Світовий досвід побудови систем пенсійного страхування

1.2 Світовий досвід побудови систем пенсійного страхування

Практичне реформування пенсійної системи в Україні пробудило у суспільстві інтерес до світового досвіду розв'язання цієї надзвичайно важливої соціальної проблеми.

Нині у світі існує три базові стратегії пенсійного забезпечення: солідарна, накопичувальна і змішана.

Солідарна стратегія передбачає солідарні відносини між поколіннями працівників - тобто тих, хто працює нині і утримує пенсіонерів, з одного боку, і пенсіонерів, з іншого. Свого часу нинішні пенсіонери, коли вони працювали, утримували попереднє покоління пенсіонерів.

Принципова особливість солідарної державної пенсії в Україні полягає у тому, що жінка або чоловік працювали, щоб заробити пенсію, 35 або 40 років і, ставши пенсіонерами, отримують її на рівні приблизно однієї третини своєї колишньої зарплати. Ця величина закладена у нормативах відрахувань до Пенсійного фонду України: щомісяця до ПФУ роботодавці відраховують 32% фонду оплати праці, а самі працівники (майбутні пенсіонери) - 1%-2%. Коли пенсіонер помирає, родичі отримують останню пенсію на похорони. І все.

Накопичувальна стратегія передбачає наявність державних, корпоративних і особистих накопичувальних пенсійних програм, за допомогою яких формується майбутня пенсія громадянина.

Принципова особливість накопичувальної пенсії в тому, що вона є приватною власністю пенсіонера, який має право розпоряджатися нею на власний розсуд. Як правило, її заповідають спадкоємцям.

Змішана стратегія передбачає комплексне використання в пенсійній моделі елементів солідарної та накопичувальної стратегій, а також систем пенсійного страхування.

Нині солідарна і накопичувальна стратегії в чистому вигляді використовуються досить рідко (Україна, Чилі, Казахстан тощо). А от змішана стратегія - повсюдне явище у світі.

Проведемо короткий аналіз, систематизацію і стислий опис різних стратегій і моделей пенсійного забезпечення в світі, з тим, щоб врешті дійти до розуміння, якою має бути пенсійна система в Україні.

Радянська (діюча українська до 2004 року) солідарна модель. Це приклади класичної солідарної стратегії пенсійного забезпечення. Її сутність розкрита вище при поясненні принципів солідарної стратегії.

Російсько-польська солідарно-накопичувальна модель пенсійного забезпечення - класичний приклад змішаної стратегії. До речі, керівництвом України саме ця модель взята за базову для формування власної пенсійної системи, в якій будуть присутні всі три рівні - солідарний, страховий і накопичувальний. Така система добре перевірена на практиці. До речі, другий (страховий) рівень в цій моделі дуже схожий на солідарний рівень, адже гроші цього рівня теж належать державі.

Американська накопичувально-солідарна модель (США, деякі країни Латинської Америки, Португалія). Середній американець має можливість забезпечити собі три пенсії: державну, приватну корпоративну і приватну індивідуальну.

Сукупна податкова ставка на фонд заробітної плати за умови функціонування американської моделі пенсійної системи становить 15,3%. Її в рівних частках сплачують роботодавець і працівник

Пенсійний податок має сукупну ставку 10,7% і також сплачується в рівних частках компаніями (роботодавцями) і працівниками.

При реалізації пенсійних програм другого рівня учасники (юридичні та фізичні особи) мають право самостійно обирати інвестиційні проекти, куди фонди зобов'язані спрямувати їхні пенсійні внески. До того ж при відкритті особистого пенсійного рахунку (ОПР) є певні особливості. Так, не оподатковуються щорічні внески на суму, що не перевищує 2 тис. доларів (можна відкрити ОПР на дитину з моменту її народження). Крім того, якщо гроші знімаються з ОПР до досягнення 59,5 років, доводиться платити прибутковий податок.

Німецька накопичувально-солідарна (виробнича) модель має ті ж три рівні. Особливість німецької моделі у тому, що на підприємстві створюється самоврядний структурний підрозділ, який займається корпоративними та особистими пенсійними програмами працівників. Накопичені кошти йдуть на відновлення та модернізацію виробництва. Ця модель функціонує в Австрії, Бельгії, Франції, Греції, Швеції та інших країнах.

