×1,210649 = 2174 грн.;

10320 ×1,210649 = 2174 грн.;

д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зсувів у складі продукції; розрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом приросту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. Результат розрахунку:

10320 (40370/36050 - 31150/25730) = - 937 2174 грн.;

є) зменшення витрат на 1 грн. продукції; виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, вирахуваною з врахуванням зміни цін на матеріальні та інші ресурси та причин пов`язаних з порушеннями господарської дисципліни. У випадку цей вплив становив у звітному періоді 1431 грн. (31150-29719);

е) зміна собівартості за рахунок структурних змін у складі продукції; обчислюється порівнянням базисної повної собівартості, скоригованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції: 1,119833×25730 - 31150 = - 2337.

Загальне відхилення прибутку на підприємстві порівняно з базисними періодом становить - 1079 грн. (9241 - 10320), що відповідає сумі факторних впливів.

Результати розрахунків можна представити у вигляді звіту впливу факторів на прибуток від реалізації продукції (грн.):

Показники Сума

Загальне відхилення прибутку - 1079

Зокрема за рахунок факторів:

а) зміна цін на продукцію 5290

в) зміна цін на матеріали та тарифів - 6700

г) порушення господарської дисципліни -

д) зміна обсягу продукції 2174

є) зміна структури продукції - 937

е) зміна рівня витрат (режиму економії) 1431

е) зміна структури витрат - 2337

Як показав факторний аналіз прибутку, найсуттєвішим фактором скорочення прибутку у звітному періоді стало зростання цін на матеріали та тарифів заробітної плати. Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість коригувати обсяги виробництва в залежності величини впливу на прибуток тих чи інших факторів. Такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості усієї випущеної і реалізованої продукції.

3. Вдосконалення структури фінансових ресурсів підприємства та підвищення ефективності їх використання

 

3.1 Обґрунтування та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів

Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками рентабельності. Отже, ефективність використання фінансових ресурсів можна підвищувати, зменшуючи термін оборотності і, підвищуючи рентабельність за рахунок зниження витрат і збільшення виторгу.

Успіх керування фінансовими ресурсами прямо залежить від структури капіталу на підприємстві. Структура капіталу може бути перешкодою для підприємства. Вона також прямо впливає на рентабельність, норму прибутку, коефіцієнтів ділової активності та оборотності на підприємстві.

На АТ “Сумихліб" Хлібокомбінат № 1 можна запропонувати такі напрямки та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів:

зменшення запасів та готової продукції на складах підприємстві;

зменшення дебіторської заборгованості;

зменшення поточних зобов'язань.

Як оборотний капітал на підприємстві використовуються поточні активи. Фонди, використовувані як оборотний капітал, проходять визначений цикл. Ліквідні активи використовуються для покупки вихідних матеріалів, що перетворюються у готову продукцію; продукція продається в кредит, створюючи рахунки дебіторів; рахунки дебітора оплачуються й інкасуються, перетворюючись в ліквідні активи.

Будь-які фонди, не використовувані для нестатків оборотного капіталу, можуть бути спрямовані на оплату пасивів. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання основного капіталу чи виплачені у виді доходів власникам.

Таким чином із запропонованих заходів перейдемо до обґрунтування першого заходу.

Перший захід. Один із способів економії оборотного капіталу, а отже - підвищення його оборотності полягає в удосконалюванні керування запасами. Оскільки підприємство вкладає кошти в утворення запасів, то витрати збереження зв'язані не тільки зі складськими витратами, але і з ризиком псування товарів, а також із тимчасовою вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, що міг бути отриманий в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентним ступенем ризику.

Збільшення запасів і дебіторської заборгованості призводить до зменшення оборотності оборотних коштів. Застій запасів, які у свою чергу не можуть бути використані і створюють нестачу оборотного капіталу, що примушує підприємство ставати боржником. А це явище, як правило негативно впливає на структуру капіталу підприємства.

Прискорення оборотності оборотних коштів веде до росту обсягів виробництва й реалізації продукції. Великий запас готової продукції (зв'язаний з передбачуваним обсягом продажу) скорочує можливість утворення дефіциту продукції при зненацька високому попиті.

Другий захід. Прискорення оборотності оборотного капіталу складається в зменшенні рахунків дебіторів.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: вид продукції, місткість ринку, ступінь насиченості ринку даною продукцією, система розрахунків і інше. Керування дебіторською заборгованістю припускає насамперед контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Велике значення мають добір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в контрактах.

Оплата товарів постійним клієнтам, звичайно, пропонується в кредит, причому умови кредиту залежать від безлічі факторів. В економічно розвитих країнах широко розповсюдженої є схема "2/10 повна 30", що означає, що:

покупець одержує двопроцентну знижку у випадку оплати отриманого товару протягом десяти днів із початку періоду кредитування;

покупець оплачує повну вартість товару, якщо оплата відбувається в період з 11 по 30 день кредитного періоду;

у випадку несплати протягом місяця покупець буде змушений додатково оплатити штраф, величина якого може варіювати в залежності від моменту оплати.

Третій захід. Спрямований на зменшення поточних зобов’язань.

По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні визначені кошти для покриття непередбачених витрат. По-третє, доцільно мати визначену величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.

Таким чином, кошти можуть бути отримані від продажу непотрібних запасів та готової продукції на складі. А також отримати кошти від дебіторів.

Собівартість в 2008 році складала 26672,4 тис. грн. в 2009 році 37988,8 тис. грн) Виходячи з аналізу прибутку існує ймовірність, що в прогнозний період собівартість буде становити 40527,73 тис. грн.

Відділ маркетингової служби передбачає збільшення випуску продукції на 10 відсотків із прогнозу попиту та відкриття додаткових каналів збуту, таких як, (об’єкти малого архітектурного спорудження та інші) продукція буде реалізована. Кредиторська заборгованість складатиме (з урахуванням зменшені її на 17 відсотків), 2937,2 тис. грн. середнє значення її буде 3234,85 тис. грн. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості на прогнозний рік складатиме:

К окз. = 40527,73: 3234,85 = 12,52

Це майже на 1,6 процент більше ніж попередній коефіцієнт минулого року. (12,56: 12,33 = 101,6).

Слід також зазнати, що на підприємстві існує асортимент, який не приносить прибуток. Після проведеного аналізу з’ясувалось, що вісім видів продуктів не мають прибуток.

Це батон із родзинкою, булочка “родзинка", здоба з повидлом, здоба з повидлом в упаковці, здоба фігурна, витушка з кокосом упакована в плівку, торт “Святковий”. Загальною масою 4,4 тон на рік. А це додатково знизить об’єм запасів і призведе до зменшення видатків на закупівлю сировини. Виходячи з потужності основних засобів збільшення виготовлення не спричинить додатково залучення основних засобів.

 

3.2 Визначення операційного лівериджу та ефекту фінансового важеля на прогнозний період

 

Основний якісний фактор, який впливає на формування балансового прибутку від об’єму реалізації продукції, є співвідношення долі постійних та змінних витрат в загальній сукупності витрат. Це співвідношення характеризується ефектом операційного лівериджу.

Ефект впливу цього фактора на суму балансового прибутку вимірюється показником “сила впливу операційного важеля”. Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, пов’язаного з певним підприємством: чим більша сила впливу операційного важеля, тим більше підприємницький ризик.

Він показує також на скільки збільшиться прибуток при збільшенні об’ємів випуску продукції на один процент.

Прогнозуємо на 2008 рік збільшити об’єм випуску продукції і виручку на 10 процентів, то при збільшенні об’єму випуску продукції також збільшується і величина змінних витрат на 10 процентів.

Таблиця 3.1

Розрахунок результатів на 2005 рік

№	Показник	Коефіцієнт збільшення	За 2009 рік в тис. грн.	На 2005 рік в тис. грн.	В процентах до виручки
1	Виручка від реалізації	1,1	46815,9	51497,49	100
2	Змінні витрати	1,1	25389,3	27928,23	54
3	Валова маржа		21426,6	23569,26	46
4	Постійні витрати	-	12599,5	12599,5	-
5	Прибуток	-	8827,1	10969,76	-

 

Таблиця 3.2

Розрахунок сили операційного важеля на прогнозний період

Показник	За 2009 рік	На 2005 рік	Відхилення
Сила впливу операційного важеля	21426,6: 8827,1 = 2,42	23569,26: 10969,76 = 2,14	(2,14: 2,42) = 0,88

З отриманих даних видно, що при зміні об’єму випуску продукції на 10 відсотків змінюється і сила впливу операційного важеля. Тобто сила впливу операційного важеля піддається контролю. Сила впливу операційного важеля в значній мірі залежить від рівня фондомісткості: чим більше вартість основних засобів, тим більша сума постійних витрат, а чим більша сума постійних витрат, тим сильніше діє операційний важіль і навпаки.

Виходячи із розрахунків на прогнозний період видно, що сила впливу операційного важеля зменшилася на 12% (100 - 88) від попереднього розрахунку. Це значить, що при збільшені об’ємів випуску продукції на 10% величина прибутку збільшується на 124,27% (10969,76: 8827,1) x 100. І величина збільшення прибутку відповідно буде 2142,66 тис. грн. (10969,76 - 8827,1).

Розрахуємо другий показник операційного лівериджу, показник порогу рентабельності.

Поріг рентабельності = 12599,5: 0,46 = 27390,21

Рис.3.1 Графічне зображення порогу рентабельності.

а) значення прибутку в 2009 році.

б) значення прибутку на прогнозний період. (2005 рік)

Як бачимо поріг не змінюється, тобто залишився таким, яким він був в 2009 році. (27390,21 = 27390,21).

Розрахунок порогу фінансової міцності.

Таблиця 3.4

Розрахунок запасу фінансової міцності на прогнозний період.

Показник	В 2009 році.	В 2005 році	Відхилення.
Запас фінансової міцності.	(46815,9 - 27390,21) = 19425,69	(51497,49 - 27390,21) = 24107,28	(24107,28: 19425,69) x 100 = 124,0%

 

Таким чином спостерігаємо зростання запасу фінансової міцності на 24%.

 

3.3 Довгострокова та короткострокова стратегії

Звіт про рух грошових коштів завершує комплекс грошової звітності підприємства. Мета цього звіту - показати, як циркулюють грошові кошти компанії. Він вказує звідки кошти надійшли та на що їх було витрачено, і є дуже важливим документом для пояснення змін різних коефіцієнтів ліквідності.

Дехто із спеціалістів дотримується думки, що показники звіту про рух грошових коштів є надійнішими, ніж показники звіту про фінансові результати, якими значно легше маніпулювати. Багато операційних переміщень коштів у звіті про фінансові результати просто не знаходять відображення. Це можна пояснити тим, що він складається за методом нарахувань, що дозволяє точніше співвіднести, прибутки компанії отримані за певний період часу, та її витрати. І хоча визначення виручки та витрат за період є досить важливим, проте він може не відображати деякі важливі аспекти діяльності компанії.

Раніше звітність про рух грошових коштів виконувалися у самих різних форматах, а зараз її стандартизовано та уніфіковано до форми, що зображена у дещо спрощеному вигляді мал.3.2

Правила за якими складається звіт про рух грошових коштів дуже прості. Кожного разу, коли компанія перераховує грошові кошти на будь-які цілі, у звіті це відображається як витрата. Це єдине правило і його простота означає, що дуже складно знайти механізм приховування неприємної правди про реальний фінансовий стан компанії.

Та, незважаючи на простоту, даний документ не може повністю замінити звіт про фінансові результати, оскільки останній дає змогу чітко розмежувати наприклад, поточну плату за електроенергію та виплату грошей за будівлю котру компанія займатиме наступні 20 років.

Щоб отримати дані, необхідні для складання звіту про рух грошових коштів звертаємося до декількох стандартних джерел та використовую певну методику.

Для зручності порівняння показників по кварталах 2005 року звіт складено у вертикальній формі. У верхній частині балансу розташовано активи, а у нижній - зобов’язання. Праворуч додано ще дві колонки “Джерела” та “Витрати".

Заміна будь-якої статті у балансі обов’язково знайде відображення в одній із цих колонок.

Якщо заміна спричинила відтік коштів, відповідний запис слід внести у графі “Витрати”

Якщо, навпаки, йдеться про надходження коштів, тоді запис робиться в графі “Джерела"

Звернемося до двох наведених статей

необоротні активи - 10 000 - витрата коштів

податки 500 - джерело коштів

Логіка першого запису - цілком очевидна. Необоротні активи збільшилися від 22,5 тис. до 32,5 тис. Компанії довелося виписати чек на 10 тис. (задля зручності зараз ми ігноруємо переоцінку та амортизацію).

Другий запис є менш зрозумілим. Сума податку збільшилася з 2,5 тис. до 3 тис. Але як підвищення податку може стати джерелом коштів? Справа у тому, що податки у розмірі 3 тис., показані у балансі як боргові зобов’язання, поки ще не сплачені. Тобто компанія має можливість використати урядові гроші, яких на 500 грн. більше, ніж у минулому році, тобто на даний момент цю суму можна вважати додатковим джерелом фінансування. Звісно, у встановлений час цей борг доведеться сплатити, але тоді ця сума взагалі зникне зі статей балансу та буде віднесена до графи “Витрати”

Схематично це правило виглядає таким чином:

	Збільшення	Зменшення
Активи	Витрати	Джерела
Зобов’язання	Джерела	Витрати

Щоб зробити той чи інший запис в ту чи іншу колонку, потрібно пересвідчитися що дійсно відбулися зміни у певній статті балансу, та відповісти на такі запитання:

Ця стаття належить до активів чи до зобов’язань,

Її показник збільшився чи зменшився,

Непрямий метод фіксує лише “чисті” переміщення коштів між статтями балансу. Звісно “чисті” зміни в статтях балансу можуть бути результатом зустрічних переміщень коштів, що взаємо погашаються. Повний зміст повинен відображати не кінцеві результати, а безпосередньо рух коштів. Ще більше важливим може бути те, що деякі зміни у статтях балансу взагалі не пов’язані з рухом коштів - прикладом може бути переоцінка вартості необоротних активів. Інколи слід пильніше придивлятися до деяких показників, щоб побачити приховані зміни

Після визначення джерел надходжень коштів та їх витрат можна у тому чи іншому форматі скласти звіт про рух грошових коштів, який допоможе керівництву компанії звернути увагу на певні аспекти її діяльності.

