Формування та оптимізація капіталу підприємства ВАТ Городоцька молочна компанія "Біла роса"

КУРСОВА РОБОТА

На тему:

«Формування та оптимізація капіталу підприємства ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса»»

Запоріжжя 2009

Реферат

Об’єкт дослідження − фінансова діяльність ВАТ Городоцька молочна компанія «Біла роса».

Предмет дослідження – фінансові відносини підприємства.

Мета дослідження – дослідити формування та використання капіталу з метою його оптимізації.

Методи дослідження – вертикальний, горизонтальний методи, метод фінансових коефіцієнтів, факторний аналіз.

Досягнення мети дослідження зумовило необхідність постановки комплексу завдань:

1 визначити особливості процесів формування та використання капіталу підприємства;

2 визначити характерні риси процесу формування капіталу підприємства за рахунок власних та позикових коштів, проаналізувати специфіку залучених коштів в структурі капіталу та виявити чинники, що впливають на ефективність формування та використання основних структурних компонентів капіталу підприємства;

3 дослідити методологічні та методичні підходи до оцінки вартості капіталу підприємства з урахуванням особливостей оцінки вартості залучених коштів;

4 розробити практичні рекомендації щодо оптимізації структури капіталу, вдосконалення методів управління капіталом підприємства

Вступ

Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки будь-якої форми власності, організаційно – правового статусу і галузевої спрямованості безпосередньо залежить від фінансового капіталу та його структури. Досягнення стратегічних цілей підприємства також значно залежить від ефективності управління капіталом підприємства та його структурою, тобто визначення загальної потреби в них, формування оптимальної структури, умов їх залучення.

Капіталом вважаються вкладення в активи, які перебувають у розпорядженні підприємства (товариства) і достатні для виконання господарської та фінансової діяльності й отримання прибутків.

Капітал підприємства – це економічна категорія для якої характерно: з одного боку капітал відображає усі наявні грошові, матеріальні та нематеріальні грошові ресурси підприємства (що зображується в активі балансу), з другого – є джерелом покриття зобов’язань даного підприємства (відображається в пасиві балансу).

Таким чином, уточнюючи вищезазначене, під капіталом підприємства розуміємо фінансові ресурси підприємства, авансовані ним на формування активів, необхідних для забезпечення безперервної його діяльності з метою максимізації прибутку.

Сучасне економічне становище потребує від власників та фінансових менеджерів підприємств ефективного управління, уважного контролю та своєчасного коригування структури капіталу підприємства, бо оптимальна структура капіталу дозволяє отримувати максимальний прибуток, рентабельність, фінансову стійкість та високі показники ліквідності та платоспроможності. Існують певні методичні підходи, метою яких є забезпечення такого співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансового капіталу підприємства, яке б дозволило досягти найвищих показників господарської діяльності підприємства.

Метою даної курсової роботи є огляд, аналіз та порівняння методичних підходів до управління капіталом підприємства та його структурою, дослідження різноманітних трактувань сутності капіталу та його ролі в забезпеченні ефективної діяльності підприємства, дослідження основних критеріїв та показників оцінки ефективності управління капіталом підприємства та його структурою і шляхів оптимізації структури капіталу підприємства.

У відповідності з поставленою метою визначені наступні задачі:

1 визначити особливості процесів формування та використання капіталу підприємства;

2 визначити характерні риси процесу формування капіталу підприємства за рахунок власних та позикових коштів, проаналізувати специфіку залучених коштів в структурі капіталу та виявити чинники, що впливають на ефективність формування та використання основних структурних компонентів капіталу підприємства;

3 дослідити методологічні та методичні підходи до оцінки вартості капіталу підприємства з урахуванням особливостей оцінки вартості залучених коштів;

4 розробити практичні рекомендації щодо оптимізації структури капіталу, вдосконалення методів управління капіталом підприємства.

1. Теоретичні основи аналізу та оптимізації капіталу підприємства

1.1 Загальна характеристика капіталу підприємства та джерела його формування

Капітал – це економічна категорія, яка отримала новий зміст в умовах ринкових відносин. Як головна економічна база створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу.

Капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів. Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики:

– капітал підприємства є основним фактором виробництва В економічній теорії виділяють три основних фактори виробництва, які забезпечують господарську діяльність підприємств: капітал; земля та інші природні ресурси; трудові ресурси. У системі даних факторів виробництва капіталу відводиться пріоритетна роль, оскільки він об’єднує всі фактори в єдиний виробничий комплекс;

– капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, які забезпечують дохід. У даній якості капітал може виступати ізольовано від виробничого фактора – у формі позикового капіталу, який забезпечує формування доходів підприємства не у виробничій (операційній), а у фінансовій (інвестиційній) сфері його діяльності;

– капітал є головним джерелом формування добробуту його власників Капітал забезпечує необхідний рівень добробуту його власників як у поточному, так і в перспективному періодах. Частина капіталу, яка спрямована на задоволення поточних чи перспективних потреб його власників, перестає виконувати функцію капіталу;

– капітал підприємства є головним виміром його ринкової вартості. Власний капітал підприємства визначає обсяг його чистих активів. Разом з тим, обсяг власного капіталу, який використовує підприємство, одночасно характеризує і потенціал залучення ним позикових фінансових засобів, які забезпечують отримання додаткового прибутку. У сукупності з іншими, менш значимими факторами, формується база оцінки ринкової вартості підприємства;

– динаміка капіталу підприємства є важливим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до зростання високими темпами характеризує високий рівень формування і ефективний розподіл прибутку підприємства, його спроможність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел.

По приналежності підприємству виділяють власний і позиковий капітал.

Велику роль відіграє капітал в економічному розвитку підприємства і в забезпеченні інтересів держави, власників і персоналу виступає головним об’єктом фінансового управління підприємством.

На діючому підприємстві власний капітал має певні основні форми: статутний фонд, резервний фонд (резервний капітал), спеціальні (цільові) фінансові фонди, перерозподілений прибуток, інші форми власного капіталу.

Статутний фонд характеризує початкову суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається статутом підприємства. Для підприємств окремих сфер діяльності й організаційно-правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного фонду регулюється законодавством.

Резервний фонд (резервний капітал) є зарезервованою частиною власного капіталу підприємства, призначеного для внутрішнього страхування його господарської діяльності. Розмір даної резервної частини власного капіталу визначається установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за рахунок прибутку підприємства.

Спеціальні (цільові) фінансові фонди, до яких належать цілеспрямовано сформовані фонди власних фінансових засобів з метою їх наступних цільових витрат. У складі цих фінансових фондів виділяють звичайно амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд охорони праці, фонд спеціальних програм, фонд розвитку виробництва тощо. Порядок формування й використання засобів цих фондів регулюється статутом й іншими установчими та внутрішніми документами підприємства.

Нерозподілений прибуток характеризує частину прибутку підприємства, що був отриманий у попередньому періоді та не використаний на споживання власниками й персоналом. Ця частина прибутку призначена для реінвестування на розвиток виробництва.

Інші форми власного капіталу, до яких належать розрахунки за майно при передачі його в оренду, розрахунки з учасниками стосовно виплати їм прибутків у формі відсотків або дивідендів і деякі інші, відображені в першому розділі пасиву балансу.

Позиковий капітал товариства характеризує залучені для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі кошти чи інші майнові цінності. Джерела позикового капіталу можна розділити на дві групи – довгострокові і короткострокові. До довгострокового в українській практиці відносяться ті позикові джерела, термін погашення яких перевищує дванадцять місяців. До короткострокового позикового капіталу можна віднести кредити, позики, а також вексельні зобов'язання – з терміном погашення менш одного року; кредиторську і дебіторську заборгованості.

Управління власним капіталом пов’язане не тільки з забезпеченням ефективного використання вже накопиченої його частини, але і з формуванням власних фінансових ресурсів, що забезпечують майбутній розвиток підприємства. Власні фінансові ресурси класифікуються за певними джерелами поданими на таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 − Джерела формування власних фінансових ресурсів підприємства

капітал позиковий кошти оцінка

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно, і ріст ринкової вартості підприємства. Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах із високою вартістю власних основних засобів і нематеріальних активів; проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування. Інші внутрішні джерела не грають помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством додаткового пайового (шляхом додаткових внесків у статутний фонд) або акціонерного (шляхом додаткової емісії та реалізації акцій) капіталу. Для окремих підприємств одним із зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів може бути надана їм безплатна фінансова допомога, яка надається, як правило, лише окремим державним підприємствам. До числа інших зовнішніх джерел входять безплатно передані підприємству матеріальні та нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу.