Навигация
Природно-рекреаційні ресурси
71650
знаков
2
таблицы
1
изображение
1.2 Природно-рекреаційні ресурси
Португалія розташована в субтропічному поясі. На півночі країни знаходиться плоскогір'я Месета. Переважають висоти 1000-1200 м над рівнем моря, найбільша 1991 м (в хр. Серра-да-Ештрела). На заході гори круто обриваються до приморської рівнини. Південніше річки Тежу розташована Португальська низовина, на сході облямована плато з окр. кряжами висотою 600-1000 м. На крайньому півдні розташовані низькогір'я Серра-де-Алгарве (вис. до 902 м), південні схили яких круто обриваються до прибережної низовини. Ріки – Тежу (Тахо), Дору (Дуеро), Гвадіана, Мондегу, Саду. Судноплавні тільки дві перші в нижній течії на відстані 200 км від гирла. Долини рік Дору (Дуеро) і Тежу (Тахо) верхніх течіях вузькі і глибоко розрізані, нижче за течією розширюються і поблизу берега Атлантичного океану переходять в плоскі низовини. Клімат країни м'який. Зумовлений впливом Атлантичного океану.
Рельєф провінцій Мінью на заході і Траз-уш-Монтиш та Алту-Дору на сході, на північ від річки Дору, гірський. Провінція Бейра, що тягнеться від річки Дору до верхів'я річки Тежу, за винятком прибережної рівнини, також зайнята горами. У її центральній частині знаходиться вища точка Португалії - гора Ештрела (1993 м над р.м.). Родючі рівнини в низов'я річки Тежу (провінція Рібатежу). Прибережна зона на північ і південь від столиці країни Лісабона належить до провінції Ештремадура. На схід і південь від неї тягнеться провінція Алентежу, з м'яким горбистим рельєфом, а всю південну частину Португалії займають рівнини провінції Алгарве, за природними умовами схожі з середземноморською зоною Північної Африки.
Найважливіші корисні копалини Португалії – вольфрамові, уранові, мідні і залізні руди, відкрито ряд комплексних сульфідних родовищ, що містять мідь, свинець, цинк, срібло, золото (табл. 1). Переважають невеликі родовища.
Таблиця 1. – Основні корисні копалини Португалії станом на 2007-208 рр.
| Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
| Підтверджені | Загальні | |||
| Барит, тис. т | 100 | 100 | 85 (BaSO4) | |
| Оксид берилію, тис. т. | 2,4 | 3 | 0,1 (ВеО) | 1,1 |
| Вольфрам, тис. т | 25 | 25 | 0,4 (WO3) | 1 |
| Залізні руди, млн т | 350 | 700 | 37(Fe) | 0,2 |
| Золото, т | 5 | 45 | 4 г/т | |
| Мідь, тис. т | 2600 | 4665 | 7,75 (Cu) | 0,4 |
| Пентоксид ніобію, тис. т | 1 | 2 | 0,15 (Nb2O5) | 0,01 |
| Олово, тис. т | 70 | 85 | 2,6 | |
| Свинець, тис. т | 1500 | 2000 | 1,2 (Pb) | 1,2 |
| Срібло, т | 6500 | 8000 | 40 г/т | 1,2 |
| Пентоксид танталу, т | 150 | 200 | 0,03 (Та2O5) | 0,2 |
| Вугілля, млн т | 72 | 118 | ||
| Цинк, тис. т | 4500 | 6000 | 4,4 (Zn) | 1,6 |
| Уран, тис. т | 7,3 | 8,75 | 0,08 | 0,3 |
1.3 Історико-культурні ресурси країни
Впродовж всієї історії Португальської держави різні народи формували культурну зовнішність країни . Римляни, німецькі племена, араби і маври, іспанці і самі португальці залишили чудові архітектурні творіння і культурні традиції. Португальська мова розвинулася з простонародної латині і безлічі арабських понять.
Португальські міста - дуже старі. Багато хто з них виник на місці населених пунктів в період панування римлян. У південній частині країни і понині збереглися руїни римських храмів і акведуків. У невеликому містечку Евора (пам’ятник світової культури), крім прекрасних церков, монастирів і мавританських палаців вражають останки римського храму Діани з 14 гранітними колонами Корінфа. А в декількох кілометрах від містечка Сантьяго-де-касену розкопано кельтсько-рімськоє поселення. Стародавня мостова, римська «дорога легіонерів», що пов’язує Лісабон з містом Брага, приводить до останків стародавнього римського міста Конімбріга, де можна побачити розкішні мозаїчні підлоги, приватні лазні з басейнами, що обігріваються, і підлогами, а також реконструйований садовий двір з фонтанами.
Середньовіччя залишило в країні безліч готичних монастирів 12 - 14 століть. Яскраві приклади цього стилю - старий кафедральний собор в університетському містечку Коїмбра, а також що знаходиться недалеко від Коїмбра монастир Алкобаса, що є до 18 століття духовним центром країни. Прекрасний твір португальської готики і стилю мануеліно - монастир Баталья, який, не дивлячись на змішення різних стилів, є незвичайно красивою, своєрідною архітектурною спорудою, спрямованою вгору. Тут же знаходиться гробниця принца Генріха Мореплавателя, що зіграв на початку 15 сторіччя величезну роль в перетворенні Португалії на найбільшу колоніальну державу.