Так, фінансове становище компанії може погіршуватися навіть за умов досягнення доволі високого рівня прибутковості. Щоб пояснити це протиріччя, слід зіставити значення початкового та підсумкового сальдо рахунку грошових з нетто величиною грошового потоку за даний період. Такий спосіб дає уявлення про:

початковий залишок грошових коштів

постатейний відтік коштів

постатейне надходження коштів

підсумковий залишок грошових коштів

(Сальдо грошових коштів може бути позитивним та негативним. Позитивним від буде, якщо грошові кошти зазначені як активи, а негативний вказує, що ці кошти запозичені, скажімо у виг8ляді короткострокового банкірського кредиту)

Необхідні дані можна взяти безпосередньо зі звіту про рух грошових коштів. Дані з графи “Витрати” фіксуються тепер як відтік грошових коштів, а дані з графи “Джерела” - як їх надходження. З цього правила маємо лише один виняток: не фіксуються зміни надходжень/ видатків “Грошових коштів” та “короткострокових кредитів", оскільки ці показники враховуються у початковому та підсумковому сальдо грошових коштів.

Сумарний відтік коштів - 128540 (від’ємне значення)

Сумарне надходження коштів - 6000 (позитивне значення)

Отримуємо чистий потік грошових коштів (різниця потоків) - 6850 (від’ємне значення)

Додавши обсяг чистого потоку до початкової суми коштів у 1750 (позитив), отримуємо підсумковий залишок грошових коштів у 5100 (від’ємне значення).

Звіт чітко ілюструє головні зміни ситуації з коштами у даній компанії. Навіть побіжний огляд статей звіту зробить зрозумілою причину отримання від’ємного підсумкового результату. Компанія витратила 10 000. На придбання необоротних активі. Ці досить значні капіталовкладення не компенсувалися адекватними надходженнями коштів. Активи було поповнено за рахунок коштів поточної операційної діяльності.

Такий значний від’ємний показник потоку грошових коштів також пояснює, чому коефіцієнт поточної ліквідності впав від 1.8 до 1.2 рази, а коефіцієнт заборгованості компанії зріс від 47 до 54%.

Інформація зі звіту про рух грошових коштів, зображеного на мал.3.4, набагато повніше висвітлює становище компанії, ніж показники самого тільки балансу чи звіту про фінансові результати. Альтернативні форми звіту про рух коштів надають ще більше інформації.

На мал. .3.5 ті самі дані подано в іншій формі. З одного боку, вона розмежовує довгострокові та короткострокові перспективи джерела надходжень коштів, а з іншого, - довгострокові та короткострокові перспективи витрат.

Кожен із записів з колонки “Джерела” заноситься у відповідну графу до довгострокових чи поточних джерел. Те ж саме відбувається із записами колонки “Витрати". Показники в кожній з отриманих чотирьох граф сумуються и отримуємо чотири суми для порівняння.

Бачимо, головна витрата коштів відбулася в довгостроковому розділі. Мова йде про придбання необоротних активів на суму 10000.

Відповідна графа “довгострокових надходжень” містить суму 2250. Сумарний обсяг коштів, залучених у бізнес за рахунок поточних джерел фінансування. Як, бачимо, що це саме той випадок: найбільший обсяг надходжень коштів маємо саме за рахун6ок поточних джерел.

Більшість коштів було отримано за рахунок кредиторської заборгованості та банківського овердрафта. Обидва борги потрібно сплатити у 12 - місячний термін. Таким чином, компанія використовувала поточні джерела надходжень для фінансування довгострокових витрат на поповнення своїх необоротних активів.

Дана форма звіту про рух грошових коштів означає, що поточні зобов’язання зросли значно більше, ніж оборотні активи, що призвело до погіршення коефіцієнт поточної ліквідності компанії.

Показники заборгованості упродовж двох кварталів 2005 року також погіршилися.

На мал. .3.6 в скороченому вигляді відтворено поточні та довгострокові параметри з мал. .3.5 без деталізації: лише підсумкові величини по розділах. Стрілки показують напрямки переміщення коштів. Найзначнішим переміщення грошових коштів компанії упродовж двох кварталів 2005 року було вилучення 7500. З поточного обороту та інвестування цієї суми у довгострокову сферу. Ця стратегія створює проблему поточні зобов’язання необхідно швидко повертати, що неможливо зробити шляхом повернення коштів з довгострокової інвестиції. Тому для повернення зобов’язання потрібно знайти нові джерела фінансування. Стрілка на верхній частині мал. .3.6 позначає ризикове використання коштів. Широко відоме фінансове правило рекомендує брати кошти на довгострокові витрати лише з довгострокових джерел - за принципом відповідності. Аналогічно поточні витрати слід фінансувати за рахунок поточних надходжень, проте, як побачимо далі - не повністю. Другий фінансовий принцип наголошує, що компанія повинна залучати нові кошти з різних джерел пропорційно, тобто зберігати розумне співвідношення позикового і власного капіталу. Третій принцип, про який слід пам’ятати, вимагає, щоб співвідношення підсумків обох “короткострокових" розділів було еквівалентне співвідношення оборотних активів і поточних зобов’язань на початок звітного періоду. Так повинно бути, якщо ми прагнемо підтримувати існуючий рівень поточної ліквідності. У даному прикладі розділ короткострокових джерел надходжень повинний містити показник, що лише трохи перевищує половину підсумку поточних витрат. Фактично цей показник наближається до 400%.