Японська накопичувально-солідарна модель. Вона вельми своєрідна, оскільки вібрала в себе багатовікові традиції японського суспільства. Її так і хочеться назвати "умовно-накопичувальною" тому, що де-юре - це солідарна модель, а де-факто - накопичувальна, в якій держава "своєрідно" взяла на себе функції недержавного пенсійного фонду. Мимоволі згадуєш фразу, що стала приказкою: "Схід - справа тонка". Деяким аналогом японській може служити пенсійна система США для урядових чиновників.

У Японії основою пенсійної системи є державне соціальне забезпечення, яке фінансується з бюджету, але забезпечене за рахунок пенсійних внесків самих працівників та роботодавців. У зв'язку зі старінням населення та зростанням кількості пенсіонерів в Японії функціонує дворівнева модель. Основу базової пенсії складають пенсійні внески застрахованих громадян, підприємців і дотації держави (приблизно третина базової пенсії). Розмір базової пенсії у законодавчій формі встановлюється щорічно 1 квітня в фіксованому обсязі. Розмір пенсії достатній для задоволення основних потреб. Джерелом фінансування додаткових пенсій другого рівня є внески роботодавців і працівників, але виступають вони в формі додаткових пенсій: державної та корпоративної. Ця модель характерна також для Великобританії, Австралії та для деяких країн Північної Європи.

Чилійська накопичувальна модель. Введена А. Піночетом у 1981 р. Ця модель мала виключити вплив держави і політики на систему пенсійного забезпечення. Чилійська пенсійна програма розрахована на 40 років. Наприкінці цього терміну розмір пенсії має сягнути 400 доларів США. Модель дворівнева. Перший рівень - це обов'язкове відрахування працівником 10% заробітної плати до одного з приватних пенсійних фондів, які жорстко контролюються державою. Другий рівень - це страхування на випадок настання інвалідності чи втрати годувальника (3% від заробітної плати). За 20 років реалізації цієї моделі рівень пенсії в Чилі досяг 200 доларів США. Цю ж модель взяли за основу Аргентина, Перу, Колумбія та Казахстан.

Казахська накопичувальна модель. Запроваджена у Казахстані з 1 січня 1998 року. Її відмінністю від чилійської моделі є те, першим рівнем служать обов'язкові щомісячні пенсійні внески у обсязі 10% заробітної плати до державного Пенсійного фонду. Другий рівень - це 14 недержавних пенсійних фондів, які реалізують індивідуальні та корпоративні накопичувальні пенсійні програми. На другий рівень припадає майже дві третини в загальній сумі пенсійних накопичень.

Згідно з законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та “Про недержавне пенсійне страхування [3], виконавча та законодавча гілки влади вже визначилися - в Україні реалізується російсько-польська модель пенсійної системи (табл.1.1).

Ознайомлення з даними «Стратегії і моделі пенсійного забезпечення в світі» (табл.1.2, 1.3) дозволяє не тільки погодитися, але і підтримати це рішення, оскільки. воно враховує те, що майже третина населення України – це пенсіонери, які одержують "солідарну" пенсію.

Таблиця 1.1

Характеристики пенсійної системи в Україні

Діюча в період 1991 –2003 років  1.Це солідарна система (вона спирається на ідею солідарності поколінь - працюючого і пенсійного  2. Працююче покоління віддає третину свого заробітку пенсіонерам.  3. Пенсія формується за рахунок відрахувань до ПФУ:  - роботодавця - 32% ФОП;  - працівника - 1-2% брутто/заробітної плати.  4. Розмір і своєчасність виплати пенсії напряму залежить від кількості працюючих, кількості пенсіонерів та своєчасності сплати внесків до ПФУ  5. Фактично і юридично - це державна пенсія, розмір якої становить 30-35% середньої заробітної плати.

Діюча з 1 січня 2004 року  1. Має набрати чинності 3-рівнева пенсійна система, де:  - 1-й рівень - державне пенсійне забезпечення;  - 2-й рівень - обов'язкове пенсійне страхування з правом приватної власності на накопичені кошти;  - 3-й рівень - накопичувальні пенсійні системи:  2. корпоративні НПФ; професійні НПФ; відкриті НПФ; страхові компанії; банки (пенсійні депозитні рахунки).  3. Пенсія має формуватися з таких джерел: - державна пенсія + додаткова страхова пенсія + накопичувальна пенсія Обсяг такої "потрійної" пенсії має сягнути 65-70% середньої заробітної плати працівника.

