Зміст та завдання економічного аналізу

2. Зміст та завдання економічного аналізу

Зміст аналізу господарської діяльності як наукової дисципліни випливає насамперед з тих завдань, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук.

До числа найважливіших задач економічного аналізу відносяться:

підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів і нормативів (у процесі їхньої розробки);

об'єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-плану і дотримання нормативів (за даними обліку та звітності);

визначення величини впливу факторів на зміну показників, які аналізуються;

визначення забезпеченості підприємства трудовими, матеріальними, фінансовими ресурсами й ефективності їхнього використання;

пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва і розробка конкретних заходів щодо їхнього використання;

дослідження конкурентоспроможності підприємства і кон’юнктури ринку;

узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Слід відмітити, що перехід до ринкового механізму змінює характер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики і пошуку. Сферу аналітичних досліджень становить як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного суб’єкта господарювання. Такий аналіз дозволяє швидко адаптуватися до змін ринкової кон’юнктури, передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику співпраці. Виробнича діяльність при цьому оцінюється з точки зору досягнення максимальних фінансових результатів та економічної стабільності на ринку, а фінансова діяльність і управління фінансовими ресурсами розглядаються крізь призму оптимізації виробництва, пошуку найбільш вигідних сфер підприємництва, раціонального маневрування грошовими потоками.

Таким чином, аналіз господарської діяльності як наука являє собою систему спеціальних знань, зв’язаних з дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, виміром та обґрунтуванням величини господарських резервів підвищення ефективності виробництва й розробкою заходів щодо їхнього використання.

Питання про мету економічного аналізу не досить широко висвітлене у підручниках та навчальних посібниках з економічного аналізу. Деякі автори визначають основну мету аналізу господарської діяльності як пошук можливостей (резервів) підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передових досягнень науки та практики, структури ринку, а також детального вивчення попиту й пропозиції на продукцію підприємства [15]. Таке надто вузьке визначення мети обмежується тільки виявленням резервів. На нашу думку, більш вдалим і науково обґрунтованим є таке визначення мети економічного аналізу: сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень .

3. Предмет економічного аналізу

Економічний аналіз має свій предмет, який він вивчає використовуючи властиві йому методи і технічні прийоми. Предмет економічного аналізу з розвитком самої науки конкретизувався й видозмінювався.

У спеціальній економічній літературі з аналізу господарської діяльності зустрічаються різні визначення предмета економічного аналізу, які можна згрупувати в такій спосіб:

- господарська діяльність підприємства;

- господарські процеси та явища;

- причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів.

У якості одного з повного визначення предмету економічного аналізу найвдалішим, на нашу думку, є таке. Предмет аналізу – діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат

Така точка зору є найсучаснішою, бо окреслює насамперед суттєву ознаку – багатосторонню діяльність підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань, спрямовану на пошуки відхилень показників від плану, норм і договірних зобов’язань, а також зіставлення результатів роботи підприємства з витратами. Кінцевою позицією досягнення успішної роботи є виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Крім того, наведене визначення є повним, тому що у ньому звертається увага не лише на діяльність підприємства, а й на роботу його підрозділів, а також чітко підкреслюється цілеспрямований характер діяльності.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об’єкти – складові діяльності підприємства, якими є: забезпеченість виробничими і фінансовими ресурсами, характер їх використання, виробництво і реалізація продукції, ії собівартість, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства та інвестиційна його діяльність.

4. Види економічного аналізу

Загальними функціями управління є: планування, організація, керівництво, контроль і мотивація. Тобто аналіз не розглядається як самостійна функція управління. Однак реалізація кожної з названих функцій неможлива без здійснення економічного аналізу: для планування й організації необхідний аналіз можливих варіантів рішень, тобто перспективний і стратегічний аналіз; для керівництва і контролю важливим є порівняння фактичних результатів з установленими завданнями, тобто оперативний і наступний аналіз, що забезпечує проведення управлінського контролю.

Основними аспектами управлінського контролю є:

визначення цілей (стандартів), які повинні бути досягнуті в позначений відрізок часу, і неприйнятних від них відхилень;

вимір фактично досягнутих результатів за звітний період;

порівняння фактично досягнутих результатів із очікуваними (стандартами);

визначення конкретних дій для коректування істотних відхилень від установлених цілей (стандартів) . є прийнятними (у межах припустимих), корегуючи дії не здійснюються.

У випадку перевищення припустимих відхилень після оцінки ситуації з точки зору реальності цілей (стандартів) починаються корегуючи дії. Якщо визначені цілі (стандарти) нереальні, проводиться їхнє корегування, і процес повторюється. У противному випадку (цілі реальні) після визначення причин відхилень фактичних результатів від установлених цілей (стандартів) здійснюються корегуючи дії, які спрямовані на приведення об'єкта управління у заданий стан. Результат корегуючих дій знову вимірюється, порівнюється з визначеними цілями (стандартами) і виявляється прийнятність відхилень.

Виходячи з представленої послідовності управлінського контролю, основним його етапом є визначення дії, яка забезпечує максимальне наближення фактичних результатів до установлених цілей (стандартів). При цьому всі дії базуються на рішеннях, прийнятих на основі економічного аналізу.

Економічний аналіз відіграє важливу роль у розробці, реалізації і контролі за реалізацією управлінських рішень.

Для правильного розуміння змісту і завдань економічного аналізу важливе значення має його класифікація.

Економічний аналіз класифікується за різними ознаками.

За місцем проведення економічний аналіз поділяється на :

внутрішньогосподарський аналіз, об’єктом якого є підприємство і його структурні підрозділи;

міжгосподарський аналіз, який вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств.

За об’єктами управління виділяють такі види аналізу:

техніко-економічний аналіз;

фінансово-економічний аналіз;

соціально-економічний аналіз;

економіко-статистичний аналіз;

економіко-екологічний аналіз;

маркетинговий аналіз.

За методикою дослідження об’єктів і призначенням результатів економічний аналіз поділяється на :

порівняльний аналіз, у процесі якого звітні показники діяльності підприємства

порівнюються з плановими, даними попередніх періодів, передових підприємств;

факторний аналіз, завданням якого є виявлення величини впливу факторів на зміну

результативних показників;

діагностичний аналіз, який спрямований на встановлення характеру порушень

нормативного ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення;

маржинальний аналіз, особливістю якого є оцінка і обґрунтування ефективності

управлінських рішень у бізнесі на основі взаємозв’язку обсягу продажу, собівартості і прибутку і розподілу витрат на постійні і змінні;

економіко-математичний аналіз, який дозволяє вибрати найбільш оптимальний

варіант рішення економічної задачі;

стохастичний аналіз, який вивчає стохастичні залежності (непрямі зв’язки) між

економічними явищами і процесами;

функціонально-вартісний аналіз, який проводиться з метою виявлення резервів

зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення, і базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

Залежно від повноти програми (обсягу дослідження) економічний аналіз поділяється на:

комплексний аналіз, який охоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства;

тематичний аналіз, спрямований на дослідження найбільш актуальних для даної ситуації об’єктів.

За охопленням вивчених об’єктів виділяють наступні види аналізу:

суцільний аналіз – висновки за його результатами формуються після вивчення всіх без виключення об’єктів;

вибірковий аналіз – висновки формуються за результатами дослідження тільки частини об’єктів.

Важливе значення також має класифікація економічного аналізу за часом проведення (перспективний і ретроспективний аналіз); за особливостями формування інформаційної бази (внутрішній і зовнішній аналіз); за змістом та характером проведення (фінансовий і управлінський аналіз).

За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяють на перспективний і ретроспективний.

Перспективний аналіз – це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їхніх можливих значень у майбутньому. Такий аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Його завданнями є: прогнозування господарської діяльності; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання плану.

