Підпис чекодавця

6. Підпис чекодавця.

Ніякі поправки чи виправлення в чеку не допускаються. Відсутність у ньому якогось із перелічених елементів позбавляє цей документ сили чека.

Відповідно до Женевської конвенції строк подання чека до оплати в країні його видачі дорівнює восьми дням, у платіжному обороті між країнами Західної Європи, Східної Європи і Середземномор'я - 20-ти дням, а в міжконтинентальному платіжному обороті - 70-ти дням. Ці терміни діють із дня, вказаного у чеку, як дата виставлення чека.

Чек може передаватися однією особою іншій шляхом внесення в нього передавального надпису (індосаменту). Індосамент здійснюється на зворотному боці чека і підписується особою, що зробила такий надпис (індосантом).

Передавальний надпис має бути простим і нічим не обумовленим. Він засвідчує передання прав щодо чека іншій особі, а також визначає відповідальність індосанта перед усіма наступними держателями чека.

Умови передання чека від однієї особи іншій визначає вид чека і характер його використання в обігу як засобу платежу.

Розрізняють такі види чеків:

а) іменний, або чек на користь-певної особи. Такий документ не може бути переданий за допомогою звичайного індосаменту. Тут передання здійснюється цесією, тобто через передавальний надпис із застереженням "Не наказу" завіреним у нотаріальному порядку відповідно до норм цивільного права;

б) ордерний, тобто чек, виписаний на користь певної особи або за його наказом. Передається такий чек за допомогою індосаменту з застереженням "Наказу" або без нього. Цей вид чека широко застосовується в міжнародному платіжному обороті. Зразок такого чека показано вище при переліку елементів чека;

в) чек на пред'явника виписується пред'явникові і може бути переданий іншій особі, як з індосаментом, так і без нього. Як правило, цей чек виставляється клієнтам на свій банк.

Чекодавець висилає його своєму партнеру за кордоном, котрий при одержанні чека виставляє його своєму банку для кредитування свого рахунку. Таким чином, за допомогою чека на пред'явника чекодавець здійснює платіж прямо своєму партнерові. Цей платіж виконується швидше, ніж платіж через банківський переказ. Тому чеки на пред'явника також широко застосовуються в міжнародному платіжному обороті.

Чеки ще поділяються на фірмові і банківські.

Банківський чек - це чек, виписаний банком на свій банк-кореспондент. У тексті таких чеків немає найменування фірми-чекодавця, а чекодавцем є банк боржника. Оплата за цими чеками здійснюється за рахунок коштів банку чекодавця на його рахунку у банку-кореспонденті за кордоном. У міжнародному платіжному обороті найчастіше використовуються банківські ордерні чеки.

Фірмовий чек - це чек, виписаний фірмою на одержувача. Переважно такі документи виписуються в національній або іноземній валюті на пред'явника і виставляються фірмою на свій банк. Оплата за ним здійснюється за рахунок коштів чекодавця.

Вексель - це цінний папір, що оформлений у строгій відповідності з вимогами закону і містить у собі безумовне абстрактне грошове зобов'язання.

При розрахунках за зовнішньоторговельними операціями використовуються простий і переказний вексель (тратта). Частіше застосовується переказний вексель, що являє собою безумовну пропозицію трасанта (кредитора), адресовану трасату (боржнику), сплатити третій особі (ремітенту) у встановлений термін вказану у векселі суму. При виникненні такого грошового зобов'язання трасант виступає і кредитором відносно боржника (трасату), і боржником відносно ремітента.

Визначення терміна «вексель» наведено у статті 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 року № 1201-XII . У ньому зазначено, що вексель – це цінний папір, який підтверджує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

По-перше, вексель віднесено до цінних паперів, що накладає певні обмеження на проведення окремих операцій з його використанням.

По-друге, вексельне зобов'язання є грошовим, тобто має погашатися грошима (причому тільки в безготівковій формі).

По-третє, вексельне зобов'язання є безумовним.

Новий Закон України „Про обіг векселів” [11, c.3] додатково впровадив особливості вексельного обігу в Україні :

1. Заборонено видачу безтоварних векселів (ст. 4). Прості та переказні векселі тепер можна видавати (первинна емісія – не плутати з купівлею-продажем векселя) лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари (раніше була продукція), виконані роботи, надані послуги.

2. Забороняється використовувати вексель як внесок до статутного фонду господарського товариства (ст. 12).

3. Платіж за векселем може здійснюватись лише у безготівковій форм (ст. 6). Судячи з усього, це унеможливлює i проведення погашення векселів взаємозаліками у прямій формі (ст. 217 ЦК), втім зберігаються можливості зустрічного індосаменту-викупу векселів без їхнього погашення.

4. Вексель опротестований нотаріусом (виконавчий напис), стає виконавчим документом . Це положення звільняє векселедержателя, інших кредиторів за векселем від необхідності звертатись до арбітражного суду для задоволення своїх вимог, тобто звільняє від довготривалої складної процедури з непередбачуваним результатом.