Охорона праці та навколишнього середовища

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні положення

Законом України «Про охорону праці» [1] визначено термін «охорона праці», а саме: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі ¹¹ трудової діяльності.

Законодавство про охорону праці [2] складається з Закону України «Про охорону праці», «Кодексу законів про працю України», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Охорона праці є обов'язковим елементом організації будь-якого підприємства.

В сучасних умовах рішення основних задач охорони праці пов'язано з ефективністю діяльності підприємства.

Закрите акціонерне товариство «Пирятінський сирзавод» здійснює прийом молока, переробку його і виготовлення твердого сиру.

У відповідності Закону України «Про охорону праці» на ЗАТ «Пирятінський сирзавод» розроблено і затверджено перелік робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких потрібно попереднє спеціальне навчання та щорічна перевірка знань робітників з питань охорони праці.

Згідно з вимогами Постанови КМУ №1631 підприємство отримало дозвіл Держгірпромнагляду України на виконання роботи підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів виробництва підвищеної небезпеки.

Питання охорони праці в даному розділі розглядаються стосовно економіста-менеджера підприємства. У приміщенні працюють робітники, які виконують роботу з використанням ПЕОМ, де основними частинами є монітор, процесор, клавіатура, принтер.

4.2 Управління охороною праці в економічній структурі

Дія Закону «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. У відповідності ст. 13 [1] відповідальність за створення в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів покладена на роботодавця.

З цією метою на Закритому акціонерному товаристві «Приколотнянський олійноекстракційний завод» створена Служба охорони праці – самостійний структурний підрозділ, що підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства й відповідає за організацію роботи на підприємстві по створенню здорових і безпечних умов праці робітників, попередженню нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях.

Служба охорони праці:

вирішує задачі по розробці ефективної, цілісної системи управлінні охороною праці, сприянню удосконалюванню діяльності в цьому напрямку кожного структурного підрозділу підприємства;

управляє роботою по контролю за виконанням вимог законодавчих і нормативних актів з охорони праці на підприємстві, надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів по виконанню цього напрямку їхньої роботи;

організує виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань та аварій у процесі праці.

розробляє й впроваджує заходи щодо забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будинків і споруджень;

контролює забезпечення працівників підприємства засобами колективного й індивідуального захисту;

організує професійну підготовку й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи.

На підприємстві ЗАТ «Пирятінський сирзавод» розроблено й затверджено Положення про службу охорони праці, з урахуванням видів діяльності і специфіки виробництва, що встановлює систему управління охороною праці, яка є складовою частиною загальної системи керування виробництва. Вимоги Положення є обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства.

У Положенні регламентується структура і завдання Служби охорони праці, порядок взаємодії структурних підрозділів підприємства з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб і підрозділів, а також працівників підприємства. Положення затверджується наказом по підприємству.

На Службу охорони праці покладається контроль і надання методичної допомоги по дотриманню чинного законодавства, нормативних актів, виконанню посадових інструкцій з питань охорони праці в структурних підрозділах підприємства.

Персональна відповідальність за створення й забезпечення на довірених ділянках безпечного провадження робіт, виконання нормативних актів про охорону праці, правил обігу з машинами й механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, покладається на керівників структурних підрозділів.

Загальне управління системою управління охороною праці на підприємстві здійснює керівник (директор) підприємства.

Керівництво роботою по забезпеченню безпеки виробничого устаткування, виробничих процесів покладається на головного інженера (заступника директора по технічному забезпеченню).

Керівництво по забезпеченню електробезпеки покладається на головного енергетика підприємства.

Відповідно до вимог законодавства в галузі охорони праці на ЗАТ «Пирятінський сирзавод» передбачають економічні методи управління охороною праці.

Постановою Кабінету міністрів України №1631 від 15 жовтня 2003 року затверджено «Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» (далі «Порядок…»). Згідно пункту 3 «Порядку…» суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – об'єкти) за переліками згідно з додатками 1 і 2 чи проводити навчання працівників з питань охорони праці інших суб'єктів господарської діяльності, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, повинен одержати відповідний дозвіл Держгірпромнагляд України або його територіального органу. Перелік робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на ЗАТ «Пирятінський сирзавод» складається з:

1. Зварювальні, газополум'яні, наплавні, напилювальні і паяльні роботи.
2. Роботи в діючих електроустановках.

3. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів.

4. Роботи з небезпечними речовинами та інертними газами.

5. Експлуатація і технічне обслуговування об'єктів, обладнання та приладів,
пов'язаних з використанням, зберіганням і транспортуванням небезпечних речовин.

