Грудня, неділя

6 грудня, неділя

10.00-17.00 Контрактова робота виставки

17.00 Офіційне закриття виставки

виставка ділова програма

Програма ділових заходів міжнародної виставки:«ПАК ЕКСПО 2010» 24 лютого 2010

11:00	Круглий стіл «Сучасна упаковка для харчових продуктів» Організатори: Клуб пакувальників України, Скло України, Укрпапір, Асоціація виробників гофрокартону
15:00	Семінар «Де перевірити та дослідити упаковку» Організатори: Інститут екогігєни та токсикології ім. Л.І. Медведя, Клуб пакувальників
10:00 – 18:00 10:00 – 18:00	Консультаційний пункт «Все про пакування» Парад нового пакування

 

25 лютого 2010

10:30	Круглий стіл «Роздільний збір та відходи упаковки в Києві сьогодні» Організатори: Віолія, Тетра Пак, Клуб пакувальників
11:00	Конференція молодих вчених «Новітні досягнення в пакуванні» Організатор: Клуб пакувальників
15:00	Церемонія нагородження переможців конкурсів «Українська зірка упаковки 2010», «Українська етикетка 2010», «Упаковка майбутнього 2010»
10:00 - 18:00 10:00 - 18:00	Консультаційний пункт «Все про пакування» Парад нового пакування

 

26 лютого 2010

10:00	Дискусійний семінар «Технологія пакування напоїв «пуш-топ» – шлях для подовження терміну їхнього зберігання та збільшення продажів» Організатори: ТОВ «Нешкідливі технології та продукти «Грін Оул»,ТОВ «Пак Лайн» (Ізраїль), Клуб пакувальників
10:00 – 18:00 10:00 – 18:00	Консультаційний пункт «Все про пакування» Парад нового пакування

Аналізуючи ділові програми виставок, які організовує «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» можна помітити, що всі вони досить схожі за структурою між собою.

Всі програми включають конкурсну частину, що приваблює більше учасників. Тематика ділових програм є цікавою, актуальною та приваблює не тільки відвідувачів, але й фахівців. Забезпечується переклад та стенограми для заходів із міжнародною участю. Вартість для прийняття участі є приємливою.

ІІІ. Удосконалення організації проведення ділової програми виставки у організатора «Київський міжнародний контрактовий ярмарок»

Заходу ділової програми виставки вимагають окремої великої роботи з їхній підготовці й проведенню. Особлива увага при їхній організації необхідно приділити наступним питанням:

. правильний вибір організатора (стратегія- "підтягування" під виставку авторитетних галузевих заходів)

. створення "працюючого" робочого органа (оргкомітет, робоча група, ін.)

. розробка програми, реальної, що відповідає потребам ринку й цікавої фахівцям

. реклама заходу (практика показує, що

. недостатньо загальної реклами, необхідне цільове розсилання, обзвоны й ін. способи "персональних" запрошень)

. підготовка приміщень і встаткування (зв'язок, аудіовізуальні засоби, елементи оформлення інтер'єру)

. підготовка інформаційних матеріалів для учасників (програма, тези, інформаційні матеріали й сувенірна продукція виставки, ін.)

. забезпечення перекладу (для заходів з міжнародною участю) і стенограми

. організація реєстрації, обслуговування

. обробка підсумкових матеріалів (резолюції, тези, рекомендації).

Значна частина часу на виставці витрачається на участь у нарадах, зборах семінарах і конференціях або ж на проведення їх. У менеджерів різних рівнів ці заходи займають від 10 до 60% робочого часу. Причому це спостерігається як у ринковій (капіталістичної) економіці, так і при плановому (соціалістичному) господарюванні.

Організатори, що працюють в умовах ринкових відносин, активно борються з непотрібними засіданнями. Справа доходить до курйозів, коли пропонують проводити засідання стоячи (навіть на одній нозі, щоб надовго не затягувати), починати їх за 20 хвилин до обідньої перерви, штрафувати менеджерів за перевищення ліміту часу наради тощо.

