Навигация
Процес виникнення держави
62765
знаков
5
таблиц
0
изображений
1.3 Процес виникнення держави
Одним з найважливіших суспільних умов переходу від родового ладу з його громадською владою до держави є зросле значення воєн і військової організації племен у період становлення раннеземледельческіх і ранньофеодальних суспільств. У зв'язку із зростанням суспільного багатства війни між племен нами велися в основному з метою грабежу і стали засобом постійного збагачення за рахунок захоплення худоби і рабів. Однак військова організація служила і для захисту власних інтере-, сов племен. У розглянутий період активізуються процеси міграції в пошуках кращої території і для її завоювання. Ці процеси відомі в Європі, зокрема на Середньоєвропейської рівнині, в Азії (наприклад, завоювання аріїв в Індії), в Гірському Перу, де відбулося підкорення інками інших племен. У таких умовах не тільки завоювання, а й сама військова організація племен сприяла поступовому перетворенню органів суспільної влади племен в органи військової демократії у вигляді виборних військових вождів, дружини, війська. Паралельно відбувалося посилення влади військових вождів, базилевса, рекса, пе-реднеазіатскіх і скіфських царів. Вони отримували значні привілеї не тільки на кращу долю видобутку, але і на верховну владу, що претендує на передачу у спадок, на пріоритет перед народними зборами, на той час перетворився на збори дружини, війська. У їх руках поступово зосереджувалася влада верховного жерця (у єгиптян, вавилонян, шумерів, скіфів), верховного судді.
Військовий побут сприяв об'єднанню споріднених племен в єдиний народ. Це, у свою чергу, вело до узурпації одним з військових вождів (царів) найбільш сильного племені влади вождів інших племен. Так відбулося становлення державності в Стародавньому Єгипті, Аккаде, у скіфів, у племен майя та інків в Месоамериці. Тому можна говорити про те, що війни і посилення військової організації впливали на характер влади племен, які перетворюються в єдиний народ, у ряді випадків не тільки сприяли формуванню класів або стратифікації суспільства, але й ініціювали ці процеси. Істотний вплив на процес виникнення державності, особливо у найбільш древніх народів, надавала релігія. Велику роль зіграла релігія в об'єднанні окремих родів і племен в єдині народи. У первісному суспільстві кожен рід поклонявся своїм язичницьким богам, мав свій «тотем» (свого «ідола»). У період об'єднання племен релігійні норми сприяли зміцненню влади «царів», базилевсов, верховних (часто – військових) вождів. Династії нових володарів прагнули об'єднати племена спільними релігійними канонами. Таке значення мали Артхашастра в Стародавній Індії, культ Сонця і бога Осіріса в Давньому Єгипті, культ заступництва богів грецьким полісам і т. п. Відбувалося поступове пристосування релігійних норм до закріплення верховної влади пануючих племен в індіанців майя та інків, у скіфів. Ця влада пов'язувалася з передачею її від богів і закріплювалася спочатку продовженням виборного терміну, а потім – довічно і спадково (наприклад, рід інків). Таким чином, визнаючи першорядне значення виробничого прогресу, а також майнової та соціальної, у тому числі класової, диференціації як причини перетворення первісно-общинного ладу в цивілізовані суспільства і родоплемінної влади в державу, сучасна наука не може вважати, що цими факторами вичерпуються умови і причини виникнення держави. До числа останніх варто віднести перетворення родової общини в окремі сім'ї та сільські громади, перехід до територіальної організації населення, а також посилення воєн і військової організації племен, вплив релігії на об'єднання племен в єдиний народ і на зміцнення верховної царської державної влади. Згідно марксистсько-ленінської теорії корінною причиною виникнення держави з'явився розкол суспільства на протилежні класи з непримиренними протиріччями. «Держава, – писав В. І. Ленін, – є продукт і прояв непримиренності класових протиріч». І тільки там, де такі суперечності існують як стійке, повторюване явище, марксистсько-ленінська теорія готова визнати виникнення та існування держави. З цієї причини офіційна радянська історіографія довгий час відносила держави Ме-соамерікі в кращому випадку до «військової демократії», хоча демократії там не було й близько. Не отримало визнання і держава скіфів. Тим часом державність язичницьких славян безумовно визнавалася. Другий помилковий наслідок полягало в тому, що всі держави Стародавнього світу повинні були беззастережно вважатися рабовласницькими. Ф. Енгельс, як уже зазначалося, назвав розподіл на панів і рабів першим великим поділом суспільства на два класи. Тому виникнення кастової та іншої стратифікації радянськими теоретиками необгрунтовано ототожнювалося з рабовласництвом. Це було потрібно для того, щоб підтвердити ленінську тезу про