Отже, аналіз показує, що компанія порушила всі три правила розумного управління рухом грошових коштів. (в грн.)

Баланс	1 кв.	2 кв.	Джерела	Витрати
Активи
Необоротні активи	22500	32500		10000
Оборотні активи
Товарно-матеріальні запаси	12500	14350
Дебіторська заборгованість	15500	16000
Грошові кошти	1750	0
Всього активів	51750	62850
Зобов’язання/ власний капітал
Акціонерний капітал	18000	18000
Нерозподілений прибуток	9500	10750
Довгострокові зобов’язання	8000	9000
Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість	13750	17000
Короткострокові кредити банків	0	5100
Податкові зобов’язання	2500	3000	500
Всього зобов’язань	51750	62850

Рис.3.2 Джерела та витрати грошових коштів (в грн)

Баланс	1 кв.	2 кв.	Джерела	Витрати
Активи
Необоротні активи	22500	32500		10000
Оборотні активи
Товарно-матеріальні запаси	12500	14350		1850
Дебіторська заборгованість	15500	16000		1000
Грошові кошти	1750	0	1750
Всього активів	51750	62850
Зобов’язання/ власний капітал
Акціонерний капітал	18000	18000
Нерозподілений прибуток	9500	10750	1250
Довгострокові зобов’язання	8000	9000	1000
Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість	13750	17000	3250
Короткострокові кредити банків	0	5100	5100
Податкові зобов’язання	2500	3000	500
Всього зобов’язань	51750	62850	12850	12850

Рис.3.3 Повний розподіл джерел і витрат грошових коштів

Баланс	1 кв.	2 кв.	Джерела	Витрати
Активи
Необоротні активи	22500	32500		10000
Оборотні активи
Товарно-матеріальні запаси	12500	14350		1850
Дебіторська заборгованість	15500	16000		1000
Грошові кошти	1750	0	1750
Всього активів	51750	62850
Зобов’язання/ власний капітал
Акціонерний капітал	18000	18000
Нерозподілений прибуток	9500	10750	1250
Довгострокові зобов’язання	8000	9000	1000
Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість	13750	17000	3250
Короткострокові кредити банків	0	5100	5100
Податкові зобов’язання	2500	3000	500
Всього зобов’язань	51750	62850	12850	12850

Рис.3.4 Звіт про рух грошових коштів: примирення рахунків (в грн..)

Звіт про рух грошових коштів

(А) Сальдо на початок періоду			1750
Відтік грошових коштів
Необоротні активи	(10000)
Запаси	(1850)
Дебіторська заборгованість	(1000)
(Б) Разом витрата грошових коштів		(12850)
Надходження грошових коштів (джерела)
резерви	1250
Довгострокові зобов’язання	1000
Кредиторська заборгованість	3250
Податкові зобов’язання	500
(В) Разом надходження грошових коштів (джерела)		6000
(Г) Чистий потік грошових коштів (В-Б)			(6850)
Сальдо на кінець періоду			(5100)

Рис.3.5 Довгостроковий та короткостроковий аналіз джерел фінансування та використання коштів (в грн.)

Баланс	1 кв.	2 кв.	Джерела	Витрати
Активи
Необоротні активи	22500	32500		10000
Оборотні активи
Товарно-матеріальні запаси	12500	14350		1850
Дебіторська заборгованість	15500	16000		1000
Грошові кошти	1750	0	1750
Всього активів	51750	62850
Зобов’язання/ власний капітал
Акціонерний капітал	18000	18000
Нерозподілений прибуток	9500	10750	1250
Довгострокові зобов’язання	8000	9000	1000
Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість	13750	17000	3250
Короткострокові кредити банків	0	5100	5100
Податкові зобов’язання	2500	3000	500
Всього зобов’язань	51750	62850	12850	12850

Звіт про рух грошових коштів

	Джерела	Витрати
Довгострокові	Нерозподілений прибуток 1250 Довгострокові зобов’язання 1000 2250	Необоротні активи 1000 1000
Поточні	Позики банків 5100 Кредиторська заборгованість 3250 Податкові зобов’язання 500 Грошові кошти 1750 10600	Запаси 1850 Дебіторська заборгованість 1000 2850

Рис.3.6. Стратегія довгострокового та короткострокового руху коштів

	Джерела	Витрати
Довгострокові	2250  2250	10000
Поточні	7750 2850 10600	2850

Найбільший рух коштів на зображеній схемі 7750 дол. отримана з короткострокового джерела та інвестована у довгострокове використання коли підприємство отримує кошти з короткострокових джерел

Ідеальна модель руху коштів

	Джерела	Витрати
Довгострокові
Поточні

Впродовж тривалого періоду часу хотілося б бачити подібну модель руху коштів, що передбачає три умови.

