  Апресян Ю.Д. Перформативы в грамматике и в словаре. Изв. АН СССР. Сер. литер. и языка. – 1986. – Т. 15, №3. – С. 208–223.

8.  Апресян Ю.Д. Прагматика и лексикография: Прагматическая индексация для толкового словаря Пропозициональные предикаты в логическом и лингвистическом аспектах. Тезисы докладов рабочего совещания. – М.: И-т языкознания АН СССР, 1987. – С. 6–13.

9.  Арват Н.Н. Взаимодействие языкового и речевого в семантике предложения Функционирование речевых единиц в речи и в тексте. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1987. – С. 3–13.

10. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Лексико-семантические проблемы. – М.: Наука, 1976. – 383 с.

11. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата. Изв. АН СССР. Сер. литер. и языка. – 1981. – Т. 40, №4. – С. 356–367.

12. Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики Новое в зарубежной лингвистике: Лингвистическая прагматика. Вып. XVI. – М.: Прогресс, 1985. – С. 3–42.

13. Арутюнова Н.Д. Пропозиция. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 401.

14. Бабайцева В.В. Синкретизм. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 446.

15. Балли Ш. Общая лингвистика. М.: Иностр. лит-ра, 1955. – 416 с.

16. Балли Ш. Французская стилистика. – М.: Изд-во иностр. лит., 1961. – 394 с.

17. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. – М.: Прогресс, 1965. – 416 с.

18. Бархударов Л.С. Очерки по морфологии современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1975. – 156 с.

19. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1979. – 423 с.

20. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: Видав. центр «Академія», 2004. – 344 с.

21. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации: Лингвистика. Теория коммуникации. Английский язык. – К.: Изд-во «Логос», 2003. – 304 с.

22. Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М.: Прогресс, 1974. – 447 с.

23. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание: Учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по спец. №2101 «Русский язык и лит.» – М.: Просвещение, 1979. – 416 с.

24. Блох М.Я. Проблемы парадигматического синтаксиса. Автореферат дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 АН СССР – М., 1963. Т. 1 – 384 с.; Т. 2. – 391 с.

25. Болотов В.И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности: Основы эмотивной стилистики текста. – Ташкент: Фан, 1981. – 116 с.

26. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. – Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1984. – 133 с.

27. Булаховский Л.А. Введение в языкознание: В 2-х частях. – М.: Учпедгиз, 1953. – Ч. 2. – 178 с.


Информация о работе «Вигуки сучасної англійської мови»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 158378
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
490222
5
8

... фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ. Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх ...

Скачать
46248
2
0

... еліпсису як симбіозу процесу та результату гармонізації форми і змісту мовленнєвих повідомлень. У роботі вперше проаналізовано й систематизовано когнітивні та комунікативні властивості еліптичних речень сучасної англійської мови, описано структурно-семантичну типологію та механізм їхнього продукування й використання в мовленні. Вперше здійснено лінгвокогнітивне моделювання еліптичних речень, ...

Скачать
163968
0
0

... класи. Деякі поняття були введені як необхідність розмежувати вже існуючі поняття від тих, що були утворені нещодавно. Висновки У ході дослідження були розглянуті соціолінгвальні параметри нової фразеології англійської мови. Зокрема, у межах лінгвальних особливостей були визначені поняття фразеологічної одиниці, фразеологічної інновації, представлені різні критерії класифікації ФІ. Були ...

Скачать
153648
7
1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

0 комментариев


Наверх