Методологія дослідження

3.1 Методологія дослідження

 

Феномен, який підлягає вивченню. Дане дослідження вивчатиме, яким чином гендерні стереотипи проявляються у повсякденному житті людини.

Сутність наукової проблеми. На нашу свідомість діє багато різних факторів, яких ми не помічаємо, тому що схильні бачити все в ширшому аспекті, ніж у вужчому. Саме тому більшість людей не замислюються над тим, що у своїх діях та оцінках оточуючих керуються стереотипними уявленнями, зокрема гендерними. Ці образи чоловіка та жінки давно і глибоко вкоренилися у людській свідомості, вони підтримуються статевими ролями, культурою кожного народу, прививаються в процесі соціалізації людини, продукуються засобами масової інформації та чинять вагомий вплив на масову свідомість. Гендерні стереотипи вивчалися багатьма науковцями різних країн, проте в Україні ця сфера почала досліджуватися порівняно недавно.

Тому ми хочемо дослідити феномен гендерного стереотипу як важливого аспекту буденного життя і діяльності людей з точки зору парадигми феноменології.

Мета дослідження полягає у визначенні основних гендерно спрямованих шаблонів, якими керується людина у повсякденному житті та яким чином ці шаблони впливають її ставлення до оточуючих і оточуючих до неї.

Ми обрали біографічну тактику для цього дослідження, оскільки вивчаємо повсякденне життя людей

Метод отримання інформації. Інформацію плануємо зібрати шляхом проведення глибинного (напівструктурованого) інтерв’ю, передбачається активна поведінка інтерв’юера та керована поведінка респондента.

Обґрунтування кількості випадків. В даному дослідження вважаємо доречним застосувати т. зв. теоретичну вибірку, тобто відбір індивідів на основі їх характеристик, що відображають певний аспект теорії, яка розробляється. Тобто в даному дослідженні варто проводити глибинні інтерв’ю з розповідачами, які відповідають таким соціальним характеристикам:

·  респонденти відносяться до вікової категорії 25-35 років, оскільки дана категорія має сформований світогляд та певний досвід у різних галузях суспільного життя;

·  респонденти відносяться до протилежних статей, оскільки нам потрібне різнобічне висвітлення ситуації, врахування думок представників обох статей;

·  для кращого розуміння ситуації для об’єктивнішого висвітлення інформації ми вважаємо доцільним опитати експерта з гендерних питань.

Метод опису первинних даних: щільний опис

Характер наукового опису, який ми очікуємо в кінцевій меті: інтерпретація.

3.2 Дослідження прояву гендерних стереотипів в реальних умовах життя суспільства

З метою виявлення впливу гендерних стереотипів на повсякденне життя людини ми провели якісне соціологічне дослідження – глибинне інтерв’ю з пересічними мешканцями Львова та з експертом з гендерних питань. Респондентів для дослідження ми обирали, керуючись статевою ознакою (щоб результати дослідження рівномірно репрезентували погляди представників обох статей) та віком (для дослідження ми обирали респондентів віком 25-35 років, оскільки нам потрібні люди з уже сформованими уявленнями про усталені образи чоловіків та жінок і їхні ролі в суспільному житті, сформованим світоглядом та які мають певний досвід, однак ми не вважали за потрібне опитувати людей старшого та пенсійного віку, оскільки, на нашу думку, в них більш патріархальні та традиційні уявлення щодо даної теми). Використовувався біографічний метод, який мав би дати нам уявлення про суб’єктивне бачення подій, що відбувалися в житті особистості та її розуміння переживань, відчуттів, досвіду, пов’язаних із цим (див. Додаток 2-3)

Проаналізувавши отримані дані, можна зробити наступні висновки:

·  в суспільстві сьогодні існують як патріархальні гендерні стереотипи, які, в першу чергу, проявляються в сімейній сфері, так і більш демократичні. При чому, перші характерні в основному для чоловічої статі, оскільки опитаний нами чоловік вважає, що: «Жінка має сидіти вдома, мити, прати, прибирати, дітей дивитися, за нею вся хата. А чоловік заробляє гроші, забезпечує основні соціальні потреби сім’ї, приносить гроші. Він має працювати, шоб сім’я ні в чому не нуждалася» (інтерв’ю №1, рядки 18-20). Натомість респондент жіночої статі висловив протилежні погляди, вважаючи, що «В першу чергу, в українській сім’ї головою сім’ї має бути той, хто заробляє гроші. Звичайно, чоловікам завжди хочеться, щоб їхнє було «зверху,», тому навіть в більшості сімей, де чоловік практично «ніхто», він намагається будь-якими методам добитися свого, часто методами не зовсім гуманними. Але я вважаю, що має бути рівність.» (інтерв’ю №2, рядки 14-18). Експерт висловив підтримку рівноправ’ю, оскільки «Ролі повинні бути рівними. І найголовніше – і чоловік, і жінка мають право на вибір ролі, яка їм більш притаманна, а не нав’язана суспільною думкою. НЕ всі чоловіки можуть заробляти гроші і не всі жінки готувати.» (інтерв’ю №3, рядки 7-9)