Аналіз даних таблиці 1.1 показує, що передбачається не сліпе копіювання, а творче засвоєння і вдосконалення світового досвіду (таблиця 1.2). В українському варіанті моделі пенсійного забезпечення передбачається, зокрема, суми пенсійного страхування в Накопичувальному фонді державного управління (2-й рівень) зробити власністю українських пенсіонерів із правом передачі у спадок.

Таблиця 1.2

СТРАТЕГІЇ ТА МОДЕЛІ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Стратегія	Модель	Рівні пенсійної системи
		1	2	3
1.  солідарна	радянська	державна пенсія (солідарна)	немає	Немає
2.  солідарно-накопичувальна	російсько-польська	державна пенсія (солідарна)	обов'язкове страхування	накопичувальна (корпоративна, особиста)
3.  накопичувально-солідарна	американська	державна пенсія (солідарна)	трудова (корпоративна)	накопичувальна (особиста)
	німецька (виробнича)	державна пенсія (солідарна)	трудова (корпоративна)	накопичувальна (особиста)
4.  Умовно-накопичувальна	японська	базова пенсія	додаткова державна та корпоративна	-
5.  накопичувальна	чілійська	обов'язкова накопичувальна пенсія	обов'язкове страхування (3%)	-
	казахська	обов'язкова на-копичувальна пенсія в дер-жавному пен-сійному фонді	добровільна накопичувальна пенсія	-

В таблиці 1.4 наведені основні макропоказники обсягів пенсійного забезпечення в розвинутих ринкових країнах світу та в Україні. Як показує аналіз даних таблиці 1.4 – низькі пенсії в Україні – це наслідок дуже низького рівня ВВП, який навіть у 2008 році не досяг рівня ВВП України 1990 року (у порівняльних цінах).

Таблиця 1.3

Головні риси пенсійної реформи в деяких країнах Східної Європи (порівняльна таблиця)

