Створення сприятливого інвестиційного клімату напередодні Чемпіонату Європи з футболу
Мережа готелів міста Львова та перспективи конкуренції в умовах підготовки до чемпіонату Європи
Аналіз присутності іноземних готельних мереж в Україні
Реконструкція сучасного готелю
Різновидність заходів і програм
Витратна частина проекту
Прибутковість проекту та оцінка ризиків
Навигация
Залучення іноземних інвестицій для створення готельно-ресторанного комплексу в м. Львові в світлі підготовки до Євро-2012
Залучення іноземних інвестицій для створення готельно-ресторанного комплексу в м. Львові в світлі підготовки до Євро-2012
106449
знаков
21
таблица
2
изображения
Дипломна робота
Залучення іноземних інвестицій для створення готельно-ресторанного комплексу в м. Львові в світлі підготовки до Євро-2012
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи інвестування
1.1 Необхідність залучення, види , форми і структура іноземних інвестицій.
1.2 Створення сприятливого інвестиційного клімату напередодні Чемпіонату Європи з футболу.
1.3 Бізнес-план інвестиційного проекту, суть, методологія розробки.
2. Аналіз ринку надання готельних послуг у м. Львові
2.1 Мережа готелів міста Львова та перспективи конкуренції в умовах підготовки до чемпіонату Європи
2.2 Аналіз присутності іноземних готельних мереж в Україні
3. Бізнес-план створення готельного-ресторанного комплексу в м. Львові
3.1 Опис проекту, оцінка його конкурентоздатності
3.2 Витратна частина проекту
3.3 Прибутковість проекту та оцінка ризиків
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Напередодні організації проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 році виникає гостра потреба в розвитку інфраструктури міст України, в тому числі і Львова. Необхідно перш за все збудувати нові дороги та провести ремонт та розширення діючих, реконструювати та збільшити потужність аеропортів, побудувати нові стадіони та нові комфортабельні готелі.
На будівництво нових готелів та реконструкцію старих необхідно інвестувати мільярди євро, яких в державному бюджеті України та вітчизняних інвесторів просто немає. Їх в повному обсязі спроможні надати тільки закордонні інвестори, тому тема дипломної роботи є дуже актуальною.
Предметом дослідження є інвестиції: їх економічний зміст та шляхи залучення, механізми та порядок інвестування, контролю за його впровадженням та дотриманням інвестиційних проектів.
Метою дипломною роботи є шляхом складання бізнес-плану інвестиційного проекту створення в м. Львові готельно-ресторанного комплексу за допомогою залучення іноземних інвестицій.
Виходячи з мети дипломної роботи поставлено такі завдання:
1. Вивчити методологію створення інвестиційного бізнес-плану.
2. Вивчити та проаналізувати ринок готельних послуг м. Львова, визначити основні напряму розвитку пропозиції готельних закладів.
3. Проаналізувати присутність іноземних операторів готельного бізнесу на рику України та Львова.
4. Розробити фінансовий та виробничій плани готельного комплексу.
5. Визначити та провести оцінку ризиків інвестування в готельно-ресторанний комплекс в м. Львові, вказати можливі шляхи їх попередження та подолання.
В дослідженні використовувалися метод наукового аналізу (під час вивчення ринку туристичних послуг) та синтезу (під час вибору оптимальної ринкової ніші та цільових споживачів послуг готелю). Також в дипломній роботі використаний метод узагальнення.
Основним джерелом матеріал для дослідження послужили засоби масової інформації: газетні та журнальні статті, вітчизняна методична література та рекламні матеріали.
інвестиція іноземний чемпіонат готельний бізнес план
Розділ 1. Теоретичні основи інвестування
1.1 Необхідність залучення, види, форми і структура іноземних інвестицій
Розвиток і посилення ефективності господарювання виробничих підприємств України значною мірою залежить від загально державного інвестиційного потенціалу , який формується з рахунок різних фінансових джерел , у тім числі іноземних інвестицій .За кризового стану більшості вітчизняних підприємств та організацій , за браком власних інвестиційних ресурсів та інтенсивною інтернаціоналізацією виробничо-господарських систем об’єктивно необхідним стає все ширше залучення іноземних інвестицій. Останні використовуються для фінансової підтримки вітчизняних товаровиробників та інших суб’єктів господарювання , запровадження нових технологій , нарощування експортного потенціалу , структурної перебудови економіки.