Довгострокові інвестиції забезпечуються коштами з довгострокових джерел короткострокові інвестиції забезпечуються коштами з короткострокових джерел за рахунок деяких довгострокових джерел фінансується оборотні активи.

Підставою для умови три є необхідність зростання робочого капіталу відповідно загальному зростанню підприємства. Кошти для цієї потреби повинні надходити з довгострокових джерел.

Висновки та пропозиції

Метою написання роботи стала розробка заходів для підвищення ефективного використання грошових надходжень Акціонерного товариства “Сумихліб" Хлібокомбінат №1, на основі теоретичного огляду питання і його аналізу по фактичним даним.

Об'єктом дослідження даної роботи виступає АТ “Сумихліб" Хлібокомбінат №1. Основною метою підприємства є отримання прибутку. Це підприємство харчової промисловості, яке займається випуском і реалізацією хлібобулочних та кондитерських виробів.60% грошових надходжень - від хлібобулочного виробництва та кондитерського виробництва в загальному обсязі реалізації і 40% - інші надходження.

Управління фінансовими ресурсами - це сукупність цілеспрямованих методів, операцій, важелів, прийомів впливу на різноманітні види фінансів для досягнення певного результату.

Розглянуто фінансовий ліверідж, що вимірює ефект, який полягає в підвищенні рентабельності власного капіталу за допомогою збільшення частки позикового капіталу в загальній його сумі.

Аналіз складу і структури джерел ресурсів по хлібокомбінату №1 показав, що найбільшу частку джерел займає власний капітал 76% у відношенні до всього активу балансу. Частка позикових джерел засобів зросла на 9,7 відсотків при одночасному зниженні частки власного капіталу на 3 відсотки. У складі позикових джерел головну частину займає кредиторська заборгованість.

Позитивним є те, що у підприємства немає короткострокових і довгострокових зобов’язань.

Отже основні недоліки, які виявилися при аналізі, це, по - перше, великий обсяг запасів, в результаті того, що підприємство має не конкурентноздатний вид продукції. В наслідок чого, на підприємстві збільшуються обсяги кредиторської заборгованості, яка спрямована на покриття потреб у власних оборотних активах. Має місце нарощування і дебіторської заборгованості.

Виходячи з наведених в другій частині недоліків на підприємстві, з метою підвищення ефективності використання фінансовими ресурсами, підприємству пропонується організувати:

випуск додаткового об’єму продукції;

зменшення запасів;

зменшення дебіторської заборгованості;

зменшення поточних зобов’язань.

Список використаної літератури

1.  Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие - М.: Издательство “Дело и Сервис", 2009.

2.  Баканов М.И., Шеремет А.Д. "Теория экономического анализа: учебник. ". - М.: Финансы и статистика, 2009г. - 288с.

3.  Балабанов И.Т. "Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом?". - М.: Финансы и Статистика, 2009.

4.  Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности. - М.: Финансы и статистика, 2000.

5.  Ковалев В.В. "Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности." - М.: Финансы и статистика, 2009г. - 432с.

6.  Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 2001.

7.  Крейнина М.Н. "Финансовое состояние предприятия. Методы оценки". - М. .: ИКЦ "Дис", 2007г - 224с. .

8.  Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій. Затв. Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21 березня 2007 р., №37.

9.  Моляков Д.С. "Финансы предприятий отраслей народного хозяйства". - М.: ФиС, 2006.

10.  Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. "Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия". - М.: Перспектива, 2003.

11.  "Финансовый менеджмент: теория и практика"/ Под ред. Стояновой Е.С. - М.: Перспектива, 2006.

12.  Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. "Методика финансового анализа" - М.: ИНФРА - М, 2006г. - 176с.

13.  Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. - Минск: ООО "Новое знание", 2008.

Додатки

Баланс

Актив	Код рядка	За 2007 рік	За 2008 рік	За 2009 рік
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010	11,2	15,8	37,4
Первісна вартість	011	13,3	24,0	52,8
Знос	012	2,1	8,2	15,4
Незавершене будівництво	020	1,7	9,1	451,4
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	8930,3	9385,1	10592,7
Первісна вартість	031	13257,0	14104,2	15756,5
Знос	032	4326,7	4719,1	5163,8
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040		0,0	0,0
інші фінансові інвестиції	045		0,0	0,0
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	162,5	381,4	432,7
Відстрочені податкові активи	060		0,0	0,0
Інші необоротні активи	070			0,0
Усього за розділом I	080	9105,7	9791,4	11514,2
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	1287,6	1824,1	2327,0
незавершене виробництво	120		0,0	0,0
готова продукція	130	4,0	27,3	66,5
Товари	140	22,1	20,6	28,0
Векселі одержані	150		0,0	0,0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	251,7	349,0	366,4
первісна вартість	161		443,4	421,1
резерв сумнівних боргів	162		94,4	54,7
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	7,9	54,2	97,6
за виданими авансами	180		67,5	98,6
з нарахованих доходів	190	144,6	0,0	0,0
із внутрішніх розрахунків	200	333	0,0	0,0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	40,9	42,0	56,5
Поточні фінансові інвестиції	220		0,0	1,7
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	74,9	186,0	181,3
Інші оборотні активи	250		0,0	250,4
Усього за розділом II	260	2166,7	2570,7	3474,0
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	13,9	16,9	40,5
Баланс	280	11286,3	12379,0	15028,7

