Організаційні основи виробничих систем
Фактори, що визначають виробничу структуру підприємства
Підвищується відповідальність працівників й, у першу чергу, керівництва цехів за якісне й своєчасне виготовлення продукції;
Наявність інженерних комунікацій (мережі питного та протипожежного водопостачання, мережі пару, холоду, газу, електроенергії, зв’язку)
Потокове механізоване виробництво
Значно скорочується тривалість циклу, вивільнюються виробничі площі (за рахунок просторового зближення робочих місць та техніки на лінії)
Формування робочого місця й основні принципи організації його функціонування
Ефективність і методи виміру продуктивності праці
Організація статистичної оцінки і регулювання рівня якості продукції
Складання оперативно-календарного плану (ОКП)
Навигация
Підвищується відповідальність працівників й, у першу чергу, керівництва цехів за якісне й своєчасне виготовлення продукції;
Виробничi системи
115639
знаков
4
таблицы
0
изображений
1. підвищується відповідальність працівників й, у першу чергу, керівництва цехів за якісне й своєчасне виготовлення продукції;
2. скорочується тривалість виробничого циклу виготовлення продукції (при предметній структурі створюються більше сприятливі умови для впровадження нової техніки, механізації й автоматизації виробництва; розташування устаткування по ходу технологічного процесу створює передумови впровадження потокових методів організації виробництва);
З. істотно спрощується міжцехове оперативно-календарне планування й регулювання виробництва.
Недоліки предметної структури:
1. кожен цех повинен мати у своєму розпорядженні повний комплект устаткування, необхідного для виготовлення продукції, що приводить до збільшення загальної кількості устаткування на підприємстві. Так, якщо на автомобільному заводі застосовувати в чистому виді предметну структуру, то виявиться, що в кожному цеху потрібно буде мати ковальсько-пресове встаткування, ділянки формування й лиття чавунних, сталевих, бронзових деталей і багато чого іншого.
2. частину устаткування неможливо повністю завантажити через відносно невеликий обсяг робіт даного виду в цеху.
У міру розвитку спеціалізації виробництва, стандартизації й уніфікації виробів й їхніх частин технологічний принцип формування цехів усе більше доповнюється предметним принципом. Наприклад, на автомобільному заводі створюється кілька механоскладальних цехів, кожний з яких спеціалізується на виготовленні певного агрегату (цехи моторів, шасі й т.д.); на швейній фабриці можуть створюватися кілька пошивних цехів (цехи жіночого, чоловічого, дитячого одягу й т.п.).
Найбільше поширення на практиці одержала змішана (предметно-технологічна) структура, при якій частина основних цехів побудована по технологічному принципі, а частина - по предметному.
Ця структура особливо характерна для машинобудівних заводів з масовим і серійним типом виробництва.
Залежно від підрозділу, що береться в основу по будови виробничої структури, розрізняють: бесцеховую, цехову, корпусну й комбінатську структуру.
Безцехова структура властива дрібним підприємствам з низьким рівнем технологічної концентрації. На таких підприємствах основним підрозділом, що лежить в основі побудови виробничої структури, є виробнича ділянка. Даний вид виробничої структури підприємства часто називають дільничною структурою.
При цеховій структурі основним підрозділом, що лежить в основі її побудови, є цех, що поєднує ряд технологічних і допоміжних ділянок. Дана структура формується, як правило, на середніх і великих підприємствах й є найпоширенішим видом виробничої структури в промисловості.
Корпусна структура властива великим й особливо великим промисловим підприємствам. На таких підприємствах ряд цехів основного виробництва з технологічною або предметною спеціалізацією поєднуються в корпуси. При цьому основним підрозділом, що лежить в основі побудови виробничої структури підприємства, є корпус (наприклад, корпус обробних, складальних цехів і т.п.).
Комбінатська структура формується сугубо на промислових комбінатах, які поєднують ряд виробництв, що здійснюють:
послідовну переробку сировини (чорна металургія, текстильна промисловість);
використання (переробку) відходів виробництва (деревообробна, харчова промисловість);
комплексну переробку сировини (підприємства, зайняті переробкою органічної сировини, поліметалевих руд й ін.).
