2.6 Харчування хворих на СНІД

Повноцінне харчування дуже важливо для ВІЛ-позитивних і хворих на СНІД. В цілому харчування повинно розглядатися як допоміжна терапія, яка може допомогти одержати найбільшу користь від медикаментозного лікування ВІЛ. Правильно харчуючись, хворий може:

v Запобігти або відстрочити втрату м'язової тканини, тобто втрату ваги

v Укріпити імунну систему

v Понизити мутації вірусу

v Понизити коефіцієнт захворюваності опортуністичними інфекціями, їх тяжкість, а також уникнути госпіталізації

v Полегшити підточуючі здоров'я симптоми ВІЛ/СНІДу.

Якщо людина ВІЧ-інфікована, їй важливо уникнути будь-якої незапланованої втрати ваги, яка надалі може ослабити властивість імунної системи протистояти інфекціям. Вживання достатню кількість здорової їжі для підтримки оптимальної ваги і гарного самопочуття має велике значення для тих, хто хоче залишатися здоровим. Як правило, хворі з ВІЛ/СНІДом повинні прагнути дотримуватися дієти, яка на 30% складається з протеїнів, на 30% - з жирів і на 40% - з вуглеводів. Необхідно щодня їсти страви з 3-5 різних овочів і 2-4 різних фруктів[5,9,11,20].

Протеїни задіяні практично у всіх біологічних процесах, що протікають в людському організмі. Вони беруть участь в побудові м'язової тканини і допомагають імунній системі протистояти інфекціям. Білки необхідні для того, щоб серце і легені добре працювали, а людина залишалася сильною і активною. Дослідження показали, що втрата ваги при СНІДoві приводить до швидшого виснаження запасів протеїнів в організмі, чим це відбувається при звичайному голодуванні. Тому основною метою дієти для ВІЛ-інфікованих повинно бути нарощування і підтримка м'язової маси.

Вуглеводи і жири теж важливі, оскільки ВІЛ може збільшувати інтенсивність обміну речовин, що призводить до того, що на виконання аналогічної роботи ВІЛ-інфікований витрачає більше калорій, ніж він би витрачав, будучи здоровим.

В кінці кінців, якщо їсти недостатньо, щоб підтримувати свою вагу, то людина навіть здорова, ймовірно, не одержує необхідної кількості вітамінів, мінералів і біохімічних з'єднань. Вони необхідні організму для вироблення енергії, виконання багатьох хімічних реакцій, які відбуваються в організмі автоматично, а також для захисту від таких хронічних захворювань як вади серця, рак і підвищений артеріальний тиск. Залежно від ліків, які хворий приймаєте, може виявитися, що він харчується недостатньо для того, щоб нормально засвоювати ці ліки, які повинні потрапляти в кровотік, де зможуть активно діяти. Недостатнє споживання поживних речовин може надалі ослабити імунну систему[8,9,20].

Наслідки недоотримання протеїнів/калорій при імунодефіциті

1. Понижена кількість Т-лімфоцитів.

2. Понижена кількість Т-хелперних клітин.

3. Зворотна залежність між Т-хелперами і Т-супресорами.

4. Сповільнена шкірна гіперчутливість (анергія).

5. Збільшена кількість незрілих Т-лімфоцитів.

6. Понижене вироблення лімфокіна.

7. Понижена активність Т-хелперних клітин.

8. Збільшена кількість імуноглобулінів сироватки крові.

9. Скорочений первинний антитілогенез.

Вищеперелічені наслідки в точності співпадають з діями ВІЧ на імунну систему.

Для того, щоб зробити правильне харчування частиною свого щоденного життя, потрібна справжня самовідданість, але зусилля того варті. Спершу, потрібно обговорити своє харчування з лікуючим лікарем або дієтологом. Вибирати консультанта, що має відповідну кваліфікацію і досвід роботи з ВІЛ-інфікованими, який тісно співпрацюватиме з лікуючим лікарем. Але потрібно пам’ятати, що дієти направлені на втрату ваги, не підходять для ВІЛ-позитивних і можуть бути небезпечними.

 


ВИСНОВКИ

1. СНІД - одна з найважливіших і трагічніших проблем, що виникли перед всім людством в кінці ХХ століття. І річ не лише в тому, що в світі вже зареєстровано багато тисяч інфікованих ВІЛ і більше 200 тисяч вже загинуло, що кожні п'ять хвилин на земній кулі відбувається зараження однієї людини. СНІД - це складна наукова проблема. Дотепер невідомі навіть теоретичні підходи до рішення такої задачі, як очищення генетичного апарату клітин від чужорідної (зокрема, вірусної) інформації. Без вирішення цієї проблеми не буде повної перемоги над СНІДом. А таких наукових питань це захворювання поставило багато...