Перспективний аналіз спрямований на обґрунтування економічної стратегії управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; дослідження забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва; опрацьовування запобіжних щодо можливих недоліків заходів; виявлення причин та факторів, які можуть негативно впливати на результати діяльності підприємства; вивчення попиту на продукцію і дослідження портфелю замовлень.

Основна функція перспективного аналізу – сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентоспроможності підприємства.

Важливе значення для підприємства в умовах ринкової економіки має стратегічний аналіз, який використовується для визначення основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності, оцінки можливих варіантів майбутнього підприємства і його стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.

Ретроспективний аналіз використовується для: контролю за виконанням плану; виявлення внутрішньогосподарських резервів; об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Він проводиться після здійснення господарських операцій.

Методика ретроспективного аналізу спрямована на: порівняння фактичних результатів діяльності; визначення величини впливу факторів на зміну результатів діяльності підприємства; підрахунок резервів підвищення ефективності виробництва; визначення шляхів мобілізації знайдених резервів.

Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумковий.

Оперативний аналіз використовується для виявлення недоліків, визначення їх впливу на господарські процеси, застосування засобів для усунення небажаних наслідків, прийняття оперативних управлінських рішень. Оперативний аналіз проводиться одразу після здійснення господарських операцій, зміни ситуацій за короткі проміжки часу (зміна, доба і т.п.).

Джерелами інформації для оперативного аналізу є: первинна документація; дані оперативного обліку; матеріали особистого спостереження. Методика оперативного аналізу спрямована на дослідження переважно натуральних показників.

Значення оперативного аналізу полягає в тому, що він дозволяє своєчасно виявляти причину недоліків у роботі підприємства, їхніх конкретних винуватців і оперативно застосовувати відповідні заходи для усунення виявлених недоліків.

Підсумковий аналіз здійснюється після закінчення певного циклу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. На відміну від оперативного аналізу він проводиться на всіх рівнях економіки.

Підсумковий аналіз досліджує вартісні показники за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності, тому він характеризується точністю розрахунків і вірогідністю вихідної аналітичної інформації.

Значення підсумкового аналізу полягає в тому, що він комплексно вивчає господарську діяльність підприємства; уможливлює виявлення внутрішньогосподарських резервів, мобілізацію знайдених резервів у майбутніх періодах; є основою перспективного аналізу. Основним недоліком підсумкового аналізу є те, що виявлені за його результатами резерви означають назавжди загублені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулих періодів.

Тема 2. Метод і методика економічного аналізу

1. Визначення методу і методики економічного аналізу. Особливості методу економічного аналізу.

2. Система показників, які використовуються в економічному аналізі: поняття та класифікація.

3. Поняття та групування факторів в економічному аналізі.

4. Класифікація способів і технічних прийомів економічного аналізу.

1. Визначення методу і методики економічного аналізу. Особливості методу економічного аналізу

В економічній літературі широко застосовуються терміни методологія, метод і методика. Для опанування змістом цих термінів стосовно економічного аналізу та виявлення їх відмінностей, розглянемо сутність цих понять більш детально.

Під методологію взагалі слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов’язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ. З іншої точки зору, методологія – це сукупність методів, які використовуються у конкретних науках.

Під методом дослідження в цілому розуміють спосіб діяльності, послідовність виконання визначених процедур, необхідних для досягнення поставленої мети.

Методика – це сукупність прийомів та способів практичного виконання окремих завдань.

Виходячи з наведених визначень, зрозумілий тісний зв’язок між цими категоріями та їх співвідношення: методологія метод методика.

Методологія економічного аналізу - це найбільш загальне поняття, що вбирає в себе знання про закони формування і розвитку економічних явищ, знання про структурні внутрішні зв'язки досліджуваного процесу, тенденції його розвитку і т.п.

В основу методології економічного аналізу покладено метод матеріалістичної діалектики, який передбачає, що економічні явища повинно розглядати у їх зв’язку, русі і розвитку, як єдність та боротьбу протилежностей. Застосування загального діалектичного методу в аналізу формує основні методологічні засади аналітичного дослідження .

Таким чином, в загальному розумінні, під методом економічного аналізу розуміють діалектичний підхід до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку.

