Перелік інструменту, приладів, які використовувались

2.7 Перелік інструменту, приладів, які використовувались

Під час ремонту газорозподільного механізму використовується велика кількість інструментів, приладів та приспособлень.

Для того щоб розібрати та зібрати газорозподільний механізм потрібно мати:

- набір ключів і головок;

викрутка;

- динамометричний ключ;

- зйомник пружин клапана (Мал. 13)

Мал. 13 - Зйомник пружин клапана

Для проведення контрольних замірів та обмірів використовують:

штанген-циркуль;

індикаторний нутромір;

мікрометр (мал. 14);

Мал. 14 - Мікрометр для вимірювання зносів кулачків та опірних шийок розпредвалу

Для перевірки деталей на концентричність використовують:

- пристрій для перевірки клапана (мал. 15);

- пристрій для перевірки концентричності сідла та направляючої втулки клапана (мал. 16);

Мал. 15 - Пристрій для перевірки клапана на концентричність робочої фаски головки і стержня: 1-плита; 2-призма; 3-держатель; 4- шарик; 5-стойка; 6, 7-індикатори

Мал. 16 - Пристрій для перевірки концентричності фаски сідла клапана і осі направляючої втулки: 1-шариковая головка; 2-вращающая муфта; 3-держатель; 4- оправка; 5- індикаторна головка

Після запресування сідло необхідно зачеканити по контуру оправкою (див. мал. 17).

Мал. 17 - Оправка для зачеканювання сідла клапана: 1-корпус; 2- штифт; 3- вставка; 4- підставка

Для шліфування фаски сідла клапана застосовують шліфувальну машинку з електричним приводом (мал. 18).

Мал. 18 - Шліфовка фаски сідла клапана

Притирання клапана до сідла клапана проводять спеціальним пристроєм (див. мал. 19).

Мал. 19 - Пристрій для притирки клапанів: 1 - зажим; 2 - оправка; 3 - клапан.

Напресування шестерні розподільчого вала проводять за допомогою оправки (див. мал. 20).

 

Мал. 20 - Оправка для напресування шестерні розподільчого вала: 1 - розподільчий вал; 2 - фланець розподільчого вала; 3 - шестерня розподільчого вала; 4 - оправка

Щоб відрегулювати правильну роботу механізму газорозподілення необхідно правильно виставити тепловий просвіт. Для виконання такої операції необхідно мати набір щупів.

2.8 Після ремонтна діагностика, перевірка, обкатка

Відремонтований та відрегульований газорозподільний механізм підлягає перевірці, діагностиці та обкатці для довшої працездатності. Технічний стан при цьому визначається зовнішнім оглядом, за шумами та вібраціями і герметичністю над поршневого простору.

Методи діагностики механізмів двигуна базуються на зміні діагностичних параметрів, які допомагають його роботі і тісно пов’язані зі структурними параметрами його основних елементів. Знаючи заміряні нормативні значення діагностичних параметрів, можна визначити без розбирання технічний стан двигуна.

Діагностування газорозподільного механізму за шумами та вібраціями дозволяє визначити чи є зазор між клапанами і штовхачами, клапанами і направляючими втулками, у підшипниках розподільчого вала та неправильне встановлення теплового зазору.

Діагностика по герметичності над поршневого простору циліндрів двигуна виконується по виміру компресії, прориву газів у картер двигуна, розрідженню у впускному колекторі, та по втраті компресії.

Втрату компресії через клапани двигуна, що вказує на їх несправність, визначають прослуховуванням за допомогою фонендоскопа або візуально по коливанням пушинок в індикаторі, встановленим у свічних отворах, сусідніх з перевіряючим циліндром. Втрату компресії через прокладку головки циліндрів визначають за допомогою кульок повітря, які появляються в горловині радіатора або на стику.

При автоматизованому діагностуванні заключні заміряні величини амплітуд і їх зміщений зрівнюють з еталонними, збереженими в блоці ЕВМ.

Довговічність роботи двигуна та безпосередньо механізму газорозподілу залежить від режиму експлуатації в початковий період після його ремонту, для чого після ремонту двигун потрібно обкатати. Під час обкатки проходить припрацювання деталей, осідання прокладок. Тому обкатку двигуна потрібно проводити на невеликих його навантаженнях, протягом 3000 км пробігу.

2.9 Перелік робіт, що необхідно проводити при ЩТО,ТО-1, ТО-2, СТО після ремонту, щодо завданої частини автомобіля

ТО – це комплекс обов’язкових робіт, які проводяться до кожного механізму і системи через певний пробіг кілометрів автомобіля, або після тривалого стояння автомобіля, роботи спрямовані для своєчасного виявлення зносу, або пошкодження деталей і для підтримки автомобіля в працездатному стані.

Види технічного обслуговування (ТО):

щоденне технічне обслуговування (ЩТО);

планове технічне обслуговування (ТО-1 і ТО-2);

сезонне технічне обслуговування (СТО).

ЩТО Очистити двигун від бруду та перевірити його стан. Двигун очищають від бруду скребками пензлем змоченим у розчині соди або прального порошку, а потім витирають насухо. Стан двигуна перевіряють зовнішнім оглядом і прослуховуванням його роботи на різних режимах.

ТО-1 Перевірити кріплення опор двигуна, а також герметичність з’єднання головки циліндрів, піддона картера, сальника колінчастого вала. Про нещільність прилягання головки можна судити за підмоклими місцями на стінках блока циліндрів. Нещільності прилягання піддона картера й сальника колінчастого вала виявляють за потьокками масла.

