Навигация
Стереотипні погляди на чоловіків та жінок в ЗМІ
70832
знака
7
таблиц
0
изображений
2.2 Стереотипні погляди на чоловіків та жінок в ЗМІ
Відомим є вислів про те, що засоби масової інформації є «четвертою гілкою влади» на рівні з законодавчою, виконавчою і судовою, адже саме вони володіють доступом до інформації, часто виступають її першоджерелом і ретранслятором. Засоби масової інформації нав’язують певні правила прочитання соціальних відносин, що відповідають чинному порядку. Однак завдання ЗМІ полягає не тільки в передачі інформації, її оцінці і формуванні бажаного емоційного ставлення до цієї інформації, а й залученні людини у діяльність. Якщо суспільство зацікавлене в активних учасниках суспільних рухів, йому вигідно формувати адекватну свідомість і створювати реальну картину світу.
Таким чином, ні для кого не є секретом те, що саме ЗМІ через специфічні механізми своєї діяльності насичують нейтральну за своїм характером інформацію певним підтекстом, що може мати руйнівну силу. В своїй діяльності ЗМІ оперують сталими соціальними уявленнями, мовленнєвими зворотами, механізмами стигматизації і стереотипізації. А отже виникає гостра потреба у дослідженні цього механізму впливу засобів інформування на суспільну свідомість, адже нав'язаний сумбур в думках, емоційний стан, змушує людей бути нелогічними, не послідовними, створює умови, за яких людина починає вагатись у існуючих істинах. Крізь призму стереотипів сприймаються реальні предмети, відношення, події, та діючі особистості. Без стереотипів, звичайно не можливо, вони потрібні людині для сприйняття та мислення тому, що володіють стійкістю і дають можливість сприймати та оцінювати ситуації швидко, але можуть бути вивчені і виявлені як мішень для маніпуляції. Тому ми зупинимось на цьому питанні докладніше.
Говорячи про гендерні стереотипи в ЗМІ, варто зазначити, що вони є вже звичним явищем – протягом всієї історії діяльності в ЗМІ відображалися гендерні відмінності в існуючих тоді суспільствах, закріплювалися традиційні гендерні ролі. Як наслідок, стереотипне висвітлення жінок і чоловіків у мас-медіа є доволі потужним: воно містить подвійний стандарт оцінки суспільного внеску людини, залежно від її статі, різне оцінювання мотивації однакового вчинку чоловіка та жінки (як мотивованого обов'язками перед суспільством для чоловіка; як саможертовний, особистий, мотивований обов'язками перед родиною - для жінки) тощо. Такі стереотипи сприйняття, а отже, висвітлення жінок і чоловіків представники мас-медіа застосовують і несвідомо, та навіть тоді, коли вони не є визначеним політикою певного засобу масової інформації.
Згідно дослідження, проведеного В. Слінчук,[14] одним з найпоширеніших стереотипів, які транслюються засобами масової інформації, є образ жінки-берегині, хранительки домашнього вогнища, який характеризує призначення жінки у переважно приватній сфері, а також образ чоловіка-годувальника сім’ї. Про це свідчать, зокрема, такі фрагменти статей: "Дружина – домашня господиня, мати, хранителька вогнища"; "Жінці самою природою приділялася роль лагідної ягниці, терплячої хранительки домашнього вогнища"; "Дружина – хранителька цього вогнища, вона заспокоїть, приголубить, до неї повернешся після роботи, а вона, уся в чеканні й радості, відразу побіжить вас чим-небудь смачненьким годувати"; "Чоловік захищає свій світ у відкритому бою, на полі битви"; "Мужчина перебирає на себе максимум абстрактних лицарських функцій, що пов'язані з великим ступенем ризику – він годувальник, мисливець, захисник, воїн".
Поширеним стереотипом, згідно цього дослідження, є образ жінки та чоловіка як партнерів у різних сферах суспільного життя: "При першому погляді спрацьовує інстинкт: чоловіка розглядаю як потенційного партнера – зовнішність, фігура. Прикидаю, чи гарні вийдуть діти" ; "...зайва шлюбна заклопотаність неминуче ускладнює пошук партнера"; "Коли люди збираються поєднувати свої долі, насамперед мали б вияснити, чи влаштовують їх недоліки партнера".
Цікавою стереотипною парою є образи Адама та Єви, які виділила авторка дослідження. Зазвичай вони вводяться в текст тоді, коли потрібно вказати на гріховне походження людини. жінку характеризують як «винахідливу Єву», а чоловіка – як «наївного Адама»: "Адамам подобається, коли жінки їх добиваються, догоджають їм, сваряться за них. Під впливом сексуальної революції відбуваються зміни у розумінні нормативної, "правильної" мужності і жіночності"; "Він в стосунках займає вичікувальну позицію – мовляв, нехай вона сама мене вибере, нехай перша виявить ініціативу".
Образ жінки-Єви ЗМІ подають неоднозначно: з одного боку, присутні метафорично-піднесені визначення: "Жінка – витвір сьомого дня творення, вінець, підсумковий результат усіх трудів Бога зі створення нашого світу". З іншого – частими є негативні описи з сексуальним підтекстом: "Самка з постійним статевим потягом – перша жінка (Єва)"; "Чоловік спочатку сприймає жінку як Єву (передусім статеву партнершу)".
