Висновки та рекомендації щодо подальшої діяльності

2.3  Висновки та рекомендації щодо подальшої діяльності

ТОВ «Віват» - це досить велике підприємство зі значною долею власного капіталу (98,48%). Як уже було визначено у попередньому аналізі, фірма неприбуткова і з кожним роком терпить усе більший розмір непокритих збитків, що негативно відображається на її діяльності. У кожному періоді на протязі з 2007 по 2009 роки виручка від реалізації товарів не покриває усіх збитків на виробництво продукції, проте поряд з цим у балансі підприємства міститься також значний рівень доходів майбутніх періодів. Розмір оборотних засобів складає лише 0,97% від загального розміру балансу, це свідчить про дуже низький рівень ділової активності. ТОВ «Віват» зовсім не використовує довгострокового фінансування, короткострокове фінансування також на досить низькому рівні. Тобто фірма просто «проїдає» свій капітал рік за роком. Проте у складі активів підприємства є незавершене будівництво, розмір якого росте з кожним роком. Це може свідчити про розгортання діяльності і створення нових цехів, відділень тощо.

Щодо пропозицій діяльності можна запропонувати поліпшення маркетингової політики на підприємстві, поліпшити якість товарів, тим самим збільшити обсяги продажу, а звідси й валового доходу. Встановити ціну продукції на такому рівні, щоб забезпечити собі необхідний рівень ресурсів для покриття збитків з виробництва, поточної діяльності підприємства та забезпечити необхідний рівень прибутку. Розробити програму поліпшення виробництва шляхом модернізації основних засобів, використання нових поліпшених технологій виробництва, що може також слугувати зменшенню собівартості продукції. На дану програму мобілізувати кошти можна різними шляхами: використати внутрішні джерела (продаж ліквідних активів, кредити від постачальників, дебіторська заборгованість, амортизаційні відрахування), чи зовнішні, шляхом отримання позик від банківських, чи небанківських (страхові компанії, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії) установ, приватних фірм, використання урядових і регіональних програм та грн.

Розглянемо фінансування шляхом отримання позик від інвестиційного фонду. Ставка відсотка за таким фінансуванням у нашому прикладі буде дорівнювати 20%. Об’єм фінансування становитиме 3 млн. грн. Розрахуємо ЕФВ для початку 2010 року після отримання фінансування:

ЕФВ=((-19931,5/(3000×0,2+2178,2×0,25))×(1-((2979,0+33+1874,6)/(-19931,5)))-((20+25)/2))×(14411,2/1338601,7)=(-0,53506364%)

Таке значення, у -0,535%, є негативним, але досягається воно завдяки того, що фірма зазнає збитків діяльності у розмірі -19931,5 тис. грн. на відповідну дату та великим розміром власного капіталу (плече фінансового важеля дорівнює 0,01076586). Якщо прийняти, що через деякий час підприємство буде отримувати прибуток у розмірі 5% від загального розміру капіталу. На цей момент підприємство вже встигне розрахуватися за поточними кредитами банків, тому в розрахунок їх не братимемо. Інші види поточних зобов’язань залишимо без змін. Коефіцієнт оподаткування приймемо за 1/3, тоді ЕФВ прийме вид:

ЕФВ=(37080,085/(3000×0,2)–20)×(1-1/3)×12233/750834,7=(61,8001417-20)×1/3×0,01629253=0,00543084×41,8001417=0,4540202%

ЕФВ – це прирощення до рентабельності власних коштів, яке отримується завдяки використанню кредиту, не дивлячись на платність останнього. 0,454% краще для підприємства ніж останні -1,09% і таким чином новий кредитний договір може бути визнаний вигідним.

У даному прикладі ЕФВ збільшився за рахунок збільшення диференціалу (ЕР-СП) та плеча фінансового важеля на 0,0008428%. Загалом таке низьке значення коефіцієнту досягається великим розміром власних коштів у структурі капіталу фірми і є у даному випадку більш-менш нормальним.