Перевіряючи кріплення опор двигуна, треба розшплінтувати, підтягнути до упору й знову зашплінтувати.

ТО-2 Підтягнути гайки кріплення головки циліндрів (на холодному двигуні за допомогою динамометричного). Зусилля під час затягування має становити 73…78 Н. Підтягувати різьбові з’єднання слід рівномірно, без ривків, у точно визначеному порядку для кожного типу двигуна. Затягувати гайки кріплення головки блока треба від центра, поступово переміщуючись до країв. На V-подібних двигунах перш ніж підтягувати кріплення головок циліндрів, слід злити воду із системи охолодження й послабити гайки кріплення випускного трубопроводу. Після підтягування гайок головки циліндрів треба знову затягнути гайки випускного трубопроводу й відрегулювати зазори між клапанами та коромислами.

Кріплення піддона картера виконують на оглядовій ямі. При цьому автомобіль треба загальмувати стоянковим гальмом, увімкнути найнижчу передачу, вимкнути запалювання, а під колеса підкласти колодки. Перевірити зазори між стержнями клапана та носком коромисла і, якщо треба, відрегулювати його.

2.10 Пропозиції, що до уникнення подібних дефектів та полегшення проведення подібного ремонту

Запобігаючи виникненню подібних дефектів на деталях газорозподільного механізму необхідно під час ремонту забезпечити довговічність його роботи.

Довговічність роботи відремонтованого механізму характеризується його здатністю працювати до появи граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування чи ремонту і оцінюється його ресурсом та строком служби. Вона залежить від конструктивних особливостей деталей і формується в процесі ремонту. Довговічність визначається технічними, технологічними і економічними показниками.

Технічні показники – це точність розмірів, величина зазорів, шорсткість та фізико механічні властивості металопокриттів, биття, герметичність з’єднань.

До технологічних показників належать способи відновлення і зміцнення поверхонь, точність механічної обробки, способи захисту від корозії, якість складання, регулювання та припрацювання деталей.

Економічні показники характеризують витрату матеріалів і запасних частин, трудомісткість і собівартість ремонту.

Основні шляхи підвищення довговічності роботи:

розробка науково обґрунтованих технічних вимог на ремонт;

застосування науково обґрунтованих типових і групових технологічних процесів ремонту;

раціональний вибір способів відновлення деталей, що забезпечують підвищену зносостійкість;

застосування високоефективних матеріалів та якісних запасних частин;

застосування прогресивних процесів обкатування, припрацювання та випробування відремонтованого механізму;

організація виробничого процесу, що забезпечує якісне виконання всіх операцій, починаючи з прийняття в ремонт і закінчуючи здачею відремонтованого механізму;

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

 

3.1 Техніка безпеки при виконанні описаних робіт

Проводити ремонт дозволяється особам яким виповнилось 17 років, що пройшли медогляд, курс навчання. Допущених до роботи, що пройшли інструктаж по техніці безпеки і пожежної безпеки.

Одяг робітника повинен бути чистим, добре підходити по розміру, охайно заправлений.

Якщо робота проводиться в закритому приміщенні, то воно повинне бути чистим, з твердою підлогою і добре освітлювалися й провітрювалися.

Робота двигуна в приміщенні допускається лише з доброю вентиляцією.

Інструменти і пристрої при роботі повинні бути справними, чистими й сухими.

При роботі з ключами використовуйте такі на ручках яких немає, завушниць та інших поломок, що викликають не тільки мозолі а й пошкодження шкіри руки.

Використовуйте ключі відповідних розмірів, тому що інші зривають грані гайок і болтів.

Забороняється підкладати металеві пластини між гранями гайки і губками ключа.

Ключі з спрацьованими губками непридатні до роботи, тому що вони зриваються і робітник може пошкодити руки.

Не допускається працюватися ключем з тріщинами, тому що він може зламатися і пошкодити руку.

Рух руки при роботі з ключем повинен бути направлений «до себе», а не «від себе».

При відкрученні туго сидячих гайок і болтів в практиці використовують подовжувачі. Не можна використовувати нарощуючи труби, тому що при виготовлені ключа його міцність розраховують на відповідний момент, при збільшені моменту ключ може зламатися і робітник може травмуватися.

Подовжувати ключ другим ключем забороняється тому, що ключ може не тільки зламатися, а й зриватися.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.  Дюмін І.Е., Трегуб Г.Г. Ремонт автомобілів. – М.: Транспорт, 1999.

2.  Боднев А.Г., Шаверин Н.Н. Лабораторний практикум по ремонту автомобілів. – М.: Транспорт, 1989.

3.  Дехтеринский Л.В., і др. Ремонт автомобілів. – М.: Транспорт, 2001.

4.  Есенбермин Р.Е. Відновлення автомобільних деталей зваркою, наплавленням і паянням. – М.: Транспорт, 2002.

5.  Кісліков В.Ф., Лущик В.Р. Будова і експлуатація автомобілів: Підручник. – К.: Либідь, 2000. – 400 с.

6.  Круглов С.М. Устройство, техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей: Учеб. пособие. – М.: Висш. шк., 1987. – 336 с.

7.  Шейнин С.А., Стрюк Н.Н. Автомобілі ЗАЗ. Промінь. 1983. – 222 с.

8.  Суханов В.Н. і ін. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів (посібник з курсового дипломного проектування). – М.: Транспорт, 2001.

9.  Zaz.kiev/ua/forum/viewtopik.php

10.  www.zazoffroad.narod.ru

11.  alaukhov.narod.ru/../re_crank.html