Економічний механізм функціонування Фонду

Основними джерелами коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб, бюджетні та інші кошти, що передбачаються законодавством України.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання стартових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Важливу роль у забезпеченні надходження коштів до Фонду відіграє працівник. Сума страхових внесків нараховується у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці, тому важливо, щоб заробітна плата працівників була легальною. У разі нещасного випадку, коли працівник працює нелегально, без укладання з ним трудової угоди, він згідно з чинним законодавством не має права на відновлення здоров'я та працездатності, а також на відшкодування матеріальної шкоди собі та членам сім'ї за рахунок Фонду. Якщо трудову угоду таки укладено, але частину заробітної плати працівник отримує в «конверті», то під час визначення розміру відшкодування до уваги береться лише документально підтверджена частина заробітку.

Слід звернути увагу на те, що громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, є платниками страхових внесків за найманих працівників, самі ж вони не застраховані у Фонді. Тому законодавством для громадян – суб'єктів підприємницької діяльності, а також для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, священнослужителів, церковнослужителів та інших категорій громадян, на які не розповсюджується дія базового Закону, передбачена можливість застрахуватися у Фонді на добровільних засадах, звернувшись до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем проживання. Сплачуючи страховий внесок в розмірі однієї мінімальної заробітної плати в розрахунку на рік, добровільно застраховані особи в разі настання нещасного випадку або профзахворювання мають право на всі види страхових виплат та інші медико-соціальні послуги, передбачені законодавством.

Розміри страхових внесків на соціальне страхування з кожного його виду визначаються виходячи з того, що вони повинні забезпечувати:

– надання застрахованим особам матеріального забезпечення та соціальних послуг;

– фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;

– створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;

– покриття витрат страховика, пов’язаних із здійсненням загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік у відсотках одночасно із затвердженням Державного бюджету України.

Страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду встановлюється з кожного виду страхування, як правило, на календарний рік у відсотках:

-  для роботодавців – до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

-  для фізичних осіб – до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Внески на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець.

Джерела та порядок формування коштів цільових фондів для забезпечення осіб, які повністю або певний час звільняються від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначаються законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Об’єктом державного соціального страхування є страховий випадок із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім’ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Страховий ризик – обставини, внаслідок яких громадяни та/або члени їх сімей можуть втратити тимчасово або назавжди засоби існування і потребують матеріальної підтримки або соціальних послуг.

Страховий випадок – подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Фінансування Фонду здійснюється за рахунок:

– внесків роботодавців: для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій – з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

– капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

– прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

– коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

– добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Страхові тарифи, диференційовані за видами економічної діяльності, залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства проводиться Фондом відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств на страхування від нещасного випадку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:

-  для роботодавців – у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

-  для добровільно застрахованих осіб – у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.

Умови, порядок обслуговування, гарантії збереження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначаються договором між банком, виконавчою дирекцією цього Фонду та Кабінетом Міністрів України. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів провадяться Фондом за рахунок коштів Фонду.

Фонд забезпечує фінансування заходів, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони та медицини праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництво засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

Матеріально-технічне забезпечення Фонду, включаючи будівництво або придбання службових та виробничих приміщень, здійснюється за рахунок коштів, що надходять до Фонду.

Джерелами формування майна, яке перебуває у власності Фонду соціального страхування від нещасних випадків, є майно, придбане ним за рахунок коштів, що надходять до цього Фонду, а також майно, передане йому у власність іншими власниками.

Майно, що передається Фонду соціального страхування від нещасних випадків для провадження страхової діяльності, використовується ним у порядку, встановленому законодавством України.

Оплата праці працівників виконавчої дирекції Фонду здійснюється за рахунок коштів, що надходять до Фонду.

Чисельність виконавчої дирекції Фонду, посадові оклади її працівників та адміністративні витрати Фонду затверджує правління Фонду за погодженням з відповідним центральним органом виконавчої влади.

Структуру виконавчої дирекції Фонду затверджує правління Фонду.

Штатний розпис виконавчої дирекції Фонду затверджує її директор, управлінь та відділень – їх керівники.

Фонд з додержанням вимог законодавства за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади та Національним банком України розробляє інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності та іншої документації, що стосується його діяльності.

Фонд у встановленому порядку складає звіт про свою страхову діяльність, стан охорони праці в народному господарстві, соціальний захист потерпілих на виробництві, використання страхових коштів і щорічно до першого березня подає його відповідним спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади та публікує у пресі.