·  проаналізувавши погляди респондентів щодо жінки на керівних посадах, можемо зробити висновки, що їхнє ставлення є позитивним, хоча певні стереотипи стосовно її ефективної роботи існують: «…ну, наприклад, в політиці, як керівник країни, їм не вистачає жорсткості характеру. (.) Хоча є приємні виключення – Маргарет Тетчер, та й наша Велика Вітчизняна Вона під неї косить...(усміхається). Нє, ну є, звичайно, стереотип на рахунок жінки-керівника, але він сам себе нівелює» (інтерв’ю №1, рядки 32-36). Подібної думки притримується пані Віолетта, яка вважає, що «найкраще жінкам працювати в колективах, де (…) є відсутньою необхідність швидко і чітко діяти, а більший наголос ставиться на саморозвиток особистостей. Наприклад, садочки, школи, рекламні агентства, але ні в якому разі не армія і не великі корпорації.» (інтерв’ю №2, рядки 25-28).

·  В ході дослідження було виявлено, що в суспільній думці є розбіжності стосовно того, що ЗМІ мають великий вплив на поширення та затвердження в свідомості людей гендерних стереотипів. Наприклад, респондент №1 вважає, що «нас тими стереотипами годують» (інтерв’ю №1, рядок 36) та що «ЗМІ несуть нам не нашу культуру, а їхню, закордонну, і ми вже підстроюємся під ті нав’язані моделі. Я це бачу кожен день і засвоюю.» (інтерв’ю №1, рядки 49-50). На противагу цьому респондент №2 заперечує, що «ЗМІ не самі по собі творять і примушують людей приймати певні стереотипи, в своїй діяльності в більшій мірі вони використовують ті стереотипи, які вже утворилися, для того, щоб матеріал, який подається, був більш зрозумілий. Звичайно, інколи може відбуватися творення нових стереотипів, але на основі тих, що вже склалися. (.) Або, швидше, це є актуалізація певних характеристик цього стереотипу. Наприклад, коли ми пишемо про українську жінку - наголос падає, в першу чергу, на позитивні якості – вихователька дітей, берегиня домашнього вогнища,, бо саме такі погляди є усталеними в українському суспільстві.» (інтерв’ю №2, рядки 29-390.)

·  стосовно проблеми гендерної нерівності в Україні, то тут думки респондентів майже співпали: представник чоловічої статі стверджував, що такої проблеми в нашій країні немає («Нема в нас такої проблеми. Якщо в нас жінки шпали на рейки таскають, асфальт кладуть, то про яку нерівність може йти мова? Може, оплата праці в них нижча, ніж в нас, але і то теж не завжди, а залежно від роботи» - інтерв’ю №1, рядки 51-53), натомість жінки дотримуються дещо інших поглядів, вважаючи, що «Україна зараз на тому етапі, коли кожна підприємницька одиниця шукає людей, які б могли допомогти у становленні її на ринку, тому в більшості при прийомі на роботу беруться до уваги її здібності, ніж стать. В звичайному соціальному житті стать відіграє роль тільки ознаки сексуальної приналежності і не більше. Звичайно, можна говорити про те, що чоловіків більше поважають, а жінок утискають, змушуючи виконувати хатню роботу. Але, на мою думку, жінки самі винні, бо мудра жінка ніколи не зробить себе рабинею – тільки у випадках, коли їй це вигідно.» (Інтерв’ю №2, рядки 48-55).