Якщо прийняти розмір позикового капіталу у 11 млн. грн., то ЕФВ прийме вид:

ЕФВ=((38050,645/2200)-20) ×(1-1/3) ×(20233/758989,9)=-0,048

При даному рівні залучення позикових коштів ЕФВ приймає негативне значення, що веде до зниження рентабельності. Це свідчить про те, що підприємство більш ефективно працює при більшому рівні власного капіталу.

Ставлячи собі питання: чи переважить віддача позикових коштів їх «ціну», ми вторгаємося у область прогнозування результатів фінансово-господарської діяльності підприємства. Майбутнє фірми завжди основується на її теперішнім. Навіть якщо сьогодні співвідношення позикових коштів та власних коштів сприятливе для підприємства, це не знімає стурбованість з приводу завтрашнього рівня економічної рентабельності і рівня ставки проценту, а звідси, і значення диференціалу. Таким чином заборгованість – не благо і не зло. Заборгованість – це акселератор розвитку підприємства і акселератор ризику. Залучаючи позикові кошти, підприємство має змогу швидше і масштабніше виконувати свої задачі. При цьому проблема фінансового менеджера не в тому, щоб виключити усі ризики взагалі, а у тому, щоб приймати розумні, розраховані ризики у межах диференціалу. Диференціал не повинен бути негативним. Це важливо як для банкіра, клієнт з негативним диференціалом – явно кандидат у «чорну картотеку».

Розглянемо вірогідний рівень залучення на основі фінансового левериджу. При першому варіанті, у 3 млн. грн., операційний прибуток склав 37.080.085 грн., а відсотки за кредит 600.000 грн. Фінансовий леверидж складатиме 1,016 (37080058/(37080058-600000)). При другому варіанті, у 11 млн. грн., фінансовий леверидж складатиме 1,061 (38050,645/(38050,645-2200)). У першому випадку збільшення операційного прибутку на 1 процентний пункт забезпечить власникам зростання чистого прибутку до оподатковування на 1,016 пункту, у другому - на 1,061 процентних пункти. Настільки ж швидко будуть знижуватися доходи власників у випадку зниження операційного прибутку.

Використання позикового капіталу на аналізованому підприємстві, як показали показники, підвищують його рентабельність як при оцінці залучення на основі ЕФВ так і при розрахунку фінансового левериджу. Проте діяльність нашої фірми потребує високого рівня капіталізації і надмірні вливання позикового капіталу призведуть до зниження рентабельності його діяльності, як це було видно при розрахунку ЕФВ при вливанні у розмірі 11 млн. грн. Фінансовий леверидж також показав, що використання позикового капіталу збільшує рівень прибутку або зниження доходів власників, в залежності від результату діяльності, у нашому прикладі на 1,016 і 1,061 процентні пункти.

Очевидно, що сума процентних платежів збільшується в міру росту питомої ваги позикового капіталу в загальній структурі джерел фінансування підприємства. Отже, фінансовий леверидж відбиває ступінь залежності підприємства від кредиторів, тобто величину ризику втрати платоспроможності. Чим вище фінансовий леверидж, тим вище ризик по-перше неотримання чистого прибутку, а по-друге - банкрутства підприємства. З іншого боку, фінансовий леверидж сприяє підвищенню рентабельності власного капіталу: не вкладаючи в підприємство додатковий власний капітал (він заміщається позиковими засобами), власники одержують велику суму чистого прибутку, "зароблену" позиковим капіталом. Крім цього підприємство одержує можливість скористатися "податковим щитом", тому що сума відсотків за кредит віднімається з загальної величини прибутку, що підлягає оподатковуванню. Однак, щоб скористатися перевагами фінансового левериджа, підприємству необхідно виконати обов'язкову умову - заробити операційний прибуток, достатнього як мінімум для покриття процентних платежів по позикових засобах.

ВИСНОВОК

Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери. Фінанси підприємств, будучи частиною загальної системи фінансових відносин, відбивають процес утворення, розподілу і використання прибутків на підприємствах різноманітних галузей народного господарства і тісно пов'язані з підприємництвом, оскільки підприємство є формою підприємницької діяльності.