Всі повинні знати і розуміти, що ВІЛ/СНІД живе разом з нами. І для того, щоб нам вижити, зменшити ризик зараження і розповсюдження захворювання, якомога більше людей у всіх країнах повинні багато що знати про СНІД- про розвиток і клінічні прояви захворювання, його профілактику і лікування, догляду за хворими, психотерапії хворих і інфікованих.

2. Всі повинні знати і розуміти, що СНІД увійде з нами до XXI вік. І для того, щоб вижити, зменшити ризик зараження і розповсюдження захворювання, якомога більше люди у всіх країнах повинні багато що знати про СНІД - про розвиток і клінічні прояви захворювання, його профілактику і лікування, догляду за хворими, психотерапії хворих і інфікованих

Поки не існує стовідсотково ефективної вакцини або ліків проти СНІДу, допомогти може пропаганда знань про шляхи його розповсюдження і способи запобігання зараженню. Поширюють література на цю тему, одношлюбність і статеву стриманість, використовування презервативів. Були спроби розповсюдження голок серед наркоманів з метою зменшення випадків сумісного використовування голок. У національному масштабі суцільна перевірка препаратів крові на СНІД значно понизила небезпеку зараження. Решта програм поки має вельми обмежений успіх. Багато людей вважають, що вони повністю застраховані від зараження СНІДом, оскільки шляхи його розповсюдження добре відомі. Проте для такої упевненості поки немає підстав.

СНІД - це не тільки проблема лікарів і працівників охорони здоров'я, але і вчених багатьох спеціальностей, державних діячів і економістів, і фізичних реабілітологів, і юристів, і соціологів.

3. Світовий досвід свідчить, що сьогодні ефективність протидії епідемії ВІЛ/СНІДу визначається, перш за все, масштабністю профілактичних заходів, які направлені на запобігання зараження ВІЛ, зниження впливу негативних наслідків епідемії на суспільство. Епідемія СНІДу показала, що використання неефективної профілактики - це загрозлива ситуація для людей і даремна витрата, і так мізерних матеріальних засобів і часу.

Успіх в боротьбі з ВІЛ/СНІДом залежить від цілеспрямованої профілактичної роботи всієї громадськості (державних установ і неурядових організацій), упровадження безкоштовного добровільного тестування на ВІЛ, консультування кваліфікованими фахівцями, забезпечення адекватної комбінованої і профілактичної антиретровірусної терапії, підвищувати інформованість населення про хворобу і ведення безпечного способу життя, проведення повчальних тренінгів, припинення дискримінації і порушення прав людини, зачеплених хворобою, створення спеціалізованих лікувально-діагностичних центрів, поліпшення соціально-матеріальних умов життя всіх людей.

Все це допоможе знизити кількість хворих і інфікованих, людей. Профілактичні засоби потрібно проводити як серед дітей, так і серед дорослих.

 


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.  Адлер М., Азбука СПИДа; М.: Мир, 1991.

2.  Бектимиров Т.А.. Вирус иммунного дефицита человека типа 2. Вопросы вирусологии; М.: Мир, 1990, т. 35, №3.

3.  Бородкина О.И. Социальный контекст превенции СПИДа. Учебно-методическое пособие. СПбГУ. 2000.

4.  Бородкина О.И. Социальная работа и СПИД // Вестник СПбГУ Сер.6. 2000.

5.  Бородкина О.И. Социальный контекст превенции СПИДа. Учебно-методическое пособие. СПбГУ. 2000.Бочаров Е.Ф., О профилактике ВИЧ-инфицированности, Медицинская газета, №4 февраль 2001г.

6.  Бородкина О.И. Социальная работа и СПИД. Вестник СПбГУ Сер.6. 2000.

7.  Букринский М.И.. Строение генома и экспрессия генов вируса иммунодефицита человека (обзор иностранной литературы). Вопросы вирусологии. 1987, т.32, № 6.

8.  Габукова И. Ю. Медико-социальное поведение населения в отношении ВИЧ-инфекции: Автореф. дис. канд. мед. наук / Габукова И.Ю.; [Волгогр. гос. мед. ун-т]. - Астрахань, 2003

9.  Гэри Ф. Келли, Основы современной сексологии, «Питер»,С-Пб., 2000г.

10.  Келли Дж.А. Что сработало и что не сработало в мероприятиях по профилактике ВИЧ/СПИДа. Некоторые уроки. //Русский журнал "ВИЧ/СПИД и родственные проблемы", 1999, т. 3, №1. С.15-21.

11.  Келли Дж.А. Что сработало и что не сработало в мероприятиях по профилактике ВИЧ/СПИДа. Некоторые уроки // Русский журнал "ВИЧ/СПИД и родственные проблемы". - 1999. - Т. 3, №1.

12.  Кожемякин Л.А., Бондаренко В.Г.; Нестабильность генома и СПИД. Биохимия, 1992, т. 57.

13.  Кузнецов В.П. Система интерферона при ВИЧ-инфекции. Вопросы вирусологии. 1991, т. 36, №2.

