1. Закономірності та процес виникнення держави
Питання про походження держави є дискусійним, бо етнографічна й історична наука дають все нові знання про причини і час його виникнення. У різних теоріях походження держави вказуються різні причини: в теологічній – божественна сила; в договірній – сила розуму та свідомості; в психологічній – фактори психіки людини; в органічній – біологічні фактори; в матеріалістичної (марксистської) – соціально-економічні; в теорії насильства – військово-політичні і т.д. Такий плюралізм думок обумовлений наступним: «по-перше, на процес походження державності дійсно впливали багато чинників (соціально-економічні, військово-політичні, природно-кліматичні, інформаційно-управлінські, морально-релігійні, національно-історичні, духовно-культурні та ін), по-друге, мислителі, пропонували пояснення цього процесу, жили в різні історичні епохи і, зрозуміло, використовували різний обсяг накопичених людством знань, по-третє, пояснюючи процес виникнення держави, вчені брали найчастіше для ілюстрації своїх ідей регіони землі, в яких вони самі проживали, ігноруючи інші регіони; по-четверте, часто мислителі, захоплені досягненнями інших наук, намагалися ці результати застосувати до наук суспільних, і, зокрема, грунтуючись на тих чи інших досягненнях, по-новому поглянути на процес походження держави, роблячи це часом так захоплено, що не помічали вплив на розвиток суспільства інших факторів, по-п'яте, не можна виключити й того, що на погляди авторів теорій дуже часто сильно впливали їх філософські та ідеологічні пристрасті». Але як би там не було, виникнення держави будь-якого типу підпорядковується загальній закономірності. Державність приходить на зміну родоплемінної строю, коли первісну рівність та історична первинна суспільна форма власності зживають себе і суспільство розділяється. Цьому суспільству були притаманні суспільна влада та соціальні норми, що регулювали поведінку людей, але за відсутності влади відокремленого і як би стоїть над суспільством особливого апарату для примусового впливу. Держава виникає як закономірний, об'єктивно обумовлений результат природного розвитку первісного суспільства. Йде класоутворення, яке приймає різні форми залежно від виникає способу виробництва, від отримують панування форм власності на землю – державної чи приватної.
1.1 Причины возникновения государства
Держава не має вічної природи, воно не існувало в первісному суспільстві, а з'явилося лише на фінальному етапі його розвитку в силу численних і різноманітних причин. Перш за все йдеться про перехід до нових форм організації господарського життя, що призводить до соціального розшарування суспільства, появи класів, до закріплення держави як нової організаційної форми життя суспільства. Держава з'явилося тоді, коли соціальні і класові суперечності об'єктивно не могли бути примирені, а соціально-економічний розвиток суспільства дозволило утримувати за рахунок населення особливий апарат управління для керівництва ними. Держава виникла з наступних причин: 1. неолітична революція – перехід від збиральної до виробничої економіці 2. поділ праці, історія їх знає три: – відділення скотарства від землеробства; – відокремлення ремесел – поява купецтва 3. зростання продуктивності праці і поява надлишок, додаткового продукту (багатства) 4.поява приватної власності 5.поява експлуатації 6. розкол суспільства на антагоністичні страти (класу, групи) Сучасна теорія держави і права виділяє наступні шляхи утворення держави: 1. Східна держава (держава азіатського способу виробництва). Через розшарування суспільства. Одна мала громада не могла побудувати канали, тому громади стали об'єднуватися, потім виділяється орган управління. Дана теорія характеризує шлях утворення держави як природний шлях розвитку держави.
2. Європейська держава виділяють за основними напрямками створення: – полісна система. Держави басейну Середземномор'я (поліси, міста-держави) ставали центром для мешканців, після зростання «зайві» жителі відправляються на нові території, які захоплювали. Суть держави басейну Середземного моря – добровільне формування держави, спочатку демократична. У міру зміцнення влади – влада вождів посилюється, підлеглі – в покорі, або в залежності, і влада переростає у царства. – Франкський шлях, через наліт, захоплення чужих територій. Жителів захоплених територій робили рабами, багатство відбирали і ділили, міста ставили на дані відносини. Наприклад варвари поширили свою владу на територію Галлії. Залишаючись наглядачами франки залишили державну верхівку, асимілювалися з місцевим населенням (франкская знати, римська, галльська) – буржуазні, утворювалися в результаті революції, повалення монархії, наприклад, Нідерланди, Німеччина, Австро-Угорщина. – Розпад великих держав, СРСР, ін імперії. – Крах колоніалізму. Держава – це механізм, апарат управління суспільством. Державні органи та організації частково з'явилися в результаті перетворення органів склалися в рамках родового ладу, частково шляхом витіснення останніх. Поява ознак держави це, перш за все, виділення особливого прошарку людей зайнятих лише управлінськими справами, наділених особливими правами і повноваженнями і правом збирати податки, підрозділ членів суспільства не за кревного ознакою, а за територіальним, поява особливих загонів збройних людей покликаних захищати територію і суспільство. Ознаки держави: 1. Єдина організація політичної влади, яка поширюється на все населення країни в межах її території, тобто державного кордону 2. Державний суверенітет, який включає в себе повноту і самостійність законодавчої, виконавчої та судової влади на всій території. Верховенство по відношенню до інших владі всередині країни і незалежність від інших держав. 3. Соціальний апарат влади, тобто публічна влада управління і примусу існує для забезпечення його нормальної життєдіяльності 4. Правова форма організації і здійснення влади 5. Виступ держави в якості офіційного представника суспільства 6. Наявність податків 7. Наявність символів, прапора, гімну, др. атрібутов. У цілому, держава – політико-територіальна організація суспільства, що володіє суверенною публічною владою, що здійснюється для вирішення спільних справ товариства спеціальним апаратом та існуюча на податки. Держава може виникнути тільки тоді, коли суспільство досягло певного рівня економічного розвитку, який дозволяє утримувати державний апарат. Державний апарат сформувався з апарату управління первісного суспільства. Тому влада неминуче опинялася в руках родоплемінної знаті, з якої утворювалися або відособлена соціальна група, клан, чиновницько-бюрократична структура, яка здійснювала експлуатацію решти суспільства. Держава як така створювалося для виконання певних функцій.