В ході курсової роботи ми розглянули більш детально джерела формування фінансових ресурсів підприємства та їх використання на прикладі Харківського заводу з виробництва насосів. Підводячи підсумок всьому написаному можна зробити такі висновки про фінансово-економічну діяльність підприємства: кінцевий фінансовий результат залежить від багатьох чинників і показників, деякі з них впливають на фінансові надходження негативно, а деякі позитивно.

Сама діяльність заводу є нерентабельною і він терпить постійних збитків. Обсяг випуску також малий і не покриває усіх збитків діяльності. Проте підприємство займається будівництвом, що пояснюється наявністю його у складі активів балансу.

Проаналізувавши процес надходження і використання фінансових ресурсів, ми прийшли до висновку про те що підприємство не прибігає до використання позикових коштів, не отримає ні яких дотацій з боку держави, а єдиним короткостроковим пасивом має кредиторську заборгованість та короткострокові кредити банків у дуже незначному обсязі. Джерелами фінансових коштів залишаються лише прибуток від реалізації продукції та амортизаційні відрахування та власний капітал підприємства. Ці ж джерела використовуються підприємством і для фінансування розширеного відтворення, капітальних вкладень, фондів нагромадження і споживання. Отже можна зробити висновок, що підприємство існує і розвивається виключно за власні кошти. Проте не дивлячись на досить несприятливий стан заводу він аж ніяк не захищений від всілякого роду проблем, які можуть виникнути в будь-який момент, а для цього потрібно розроблювати і впроваджувати ряд запобігаючих цілей.

Правлінню ТОВ «Віват», на мою думку, можна запропонувати такі шляхи по удосконаленню господарської діяльності:

а)  використання стратегії гнучкого реагування на зміну попиту і пропозиції на ринку насосів, тобто своєчасне збільшення або оновлення асортименту продукції;

б)  покращення якісних характеристик продукції та впровадження технологій, які сприяли б більш простому використанню;

в)  своєчасна заміна старого та зношеного устаткування та модернізація виробництва у відповідності з новими стандартами виробництва на міжнародному рівні;

Запропоновані шляхи, на мою думку, змогли б дещо змінити фінансовий стан дослідного заводу та збільшити обсяг фінансових надходжень, проте це вже не так і легко, оскільки на це потрібен час і знову ж такі досить значні кошти.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.  Конституція України//Віс. Верховної Ради. – 1996. - №30.

2.  Господарський кодекс України //Віс. Верховної ради. – 2003. - №18-22

3.  Закон України ”Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р. №996-ХІV // Галицькі контракти. – 1999. - №36

4.  Закон Украины "О налогообложении прибыли предприятий" от 22 мая 1997 г. № 283/97-ВР

5.  Закон Украины "О внесении изменений в Закон Украины "О налогообложениии прибыли предприятий" (N 1957-IV от 01.07.2004 г.)

6.  Закон України від 30 червня 1999р. „Про внесення змін до Закону України „Про банкрутство”.

7.  Закон України “Про підприємництво” від 19.06.2009 р.

8.  Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» // Віс. Верховної Ради. – 1993. - №19.

9.  Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. №279 „Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств та організацій та джерела їх покриття”.

10.  Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій: Лист Державної податкової адміністрації України від 27.01.98.

11.  Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. – М.: ДИС,1998. – 120с.

12.  Баканов М.И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 345 с.

13.  Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: Ника – Центр-Эльга, 1999. – 312с.

14.  Ващенко Ліна Олександрівна. Аналіз фінансового стану підприємств. Інформаційне та методичне забезпечення/Л.О. Ващенко, П.М. Сухарев; Донец. держ. ун-т економіки і торгівлі ім.. М.І. Туган-Барановського.- Донецьк: Вебер, 2007 – 184 с.

15.  Діагностика стану підприємства: теорія і практика: монографія/ [А.Е. Воронкова, Р.З. Вечерковські, Д.К. Воронков та ін.]; Харк. нац. екон. ун-т. – [2-е вид. перероб. і допов.]. – Х.: ІНЖЕК, 2008. – 516 с.

