Загальна оцінка динаміки розвитку ЗЕД підприємств харчової промисловості України за останні 5 років (2003 – 2007 роки)

2.1 Загальна оцінка динаміки розвитку ЗЕД підприємств харчової промисловості України за останні 5 років (2003 – 2007 роки)

До галузей харчової первинної переробки харчової сировини належать м'ясна, рибна, молочна, цукрова, борошномельно-круп'яна, консервна, олійна і крохмале-патокова. Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт.

промисловості України [101]

В табл.Д.1 – Д.8 Додатку Д наведені статистичні дані Держкомстату України по товарній та географічній структурі зовнішньої торгівлі України у 2003 – 2007 роках [106]. В табл.Д.6 виділена динаміка показників експорту та імпорту харчової продукції та окремо рибної продукції в Україні за 2003 -2007 роки.

Аналіз динаміки росту абсолютних обсягів експорту та імпорту загальної товарної маси товарів харчової промисловості (рис.2.3), продукції рибної галузі (рис.2.2) та динаміки показників ланцюгового темпу щорічного росту обсягів експорту та імпорту загальної маси товарів харчової промисловості України та рибної підгалузі у 2003 -2007 роках (рис.2.3) показує, що:

-  загальний щорічний обсяг експорту в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 23,07 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 40,0 млрд..дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 23,02 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 48,2 млрд.дол. США у 2007 році (3 квартали),

Рис.2.2. – Динаміка показників обсягів експорту – імпорту рибної продукції в Україні у 2003 -2007 роках (в тис.доларів США) [106]

Рис.2.3. – Динаміка показників обсягів експорту – імпорту продукції харчової промисловості в Україні у 2003 -2007 роках (в тис.доларів США) [106]

Рис.2.4. – Динаміка показників ланцюгового темпу щорічного росту обсягів експорту та імпорту загальної маси товарів харчової промисловості України та рибної підгалузі у 2003 -2007 роках [106]

-  загалом зовнішньоекономічна торгівля України характеризується переходом від рівня позитивного сальдо +3,67 млрд. дол.США у 2004 році до все зростаючого негативного сальдо у 2005 -2006 роках (( - 1,9) млрд.дол.США у 2005 році ,( -6,67) млрд.дол.США у 2006 році та (-8,15) млрд..дол.США у 2007 році) за рахунок випереджаючого темпу приросту імпорту в країну;

-  загальний щорічний обсяг експорту продукції харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 2,73 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 4,93 млрд..дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту продукції харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 2,17 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 3,2 млрд.дол. США у 2007 році (3 квартали),

-  харчова промисловість України разом характеризується постійним позитивним сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, обсяг експорту у 2006 -2007 роках становить 154% від обсягу імпорту харчових продуктів;

-  питома вага експорту продукції харчової промисловості в загальному обсягу експорту зовнішньої торгівлі України становить 11,84 % у 2003 році та дещо зростає до рівня 12,30 % у 2007 році;

-  питома вага імпорту продукції харчової промисловості в загальному обсягу імпорту зовнішньої торгівлі України становить 9,44 % у 2003 році та знижується до рівня 6,60 % у 2007 році;

-  загальний щорічний обсяг експорту продукції рибної галузі харчової промисловості в зовнішній торгівлі України знизився з рівня 11,4 млн.дол.США у 2003 році до рівня 5,03 млн.дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту продукції рибної галузі харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 88,4 млн.дол.США у 2003 році до рівня 362,0 млн.дол. США у 2007 році (3 квартали),

-  рибна галузь харчової промисловості України характеризується великим значенням негативного сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, при цьому обсяги експорту рибної продукції знизились за 5 років практично в 2 рази, а обсяги імпорту рибної продукції за 5 років зросли практично в 4 рази, відносна частка експорту займає всього 1,6% від обсягу імпорту рибної продукції;

-  питома вага експорту продукції рибної галузі харчової промисловості в загальному обсягу експорту зовнішньої торгівлі України становить 0,05 % у 2003 році та зменшується майже в 3,5 рази до 0,013 % у 2007 році;

-  питома вага імпорту продукції рибної галузі харчової промисловості в загальному обсягу імпорту зовнішньої торгівлі України становить 0,384 % у 2003 році та зростає майже в1,9 раза до 0,668 % у 2007 році;

Загальна характеристика галузі рибної галузі та ринку риби в Україні:

1. У 2006 році в Україні було спожито 672 тис. т риби (дані сайту www.orghim.ru). Середній обсяг споживання риби та морепродуктів на одну особу залишається на рівні 12 кг на рік, тоді як рекомендована Міністерством охорони здоров’я норма становить 23,7 кг (журнал Food&Drinks, №11, с. 38).