Іноземне інвестування може здійснюватися в різних формах залежно від типу інвестора , його мети та ступеня ризику , на який він готовий .Основними типами прямих іноземних інвестицій зазвичай бувають : а) створення спільних підприємств; б) започаткування діяльності дочірніх підприємств; в) укладання ліцензійних угод з вітчизняними фірмами; г) придбання неконтрольних пакетів акцій вітчизняних фірм-емітентів;
д) купівля контрольних пакетів акцій у підприємств , що їх випускають і реалізують .
Спільні підприємства створюються та управляються спільно іноземними інвестиціями й місцевими парламентами. У ролі останніх виступають найчастіше приватні фірми ,але такими можуть інколи бути й державні підприємства . Кілька іноземних інвестицій з різних країн можуть створити спільне підприємство в третій країні з метою зменшення стартових інвестиційних витрат. Спільні підприємства дають змогу зарубіжним інвесторам мати більшу нішу на місцевому ринку з меншим підприємницьким ризиком, ніж за прямої купівлі місцевої фірми на аукціоні або створення дочірнього підприємства.
Створення власних дочірніх підприємств як варіант вкладення капіталу є найбільш ризикованим і зв’язаним із найбільшими зобов’язаннями з боку іноземного інвестора. Такий варіант, як право, застосовується в країні, на ринках котрої можна досягнути найбільшого потенціалу для отримання прибутку ( доходу ).
Ліцензійну угоду місцева фірма укладає здебільшого з відповідною транснаціональною корпорацією .
Відповідно до ліцензійної угоди остання передає право на використання нової технології місцевій фірмі , яка стає відповідальною за маркетинг і виробництво певного товару . Така угода дає іноземному партнеру можливість виходити на ринок з мінімальним підприємницьким ризиком . Крім того , іноземні інвестори можуть придбати акції місцевої фірми , з якою укладено ліцензійну угоду .
Придбання неконтрольних пакетів акцій місцевих фірм здійснюється іноземним інвестором через пряму купівлю на місцевому фондовому ринку . Оскільки іноземні партнери внаслідок придбання такої кількості акцій не набувають права контролювати діяльність місцевої фірми , то такі інвестиції заведено називати , як ми вже зазначали , портфельними ( пасивними ).
Таким способом інвестування використовується переважно в процесі приватизації місцевих підприємств або обміну боргів приватних чи державних суб’єктів господарювання на їхні акції .
Контрольні пакети акцій місцевих фірм іноземні інвестори можуть придбати різними способами ( прямою купівлею , у процесі приватизації , обміну боргів на акції тощо ). Цей варіант інвестування вітчизняних фірм ( підприємств , організацій ) надає право контролювання їхньої діяльності . Водночас він передбачає більшість зобов’язань іноземного інвестора і триваліший час для одержання очікуваних прибутків . Проте така форма інвестування забезпечує значні вигоди місцевим підприємства : прискорює оновлення номенклатури продукції , що виробляється , допомагає покривати борги за комунальні послуги тощо .