Помітною стає переорієнтація патріархальних стереотипів на більш демократичні, журналісти наголошують на тому, що сильною статтю у наш час стають жінки: "Все ж жінки сильніші за чоловіків", "Жінки, зараз усі сильні. Не обов'язково навіть цю "спину" використовувати, але хочеться знати, що вона є", щодо чоловіків: "Триває процес фемінізації сильної статі, її представники перебирають такі споконвіку жіночі риси, як чутливість, боязкість, сором'язливість", "Сучасна Попелюшка сама у змозі влаштувати собі бал, і присутність на ньому Принца нібито зовсім і не обов'язкова".
За даними дослідження, проведеного у Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України в 2007 році[15], найпопулярнішими стереотипними конструкціями в українських друкованих ЗМІ є стереотипні образи та практики жінки-матері, жінки-сексуальної подруги, жінки-трудівниці, жінки-активістки та жінки-політика. При продукуванні образів жінки-модниці, жінки-політика, жінки-сексуальної подруги, жінки-активістки та жінки-порадниці зображеннями авторами публікацій соціальних ролей чоловіків мають часто деструктивний характер. Подання та опис соціальної активності українських жінок у вітчизняній пресі майже завжди відбувається через репрезентацію їхньої статі, віку або сімейного стану, що дуже відрізняє їх від подання образів чоловіків, які переважно подаються через критерії професійності та майстерності. Стереотипні уявлення при описі чоловічих життєвих практик, на відміну від жіночих, журналісти використовують менш активно. Автори дослідження виділяють наступні стереотипні конструкції щодо узагальнення чоловічих сучасних образів: чоловік-батько, чоловік-бізнесмен, чоловік-маргінал, «зірка», спортсмен, красень, професіонал, експерт, сексуальний друг (партнер), політик, хворий та працівник, натомість доводять, що такі образи як чоловік-герой, активіст, воїн практично відсутні.
Таким чином, образи жінок та чоловіків у друкованих виданнях ЗМІ сьогодні є здебільшого багатогранними, комплексними, які не обмежуються стислим переліком рис характеру, що приписуються тому чи іншому стереотипу. Такі соціально значущі психологічні характеристики, як упевненість, честолюбство, професійність, рішучість, розум, самостійність, сміливість, спритність, інтелектуальність, кмітливість, компетентність так само часто застосовуються в пресі для характеристики жінок, як і для чоловіків. При висвітлення в ЗМІ жіночого образу, увага звертається переважно на характеристики, які вважаються традиційно притаманними більшою мірою жінкам, ніж чоловікам: дбайливість, емоційність, енергійність, заповзятливість, врода, м’якість, наполегливість, ніжність, пасивність, покірність, поступливість, привабливість, терпимість, чуйність тощо. Специфіка висвітлення ролі чоловіків у суспільстві полягає в тому, що їхні провідні характеристики зорієнтовані на соціально-економічну сферу: багатство, змагання, логічність, самовпевненість, споглядальність. Разом із тим, за даними дослідження Центру соціальних експертиз, у публікаціях загальноукраїнських та регіональних ЗМІ сьогодні простежується тенденція щодо висвітлення чоловіків як осіб, для яких характерна (як і для жінок) боязкість та залежність, хоча провідними характеристиками вважаються активність та енергійність.
Отже, підбиваючи підсумки, ми можемо сказати, що засоби масової інформації сьогодні виступають не тільки важливим суспільним інститутом, але й каналом передачі і отримання інформації. Саме тому зараз вони розглядаються одним з важелів впливу на масову суспільну свідомість, четвертою гілкою влади, невід’ємною частиною становлення інформаційного суспільства тощо. А отже, гендерні стереотипи, що побутують в текстах ЗМІ обов’язково вкорінюються в свідомості пересічних громадян – як ті, що вже існували, так і ті, які недавно з’явилися, а крім цього, за допомогою ЗМІ поширюються стереотипні образи та практики, запозичені в інших країн.
ІІІ Розділ. Гендерний стереотип у повсякденному житті людини
Похожие работы
... контент-аналізу, що передбачає можливість визначення намірів комунікатора та виявлення ефектів впливу рекламного повідомлення. Наукова новизна дослідження полягає у спробі узагальненого аналізу телевізійної рекламної продукції з погляду гендеру, а також у створенні класифікації типових чоловічих образів, презентованих рекламою. Практична значення виконаної роботи полягає насамперед у тому, що ...
... життя, світогляд, менталітет, національний характер та ідеологію людини. Відповідно, мова є способом пізнання, з допомогою якого людина пізнає світ та культуру, а ситуація є засобом формування соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції мовця. В процесі дослідження було встановлено, комунікативна компетенція є явищем комплексним і включає в себе багато різних видів компетенцій, серед яких ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... іонери. Залежно від стилю керівництва й політичної системи, в якій функціонує лідер, відрізняють: диктаторський тип, демократичний тип, автократичний тип, плутократичний тип. В сучасній політології використовується типологія М. Дж. Херманн, де за основу виступає імідж, “образ”, візуальна привабливість лідера: прапороносець, який має особистий погляд на реальність, майбутнє; чітко викладає цілі, ...
0 комментариев