·  З точки зору чоловіків, в нашому суспільстві багато говориться про жінок, захист їхніх прав, насильство щодо них, проте ставлення до чоловіків залишають поза увагою: «Ми маємо бути галантні, джентльмени, всюди руки подавати і стільці підсувати. Але ви ніколи не задумаєтеся над тим, шо треба мужику двері потримати, навіть якщо він щось несе. Бо він сам справиться…» (Інтерв’ю №1, рядки 61-63)

Висновок

Отже, провівши дослідження, ми виявили, що в суспільстві існують різнопланові погляди стосовно гендерних стереотипів, які загалом мають глибинний культурний характер, тому масовій свідомості властива низка гендерних стереотипів, що перетворилися на поведінкові реакції у певних повсякденних ситуаціях. Відповіді респондентів кардинально розходилися стосовно сімейної сфери, щодо якої чоловік дотримується консервативних поглядів, а жінки – більш демократичних. Загалом можна зробити висновок, що в гендерні стереотипи проявляються в усіх сферах суспільного життя, найбільшою мірою впливаючи на сім’ю, сферу праці, управління та ЗМІ.

Отже, враховуючи все вище зазначене, можемо зробити висновки, що гендерний стереотип – це стандартизоване уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче». Тобто, за усталеними уявленнями, чоловік повинен бути сильним, мужнім, холоднокровним, активним та результативним, а жінка – лагідною, покірною, турботливою, емоційною та балакучою. Оцінка ролі гендерного стереотипу має подвійний характер. З одного боку, гендерні стереотипи призводять до викривлення та спрощення соціального середовища, заважають його адекватній оцінці, обмежують поведінку особи низкою гендерних ролей та очікувань. З іншого боку, варто зважати на конструктивні вияви гендерного стереотипу, які полягають у впорядкуванні та систематизації інформації про нову реальність та суб’єктів цієї реальності у суспільстві, що трансформується. Без наявності у індивідів низки стереотипних уявлень їм довелося б детально інтерпретувати кожен новий факт, явище, а це б значно уповільнило суспільні перетворення та процес набуття нового досвіду.

Також в нашій роботі ми дослідили, що суспільна думка стосовно гендерних стереотипів в різних країнах світу суттєво не відрізняється, а засоби масової інформації мають вагомий вплив на формування та затвердження в масовій свідомості гендерних стереотипів, оскільки сьогодні вони виступають не тільки важливим суспільним інститутом, але й каналом передачі і отримання інформації. Саме тому зараз вони розглядаються одним з важелів впливу на масову суспільну свідомість, четвертою гілкою влади, невід’ємною частиною становлення інформаційного суспільства тощо. А отже, гендерні стереотипи, що побутують в текстах ЗМІ обов’язково вкорінюються в свідомості пересічних громадян – як ті, що вже існували, так і ті, які недавно з’явилися, а крім цього, за допомогою ЗМІ поширюються стереотипні образи та практики, запозичені в інших країн.

Провівши дослідження, ми виявили, що в суспільній свідомості побутують як традиційні патріархальні гендерні стереотипи, так і нові та більш демократичні.

 

Список використаної та опрацьованої літератури

 

1.  Агафонова Е., Мещерякова Л. Феминизм и постмодернизм: к вопросу о теоретических основаниях гендерных мисследований. – М., 2005. – с.30

2.  Агеев В. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов// http://psyfactor.org/lybr74.htm [19/12/09; 12:37]

3.  Ажгихина Н. Гендерные стереотипы в современных масс-медиа // http://www.a-z.ru/women_cd1/html/azhgihina.htm [17/11/09; 12:37]

4.  Астафьев Я.У. Экономика любви: формирование гендерных стереотипов.- Социологические исследования, № 11. – с. 127-134

5.  Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.28-33

6.  Гендерні стереотипи, або чого очікує суспільство від чоловіків та жінок // http://gender.at.ua/publ [19/12/09; 12:37]

7.  Гендер і культура: зб. ст. / Упоряд.: В. Агеєва, С. Оксамитна – К.: Факт, 2001. – 224 с.

8.  Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві – К.: Інститут соціології НАН України, 2007. – с. 104-105

9.  Гендерний аналіз соціополітичних процесів: Методична розробка. Скорик М.М. – К.: Златограф. – 2004. – 32 с.

10.  Гендерний підхід у викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін. Матеріали до обласного науково-теоретичного семінару / Укладач: В. Ханас. – Тернопіль, ТОКІППО, КавкАзія, 2005. – 61 с.

11.  Гідденс Е. Соціологія. – Пер. з англ. Шовкун В., Олійник А. - К.: Основи, 1999.– 726 с.