Пасив	Код рядка	За 2007 рік	За 2008 рік	За 2009 рік
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	996,4	996,4	996,4
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	7617,7	8628,2	9152,0
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350		126,4	1338,6
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370		0,0	0,0
Усього за розділом І	380	8614,1	9751,0	11487,0
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410	11,7	0,0	0,0
Цільове фінансування	420	279,0	0,0	0,0
Усього за розділом ІІ	430	290,7	0,0	0,0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460		0,0	0,0
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом ІІІ.	480		0,0	0,0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	116,6	1134,1	1637,2
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540		146,2	379,6
з бюджетом	550	307,6	349,3	726,1
з позабюджетних платежів	560	34,1	43,2	51,4
зі страхування	570	99,6	104,4	143,2
з оплати праці	580	245,9	237,9	308,8
з учасниками	590	9,1	0,0	286,2
із внутрішніх розрахунків	600	1145,0	610,5	0,0
Інші поточні зобов'язання	610	423,6	0,0	0,0
Усього за розділом IV	620	2381,5	2628,0	3532,5
V. Доходи майбутніх періодів	630		2,4	9,2
Баланс	640	11286,3	12379,0	15028,7

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Форма № 2 код за ДКУД 1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття		Код рядка			За звітний період	За попередній період
1		2			3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)		010			56795,4	37817,5
Податок на додану вартість		015			9976,1	6303,0
Акцизний збір		020			0,0	2,4
		025			0,0
Інші вирахування з доходу		030			3,4
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)		035			46815,9
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)		040			37988,8	25204,6
Валовий:					0,0
Прибуток		050			8827,1	4839,4
Збиток		055			0,0
Інші операційні доходи		060			210,9
Адміністративні витрати		070			1974,2
Витрати на збут		080			2901,9
Інші операційні витрати		090			1093,5
Фінансові результати від операційної діяльності:
Прибуток		100			3068,4
Збиток		105			0,0
Доход від участі в капіталі		110			0,0
Інші фінансові доходи		120			1,2
Інші доходи		130			71,2
Фінансові витрати		140			0,0
Витрати від участі в капіталі		150			0,0
Інші витрати		160			128,6
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
Прибуток		170	3012,2
Збиток		175	0,0
Податок на прибуток від звичайної діяльності		180	1513,9
Фінансові результати від звичайної діяльності:
Прибуток		190	1498,3
Збиток		195	0,0
Надзвичайні:
Доходи		200	0,0
Витрати		205	0,0
Податки з надзвичайного прибутку		210	0,0
Чистий:
Прибуток		220	1498,3
Збиток		225
ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника	Код рядка		за звітний період			за попередній період
1	2		3			4
Матеріальні затрати	230		33461,8			19461,9
Витрати на оплату праці	240		4962,3			3140,7
Відрахування на соціальні заходи	250		1780,0			1138,0
Амортизація	260		772,5			492,4
Інші операційні витрати	270		5084,7			2268,8
Разом	280		46061,3			26501,8
ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті		Код рядка	За звітний період			за попередній період
1		2	3			4
Середньорічна кількість простих акцій		300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій		310
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію		320
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію		330
Дивіденди на одну просту акцію		340
Витрати на сплату відсотків		0,0
Передплата по податку на прибуток				0,0		0,0
Аванси видані на основні засоби
Аванси видані на нематеріальні активи
Дебіторська заборгованість (основні фонди, нематер. активи)				4,5
Кредиторська заборгованість (основні фонди, нематер. Активи						108,5
в тому числі:
Промбуд синтез						100,1
ПП "Булат та К						0,7
МП "Канід"						7,7
Придбання основних засобів						1840,2
поліпшення основних фондів (капітального характеру)		106,8
Зобов’язання по податку на прибуток				84,5		305,3
Реалізація необоротних активів		0,3
Інші фінансові доходи		62,2
Інші фінансові витрати		66,1
Надані позики працівникам		122,6
Повернені позики працівниками		59,9
Довгострокові позики визнані короткотерміновими		11,4
Отримані дивіденди від АТ
Викуплені акції інших підприємств		1,7
списання необоротних активів		57,0
безкоштовно отримані активи (Амортизація)		4,7

Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 (Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87)