Залежно від наявності й повноти охоплення основних і допоміжних процесів розрізняють підприємства:
с комплексною структурою, що характеризується наявністю всього комплексу основних і допоміжних цехів;
зі спеціалізованою структурою, що характеризується наявністю лише частини основних і допоміжних цехів.
Теоретично більше прогресивною вважається спеціалізована структура, а підвищення спеціалізації виробничої структури підприємства (за рахунок розширення його кооперованих зв'язків і ліквідації підрозділів основного, допоміжного й обслуговуючого виробництва) є найважливішим напрямком її вдосконалювання.
Однак вибір виду виробничої структури конкретного підприємства в рамках даної класифікації необхідно здійснювати з урахуванням конкретних умов, тобто з урахуванням місцезнаходження підприємства й можливостей поглиблення його спеціалізації й розширення кооперування виробництва.
Так, підприємство, розташоване в промислово розвиненому районі (промисловому вузлі) і спроможного налагодження ефективних кооперованих зв'язків, буде формувати спеціалізовану виробничу структуру, а підприємство, розташоване в знову освоюваному районі - комплексну.
Виробнича структура будь-якого підприємства наочно відображається на генеральному плані, де визначається розташування будівель, споруд, інших об'єктів на місцевості, підходів і під'їздів, рельєф, роза вітрів тощо. Генеральний план дає тільки наочне уявлення про підприємство, виробнича ж структура показує склад конкретних підрозділів і їх взаємозв'язок.
4. Генеральний план як основа раціональної організації виробничої структури підприємства
Генеральний план - це план земельної ділянки, яка відведена під будівництво підприємства з розташованими на ній будівлями, спорудами, транспортними шляхами та інженерними комунікаціями. Правильне розташування будівель та споруд по зонах, значно сприяє :покращенню організації виробничого процесу, забезпеченню необхідних санітарних умов, скороченню транспортних і технологічних потоків, економічному використанню території підприємства.
Основні вимоги до генерального плану:
1. Розташування будівель та споруд. Виділяють окремі зони (громадські будівлі, зона допоміжного господарства тощо).
2.Дотримання санітарних норм.
3.Створення санітарно - захісних зон у відповідності до класу шкідливості.
4.Протипожежні вимоги.
5.Улаштування доріг, проходів, проїздів з мінімізацією зустрічних потоків.
Похожие работы
... необоротних активiв за мiнусом i лiквiдацiйної вартостi протягом строку корисного їх використання (амортизації). Знос є сумою, що нагромаджується з початку корисного використання необоротних активiв. 1.4 Аналіз ефективності використання основних засобів Для здiйснення господарської дiяльностi пiдприємства необхiднi засоби виробництва: будiвлi, машини, обладнання, сировина, матерiали, паливо ...
... з клiєнтами i працiвниками; - бути обладнаною охоронно-пожежною сигналiзацiєю, що вiдповiдає вимогам дiючого Положення [15, 505]. Розглянемо первинні документи, які використовуються на ЗАТ “Рівне-Борошно” для обліку оборотних активівна, їх характеристику та організаційно-розпорядчі документи які є підставою для їх оформлення в табличній формі (табл. 3.1): Табл. 3.1 Перелік форм первинної облі ...
... товарами, в тому числі через мережу власних магазинів та торгівельних площадок; надання широкої гамми послуг по діагностиці, ремонту та технічному обслуговуванні автомобільного транспорту; організація станції технічного обслуговування автомобільного транспорту; виготовлення та оптова (в т.ч. експорт і імпорт) і роздрібна торгівля запасними частинами, вузлами і комплектуючими до механічних ...
... прямування з виробництва, продукт цілком або поступово зникає в споживанні. Тим самим забезпечується відтворення самого життя людини і його діяльності. 2. Взаємовплив та взаємозалежність продуктивних сил і виробничих відносин. Економiка як народне господарство має двi сторони свого вираження: по-перше, як матерiально-натуральне наповнення, по друге, як сукупнiсть виробничих вiдносин, що ...
0 комментариев