Функції держави залежать від його цілей і завдань, але їх класифікація є загальної незалежно від форми. До основних причин появи держави вчені відносять наступні: необхідність удосконалення управління суспільством, пов'язана з його ускладненням; необхідність організації великих суспільних робіт, об'єднання з цією метою великих мас людей; необхідність придушення опору експлуатованих верств населення; необхідність підтримання в суспільстві порядку, що забезпечує функціонування суспільного виробництва, соціальну стійкість суспільства, його стабільність (це забезпечувалося, зокрема, підтримкою правопорядку, застосуванням різних заходів, у тому числі і примусових, для того, щоб всі члени суспільства дотримувались норми зароджується права, навіть ті, які сприймалися ними як не відповідають їхнім інтересам, несправедливі);
необхідність ведення війн, як оборонних, так і загарбницьких (територія стала важливим фактором у процесі формування державності). У більшості випадків зазначені вище причини діяли сукупно, у різних поєднаннях. При цьому в різних умовах (історичних, соціальних, географічних, природних, демографічних і інших) головними, вирішальними могли ставати різні з перерахованих причин. Право формувалося одночасно і паралельно з державою (а в певному сенсі і раніше держави – існування мононорм в первіснообщинному ладі, які регулювали всі сторони життя членів роду і племені), і обидва вони служили інтересам тих, хто стояв при владі. Їх виникнення взаємозалежне і взаємозалежне. Кожен новий крок у розвитку держави приводив до подальшого розвитку правової системи, і навпаки. Неможливо існування як держави без права, так і права без держави. Саме органи держави стають основними структурами, контролюючими виконання правових приписів і реалізують у разі їх порушення відповідні юридичні санкції. Саме ж слово «санкція» в перекладі з латинської означає «найсуворіше постанову», «джерело влади», «примусова міра». У всіх значеннях санкція розглядається як щось владне, що виходить від авторитету (державного утворення), прагнення щось витіснити і заборонити і, навпаки, щось вирішити, заохотити. Суспільство, навіть саме цивілізоване, не настільки високоорганізованої, щоб існувати без держави. Держава і суспільство не тотожні. Їх слід розрізняти. Як ми вже з'ясували, держава виділилося з товариства на певному ступені його зрілості. Суспільство – мати держави, і відповідно держава – дитя суспільства, продукт суспільного розвитку. Яке суспільство – така і держава. Держава піклується про суспільство або, навпаки, паразитує чи навіть розтрощує суспільний організм. У міру того як суспільство переходить у своєму розвитку від однієї формації до іншої, від нижчої ступені до вищої, змінюється і держава. Воно також стає більш досконалим і цивілізованим.
... йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право. Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений ...
... в «усіченому» обсязі, нарешті, після усунення порушення - повне настання правових наслідків; Ø малозначне порушення. Цей тип дефектності зв'язаний, як правило, із процедурою встановлення юридичних фактів, їхнім документальним оформленням. Несуттєві процедурно-процесуальні порушення не повинні бути на перешкоді для настання правових наслідків. По ознаці поправності порушення у фактичній ...
... правовідносин є юридичні факти. Юридичний факт - конкретна життєва обставина, із настанням якої норма права пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичному факту притаманні такі ознаки: 1. За змістом юридичні факти являють собою реальні явища дійсності, їм притаманна конкретність та індивідуальність. 2. Юридичними фактами виступають лише ті обставини, що так чи що так чи ...
... договору майнового найму, при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк. В даному випадку закон надає юридичного значення факту “відсутності заперечень” (мовчанню) з боку наймодавця. Розділ ІІ Класифікація правочинів Правочини, які щоденно учиняють фізичні та юридичні особи, є досить різноманітними, а тому вимагають певної класифікації, ...
0 комментариев