14.  Лузин П.М., Шапиро А.Б. Социологические аспекты профилактики ВИЧ/СПИДа: Сб. статей. - Пермь: издание ПГМА, 1997

15.  Наркевич М., Успех просчитан заранее, Медицинская газета, №8 март 2001г.

16.  Николаенко Д.В., Купряшкина - МакГилл С.В. Журнал «Эпидемия ВИЧ/СПИД в Украине». Цели и задачи исследований // Эпидемия ВИЧ/СПИД в Украине. – 2006. - №1. - С. 2 – 14.

17.  Николаенко Д.В. Критика зоонозной гипотезы происхождения эпидемии ВИЧ/СПИД и новые перспективы исследований // Эпидемия ВИЧ/СПИД в Украине. – 2006. - №2. - С. 107 – 141.

18.  Особенности исследования и обсуждения эпидемии ВИЧ/СПИД в научных работах и средствах массовой информации. Сообщение 2. // Эпидемия ВИЧ/СПИД в Украине. – 2006. - №6. - С. 682 – 751.

19.  Папырин А., Сильнее профилактики пока средства нет, Медицинская газета №62 16-08-2000.

20.  Проблемы подготовки социальных работников для работы с больными СПИДом. Джонсон А., Адлер М. Пути профилактики СПИДа //Азбука СПИДа: Пер. с англ. /Под ред. Адлера М. - М.: Мир, 1991, с. 62-65

21.  Проблемы подготовки социальных работников для работы с больными СПИДом. Пути профилактики СПИДа //Азбука СПИДа: Пер. с англ. /Под ред. Адлера М. - М.: Мир, 1991.

22.  Сабанов В. И. Социально-гигиенические и клинические аспекты, эпидемиологический надзор и борьба с ВИЧ-инфекцией и СПИДом: Метод. рук. для студентов мед. вузов, слушателей фак. усовершенствования и врачей /В.И. Сабанов, Е.Р. Комина, Е.А. Иоаниди. - Волгоград: Волгогр. мед. акад., 1996.

23.  Табаков П.Я. Кластерная концепция диффузии ВИЧ/СПИД // Эпидемия ВИЧ/СПИД в Украине. – 2006. - №1. - С. 71 – 74.

24.  Трюхан Н.А., Николаенко Д.В. Региональная эпидемическая ситуация по ВИЧ/СПИД и особенности ее характеристики // Эпидемия ВИЧ/СПИД в Украине. – 2006. - №2. - С. 244 – 250.

25.  Хепфнер К. СПИД - медико-биологические и социальные аспекты болезни: [Пер. с нем. / Вступ. ст. Д.В. Колесова]. - М.: Педагогика-пресс, 1992.

26.  Хожило І.І. Стан епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні та Дніпропетровській області // Эпидемия ВИЧ/СПИД в Украине. – 2006. - №1. - С. 55 – 63.

27.  Шевелев А.С., СПИД - загадка века; М.,1991г.

28.  Шуралева С.СПИД как медико-социальная проблема XXI века /С.


Информация о работе «СНІД як медико-соціальна проблема»
Раздел: Медицина, здоровье
Количество знаков с пробелами: 65072
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
26782
0
13

... р. число хворих на ожиріння в світі становитиме 300 млн осіб. Відзначається збільшення кількості осіб із ожирінням серед дитячого населення. Значимість проблеми ожиріння визначається загрозою інвалідизації пацієнтів молодого віку і зменшенням загальної тривалості життя в зв’язку з розвитком тяжких супутніх захворювань. До хвороб, що супроводжують ожиріння, відносять цукровий діабет 2 типу, АГ, ...

Скачать
85409
16
2

... дослідження та її методичний апарат дозволили отримати репрезентативні дані, вирішити поставлені завдання на кожному з етапів, отримати достовірні результати, покладені в основу обґрунтування системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі. Основні результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що загальна смертність жінок у віці понад 40 років, хоча практично на третину нижча ...

Скачать
97318
7
0

... типу: питання медичної реабілітації: // Метод. рекомендації.- Вінниця, 2003.- 30 с. 41.    Вернигородский В.С., Думин В.П., Вернигородская М.В., Мошковская Е.П. Радонотерапия в реабилитации больных сахарным диабетом в санатории “Хмельник” // Информ. Лист №01, Винницкий ГЦНТЭИ.- 2002. - 1с. Анотація   Вернигородський В.С. Клініко-морфологічна характеристика серцево-судинної системи та медико-со

Скачать
22609
1
0

... ї допомоги цьому контингенту дітей (Наказ МОЗ України від 15.04.2003 №155 "Про вдосконалення медико-санітарного забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування"). Важливим є те, що територіальний лікувально-профілактичний заклад, за яким закріплено дитячий інтернатний заклад, незалежно від системи його підпорядкування, здійснює координацію діяльності всіх інших медичних ...

0 комментариев


Наверх