Призначення та класифікація виробничих підрозділів по технічному обслуговуванню та екіпіруванню пасажирських вагонів
База обслуговування пасажирів
Ремонтно-заготівельні виробничі дільниці
Розрахунок потрібної кількості пасажирських составів для кожної пари поїздів
Розрахунок потреби в поїзних бригадах та чисельності робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів
Вибір схеми пасажирської технічної станції і розміщення пристроїв вагонного господарства на ній
Організація підготовки пасажирських составів у рейс та їх ТО на шляху прямування
Основні вимоги до технологічного процесу підготовки составів у рейс
Комплексна механізація та автоматизація процесів ТО, ремонту та екіпірування пасажирських вагонів
Заходи по охороні праці та техніка безпеки при ТО, ремонту та екіпіруванні пасажирських вагонів
Навигация
Розрахунок потреби в поїзних бригадах та чисельності робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів
Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку
69844
знака
6
таблиц
3
изображения
5. Розрахунок потреби в поїзних бригадах та чисельності робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів
Потреба в поїзних бригадах та чисельність робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів, розраховується окремо для кожної пари поїздів; отримані результати підсумовуються.
Визначаємо середню тривалість робочого часу, який припадає на одного провідника за рейс за формулою:
, (5.1)
де t1 – час знаходження состава в пункті обороту, год.;
t2 – середня норма часу на приймання й підготовку вагона у рейс в пункті формування перед відправленням поїзда, t2=1,4год.;
t3 – cередня норма часу на підготовку та здавання вагона по закінченні рейса у пункті формування состава, t3=0,8год.
год.
год.
год.
год.
год.
год.
год.
Далі визначається число бригад, необхідне для обслуговування кожної пари поїздів
, (5.2)
де Дк – число днів за календарем у поточному році;
Фн – річний номінальний фонд робочого часу, Фн =2020 год.
бригад.
бригад.
бригад.
бригади.
бригади.
бригади.
бригади.
Отримані результати заносяться у таблицю 5.1.
Кількість начальників поїздів та поїзних електромеханіків приймається за розрахованим числом бригад.
Явочна чисельність провідників, що необхідні для обслуговування пари поїздів, які розраховуються, визначається за формулою
Rяв = Nбр rс , (5.3)
де rс – число провідників у составі (приймається по кількості вагонів у составі та нормі обслуговування вагонів провідниками).
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
Облікова чисельність робітників розраховується за формулою:
Rоб = Rсп αоб,(5.4)
де αоб – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до облікової, що ураховує не виходи на роботу по поважним причинам, αоб= 0,9…1,11.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
Загальну кількість бригад і загальну чисельність провідників, начальників поїздів та поїзних електромеханіків у цілому по резерву провідників можна визначити шляхом підсумовування відповідних величин по усім парам поїздів, що розглядаються. Результати розрахунків зводяться до таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Результати розрахунків
| Назва даних | Номери пар поїздів | |||||||
| 1/2 | 3/4 | 5/6 | 177/178 | 179/180 | 181/182 | 183/184 | разом | |
| Тривалість робочого часу на одного провідника за рейс | 35,14 | 3747 | 25,23 | 23,33 | 40,04 | 38,03 | 27,91 | 227,15 |
| Число бригад, для обслуговування поїздів | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Число начальників поїздів (ЛНП) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Число поїзних електромеханіків(ПЕМ) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Число провідників | 84 | 98 | 70 | 32 | 64 | 48 | 48 | 444 |
| Всього явочна чисельність | 96 | 112 | 80 | 36 | 72 | 54 | 54 | 504 |
| Облікова чисельність (ЛНП) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Облікова чисельність (ПЕМ) | 6 | 7 | 5 | 2 | 4 | 3 | 3 | 30 |
| Облікова чисельність провідників | 92 | 108 | 77 | 35 | 70 | 53 | 53 | 488 |
| Всього облікова чисельність | 104 | 122 | 87 | 39 | 78 | 59 | 59 | 548 |
Явочна чисельність виробничих робочих у екіпірувальних бригадах пункту формування підраховується за трудомісткістю робіт на один розрахунковий состав (під розрахунковим приймають состав у 18 вагонів).
Тоді явочна чисельність робітників екіпірувальних бригад може бути підрахована за формулою:
(5.5)
де nсв, nкуп, nпл – кількість вагонів, відповідно м’яких, купейних, плацкартних;
Нбаг.=1,7чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на багажному вагоні;
Нпочт.=2,4чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на поштовому вагоні;
Нрест.=4,3чол.-год – середня трудомісткість робіт на вагоні-ресторані;
Нсв=8,4чол.-год. – середня трудомісткість на вагоні типу СВ або м’якому з урахуванням охорони та опалення до здавання провідникам;
Нкуп=7,6чол.-год. – теж саме на жорсткому купейному вагоні;
Нпл.=6,8чол.-год. – теж саме на жорсткому плацкартному вагоні;
Nсост. – середньорічна кількість пасажирських составів, що екіпіруються;
Кн – коефіцієнт, що ураховує виконання норм, Кн=1,1…1,2.