Семінари,конференції та збори, з одного боку, є ефективними способами вирішення ряду управлінських задач:

- дозволяють ефективно виробляти колегіальні рішення;

- служать зручною формою обміну управлінською інформацією;

- дозволяють раціонально доводити завдання до виконавців;

- є однією з форм залучення співробітників до управління діяльністю організації. Отже, наради, засідання та збори -- необхідний елемент системи управління.

Фахівці стверджують: повні втрати від наради (амортизація приміщень, витрати на їх утримання, інші накладні витрати, втрати від зниження ефективності роботи чи підлеглих несвоєчасного вирішення оперативних питань через відсутність менеджерів на робочому місці тощо) у два-три рази більше розрахованої суми.

Таким чином, рішення проблеми ділової програми виставок зводиться до наступного:

- проводити потрібно лише ті засідання, збори і наради, що необхідні;

- їх треба ретельно готувати;

- їх необхідно правильно проводити. Менеджер повинен знати види службових чи ділових нарад і засідань, порядок їхньої підготовки, правила проведення.

Нарада -- це форма організації спільної діяльності працівників одного чи декількох підприємств, установ, організацій, підрозділів, груп, яких збирає керівник для обговорення того чи іншого питання, розробка чи ухвалення рішення. Різновидами нарад є "п'ятихвилинки", селекторні наради та ін.

Засідання -- це форма організації роботи постійно діючого органу (ради; комісії, колегії, комітету) чи групи. Звичайне проведення засідань передбачається статутом організації чи положенням про неї. Але вони можуть проводитися і з ініціативи керівника [4, 18].

До засідань і нарад примикають також збори, проведені на виробництві, в організації, установі в робочий час.

Переважним на практиці видом спільної діяльності працівників є наради. Вони можуть бути запланованими і позаплановими. За метою наради діляться на навчальні, інформаційні, роз'яснювальні, проблемні. За способом проведення виділяють такі види нарад; диктаторські, автократичні, сегрегативні, дискусійні, вільні і змішані. За змістом рішень виділяють наради:

- зв'язані з розробкою(підготовкою і прийняттям) рішень;

- для організації виконання раніше прийнятих рішень;

- з метою контролю за виконанням рішення;

- для підведення підсумків і оцінки зробленої роботи;

- з метою обміну інформацією;

- для виявлення думок та ін.

Про наради часто говорять, що найкращі з них ті, котрі взагалі не проводяться. Тому менеджер повинний насамперед з'ясувати, чи доцільно проводити нараду. При цьому оцінюються альтернативні варіанти: домовленість по телефону, рішення питання в процесі майбутніх ділових бесід, включення даного питання до порядку денного іншої наради.

Ефективність наради багато в чому залежить від якості її підготовки. Рекомендується:

- заздалегідь визначити порядок денний, включивши в нього один-два, максимум три питання;

- запросити лише тих працівників, що мають відношення до обговорюваних питань;

- вчасно сповістити учасників про місце і час проведення наради, ознайомити їх з підготовленими документами -- порядком денним, текстами чи тезами доповідей, довідками, проектами рішень;

- завчасно повідомити тих, чий виступ буде бажаним чи необхідним;

- забезпечити підготовку приміщення й організаційної техніки;

- організувати стенографування чи звукозапис.

При проведенні наради менеджер (головуючий) також повинен дотримувати ряд правил:

- починати нараду потрібно точно в призначений час, не починати раніше і не чекати тих, що спізнюються; це дисциплінує учасників;

- якщо відсутні учасники, без яких проводити нараду не можна, її краще перенести;

- відкриваючи нараду, варто чітко сформулювати її мету, запропонувати регламент і загальну тривалість - це направить нараду в потрібному руслі;

- у процесі наради потрібно стежити за регламентом, задавати уточнюючі запитання, направляти хід дискусії;

- закриваючи нараду, варто підбити коротко її підсумки і конкретизувати результати. Інакше в деяких учасників складеться думка про її непотрібність.

Нараду потрібно закінчити точно в намічений час, що забезпечить головуючому репутацію вмілого керівника. Якщо завершити її у встановлений термін не вдається, то краще перенести закінчення на інший час, але не затримувати учасників.

Деякі наради, засідання та збори мають свою специфіку. Наприклад, якщо тези чи тексти доповідей і виступів попередньо розмножені і заздалегідь роздані, їх можна не заслуховувати, а обмежитися лише обговоренням. Наради за підсумками виконання прийнятого раніше рішення можуть бути зведені лише до виступу головуючого і відповідей на запитання. Окремі наради проводяться з використанням селекторного зв'язку.

Семінари доцільніше проводити в другій половині дня, оскільки перша більш корисна для самостійної роботи. Тривалість будь-яких нарад повинна бути в межах 1,5 години, оперативних - 30-40 хвилин. На обговорення одного питання рекомендується виділяти 30-40 хвилин.

Ефективність роботи організатора ділової програми значною мірою залежить від уміння розмовляти з підлеглими й відвідувачами, виступати на нарадах і зборах. Слово -- тонкий інструмент і сильна зброя. Ним потрібно вміло користуватися. Від уміння говорити і виступати залежать популярність менеджера, його авторитет у співробітників і підлеглих. Але саме головне -- це впливає на виконання рішень і розпоряджень, а виходить, і на результати всієї діяльності організації.

Не обов'язково бути оратором. Але він безперечно повинен уміти говорити добре, чітко, професійно грамотно.

Треба усвідомити, що в спілкуванні з людьми немає дріб'язків. У будь-яких умовах менеджер повинен говорити спокійно і шанобливо. Не слід підвищувати голос, прискорювати мову, ковтаючи кінцівки слів.

Необхідно стежити за правильністю використання професійних термінів, технічних, економічних і виробничих понять. Це особливо важливо для менеджерів, що працюють у науково-дослідних і проектних організаціях, у колективах з високим рівнем професійної підготовки працівників. Передумовами професійно грамотної мови менеджера є знання ним предмета розмови, гарне орієнтування в специфіці діяльності підрозділів, швидке схоплення суті справи при розгляді конкретних виробничих ситуацій.

Вживані положення, судження й висновки повинні бути доступними слухачам, зрозумілими даній аудиторії. Тоді мова буде доречною і діючою.

Висловлення і судження варто добре аргументувати, доводи менеджера повинні бути щирими і переконуючими. Дуже доброзичливо сприймаються пропозиції, якщо у своїх доводах, що пропонує менеджер, враховуються інтереси протилежної сторони, виходячи з її потреб.

Мова повинна бути яскравою й образною, мати емоційний відтінок. Не сприяє встановленню невидимих ниток психологічного контакту між менеджером і підлеглими, що створює сприятливий клімат для виконання доручень.

У розмові з людьми важливо правильно і вміло користуватися інтонацією і жестами, розумно використовувати міміку. Вони роблять мову щирою, емоційно сприйнятливою. На думку деяких дослідників, уже тільки міміка, інтонація і жести здатні нести до 40 % інформації. Вони дозволяють передати зміст повідомлення наочніше й образніше, виразити емоційно-вольове ставлення промовця до теми чи фактів, його позицію [11, 47].

Висновки

З першого розділу можна зробити такі висновки,що ділова програма виставок зазвичай включає тематичні семінари, конференції, круглі столи. Заходи ділової програми дозволяють обмінятися досвідом і встановити нові бізнес-контакти. Участь у діловій програмі виставок - це дієвий спосіб привернути увагу та закріпити позитивний імідж компанії. Для компаній-організаторів ділова програма виставок-це інструмент «примусового» залучення цільової аудиторії.

