Людський фактор і його роль в суспільному виробництві
Основні складові людського фактору в суспільстві
Оцінка основних показників діяльності ПП “Зерноресурс”
Характеристика персоналу ПП “Зерноресурс”, як об’єкту управління
Оцінка системи управління людськими ресурсами в ПП “Зерноресурс”
Використання сучасних методів управління персоналом
Навигация
Основні складові людського фактору в суспільстві
Людський фактор трудової діяльності і система управління людськими ресурсами в суспільстві та організації
80747
знаков
11
таблиц
5
изображений
1.2 Основні складові людського фактору в суспільстві
Інтереси організації, як господарської системи реалізуються не тільки на ринку праці під час купівлі робочої сили, але і в процесі її споживанні в межах самої організації.
Людський фактор – це головний компонент суспільного розвитку, який створюється через участь людей в процесі створення матеріальних і духовних цінностей, надання соціально необхідних послуг.
Основними складовими людського фактору підприємства виступають такі поняття як “робоча сила”, “трудові ресурси”, “людські ресурси”, “сукупний працівник”.
Розглянемо більш детально ці поняття.
Робоча сила – сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які вона використовує для виробництва матеріальних благ.
Фактично – це здатність людини до праці.
Трудові ресурси – все соціально активне населення.
Людські ресурси (особистість) – це сукупність різних якостей людей, які проявляються в процесі їх трудової діяльності.
Сукупний працівник – це поєднання індивідуальних робочих сил в трудовий колектив.
Таким чином людський фактор треба розглядати як прояв всієї сукупності особистих якостей людини, які впливають на його трудову активність.
Людський фактор – це люди, організацій і установ, об’єднані для спільної діяльності, це суб’єкт суспільного життя, який має соціальну, демографічну, економічну і політичну структуру, і взаємодія яких забезпечує розвиток суспільства.
Вивчення людського фактору призвело до введення такого терміну як “трудовий потенціал”. Його використовують для характеристики терміну “людський фактор” в об’ємному визначенні, як в масштабах всього суспільства, так і в межах одного підприємства.
На відміну від трудових ресурсів – трудовий потенціал – це конкретні працівники, можливість використання яких у виробництві є відомою.
Трудовий потенціал поділяється на трудовий потенціал працівника і організації – ТПП і ТПО.
ТПП – сукупна здібність фізичних і духовних якостей окремого працівника, досягти в заданих умовах певних результатів його виробничої діяльності з одного боку, і здатність удосконалюватись в процесі праці – з іншого боку.
ТПП включає в себе:
- психофізіологічний потенціал – здатність і схильність людини, стан її здоров’я, працездатність, тип нервової системи
- кваліфікаційний потенціал – обсяг, глибина, різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, які обумовлюють здатність працівника до праці певного змісту і складності
- особистий потенціал – рівень громадянської свідомості і соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці.
ТПО – це сукупність працездатних працівників, які можуть працювати в організації за наявності необхідних організаційно-технічних умов.
Структура ТПО – це співвідношення різних демографічних, соціальних, функціональних, професійних і інших характеристик груп працівників і взаємостосунки між ними.
ТПО включає в себе такі компоненти: кадровий, професійний, кваліфікаційний і організаційний.
Кадрова складова – професійні знання, вміння і навички, а також пізнавальні здібності.
Професійна складова – вимоги до робочих місць, функціональний зміст трудових операцій.
Кваліфікаційна структура – зміни в трудовому потенціалі (зростання вмінь, знань, навичок), зміни в особистості.
Організаційна складова – ефективність функціонування трудового колективу і ефективність використання робочої сили.
Весь трудовий потенціал поділяється на дві категорії “кадри” і “персонал”.
Кадри – це соціально-економічна категорія, яка включає в себе постійний штатний склад працівників, певної кваліфікації, які пройшли професійну підготовку і володіють спеціальними знаннями або досвідом роботи у вибраній сфері діяльності.
Персонал – більш широке поняття ніж кадри. Це весь особовий склад організації, це постійні або тимчасові працівники, представники кваліфікованої і некваліфікованої праці.
Диференціацію понять які визначають людський фактор в організації можна представити у вигляді піраміди ( Рис.1.):
Рис.1. Складові людського фактору в організації
Таким чином, не зростання технічного рівня визначає зараз економічний потенціал підприємств, а людський фактор. Тому основною проблемою є проблема активізації людського фактора завдяки формуванню процесу управління ним.
На даний час можна виділити три напрямки активізації людського фактору:
- спроба впровадити системи управління і заохочення за кінцеві результати роботи в дусі американської раціональної школи управління;
- вивчення прикладів впровадження японських систем управління на підприємствах;
- здійснення розробки теорії організаційної культури як самостійної європейської теорії управління колективом працівників.
Всі ці напрямки поєднуються в тому, що питання про управління людськими ресурсами розглядається як обов’язкова функція керівників підприємств.
Таким чином поняття “людський фактор” відображає особливий статус особистості в сучасному суспільстві який знаходиться в певних взаємостосунках з технічними, економічними факторами виробництва. Але при цьому, робоча сила це особливий фактор виробництва, який:
- може відмовитись від умов праці
- може звільнитись за власним бажанням
- може бастувати і протестувати
- може змінювати ефективність праці без зв’язку з її умовами
- може переучуватись, змінювати спеціальність
- прив’язаний територіально
- має соціальну неоднорідність
- знає, що втрати на робочу силу – предмет переговорів
- взаємозамінний з капіталом.
Отже проаналізувавши основні складові людського фактору перейдемо безпосередньо до розгляду другого розділу даної курсової роботи.
Розділ 2. Аналіз персоналу ПП “Зерноресурс” як об’єкту управління
Похожие работы
... на увазі відправник, коли формулювалася його ідея. Якщо реакції на ідею не вимагається, процес обміну інформації на цьому може завершитися. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ВАТ “РІВНЕНСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА” 2.1 Характеристика організаційної структури підприємства ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика" заснована в 1944 роцi на базі вяляної фабрики. Iз малих пристосованих ...
... найсуттєвіші структурні зміни, їхні рушійні сили, тенденції і на цій підставі формувати реальну стратегію щодо розвитку трудових ресурсів. 1.2.1 Теоретичні та методологічні аспекти формування системного підходу до управління персоналом Управління персоналом – система взаємопов’язаних організаційно-економічних і соціальних заходів щодо створення умов для нормального функціонування, розвитку ...
... ролі і самосвідомість. Дискусії на провідних організаціях соціальної сфери України про шляхи досягнення успіхів в нових умовах містять принципові аспекти розвитку управління персоналом. Відповіді на принципові питання управління персоналом соціальної сфери є елементами концепції управління персоналом конкретної організації, що включає всіх учасників управління персоналом, перш за все співробі ...
... 500 чоловік мають структурні управління ради робітників чи спільні комітети робітників та адміністрації. [18] РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» КРИВОРІЗЬКА ФІЛІЯ 2.1 Характеристика та аналіз господарської діяльності організації Закрите акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» в Кривому Розі почала ...
0 комментариев