непримиренність класових протиріч як основу держави і визнання держави лише знаряддям панівного класу для придушення іншого класу або класів. Однак основоположники марксизму допускали і інший підхід до пояснення появи найдавнішого держави. Як писав Ф. Енгельс, до держави «стихійно сформовані групи одноплемінних громад у результаті свого розвитку прийшли спочатку з метою задоволення спільних інтересів (наприклад, на Сході – зрошення) і для захисту від зовнішніх ворогів». Значить, він допускав деякі «загальнолюдські» функції держави. Сьогодні їх наявність у соціальній чи політичної функції сучасного буржуазного держави навряд чи можна заперечувати. Звідси випливає, що виникнення держави все ж таки було пов'язано – в різні епохи по-різному – з необхідністю здійснювання загальних інтересів населення. І незважаючи на те, що представники різних класів або каст не отримували рівного задоволення своїх інтересів, все ж деякі спільні інтереси (наприклад, захист від зовнішніх нападів, забезпечення суспільних робіт, санітарних умов) державою задовольнялися. Визнання держави органом усього суспільства – характерний мотив будь-якого ідеалістичного навчання про державу, то. є навчання, що виходить з ідеї, а не з емпірично установлених фактів. Якщо державна влада – від бога, значить вона повинна бути рівною до всіх і не мати класового ухилу. Так, принаймні, випливає з християнської релігії. Патріархальна теорія держави, висунута ще Аристотелем, бачить у державі велику родину, так само опікує своїх підданих, як батько – своїх дітей. Договірна теорія Ж.-Ж. Руссо надає владі тільки те, чим наділяють її «домовилися» громадяни. Але в дійсності такий договір ніколи не укладався. Нарешті, теорії, які стверджують владу держави через згоду підданих на підпорядкування влади, теорія правової держави, що вимагає підпорядкування влади законам, справедливості, дотримання прав людини, відбивають хоча і правильні, але суто ідейні й психологічні основи появи й існування держави, а не породжені причинами і умовами його походження об'єктивні ознаки.
Логіка процесу виникнення європейських держав відображена в наступних моментах розвитку суспільства. Спочатку відбулося великий суспільний поділ праці (від землеробства відокремилося скотарство, потім ремесло і з'явилося купецтво). Суспільний поділ праці викликало зростання його продуктивності й поява так званого надлишкового продукту, тобто одна сім'я або навіть одна людина виробляли більше, ніж споживали. У колишніх економічних умовах цього не було. Наслідком появи надлишкового продукту-головного моменту в розкладанні первісного суспільства-стало виникнення приватної власності, імущих і незаможних, експлуататорів і експлуатованих. Останні являли собою два класи, інтереси яких були непримиренні. У суспільстві, розколотому на два таких класу, виникає класова боротьба. Інтерес економічно панівного класу полягає у збереженні і зміцненні свого становища, а пригнобленого класу-в позбавленні від гноблення, зміну свого положення в кращу сторону. Класова боротьба приводить в кінцевому рахунку до появи держави як органу, здатного на основі організованого примусу і насильства забезпечити існування суспільства, що роздирається внутрішніми протиріччями, як єдиного цілого. При цьому економічно панівний і самий могутній клас одночасно стає і класом панівним політично, тобто держава спочатку з'являється як орган, який діє в інтересах саме цього класу. Поступово клас, який захопив публічну владу, формує та вигідні йому органи влади.
Похожие работы
... йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право. Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений ...
... в «усіченому» обсязі, нарешті, після усунення порушення - повне настання правових наслідків; Ø малозначне порушення. Цей тип дефектності зв'язаний, як правило, із процедурою встановлення юридичних фактів, їхнім документальним оформленням. Несуттєві процедурно-процесуальні порушення не повинні бути на перешкоді для настання правових наслідків. По ознаці поправності порушення у фактичній ...
... правовідносин є юридичні факти. Юридичний факт - конкретна життєва обставина, із настанням якої норма права пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичному факту притаманні такі ознаки: 1. За змістом юридичні факти являють собою реальні явища дійсності, їм притаманна конкретність та індивідуальність. 2. Юридичними фактами виступають лише ті обставини, що так чи що так чи ...
... договору майнового найму, при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк. В даному випадку закон надає юридичного значення факту “відсутності заперечень” (мовчанню) з боку наймодавця. Розділ ІІ Класифікація правочинів Правочини, які щоденно учиняють фізичні та юридичні особи, є досить різноманітними, а тому вимагають певної класифікації, ...
0 комментариев