Заходи ділової програми виставок потребують великої роботи щодо їх підготовки та проведення.

До заходів ділової програми виставки належать:

6)  Конгресні, що в свою чергу включають:

·  Конгрес;

·  Форум;

·  Конференція;

·  Круглий стіл;

·  Семінар;

·  Симпозіум.

7)  Професійні (цехові) заходи. До них відносяться:

·  Нарада;

·  Засідання професійного клубу, спілки;

·  Спеціальні покази;

·  Демонстрації.

8)  Освітянські, що включають:

·  Тренінги;

·  Консультаційні пункти;

·  Маркетингові центри;

·  Кейс-стаді.

9)  Презентаційні, що включають:

·  Дні країн, області, регіону, компанії, громадської організації;

·  Фестивалі та конкурси.

10)  Тематичні екскурсії:

·  Відвідування музеїв фольклорних свят;

·  Вивчення мови;

·  Івентивні екскурсії;

·  Тематичні екскурсії для спеціалістів і студентів ВНЗ.

В другому розділі досліджувалося Акціонерне товариство «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» та проведення ни ділової програми виставок.

Акціонерне товариство «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» працює на ринку виставкових послуг з 1994 р. Компанія є лідером виставкового бізнесу в Україні в цілому, а також в окремих галузях, таких як будівництво, меблева та харчова промисловості, виробництво упаковки, ресторанний бізнес, агропромисловий комплекс, індустрія моди і стилю, ювелірна промисловість та ін

Аналізуючи ділові програми виставок, які організовує «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» можна помітити, що всі вони досить схожі за структурою між собою.

Всі програми включають конкурсну частину, що приваблює більше учасників. Тематика ділових програм є цікавою, актуальною та приваблює не тільки відвідувачів, але й фахівців. Забезпечується переклад та стенограми для заходів із міжнародною участю. Вартість для прийняття участі є приємливою.

 

Список використаних джерел

1.  Александрова Н. Выстовочный менеджмент. Технология организации и рекламно-иформационного сопровождения выставко и конференций.-Ростов,2001.

2.  Добробабенко Е.В. Выставка: підготовка стендистов.-2005.-№3.

3.  Стаття «Организация и проведение специальных мероприятий в рамках выставки», Татьяна Ананьева. Журнал «Маркетинговые коммуникации» 2(14)-2003.

4.  Гусев Э.Б. Выстовочная деятельность в России и за рубежом.-М.2005

5.  Захаренко Г.П. Выставка: техника и технология успеха.-2006.-232с.

6.  Лукашкова Л.В. «Організація виставкової діяльності»,навчальний посібник.-

7.  Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с

8.  Критсотакис Я.Г. Торгове выставки и ярмарки: Техника участия и коммуникации.- М.1977.

9.  Олвуд Д. Выставки: планирование и дизайн.- Новосибирск,1991.

10.  Основы выстовочно-ярморочной деятельности: Учеб.пособие для вузов.-М.2005.

11.  Шаркав Ф.И. выставочный коммуникационный менеджмент.-М.2006.

12.  Михайліченко Г.І. організація виставкової діяльності.-Київ.2007.

13.  Назаренко Л.Ф. выставка как інструмент маркетинга.-М.1997.

14.  Башун Е.И. маркетинг и фандрейзинг как факторы активизации процес сов внедрения нових технологий в библиотеках.

15.  Джи Б. Имидж фирмы. — СПб.: Питер, 2000.

16.  Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг. — М.: Высш. шк., 1995.

17.  Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. — СПб.: Питер, 1999.

18.  Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. — СПб.: Наука, 1996.

19.  Миллер С. Как использовать торговую выставку с максимальным эффектом. — М.: Довгань, 1998.

20.  Назаренко Л. Выставка как инструмент маркетинга. — М.: Филинъ, 1997.

21.  Полторак В. А. Маркетинговые исследования: методы и технология. — Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998.