12.  Ильин Е.П. Половые и гендерные стереотипы // http://www.piter.com/book.phtml [19/12/09; 19:37]

13.  Карепова Э. Влияние гендерних стереотипов на восприятие в современном обществе // http://psyfactor.org/lybr74.htm [19/12/09; 12:20]

14.  Кіммел Майкл С. Гендероване суспільство / Пер. з англ.. – К.: Сфера, 2003. – 490 с.

15.  Кісь О. Моделі конструювання ґендерної ідентичности жінки в сучасній Україні // http://www.ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm [17/11/09; 12:15]

16.  Клецина И.С. Самореализация и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 2. – СПб.: СПбГУ, 1998., - с.188-202

17.  Мельник Т., Кобелянська Л. 50/50: Сучасне гендерне мислення: Словник. – К.: К.І.С., 2005. – 280 с

18.  Мельник Г.С. Стереотип, формирование стереотипов в процессе массовой коммуникации // psyfaktor.org/lib/stereotype1.html [28/12/09; 22:13]

19.  Ницше Ф. Человеческое слишком человеческое. – М., 1990.

20.  Носков В., Носкова О. Гендерные основы латеральных препятствий андрогинным устремлениям личности // Діалог цивілізацій: роль і місце латентних структур в управлінні світом.- К.:МАУП, 2005.- с. 256-261

21.  Оксамитна С. Гендерні відносини крізь призму громадської думки // Гендерна перспектива/ Упор. В. Агеєва. – К.: Факт, 2004. – с. 135-146

22.  Орлова Т. В. Історія сучасного світу (XV-XXI ст.). – К.: Вікар, 2007. – 552 с.

23.  Слінчук В. В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1356 [19/12/09; 20:09]

24.  Українське суспільство: моніторинг – 2001 р. Інформаційно-аналітичні матеріали/За ред.. В.М. Ворони, А.О. Ручки. – К.: І-т соціології НАН України, 2000. – с.21-23

25.  Чухим Н. Гендерні відмінності у становленні моральних цінностей чоловіків та жінок // http://www.gendercentre.org.ua/index.htm [19/12/09; 12:50]

26.  Шпанер Л. Образ жінки у телерекламі: погляд психолога //http://www.mediaeco.franko.lviv.ua/zur-kryt/n5/spaner-obraz.htm [7/02/10; 12:24]

Додаток 1

Сценарій інтерв’ю

Сюжети (теми) інтерв’ю, загальні питання та конкретні підпитання		Що слід з’ясувати?	Характеристика запитання
ТЕМА: Прояв гендерних стереотипів у реальних умовах суспільства
Загальне питання: Як ви розумієте поняття «гендерний стереотип» та чи керуєтесь ним у своєму житті? Підпитання: Які характеристики, на вашу думку, притаманні чоловікам та жінкам? В чому полягають їх відмінності, окрім біологічних? Як ви думаєте, під впливом чого у вас сформувалася така думка? Як ви думаєте, чи є в таких оцінках позитив/негатив? Якими ви бачите ролі чоловіка та жінки в сімейному житті? (Якщо відповість, що чоловік – годувальник, а жінка повинна не працювати і сидіти вдома, то чи не буде це експлуатацією чоловіка?) Ваше ставлення до жінки у владних структурах. Як на вашу думку, впливає гендерна ознака при прийомі на роботу? Скажіть, будь-ласка, у вашому житті були ситуації, коли вас оцінювали стереотипно? В чому це проявлялося? Охарактеризуйте відмінності у зображенні чоловіків та жінок в рекламі? В засобах масової інформації? Як Ви вважаєте, в нашій країні існує проблема гендерної рівності?	Визначити основні стереотипи, якими керується респондент. Дізнатись про походження стереотипів, що склалися в респондента Визначити уявлення респондента про гендерні стереотипи в різних сферах суспільства Дослідити, чи існує вплив з боку ЗМІ на продукування гендерних стереотипів. Дізнатись ставлення респондента до існуючого стану справ в Україні		проблемне проблемне проблемне проблемне проблемне проблемне проблемне проблемне проблемне проблемне