Країна	Естонія	Польща	Словенія	Угорщина	Чехія
Дата початку реформи	1998	1998	1998	1997	1998
Пенсійний вік	До 2016 року піднімуть до 63 років для чоловіків і жінок	Підвищили до 65 років для чоловіків і до 60 - для жінок	Підвищили до 65 років для чоловіків і до 60 років - для жінок	Підвищили до 62 років для чоловіків і жінок	Поступово підвищують до 62 років для чоловіків і до 57-61 років - для жінок
Достроковий вихід на пенсію	Дозволяють тільки тим особам, які працювали за шкідливих для здоров'я умов	Дозволяють усім працівникам, але розмір пенсії не зменшується тільки для тих осіб, які мають 25 років стажу	Дозволяють тим особам, які працювали за шкідливих умов і мають не менше ніж 20 років стажу	Дозволяють тільки тим особам, які працювали за шкідливих для здоров'я умов	Тим особам, які мають 25 років стажу, дозволяють виходити на пенсію на 3 роки раніше. Розмір пенсії зменшується на 1% за кожний квартал, що передує досягненню пенсійного віку
Умови призначення пенсій за віком	Щонайменше 15 років стажу - для отримання повного розміру пенсії	Щонайменше 25 років стажу - для отримання повного розміру пенсії. Всі най-мані працівники, самозайняті осо-би і члени їхніх сімей зобов'язані сплачувати пенсійні внески	Щонайменше 15 років стажу.	Щонайменше 20 років стажу - для отримання повного розміру пенсії. Мінімум 15 років стажу - для отримання часткової пенсії із солідарної системи	Щонайменше 15 років стажу за досягнення 65-річного віку або 25 років стажу за досягнення пенсійного віку. Це право мають всі наймані працівники і самозайняті особи
Чи передбачає реформа запровадження загальнообов'язкової накопичувальної системи?	Ні. Однак таку систему заплановано запровадити у 2002 році	Так. Участь у накопичувальній системі є обов'-язковою для всіх працівників, що не досягли 30-річного віку, але добровільною для працівників віком від 30 до 49 років. Пра-цівників, які до-сягли 50-річного віку, до обов'я-зкової накопи-чувальної систе-ми не залучають	Ні	Так. Участь у накопичувальній системі є добровільною для нинішніх працівників і обов'язковою для осіб, які щойно розпочинають трудову діяльність. Накопичувальна система забезпечує довічні пенсії	Ні
Нарахування пенсійних внесків	Особи, які провадять підприємницьку діяльність, сплачують 20% від доходу, що перевищує мінімальний розмір заробітної платні. Роботодавці відраховують 20% від фонду заробітної платні	Загальний розмір внеску становить 45%, з яких 23% спла-чують робото-давці, а 22% - працівники. Із загальної суми надходжень 24% спрямовують на фінансування пенсій за віком, 15% - до солі-дарної системи і 9% - до накопи-чувальної системи	Працівники сплачують у середньому 15,5%, а роботодавці - 8,85% від заробітної платні	Працівники сплачують 8% від заробітку, а роботодавці - 22% від фонду заробітної платні. Внески працівників-учасників нако-пичувальної системи – над-ходять до нако-пичувальної системи, а внес-ки роботодавців - тільки до солі-дарної системи	Працівники сплачують 6,5% від заробітку, а роботодавці відраховують 19,5% від заробітної платні
Порядок обчислення пенсій у солідарній системі	До пенсії фіксованого розміру (встановленого в законодавстві) за кожний рік стажу додають 6,4% такої пенсії. Мінімальний період для обчислення - 15 років	Підставою для обчислення пенсії є умовно-накопичувальні рахунки. Зараховані на ці рахунки внески індексують відповідно до зростання заробітної платні в економіці та підвищення темпів інфляції	Базою для обчислення пенсії є 10 років з найк-ращими до-ходами, по-чинаючи з 1970 року. Для чолові-ків розмір пенсії ста-новить 35% заробітку за 15 років ста-жу і 2% за кожний до-датковий рік, але загалом - не більше 85%	Пенсія становить 53% середнього заробітку за умови 20-річного стажу. Протягом наступних 5 років за кожний рік додають 2% середнього заробітку, протягом наступних 11 років - 1%, протягом наступних 4 років - 1,5%, протягом усіх наступних років - 0,5%	До пенсії фіксованого розміру за кожний страхових рік додають 1,5% скоригованого заробітку протягом останніх 14 років (кількість років для обчислення такого заробітку збільшуватиметься кожного року на одиницю до досягнення 30-річного страхового стажу)
Порядок індексацій пенсій у солідарній системі*	Індексації не провадять автоматично	Пенсії індексують автоматично, повністю враховуючи темпи інфляції і беручи до уваги 20% зростання реальної заробітної платні	Пенсії індексують відповідно до темпів зростання середньої заробітної платні	Індексацію, що на 100% відповідає темпам інфляції, провадять автоматично	Якщо темпи інф-ляції перевищують 5% на рік, то роз-мір пенсії збільшу-ють на 70% щодо темпів інфляції та на 30% щодо тем-пів зростання за-робітної платні. Індексацію прово-дять наступного року після кори-гування пенсій відповідно до темпів інфляції

Таблиця 1.4

Видатки на соціальний захист та пенсії за віком у відсотках до ВВП станом на 2007 рік [67]

Країна	Витрати на пенсії за віком (% від ВВП)
Бельгія	8,6
Данія	10,6
Франція	10,2
Німеччина	7,6
Греція	10,6
Ірландія	5,0
Італія	11,5
Люксембург	8,6
Голландія	9,8
Португалія	5,5
Іспанія	6,4
Великобританія	10,0
Середній показник:	8,7
Україна	9,0

Джерело (крім України): Комісія Європейського Союзу.

Як показує аналіз даних, наведених в таблиці 1.4, рівень відносних видатків на соціальний захист та пенсії за віком у відсотках до ВВП в Україні відповідає середньому показнику у Європі, одначе рівень фактичної пенсії не являється купівельно-спроможним, тобто рівень ВВП в Україні не відповідає європейському співвідношенню до прожиткового мінімуму на макрорівні.