Дуже важливим для іноземних інвесторів є встановлення ступеня привабливості інвестування в місцевій фірмі . Потенційні іноземні інвестори , коли приймають рішення про доцільність інвестицій у тій чи тій країні , звертають увагу на наявність достатніх ознак привабливості інвестування . До таких ознак належать :
1. характеристика місцевого ринку ;
2. доступність ринку з погляду сприятливого законодавчого середовища;
3. наявність у достатній кількості кваліфікованої робочої сили , її реальна вартість і продуктивність ;
4. ступінь валютного ризику ;
5. можливість репатріації капіталу ;
6. стан захисту інтелектуальної власності ( ця ознака є пріоритетною , особливо для динамічних галузей - виробництва комп’ютерів );
7. торгова політика , яка істотно впливає на вартість і масштаби експорту та імпорту певної продукції ;
8. міра державного регулювання економіки , що є важливим для захисту інтересів вибірників і споживачів , а також для сприяння припливу іноземних інвестицій ;
9. наявність або можливість запровадження податкових та інших пільг , що стимулюють активне залучення іноземних інвестицій ;
Види іноземних інвестицій :
1) будь-які види цінних паперів , корпоративних прав у конвертованій валюті ;
2) будь-яке рухоме і нерухоме майно та майнові права ;
3) валюта України ;
4) іноземна валюта ;
5) Грошові вимоги та вимоги виконання договірних зобов’язань , що гарантовані відповідними банками , у конвертованій валюті ;
6) Права інтелектуальної власності , вартість яких у конвертованій валюті відповідно підтверджено ;
7) Право на здійснення господарської діяльності;
8) Інші цінності ;
Форми іноземних інвестицій :
1) Придбання прав на використання природних ресурсів і на користування землею ;
2) Придбання інших майнових прав ;
3) Інші форми за договорами з вітчизняними підприємцями ;
4) Придбання нерухомого чи рухомого майна , або окремих видів цінних паперів ;
5) Створення підприємств , що повністю належать іноземним інвесторам , або придбання у власність діючих підприємств повністю ;
6) Пайова участь у спільних підприємствах , або придбання частки діючих підприємств ;
7) Політична стабільність , яка в кінцевому підсумку є найважливішою ознакою для прийняття рішення про доцільність інвестування , оскільки зарубіжні інвестори просто не будуть ризикувати своїми капіталами в нестабільному політичному середовищі ;
8) Сприятливий економічний клімат , підтримування низького й передбачуваного рівня інфляції ;
9) Достатній розвиток інфраструктури виробництва та ринку , наявність або можливість створення зон вільної торгівлі .
За останні кілька років помітно змінилася галузева структура іноземних інвестицій в Україну . Якщо 1994 р. їхня питома вага у виробничих галузях становила 92,9% загального обсягу, то 1999 р. - приблизно 80% . При цьому в промисловості України вини знизилась з 52,5 до 35% . У 3 рази скоротилися іноземні інвестиції в чорну та кольорову металургію ( з 7,5 до 2,5% ); у 2,5 рази - у легку промисловість ( з 5,6 до 2,2% ); в 1,7 рази - у машинобудування і металообробку ( з 17,3 до 10,0% ). Водночас обсяг прямих іноземних інвестицій збільшився в торгівлю ( з 22,2 до 34,8% ), невиробничу сферу в цілому ( з 7,1 до 20% ), у тім числі в охорону здоров’я - у понад 50 разі .
Законодавче регулювання іноземних інвестицій у національну економіку здійснюється кількома законами України , ухваленими протягом 1991-1996 рр. Верховною Радою , і декретом Кабінету Міністрів України .
Закон України “Про захист іноземних інвестицій на Україні” 1991 р. передбачає , що :
а) інвестиції , прибутки , законні права та інтереси іноземних інвесторів захищаються законами України ;
б) держава не може реквізувати іноземні інвестиції за винятком випадків стихійного лиха ;
в) іноземним інвесторам гарантується можливість переказу за кордон їхніх прибутків та інших сум , отриманих на законних підставах .
Національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності щодо іноземних інвестицій встан6овлено Законом України “Про іноземні інвестиції” ( 1992 р. ). Цим законом передбачено , що :
1) іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації ;
2) іноземні інвестори мають гарантії на 10 р. на випадок змін законодавства України про іноземні інвестиції ;
3) встановлюється низка податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями.
Похожие работы
... ії. Протее чинний рівень потоку ПІІ по відношенню до ВВП уже є порівнювальним із показниками більшості країн Східної Європи. 4.1 Аналіз негативних і позитивних тенденцій перебігу взаємної інвестиційної діяльності Детальніший аналіз процесу залучення польських інвестицій в Україну дозволяє виявити цілу низку негативних тенденцій: 1. Обсяги надходження інвестицій з Польщі в українську ...
... . Це – потужний механізм, що активно функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому максимальної підтримки з боку держави та великих інвестицій. У першому розділі курсової роботи описано сучасну індустрію гостинності в контексті розвитку туризму. Тут розкриваються особливості надання послуг гостинності, насамперед при підготовці до проведення Чемпіонату Євро 2012 в Україні. Зокрема приводиться ...
... ї бази туризму країни та регіону (повні тексти з коментарями експертів); ресурсний паспорт регіону (тексти, таблиці, мультимедійні ресурси); бази даних щодо соціально-економічних та інвестиційно-інноваційних факторів впливу на формування та функціонування регіонального ринку туристичних послуг (таблиці, графіки, тексти експертної оцінки); базу даних щодо впливу туризму на економіку регіону, ...
0 комментариев