Додаток 2

Інтерв’ю з Миколою Ч. (31 рік, пожежник) Епізод №1

Транскрипт інтерв’ю

Секвенція

Запитання інтерв’юера: Пригадайте, будь ласка, ситуації, коли Вас оцінювали стереотипно. А мене завжди оцінюють стереотипно (посміхається). Те, що мені тридцять років і я ше не одружився – вже стереотип холостяка, якому нічого в житті не світить. (..) Ну, я маю на увазі, що так, як думають інші (.) ну, там, друзі, мама, мої сусіди, то раз я вже до цього часу не знайшов собі жінки, то й не одружуся, бо треба, щоб була жінка вдома, варила мені їсти, прибирала, за дітьми дивилася, а без того ніяк… А на рахунок моєї роботи – то зовсім бомба! (хитає головою). В мене перша освіта – комп’ютерщика, а друга – маркетолог, а працюю я взагалі пожежником, так що тут стереотипів вибирай – не хочу (сміється). Раз я комп’ютерщик, то значить задвінутий, і значить не можу бути нормальною людиною – тільки про компи говорю і тільки їх в сні бачу. Раз я пожежник – то маю вміти спати сорок вісім годин на добу безперестанку, а те, що я працюю добу через три, то моїй мамі здається взагалі раєм небесним, і вона багато чого би на моєму місці зробила… (думає) Ну, першим ділом, знайшла би собі дівчину (.) Е-е, ну, типу, мені (сміється). Ніби то я проти одруження чи ніби я якийсь женоненависник! Я би, може, шось і думав, якби вони менше на мене давили, а то виходить, якщо я в тридцять років неодружений, то на мені вже можна поставити хрест (..) Але я то, по-моєму, вже казав…

Факт: «А мене завжди оцінюють стереотипно» Соціопсихологічний контекст: погляди матері мають важливе значення Суб’єктивне значення: «Якшо я в тридцять років неодружений, то на мені вже можна поставити хрест» Наслідок: «Я би, може, шось і думав, якби вони менше на мене давили»

Епізод №2

Транскрипт інтерв’ю

Секвенція

Запитання інтерв’юера: Охарактеризуйте ролі чоловіків і жінок в сімейному житті. Жінка має сидіти вдома, мити, прати, прибирати, дітей дивитися, за нею вся хата. А чоловік заробляє гроші, забезпечує основні соціальні потреби сім’ї, приносить гроші. Він має працювати, шоб сім’я ні в чому не нуждалася. Чого я так думаю? (..) Бо так склалося, так віками було. Чоловік ходив на полювання, а жінка сиділа вдома, де вона і має бути. А на рахунок мене самого, то я консерватор по натурі. В мене вдома як було: і мама, і вітчим працювали, але більшою мірою сім’ю забезпечував вітчим, мама ж працювала на телефонній лінії, так що вона не дуже перероблялася. Вона всюди встигала. (.) Ну, важко, напевно, і на роботі працювати, і вдома – там тоже роботи багато. Але я «за» - щоб жінка сиділа вдома. А кар’єру вона має право робити, чого ж ні, але тільки в тому випадку, якщо це не буде шкодити сім’ї.

Факт: жінка повинна займатись хатньою роботою, а чоловік – заробляти гроші Соціокультурний контекст: сімейний контекст Суб’єктивне значення: я консерватор по натурі Наслідок: Але я «за» - щоб жінка сиділа вдома

Епізод №3

Транскрипт інтерв’ю

Секвенції

Запитання інтерв’юера: Як Ви ставитесь до жінки як керівника? Жінки-керівники…(пауза) Ну, вони як керівники хороші за рахунок материнського інстинкту, ну, там, для якихось фондів матері і дитини, чи благодійних, чи бездомних дітей. Чи ше якихось… А, так, ну, наприклад, в політиці, як керівник країни, їм не вистачає жорсткості характеру. (.) Хоча є приємні виключення – Маргарет Тетчер, та й наша Велика Вітчизняна Вона під неї косить...(усміхається). Нє, ну є, звичайно, стереотип на рахунок жінки-керівника, але він сам себе нівелює.

Факт: Жінка може бути керівником Соціопсихологічний контекст: як керівнику жінці не вистачає жорсткості характеру Суб’єктивне значення: є приємні виключення Наслідок: Стереотип щодо жінки-керівника сам себе нівелює

