Визначення необхідних площ

6. Визначення необхідних площ

 

Загальна площа цеху дільниці визначається так:

 , де

 - виробнича площа цеху дільниці, яка визначається за формулою:

( м²), де

 - питома площа на один верстат, визначається за нормативами і дорівнює для середніх верстатів 24 м²;

= 20 - сумарна прийнята кількість верстатів (табл. 4.);

 - допоміжна площа цеху (дільниці) в загальному випадку:

В цій формулі:

 - площа заточувального відділення:

( м²), де

 - питома площа на один заточувальний верстат, визначається за нормативами в залежності від розміру виробів і дорівнює в нашому випадку 12 м²;

-

кількість основних верстатів заточувального відділення, що визначається у відсотках від прийнятої кількості верстатів.

 – площа відділу ремонту інструменту і оснастки. Оскільки прийнята кількість основних верстатів менше 100, то даний відділ не передбачається.

 - площа інструментально-роздавальної комори (ІРК);

- площа комори зберігання пристроїв;

- площа комори інструментальної оснастки.

Оскільки прийнята кількість верстатів менше 200, встановлюється одна комплексна комора для усіх видів інструментів та пристроїв, а відповідні норми площ сумуються:

 

, м².

( м²), де

 

с =20 - сумарна прийнята кількість верстатів (табл. 4);

 - питома площа на один верстат, визначається за нормативами і дорівнює 0,5 м²;

( м²), де

 - питома площа на один верстат, визначається за нормативами і дорівнює 0,4 м²;

Отже:

( м²),

 – площа відділу технічного контролю (ВТК):

 ( м²),

де

 = 1 - розрахована раніше кількість робітників відділу технічного контролю (табл. 5);

5 м² – площа на 1-го робітника ВТК;

 – коефіцієнт на розташування обладнання, інвентарю та проходів.

– площа цехової ремонтної бази, в даному проекті не передбачається, оскільки розрахована кількість верстатів основного обладнання менша 100.

– сумарна площа складів, в нашому випадку є сумою площ складу готових деталей і складу заготовок:

Величина площ кожного з складів:

 ,

де

 = 5 днів – нормальний час зберігання заготовок/деталей на складі (за нормативами);

 днів – число робочих днів на протязі року;

 – середня вантажонапруженість площі складу (за нормативами);

= 0,25 – коефіцієнт використання площі цеху (за нормативами):

 - площа складу заготовок :

( м²), де

 (т) –

маса всіх заготовок, що обробляються на дільниці на протязі всього року;

 т ;

 

m =22 – маса однієї заготовки (виходячи з маси деталі, заданої на кресленні);

 - площа складу готових деталей ::

( м²), де

 

т - маса всіх деталей, що обробляються на дільниці на протязі всього року;

 т ;

m =20 – маса однієї заготовки (виходячи з маси деталі, заданої на кресленні);

 – площа відділів для приготування і роздавання змащувально-охолоджуючих рідин, не передбачається, оскільки розрахована кількість верстатів основного обладнання менша 30.

 – площа відділу збору і переробки стружки не передбачається, оскільки виробнича площа невелика.

 - площа відділу ізоляції браку ~ 9 м².

Отже, сумарна потрібна допоміжна площа дільниці:

( м²);

 

Загальна необхідна площа дільниці:

 ( м²)

Результати розрахунку площ цеху (дільниці) зведені в таблиці 6:

Таблиця 6. Площа відділень цеху

Найменування службових приміщень	Площа, м2
А - Виробнича площа  1 - Механічна дільниця	480
Б - Допоміжна площа  1 - Заточувальне відділення  2 - ІРК  3 - Контрольне відділення  4 - Склад заготовок  5 - Склад деталей  6 - Відділ ізоляції браку	12 18 8 17 27 9
Разом допоміжної площі:	91
Загальна технологічна площа:	571

 

Розрахунок площ побутових приміщень:

В даній роботі передбачаємо:

а) гардеробну кімнату: ( м²),

0,43 м² – площа у розрахунку на одного робітника;

33 – загальна прийнята кількість робітників (табл. 5);

б) санвузол:  м², (за нормативами 2,6 м²– на 18 чоловіків або на 12 жінок);

в) кімнату для відпочинку: ( м²),

0,2 м² – площа у розрахунку на одного робітника;

33 – загальна прийнята кількість робітників (табл. 5);

 

7. Енергетична частина

 

Річна потреба в електроенергії:

 

W = N_a F_д η_з , кВт/год

 

N_a — активна потужність;

F_д –дійсний робочий фонд часу роботи обладнання, год;

η_з – коефіцієнт завантаження обладнання.

 

N_a = К_п N_уст, кВт

 

Отже,

 

W = К_п N_уст F_д η_з

К_п = 0,25 — коефіцієнт попиту;

N_уст — встановлена потужність обладнання (всієї кількості верстатів даного типорозміру).

 

W_6Р13Ф3 = 0,25·30·3890·0,78=22756,5, (кВт/год)

W_ГФ2171С5 = 0,25·90·3890·0,95=83148,75, (кВт/год)

W_{ИР500ПМФ4} = 0,25·56·3890·0,76=41389,6, (кВт/год)

Результати зводимо до табл. 7

Таблиця 7. Розрахунок потреби в електроенергії

Споживач	Кількість, шт	Потужність, кВт		Дійсний робочий фонд часу, год	Коеф. заван-таження	Річна витрата, кВт/год
		одиниці	всього
6Р13Ф3	4	7,5	30	3890	0,78	22756,5
ГФ2171С5	12	7,5	90	3890	0,95	83148,75
ИР500ПМФ4	4	14	56	3890	0,76	41389,6
ЗАГАЛОМ	20					147294,85