Багато будівель міст Португалії фанеровано кольоровими керамічними плитками (азулежу). Мистецтво виготовлення керамічних кахлів принесли до Португалії араби. Поверхня кахлів рельєфна, орнамент за ісламською традицією складався в основному із зірок. Згодом у італійців була перейнята техніка майоліки з нанесенням фарб на плоску поверхню. Прекрасний старовинний зразок цього мистецтва - палац Пасу Реал в Синтре. У Португалії існує два найзнаменитіших святих місця, куди стікаються численні паломники. Обидва розташовані в північній частині країни. Це місто Фатіма, що прославилося чудовими явищами, що відбувалися тут 13 числа кожного місяця в 1917 році. В результаті на цьому місці була побудована паломнічеськая церква. Інше широко відоме місце - церква Христа на голгофі: до храму, що стоїть на гірській терасі (564 м), ведуть сходи неймовірної довжини, по якій деякі паломники підіймаються вгору на колінах.
Яскравою самобутністю відрізняється декоратівно-прікладноє мистецтво Португалії, що виникло ще в 15-16 століттях (меблі, килими, тканини, різьблення по дереву, ювелірні вироби із золота і срібла). У Португальських народних піснях і музиці переважають ліричні наспіви, серед яких особливо поширена пісенна форма фаду. Це меланхолійна пісня, що поєднує елементи мавританського фаталізму і рицарського романсу, про нероздільність любові і смутку.
Одна з визначних пам'яток Авейру — ієзуїсткий монастир XV століття, у якому була похована дочка португальського короля Афонсу V, Жуана, померла у 1490 році і канонізована у 1673 р.
Особливістю в цій країні став португальський готичний стиль мануеліно (його ще іменують «канатним»), що названий по імені короля Мануеля I і сильно відрізняється від всього, що можна побачити в інших місцях Європи. У нім використовуються незвичні для архітектури морські мотиви - всілякі канати, якорі, корали, а також хрест ордена лицарів Христа. Сама вражаюча архітектурна споруда столиці Португалії Лісабона, виконана у всьому блиску химерного і витонченого стилю мануеліно, - кремовато-білий монастир Жеронімуш.
Колись звідси йшли каравели в далекі плавання, а на місці монастиря стояла маленька каплиця Генріха Мореплавателя, де перед своїм відплиттям до Індії молився Васько та Гамору, тут же після успішного повернення його зустрів Мануель I. На честь відкриття морського шляху до Індії і був закладений новий монастир.
Ще одним шедевром в стилі мануеліно є Беленськая башта. Важко уявити, що цей ажурний білий замок на воді служив сторожовою фортецею, митницею і в’язницею. На жаль, Жеронімуш і Беленськая башта - єдині крупні пам’ятники епохи великих відкриттів, що збереглися в Лісабоні з часів небувалого для Європи землетрусу в 1775 році, в день Всіх Святих, яке зруйнувало велику частину міста і понесло близько 40 тисяч життів. Ці шедеври стилю мануеліно оголошені ЮНЕСКО найбільшим надбанням світової культури.
У Блекоті, напроти собору і монастиря Жеронімуш, на березі ріки Тежу, яка тут вже стає морем, коштує пам’ятник «батькам-першовідкривачам» - Генріх Мореплаватель веде за собою народ.
А на площі перед цим монументом викладено панно у вигляді величезної карти світу, де позначені землі, відкриті португальцями. Поряд з баштою, на набережній, примостився знак зовсім іншої епохи - аероплан, на якому в 1922 році був здійснений трансатлантичний переліт до Нью-Йорка.
Друга відмінна риса в архітектурі Португалії - це облицьовування не тільки палаців і соборів, але і деяких житлових будівель (причому як всередині, так і зовні) кахлями. Це мистецтво - по суті, національне мистецтво Португалії, - називається «азулежуш» і в нім використовуються, як правило, білий і синій кольори, що нагадують нашу гжель.
Похожие работы
... (ЭКОСОС); - Комітет ООН із питань утворення, науки і культури (ЮНЕСКО); - Міжнародна організація праці (МАРНОТРАТ); - Міжнародна асоціація транспортної авіації (ІАТА). 3. Прогнози на майбутнє у розвитку міжнародного туризму Вивчення розвитку світового туристського сектору пов'язане із двома групами чинників: екзогенні змінні, які включають демографічні, соціальні, політичні й екологічні ...
... стан туристичної галузі в Україні, наявність позитивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму. Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи: 1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про ...
... сфері діяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні комерційні, національні і регіональні організації по туризму. Відповідно до Статуту ВІД, цілями її діяльності є заохочення туризму як засобу економічного розвитку і міжнародного взаєморозуміння для забезпечення світу, добробуту, поваги і дотримання прав людини поза залежністю від раси, підлоги, мови і релігії, а також дотримання інтересів ...
... є зайнятість. Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є дуже складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеня розвитку економіки країни в цілому. 1.5. Реалії світового туризму На ПРК доводиться понад 60% усіх прибуттів іноземних туристів і 70-75% поїздок, що відбуваються у світі. При цьому на частку ЄС доводиться біля 40% прибуттів туристів і ...
0 комментариев