Епізод №4

Транскрипт інтерв’ю

Секвенція

Запитання інтерв’юера: Як Ви вважаєте, яким чином ЗМІ впливають на поширення гендерних стереотипів? Вони нас тими стереотипами годують. Мало того, що вони передаються віками, то ще й приходять нові, і якраз через засоби масової інформації. Вони всюди – по телевізору, в журналах, газетах. Ми ж не такі, як ті, на обложках. Ну, може, не всі такі. Але ж багато хто з дівчат сідає на дієту, худає, портить собі здоров’я, лиш би тільки бути похожою на ту. З обложки. Так само і хлопці – ну не будемо ми всі ходити в дорогих костюмах, в галстуках і з дорогими годинниками. Країна в нас і життя в нас не таке. А крім того, вот ви мене перед тим питали, що звідки в мене такі погляди на роль жінки в сім’ї. То я ще сюди вписати можу засоби масової інформації – там чоловіки і жінки в більшості показуються по-різному – жінка домашня, вибирає порошки, готує їсти, дивиться за дітьми, а чоловік займається спортом, ходить на роботу. Ну, виключення – то хіба реклама «Містер Мускул», така стара вже, там худенький чоловічок не міг помити вікна. Але більше ніде воно не висвітлюється, хоча таких є багато, бо не тільки є матері-одиночки, але ще й чоловіки, і на них теж вся хатня робота. ЗМІ несуть нам не нашу культуру, а їхню, і ми вже підстроюємся під ті нав’язані моделі. Я це бачу кожен день і засвоюю.

Факт: ЗМІ впливають на поширення гендерних стереотипів Соціопсихологічний контекст: ЗМІ нас стереотипами годують Суб’єктивне значення: Я це бачу кожен день і я це засвоюю Наслідок: Ми підстроюємось під моделі, які нам диктують ЗМІ

Епізод 5

Транскрипт інтерв’ю

Секвенція

Запитання інтерв’юера: Як Ви думаєте, є в Україні проблема гендерної нерівності? Нема в нас такої проблеми. Якщо в нас жінки шпали на рейки таскають, асфальт кладуть, то про яку нерівність може йти мова? Може, оплата праці в них нижча, ніж в нас, але і то теж не завжди, а залежно від роботи. Але всі завжди захищають жінок, а про чоловіків ніхто не думає. То ж ви нас дискримінуєте. Ми по вашому черстві сухарі, нам не можна показувати ніяких там емоцій і ше багато всього всякого. А тепер подивіться: ви нам нічого на День армії не даруєте, хіба там якісь шкарпетки чи що, а ми вам на восьме березня мусимо і квіти дарити, і подарунки, і все, шо ви захочете. Тим більше, що вас і 8 Березня, і День матері, і День Валентина, а ми святкуємо два Дні армії, а про те, що є День батька і коли його святкують мало хто знає… …Ми маємо бути галантні, джентльмени, всюди руки подавати і стільці підсувати. Але ви ніколи не задумаєтеся над тим, шо треба мужику двері потримати, навіть якщо він щось несе. Бо він сам справиться. …

Факт: проблеми гендерної нерівності немає Соціокультурний контекст: гендерна нерівність Суб’єктивне значення: Але ви ніколи не задумаєтеся над тим, шо треба мужику двері потримати, навіть якщо він щось несе. Бо він сам справиться… Наслідок: Всі захищають жінок, а про чоловіків ніхто не думає

[1] Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві – К.: Інститут соціології НАН України, 2007. – с. 4-5

[2] Карепова Э. Влияние гендерних стереотипов на восприятие в современном обществе // http://psyfactor.org/lybr74.htm

[3] Агафонова Е., Мещерякова Л. Феминизм и постмодернизм: к вопросу о теоретических основаниях гендерных исследований. – М., 2005. – с. 30

[4] Ильин Е.П. Половые и гендерные стереотипы // http://www.piter.com/book.phtml

[5]Астафьев Я.У. Экономика любви: формирование гендерных стереотипов.- Социологические исследования, № 11. – с. 127-134

[6] Клецина И.С. Самореализация и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 2. – СПб.: СПбГУ, 1998., - с.188-202

[7] Слінчук В. В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1356

[8] Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.28-33

[9] Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.28-33

[10] Ильин Е. Половые и гендерные стереотипы // http://www.piter.com/book.phtml

[11] Носков В., Носкова О. Гендерные основы латеральных препятствий андрогинным устремлениям личности // Діалог цивілізацій: роль і місце латентних структур в управлінні світом.- К.:МАУП, 2005.- с. 256-261

[12] Оксамитна С. Гендерні відносини крізь призму громадської думки // Гендерна перспектива/ Упор. В. Агеєва. – К.: Факт, 2004. – с. 135-146

[13] Українське суспільство: моніторинг – 2001 р. Інформаційно-аналітичні матеріали/За ред.. В.М. Ворони, А.О. Ручки. – К.: І-т соціології НАН України, 2000. – с.21-23

[14] Слінчук В. В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1356

[15] Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві – К.: Інститут соціології НАН України, 2007. – с. 104-105