1.3 Нормативно-правові основи страхування життя в системах накопичувального пенсійного забезпечення України

Згідно розділу VII (Пенсійні виплати за рахунок коштів Накопичувального Фонду) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на другому рівні пенсійної системи України:

1. Застрахована особа в разі досягнення пенсійного віку, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду, облікованих на її накопичувальному пенсійному рахунку.

2. Страхування і виплата довічної пенсії здійснюється згідно із Законом України «Про страхування» страховою організацією, обраною застрахова-ною особою.

Виплата довічної пенсії здійснюється у строки і в порядку, що визначені договором страхування довічної пенсії.

3. Страхові організації, що здійснюють страхування і виплату довічної пенсії, передбаченої цим Законом , створюють Централізований страховий фонд та забезпечують свою платоспроможність відповідно до законодавства про страхову діяльність.

5. Пенсійні виплати, що здійснюються застрахованим особам за рахунок коштів Накопичувального фонду, підлягають оподаткуванню відповідно до законів України про оподаткування.

Види довічних пенсій (стаття 57):

1. Страхова організація, що здійснює виплати довічних пенсій, зобов'я-зана пропонувати застрахованій особі такі види довічних пенсій: довічна пенсія з установленим періодом, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя.

2. Довічна пенсія з установленим періодом - щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, але не менше ніж протягом десяти років з дня її призначення. У разі смерті пенсіонера право на отримання призначеної довічної пенсії протягом установленого періоду мають спадкоємці, зазначені в договорі страхування довічної пенсії або визначені відповідно до Цивільного кодексу України.

3. Довічна обумовлена пенсія - щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера.

У разі якщо загальна сума довічної обумовленої пенсії, виплачена пенсіонеру на момент смерті, є меншою, ніж сума вартості договору страхування довічної пенсії на час його укладення, різниця коштів між зазначеними сумами виплачується спадкоємцям, зазначеним у договорі страхування довічної пенсії або визначеним відповідно до Цивільного кодексу України.

4. Довічна пенсія подружжя - щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, а після його смерті - його чоловіку (дружині), який (яка) досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, протягом їх життя.

5. Застрахована особа має право вільного вибору одного з видів довічних пенсій, зазначених у цій статті.

6. Вид довічної пенсії, обраний застрахованою особою, зазначається в договорі страхування довічної пенсії.

У договорі страхування довічної пенсії також обов'язково зазначається рівень інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку обраної до-вічної пенсії.

Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії протягом трьох робочих днів з дня отримання коштів на оплату договору страхування довічної пенсії. Страховій організації забороняється вимагати від застрахованої особи довідку про стан її здоров'я.

Дострокове припинення дії договору страхування довічної пенсії за бажа-нням сторін забороняється.»

Згідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» недержавне пенсійне забезпечення на третьому рівні пенсійної системи України здійснюється:

1) пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;

2) страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до Закону та законодавства про страхування;

3) банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

Порядок укладення та оплати договору страхування довічної пенсії за рахунок пенсійних коштів учасника недержавного пенсійного фонду (стаття 62):

1. Довічні пенсії (довічні ануїтети) виплачуються учасникам фондів стра-ховими організаціями, з якими ці учасники уклали договір страхування довіч-ної пенсії, за рахунок грошових коштів, перерахованих страховій організації.

2. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страховою організацією згідно із законодавством про страхування з ураху-ванням вимог, передбачених цим Законом та пенсійним контрактом, після нас-тання пенсійного віку, визначеного учасником фонду відповідно до цього Зако-ну.

Для укладення договору страхування довічної пенсії учасник фонду подає страховій організації довідку адміністратора про обсяг належних йому пенсійних коштів.

3. Учасник фонду повідомляє адміністратора про обрану ним страхову організацію та подає письмову заяву про перерахування до цієї страхової орга-нізації належних йому пенсійних коштів. Учасник фонду має право перерахувати до страхової організації свої пенсійні кошти повністю або частково.

4. Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії, який зазнача-ється в договорі страхування довічної пенсії, на основі актуарних розрахунків згідно з сумою, що визначена особою, яка укладає договір, та довідкою, вида-ною адміністратором пенсійного фонду, про наявність у такої особи цієї суми пенсійних коштів. У разі перерахування до страхової організації грошових коштів для оплати договору страхування довічної пенсії у сумі, що не відповідає сумі, визначеній у заяві особи, яка придбає довічний ануїтет, розмір довічної пенсії повинен бути скоригований відповідно до актуарних розрахунків протя-гом трьох днів після отримання грошових коштів від пенсійного фонду.