Характерними особливостями методу економічного аналізу є:

- використання системи показників, які всебічно характеризують фінансово-виробничу діяльність підприємства;

Система показників діяльності підприємства формується в процесі планування, обліку та складання звітності, а також при розробці систем та підсистем економічної інформації. Завданням аналітика є вибір необхідних показників виходячи з цілі та завдання аналітичного дослідження.

- вивчення причин змін показників діяльності підприємства;

Оскільки економічні явища обумовлені причинними зв’язками та причинною залежністю, завданням аналітика є розкриття та вивчення цих причин (факторів). При цьому однією із найбільш складних аналітичних задач є відбір основних факторів, які найбільш суттєво вплинули на об’єкт дослідження. Вирішення поставленою задачі є необхідною умовою достовірності та правильності проведення аналізу та його висновків.

- виявлення та вимірювання взаємозв’язку між показниками з ціллю підвищення економічної ефективності господарювання.

Процедурну сторону методології та методики економічного аналізу регулюють його принципи, які формулюють основні вимоги до проведення аналітичного дослідження:

Системний підхід – передбачає вивчення економічних процесів як складних динамічних систем, які включають ряд елементів, певним чином пов’язаних поміж собою. Тому аналітичне дослідження кожного об’єкту слід проводити з урахуванням багатосторонніх зв’язків і взаємообумовленостей окремих елементів системи.

Комплексність – вимагає охвату усіх сторін діяльності та всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.

Динамічність – передбачає вивчення економічних явищ і процесів в динаміці, в розвитку.

Точність - досягається, по-перше, при використанні достовірною інформації, яка реально відображає об’єктивну дійсність, по-друге, необхідне підтвердження аналітичних висновків точними розрахунками.

Оперативність – вимагає не простої констатації минулих події та їх оцінки, а передбачає своєчасне проведення аналітичних досліджень для прогнозування господарських подій.

Ефективність – означає, що витрати на проведення економічного аналізу повинні давати багатократний ефект.

Зрозумілість (адекватність тлумачення) – потребує обов’язкового пояснення отриманих результатів дослідження у вигляді відповідних висновків, коментарів.

Дієвість та прогресивність – вимагає від аналітика активного втручання у хід виробництва, своєчасного виявлення його недоліків та вад, з метод їх своєчасного усунення, прийняття оперативних рішень, направлених на підвищення ефективності виробництва.

Похожие работы

Економічний аналіз ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"

Скачать

49949

10

1

... таблиці 7, можна зробити висновки, що у 2007 році відхилення від плану незначні, у 2008 році причинами економії матеріалів стало використання в загальній структурі товару не 76%, а 75,61% матеріалів, у 2009 році витрати матеріалів на ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» більше норми обумовлені незначні прорахунки робітників та загально виробничі витрати. Таблиця 7 – Аналіз використання ...

Фінансово-економічний аналіз шахти "Південна"

Скачать

103588

11

0

... (орган, упроваджений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справу про банкрутство. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. Керуючий санацією ...

Статистико-економічний аналіз і прогнозування використання трудових ресурсів

Скачать

54425

20

2

... такі показники - допоміжна характеристика використання трудових ресурсів у КСП. Інформаційною базою для визначення показників використання трудових ресурсів у КСП на мікрорівні є оперативний облік та звітність цих підприємств, на макрорівні - матеріали офіційної статистики. Зайнятість в особистому підсобному господарстві Оскільки домашнім господарством зайняте практично все сільське населення, ...

Економічний аналіз діяльністі підприємства на прикладі ТзОВ "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)"

Скачать

39808

13

0

... визначити. Матеріалозабезпеченість працюючих зростає у звітному році на 24,15 грн. особу тобто на 127, 17%, що є позитивним для підприємства. ВИСНОВКИ Складання звіту про виробничу практику з економічного аналізу на прикладі ТзОВ «Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)» дозволило мені закріпити і поглибити теоретичні знання з економічного аналізу шляхом практичного їх застосування, ...