6. Зберігання, експлуатація балонів, контейнерів та інших ємностей із
стисненими, зрідженими, отруйними, вибухонебезпечними та інертними газами, їх спорожнення.

7. Виконання газонебезпечних робіт і робіт у вибухопожежонебезпечних зонах.

8. Роботи, пов'язані з підготовкою цистерн, контейнерів, балонів та інших ємностей до зливу небезпечних речовин.

4.3 Промислова санітарія

Розділ розроблено стосовно до робочого місця економіста-менеджера. Працівники відділу, як користувачі ПЕОМ, піддаються впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, електромагнітних полів, статичної електрики, шумів. Економісти-менеджери зазнають психоемоційної напруги.

Мікроклімат

Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°С), рухливість повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.

З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенні поділяються на оптимальні та допустимі. У відповідності до ГОСТ 12.1.005–88 [4] для економіста-менеджера, який працює у приміщенні встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.

За витратами енергії робота економіста-менеджера є напруженою розумовою працею (сидяча робота, не потребує фізичного напруження) і складає 150 кКал/г та згідно [4] визнається, як категорія важкості роботи – 1б. У табл. 1. наведено оптимальні параметри мікроклімату на робочому місці економіста-менеджера.

Таблиця 1. Оптимальні параметри мікроклімату

Вентиляція та опалення

Для забезпечення прийнятих умов мікроклимату у приміщені відділу, відповідно до вимог СНиП 2. 04. 0 5 -92 [6], передбачені кондиціонери, які забезпечують температурний режим, чистоту повітря та його відносну вологість.

Система водяного опалення у приміщеннях централізована. Водопостачання та водовідведення також централізовані згідно з СНиП 2.04.01–85 та СНиП 2.04.03–85.

На підприємстві згідно ГОС'Т 17.1.3.03–77 [10], існує господарсько-фекальна система каналізації куди надходять господарсько-побутові стічні води.

Виробниче освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природнього та штучного. Штучне прийняте комбіноване, тобто загальне та місцеве. У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно забезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згідно до ДБН В 2.5. – 2006 [7].

Згідно з [7] для 4-го кліматичного поясу знаходимо КПО за формулою:

=   m  c,

де: m – коэффициент світового клімату і приймається m = 0,9,

с – коэффициент сонячності клімату і дорівнює с = 0,9,

При боковому освітленні КПО  = 2,1

Тоді  = 2,1  0,9  0,9 = 1,7, приймаємо = 1,7

Розряд зорової роботи, працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального роздивляючого об’екту від 0,5 до 1 мм та згідно [7] відноситься до IY розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 2.

Таблиця 2 – Характеристика освітлення

На екрані відсутні відблиски, а якщо вони є, то їх яскравість не перевищує 40 кд/м², яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не перевищє 200 кд/м². Загальне освітлення виконано переривчатим, світильники розміщені зліва від робочих місць паралельно лінії зору працівників. Світильники мають розсіювачі та екранні сітки. Для освітлення передбачено використання ламп люмінісцентних ЛБХ – 40 та світильники ЛООП 1.

Виробничий шум і вібрація

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Заходами для зниження шуму є:

1) Застосування шумопоглинаючих матеріалів. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 – 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та пожежної безпеки.

2) Акустична обробка приміщень. Для цього передбачено застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостям.

3) Розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях.

4) Заміна матричних принтерів на лазерні.

Нормованій рівень вібрації згідно ДСанПіН 3.3.2.007–1998 [9] становить 92 дБ по віброшвидкості 33 дБ по віброприскоренню.

Випромінення від ПЕОМ

Існує декілька типів випромінювання від ПЕОМ відповідно [11], у тому числі: гамма, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань достатньо низькі та не перевищують діючих норм.

В зв'язку з тим, що електромагнітні випромінювання шкідливо впливають на організм, питання організації захисту безпеки персоналу, що обслуговує, набуває великого значення. Засоби захисту забезпечують зниження інтенсивності електромагнітних випромінювань на робочих місцях до санітарних норм. В залежності від умов дії електромагнітних полів можуть бути використані наступні способи і методи захисту:

• захист часом;

• захист відстанню;

• зниження інтенсивності випромінювання самого джерела;

• екранування джерела випромінювання;

• захист робочого місця від випромінювання;

• екранування персоналу шляхом використання індивідуальних засобів захисту;

• ситемні блоки, монітори повинні ретельно заземлятися;

• для захисту очей працівників призначені захисні окуляри ОРЗ-5.