Звіт про рух грошових коштів
Форма № 3	Код за ДКУД				1801004
Стаття		Код	За звітний період			За попередній період
			Надходження	Видаток		Надходження	Видаток
1		2	3	4		5	6
І. Рух коштів у результаті операційної діяльності		010
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування			3012,2	0,0
Коригування на: амортизацію необоротних активів		020	772,5	X			X
збільшення (зменшення) забезпечень		030	0,0	0,0
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць		040
збиток (прибуток) від не операційної діяльності		050	0,0	0,8
Витрати на сплату відсотків		060	0,0	X			X
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах		070	3783,9	0,0
Зменшення (збільшення): оборотних активів		080	0,0	1017,5
витрат майбутніх періодів		090	0,0	23,6
Збільшення (зменшення): поточних зобов'язань		100	291,5	0,0
доходів майбутніх періодів		110	6,8	0,0
Грошові кошти від операційної діяльності		120	3041,1
Сплачені: відсотки		130	X	0,0		X
податки на прибуток		140	X	1293,1		X
Чистий рух коштів до надзвичайних подій		150	1748,0	0,0
Рух коштів від надзвичайних подій		160
Чистий рух коштів від операційної діяльності		170	1748,0	0,0
ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності Реалізація: фінансових інвестицій		180	0,0	X			X
необоротних активів		190	0,3	X			X
майнових комплексів		200
Отримані: відсотки		210		X			X
дивіденди		220	0,0	X			X
Інші надходження		230	71,3	X			X
Придбання: фінансових інвестицій		240	X	1,7		X
необоротних активів		250	X	1700,5		X
майнових комплексів		260	X			X
Інші платежі		270	X	122,6		X
Чистий рух коштів до надзвичайних подій		280	0,0	1753,2
Рух коштів від надзвичайних подій		290
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності		300	0,0	1753,2
ІІІ. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу		310		X			X
Отримання позики		320	0,0	X			X
Інші надходження		330	72,1	X			X
Погашення позик		340	X	0,0		X
Сплачені дивіденди		350	X			X
Інші платежі		360	X	71,6		X
Чистий рух коштів до надзвичайних подій		370	0,5	0,0
Рух коштів від надзвичайних подій		380
Чистий рух коштів від фінансової діяльності		390	0.5	0,0
Чистий рух коштів за звітний період		400		4,7
Залишок коштів на початок року		410	186,0	X			X
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів		420
Залишок коштів на кінець року		430	181,3	X			X

Додаток до до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5 (Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87). Звіт про власний капітал. Форма № 4 код за ДКУД 1801005

Стаття	код	Статут ний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал	Разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Залишок на початок року	010	996,4	0,0	0,0	8628,2	0,0	126,4	0,0	0,0	9751,0
Коригування: Зміна облікової політики	020
Виправлення помилок	030
Інші зміни	040
Скоригований залишок на початок року	050	996,4	0,0	0,0	8628,2	0,0	126,4	0,0	0,0	9751,0
Переоцінка активів: дооцінка основних засобів	060				528,5					528,5
Уцінка основних засобів	070
Дооцінка незавершеного будівництва	080
Уцінка незавершеного будівництва	090
Дооцінка нематеріальних активів	100
Уцінка нематеріальних активів	110
чистий прибуток (збиток) за звітний період	130						1498,3			1498,3
Розподіл прибутку: Виплати власникам (дивіденди)	140						286,2			286,2
Спрямування прибутку до статутного капіталу	150
Відрахування до Резервного капіталу	160
	170
Внески учасників: Внески до капіталу	180
погашення заборгованості з капіталу	190
	200
Вилучення капіталу: Викуп акцій (часток)	210
Пперепродаж викуплених акцій (часток)	220
Анулювання викуплених акцій (часток)	230
Вилучення частки в капіталі	240
Зменшення номінальної вартості акцій	250
Інші зміни в капіталі: Списання невідшкодованих збитків	260
активи	270				4,7					14,7
	280
Разом змін в капіталі	290	0,0	0,0	0,0	523,8	0,0	1212,1	0,0	0,0	1736,0
Залишок на кінець року	300	996,4	0,0	0,0	9152,0	0,0	1338,6	0,0	0,0	11487,0

Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	Статті операційних витрат
		Собівартість реалізованих			Адмін. Витрати	Витрати на збут	Інші витрати операц. ліяпьн	Усього
		продукції	товарів	послуг
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Матеріальні витрати	230	32673,9		3,2	129,8	307,5	347,4	33461,8
Витрати на оплату праці	240	3261,1		13,6	619,8	813,7	254,1	4962,3
Відрахування на соціальні заходи	250	1187,2		5,1	205,9	302,5	79,3	1780,0
Амортизація	260	421,2		2,1	141,3	121,6	86,3	772,5
Інші операційні витрати	270	686,6		115,3	877,3	1356,6	2049,0	5084,7
з них:
- касове обслуговування					43,2			43,2
- транспорт						1302,6		1302,6
- податки					534,5	4,0	11,7	550,2
- відрахування профкому							14,3	14,3
- вартість ліцензій, патентів						7,1		7,1
- поточний ремонт		234,8			22,7	4,8		262,3
- послуги охорони					114,2			114,2
РАЗОМ:		38230,0	0,0	139,2	1974,2	2901,9	2816,1	46061,3