2. Вилов риби і видобуток морепродуктів риболовецькими підприємствами України в 2006 році склав 265,6 тис. тонн. У 2005 році було виловлено 230 тис. тонн риби, імпорт риби до України склав близько 270 тис. тонн.

3. Багато видів риби, які імпортуються в Україну, у наших водоймах не водяться, а для вилову її у світовому океані у вітчизняних компаній не вистачає суден. Лише завдяки імпорту зазначена продукція присутня на українському ринку. Традиційно основними регіонами, які поставляють рибну продукцію, є м. Севастополь, АР Крим та Одеська область, де знаходяться провідні оператори рибної промисловості України. Питома вага підприємств цих регіонів у сукупному обсязі мороженої риби, яка виробляється в Україні, становить близько 90%. Виробники консервованої рибної продукції, які працюють переважно на імпортній сировині, розташовані в Дніпропетровській, Житомирській, Харківській, Чернігівський, Черкаській, Київській областях (включаючи м. Київ), де сконцентровані найбільші потужності з переробки риби та холодильники.

4. Україна залишається імпортозалежною державою на ринку риби, й враховуючи низький рівень власного вилову та високі ціни на яловичину та свинину, а також періодичні проблеми на ринку м’яса птиці, поставки риби будуть мати додатний тренд і в наступному році. В той жечас ціни на рибу стрімко зростають, що потребує від імпортерів пошуку альтернативних дешевих сортів риби та нових постачальників.

Зростання обсягів імпорту риби та морепродуктів обумовлено розвитком збільшенням купівельної спроможності населення.

5. Потенціал ринку риби є значним. Імпорт 600 тис. т риби та 35 500 т. морепродуктів (у 2006 році) – це 61% від загального обсягу споживання зазначеної продукції (www.orghim.ru). У

6. Близько 90% імпортних поставок становить морська морожена риба – протягом січня - вересня 2007 року до України було поставлено майже 212,7 тис. т (на суму близько 86,3 млн. США) цієї категорії риби, що у 1,6 рази перевищує поставки за аналогічний період 2006 року (Food&Drinks, №11, с. 43).

При цьому спостерігається деяке скорочення поставок оселедця, скумбрії, на які в поточному році значно піднялися ціни на світовому ринку, в той же

відбулось збільшення поставок більш дешевої риби, в тому числі кільки, сардин, мойви тощо.

Згідно з даними за 9 місяців 2007 року, у структурі імпорту мороженої риби (без філе) переважну частину займають оселедець, кілька й сардини, мойва, мерлуза, сайда, скумбрія, сумарна питома вага яких оцінюється на рівні 82% імпорту мороженої риби :

- оселедець – близько 65,4 тис. т на суму 20,7 млн. дол. США;

- кілька, сардини – близько 32,2 тис. т на суму 9,9 млн. дол. США;

- мойва – близько 31,6 тис. т на суму 8,8 млн. дол. США;

- мерлуза – близько 18,4 тис. т на суму 11,0 млн. дол. США;

- сайда –15,3 тис. т на суму 7,6 млн. дол. США;

- скумбрія – близько 12,2 тис. т на суму 6,0 млн. дол. США.

Імпорт рибного філе у 2007 році збільшився майже у 2,5 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року й становив близько 20,3 тис. т на суму 15,5 млн. дол. США.

Найбільшу питому вагу займає філе оселедця – приблизно 30%, мерлузи (хека) – близько 22%, минтая – майже 10%, лососевих – близько 7-8%. Збільшення імпорту філе оселедця пояснюється експертами ринку високим рівнем попиту з боку крупних виробників пресервів, адже іноді це набагато вигідніше, ніж завозити непотрошену рибу.