16.  Зарук Н., Винничек Л. Управление финансовой устойчивостью предприятий // АПК: экономика, управление, 2002. - №12. - С. 51-59

17.  Ионова А.Ф., Селезнева Н.Н. Финансовый анализ: учеб. – М.: ТК Велби, Узд-во Проспект, 2006. – 624 с.

18.  Ковалев В.В. Финансовый анализ. М.: “Финансы и статистика”, 2000. -470с.

19.  Кононенко О., Маханько О. Аналіз фінансової звітності. – 4-те вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2008. – 200 с.

20.  Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.

21.  Мельник М.В., Герасимова Е.Б. Аналіз финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2008.- 192 с.

22.  Плиса Володимир Йосипович. Стратегія забезпечення фінансової стійкості суб’єктів господарювання в економіці України: монографія/ В.Й. Плиса, І.І. Приймак; Львів, нац.. ун-т І. Франка. – Львів: АТБ, 2009. – 143 с.

23.  Приходько Надія Іванівна. Фінансовий аналіз: навч. посіб./Н.І. приходько; Харк. Філ.. Укр. Держ. Ун-ту економіки і фінансів.- Х.: ІНЖЕК. 2007.-191 с.

24.  Савчук В.П. Управление фінансами предприятия/В.П. Савчук. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 3003. – 480 с.

25.  Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2003 – 554с

26.  Томас П. Кармен, Альберт Р. Макмин. Аналіз финансовых отчетов. – М.:инфра – М,1998. – 418с

27.  Финансовый менеджмент: теория и практика. Учебник/ Под ред. Стояновой E.С. -М.: Перспектива, 1998. -656c

28.  Четыркин Е.М. Методы финансовых и коммерческих расчетов. -М.: Финансы, 1997. – 148 с.

29.  Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К., 2005. – 196 с.

30.  Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільіна С.Б., Темченко А.Г., Брадул О.М. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005 р. – 240 с.

Додаток А

Таблиця А.1 Баланс підприємства ТОВ «Віват», тис. грн.

Таблиця А2 Звіт про фінансові результати ТОВ «Віва», тис. грн.

Таблиця А3 Звіт про рух грошових коштів ТОВ «Віва» за 2009 р., тис. грн.

Похожие работы

Аналіз ефективного використання короткострокового кредиту

Скачать

60928

14

2

... кредитів і порівняти швидкість їх обороту зі швидкістю обороту власних оборотних коштів господарства. Отже, визначимо швидкість оборотності за допомогою таблиці 2.6. Табл.2.6. –  Показники ефективності використання короткострокових позик для ТОВ "АФ Україна" за період 2003- 2005 роки. Показники 2003р. 2004р. 2005р. +,- % Середня кредиторська заборгованість, тис. грн.. 188,5 352,4 ...

Теоретичні основи фінансового управління діяльності комерційних банків

Скачать

54620

3

5

... достовірними звітність і моніторинг їхньої діяльності, скоротити документообіг і збільшити швидкість обміну інформацією між усіма структурними підрозділами комерційного банку. Вивчення теоретичних положень фінансового управління діяльності комерційних банків дозволяє зробити наступні висновки: Комерційний банк виступає суб'єктом комерційної діяльності. Ефективне функціонування комерційного банку ...

Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод"

Скачать

192829

34

16

... альної відповідальності відповідно до закону. 5.2 Оцінка умов, в яких проводилася дипломна робота Дипломна робота на тему “Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ “Дніпропетровський лакофарбовий завод ім. Ломоносова”” виконувалася у відділі цін та економічного аналізу ВАТ «ДЛФЗ». Дана робота розроблялась з використанням персональної електроно-обчислювальної машини (ПЕОМ ...

Фінансування соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Бабушкінського району)

Скачать

199644

14

20

... ланками бюджетної системи, забезпечення реального збалансування кожного бюджету, рівномірного надходження доходів протягом року і своєчасного фінансування передбачених у бюджеті заходів. При цьому створюються відносно рівні умови для соціально-економічного розвитку кожної адміністративно-територіальної одиниці[35]. Слід зазначити, що, крім програмних витрат, які завжди мають конкретизовані цілі, ...