1.5 Структурний аналіз і синтез компоновок пристрою, вибір оптимальної компоновки пристрою та принципу дії
Аналіз компоновки конструктивних схем виконуємо на основі сумарних коефіцієнтів ваг.
, (1.5.1)
де – сумарний коефіцієнт ваг;
- оптимальний коефіцієнт підсилення;
- коефіцієнт, що характеризує володіння властивістю самогальмування;
- коефіцієнт, що визначає кількість передавальних механізмів;
- коефіцієнт, що визначає наявність проміжних ланок;
- коефіцієнт, що характеризує компактність пристрою.
Схеми конкуруючих компоновок пристрою зображено на рис. 1.5.1.
Заготовку на рис. 1.5.2 покажемо умовно.
На основі аналізу рис. 1.1 формуємо табл. 1.5.1
Таблиця 12.4
Визначення сумарних коефіцієнтів ваг для конкуруючих компоновок пристрою
№ схеми | Критерій оцінки | Критерій оцінки компоновочних схем за коефіцієнтом ваги | ||||
Оптимальний коефіцієнт підсилення | Володіння властивістю самогальму-вання | Кількість передавальних механізмів | Наявність проміжної ланки | Компактність | ||
1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 3 | 1,9 |
2 | 2 | 1 | 3 | 2 | 2 | 1,85 |
3 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0,9 |
Вага критерію | +0,5 | +0,35 | -0,1 | -0,1 | +0,5 |
Розрахуємо сумарний коефіцієнт ваги для кожної схеми (див. рис. 1.1):
.
За результатами розрахунків сумарних коефіцієнтів ваг (табл. . 1.5.1) приймаємо першу схему компонування пристрою як одну із найраціональніших, оскільки
>>.
Заготовка базується на опорних пластинах або опорах по площинах 1, 2 (установна база) та за допомогою повнопрофільного пальця в отворі 6. При переміщенні штока пневмокамери починають рух проміжні елементи, які діють на важелі, що і здійснюють двосторонній затиск. При використанні подібних пристроїв робітник звільняється від необхідності ручного закріплення заготовки, оскільки це здійснюється в автоматизованому режимі.
0 комментариев