7. У структурі експорту риби та морепродуктів спостерігалось скорочення майже всіх категорій мороженої риби та стабільне зростання експортних поставок рибних консервів.

В асортименті риби, що експортується (без врахування продажів у місцях вилову) у групі охолодженої та мороженої риби більше ніж 90-95% становить судак (тушки, філе, фарш), камбала (калкан чорноморський), бичок, щука, кілька, пеленгас тощо.

Щодо географічного розподілу, то близько 59% експортних поставок риби та морепродуктів у 2007 році (січень-вересень) було поставлено до США (31%) та Росії (28%). Це переважно судак (тушки, філе), на який існує значний попит на зовнішніх ринках. Інша рибна продукція та морепродукти поставляяються до Литви (18%), Польщі (8%), Туреччини (7%) та ін.

8. По прогнозам Україна буде залишатися й надалі імпортозалежною державою, при цьому експерти ринку прогнозують скорочення обсягів тіньового ринку. Найближчим часом буде спостерігатися тенденція росту імпорту мороженої/охолодженої риби та морепродуктів внаслідок зміни митних тарифів на імпорт риби та морепродуктів.

Буде активно розвиватися рибопереробна галузь, особливо у сегменті виробництва пресервів, заморожених напівфабрикатів (рибні палички, бюргери та ін.). За оцінками експертів, на українському ринку заморожених рибних напівфабрикатів все ще превалює зарубіжна продукція (в мережі київських супермаркетів – до 80%).

2.2 Характеристики сучасного стану, проблем та перспектив розвитку ЗЕД підприємств рибопереробної підгалузі харчової галузі економіки України

2.2.1 Характеристика макроекономічних заходів створення умов росту рибопереробної галузі в Україні на рівні виконавчої влади

1. Державний комітет рибного господарства України (Держкомрибгосп) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики.

Держкомрибгосп забезпечує проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

2. Основними завданнями Держкомрибгоспу є:

- участь у формуванні та забезпечення проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості;

- розроблення та здійснення комплексних заходів щодо забезпечення пріоритетного розвитку рибництва, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водоймах України, вивчення стану їх запасів та організація рибальства у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України, а також у водах за межами юрисдикції України відповідно до міжнародних договорів України;

- здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

- здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства, контролю за ефективністю функціонування системи моніторингу риболовних суден.

Згідно з пунктом 60 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [ 6 ] - ліцензуванню підлягає діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.

Згідно з Законом України «Про рибу, інші водні ресурси та харчову продукцію з них» [5]:

Переробку продуктів лову мають право здійснювати суб'єкти господарювання за наявності у них дозволу на цей вид діяльності, який видається орга-нами державної санітарно-епідеміологічної служби та державною службою ветеринарної медицини.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють переробку продуктів лову, підлягають обліку в державній службі ветеринарної медицини за місцем розташування. Суб'єкти господарювання, які здійснюють рибоконсервне та пресервне виробництво, підлягають обліку в центральному органі виконавчої влади у сфері рибного господарства.

Облік суб'єктів господарювання засвідчується номером, який присвоюється їм для маркування продукції власного виробництва.

Переробку продуктів лову можуть здійснювати суб'єкти господарювання, виробництво яких пройшло атестацію на виконання цих робіт.

Похожие работы

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності приватного підприємства ПП "Промен"

Скачать

120582

7

45

... ї риби та експортних поставок прісноводної риби. Отримані матеріали дозволяють у дипломному проекті провести детальний аналіз та розробку рекомендацій по оптимізації концепції управління персоналом в ПП „Промен”, яка повинна забезпечити подальший розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-IV // Із ...

Стратегія управління персоналом суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності (на базі матеріалів зовнішньоекономічної діяльності приватного підприємства ПП "Промен")

Скачать

235961

5

27

... дприємства, напрямків підвищення кваліфікації окремих категорій співробітників. 1.2 Показники і критерії оцінювання ефективності менеджменту персоналу підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Основу концепції управління персоналом підприємства складають [19]:  розробка принципів, напрямків та методів управління персоналом;  урахування роботи з персоналом на всіх рівнях ...