У разі коли несвоєчасно сплачені вкладником на користь учасника фонду пенсійні внески надійшли до фонду після дати перерахування страховій організації належних цьому учаснику пенсійних коштів, адміністратор пенсійного фонду зобов'язаний перерахувати суму несвоєчасно отриманих пенсійних внесків учасника фонду до страхової організації, з якою зазначений учасник фонду уклав договір страхування довічної пенсії. При цьому у додатку до договору страхування довічної пенсії, який є невід'ємною його частиною, визначається новий розмір довічної пенсії відповідно до оплаченого договору страхування довічної пенсії, встановлений на дату включення зазначеного додатка у договір страхування.

5. Страхова організація зобов'язана надати учаснику фонду, з яким укладено договір, письмове повідомлення про надходження грошових коштів від пенсійного фонду та їх розмір протягом семи робочих днів після їх отримання, а також про скоригований розмір довічної пенсії у разі проведення такого ко-ригування.

6. Для забезпечення виплати довічної пенсії страховою організацією адміністратор зобов'язаний на підставі заяви учасника фонду про перерахування пенсійних коштів страховій організації забезпечити перерахування відповідній страховій організації пенсійних коштів, що належать учаснику фонду, протягом п'яти робочих днів після отримання заяви.

7. Пенсійні кошти перераховуються страховій організації у сумі, визна-ченій в заяві учасника фонду, виходячи із суми, облікованої на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день настання визначеного ним пенсійного віку.

У разі несвоєчасного перерахування пенсійних коштів учасника фонду страховій організації адміністратор за власний рахунок сплачує учаснику фонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на 1 день від суми, що підлягає перерахуванню, за кожний день прострочення платежу.

Порядок обчислення суми пенсійних коштів, їх перерахування встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг Украї-ни.

8. У разі коли сума пенсійних коштів, що підлягає перерахуванню страховій організації, не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, учасник фонду (а в разі його смерті - спадкоємці) має право отримати належні йому пенсійні кошти як одноразову пенсійну виплату.

9. Страхова організація зобов'язана відшкодувати збитки особі, з якою укладено договір страхування довічної пенсії, пов'язані з недотриманням страховою організацією умов цього договору, згідно із законом.

Висновки розділу 1

Сучасне правове поле України дозволяє страховим компаніям - резидентам України, які отримали дозвіл Дерфінпослуг, проводити страхування життя по наступним схемам додаткового пенсійного забезпечення громадян, які досягли пенсійного віку:

а) страхування життя по накопичувальній схемі періодичних внесків на протязі 10 – 40 років активного трудового стажу страхувальника та отримання страхових компенсацій у вигляді:

- страхового відшкодування наслідків нещасних випадків та захворювань;

- строкової чи довічної виплати пенсії за рахунок накопичених на протязі активного трудового стажу внесків в страхову компанію;

б) довічне страхування життя пенсіонерів та періодична виплата їм розрахованої суми пенсії (довічний ануїтет) за рахунок перерахування до страхової компанії коштів, накопичених іми на протязі активного трудового стажу в Накопичувальному Фонді Пенсійного Фонду України згідно Закону України «Про державне обов’язкове пенсійне страхування»;

в) довічне страхування життя пенсіонерів та періодична виплата їм розрахованої суми пенсії (довічний ануїтет) за рахунок перерахування їми до страхової компанії коштів, накопичених на протязі активного трудового стажу в недержавних пенсійних фондах згідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»;

Залишок несплачених пенсійних коштів у випадку смерті пенсіонера успадковуються особою (особами), яка є спадкоємцем власника таких коштів згідно з цивільним законодавством України. Успадковані пенсійні кошти виплачуються спадкоємцям як одноразова пенсійна виплата.

Діяльність міжнародних страхових компаній по страхуванню життя на території України станом на 2009 рік заборонена Законом України «Про страхування», який дозволяє тільки відкриття дочірніх українських компаній по страхуванню життя з 100% іноземним капіталом міжнародних страховиків.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ІНОЗЕМНИХ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ НА РИНКУ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