ваг.
ваг.
прац.
прац.
Явочна чисельність робітників, що зайняті на поточному безвідчіпному ремонті, визначається за формулою:
(5.6)
де Nсос. – середньорічна кількість пасажирських составів, що обробляються;
Нсос. – трудомісткість обробки одного розрахункового составу, Нсос. = 19чол.-год.
прац.
Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту пасажирських составів розподіляється у відсотках та кількісному співвідношенню згідно таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 - Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту
| Професія | Процентне відношення | Кількість |
| Слюсарі по ходовим і зовнішнім частинам кузовів вагонів та автозчепному пристрою | 20% | 6 |
| Слюсарі по автогальмам | 10% | 3 |
| Слюсарі по внутрішньому обладнанню | 8% | 3 |
| Слюсарі по опаленню та водопостачанню | 8% | 3 |
| Шпалерники | 4% | 1 |
| Електрослюсарі по електрообладнанню та освітленню | 14% | 5 |
| Електрослюсарі по радіообладнанню та приладам | 8% | 3 |
| Електрослюсарі по вентиляційним пристроям | 12% | 3 |
| Електрослюсарі по холодильним установкам | 10% | 3 |
| Акумуляторники | 6% | 2 |
| Разом | 100% | 32 |
Поточний відчіпний ремонт виконує спеціальна комплексна бригада, явочна чисельність якої визначається за формулою:
(5.7)
де пвідч. -щодобова кількість відчіплювань пасажирських вагонів у поточний ремонт;
Нвідч. – трудомісткість поточного відчіпного ремонту одного пасажирського вагона, чол.-год.
Основною причиною надходження пасажирських вагонів у поточний відчіпний ремонт є межовий прокат колісних пар по кругу катання. Однак, з урахуванням того, що мають місце відчіплювання й за іншими несправностями (повзуни, несправності букс, поглинаючих апаратів та ін.), що складають за даними досліджень 16…22% числа відчіплювань по межовому прокату, можна встановити приблизну щодобову кількість відчіплювань пасажирських вагонів у поточний відчіпний ремонт за наступною формулою:
(5.8)
де Nінв – інвентарний парк пасажирських вагонів;
Σlпас. – середньорічний пробіг у поїздах одного пасажирського вагона, Σlпас. =20000км;
Кнесп. – коефіцієнт, що ураховує збільшення кількості відчеплень по несправностям не пов’язаним з рівномірним прокатом колісної пари по кругу катання, Кнесп. =1,16…1,22;
l проб. – середній пробіг вагона по залізниці, у км на 1 мм прокату, l проб. =25000…40000 км;
γк – розрахунковий залишковий розмір товщини ободу колеса по кругу катання до межового прокату, γк =1,5…2,5 мм.
ваг.
прац.
Похожие работы
... час - Зн, святкові дні - Зсв, премії - Зпр (7) де - година тарифна ставка відповідного розряду. - місячний фонд робочого часу працівника ПТО на поточний рік 12- кількість місяців на рік ПТО вантажних вагонів працюють цілодобово. Робота ПТО організована по 4-х змінному графіку. Доплата за роботу в нічний час (з 22 год. до 6 год. ранку) складає 40% за фактично відпрацьований нічний час ...
... ї та маневрової роботи, збереженності рухомого складу та вантажів. У результаті проведення аналізів намічаються організаційно-технічні заходи по усуненню недоліків та поліпшенню технології роботи станції й кар΄єра. Організація єдиних змін Організація єдиних змін є однією з найважливіших форм забезпечення роботи з єдиної технології. З цією метою на станції “Д” та під΄їзній колії кар&# ...
... відстою локомотивів 48 3 2Т Для відстою локомотивів 56 4 3Т Для відстою локомотивів 81 5 4Т Сортувальна 131 9 25 Сортувальна 167 9 27 Сортувальна 114 8 1.2 Технічне оснащення станції Станція обладнана пристроями електричної централізації стрілок і сигналів з маршрутним набором. Для управління стрілками і сигналами здійснення контролю за положенням стрілок і ...
... порід дерев, стійких до відпрацьованих газів транспортних засобів. Найбільш відповідними для крупних міст є культурні форми хвойних дерев і тополя. Конструкторсько-технічні заходи щодо зменшення забруднення навколишнього середовища направлені на поліпшення екологічних показників транспортних засобів і скорочення викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел. Конструкторсько-технічні ...
0 комментариев