Навигация
2.3 Юридичний склад
Юридичний факт – це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі. Юридичний факт – передумова правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які регулюють порядок спадкування, не означає, що індивід вступив у спадкоємні правовідносини і одержав спадщину. Необхідне настання певних обставин, що фіксуються в гіпотезах норм права. Функції юридичних фактів: • функція залучення суб'єкта права до правовідносин; • функція породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (наприклад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстрація). Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридичних фактів.
Юридичні факти класифікуються за різними підставами
| Види юридичних фактів за юридичними наслідками: | ||
| правозмінюючі | правоприпиняючі | правоутворюючі |
| – юридичні факти, з якими норми права пов'язує виникнення правовідносин (наприклад, наказ ректора про зачислення абітурієнта К. до вузу) | – юридичні факти, з якими норми права пов'язує зміна правовідносин (наприклад, наказ ректора про переведення студента К. з очної на заочну форму навчання) | – юридичні факти, з якими норми права пов'язує припинення правовідносин (наприклад, наказ ректора про видачу студенту К. диплома про закінчення вузу) |
Слід зважити на те, що один і той самий юридичний факт може бути правоутворюючим, правозмінюючим, правоприпиняючим для суб'єктів, які є сторонами у правовідносинах. Так, факт смерті громадянина – обставина, що припиняє правовідносини між померлим і його дружиною, дітьми. Одночасно це є і правоутворюючим фактом, тому що після закінчення певного строку з дня смерті громадянина виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією права дружини, дітей на спадщину.
| Види юридичних фактів за вольовою ознакою: | |
| діі | подііЇ |
| – вольова поведінка суб'єктів права, з якою пов'язані виникнення, зміна та припинення правовідносин (наприклад, угода, постанова слідчого, рішення суду) | – юридичні факти, що виникають, змінюються і припиняються поза волею людей (наприклад, природне стихійне явище, смерть) |
| обставини | |
| – складні юридичні факти, які охоплюють своїм змістом дії та події (наприклад, безвісна» відсутність, місце проживання, недієздатність), їх використання об'єктивно необхідне в трудовому, сімейному, кримінальному праві та ін. | |
| діі | |
| правомірні | неправомірні |
| відповідають вимогам норм права (договір) | Не відповідають вимогам норм права (договір) |
| Правомірні дії | |
| юридичні акти | юридичні вчинки |
| – дії, пов 'язані зі вступом особи в конкретні правовідносини з наміром досягти певного юридичного наслідку (наприклад, звернення громадянина з заявою до державного органу про прописку) | – дії, що не пов'язані зі вступом особи в конкретні правовідносини і незалежно від їх наміру спричиняють юридичні наслідки (наприклад, фіктивний шлюб породжує у разі народження дітей всі юридичні обов'язки, пов'язані з утриманням і вихованням дітей) |
| Неправомірні дії | |
| злочини | проступки |
| – передбачені законом суспільне небезпечні винні діяння (дії або бездіяльність), що спричиняють за чинним законодавством, кримінальну відповідальність. Злочин відрізняється від проступку більшим ступенем суспільної небезпечності | один із видів правопорушень, який полягає у винній дії або бездіяльності, що спричиняють за чинним законодавством, дисциплінарну чи адміністративну відповідальність. Проступок відрізняється від злочину меншим ступенем суспільної небезпечності |
| Події | |
| абсолютні | відносні |
| (наприклад, смерть людини породжує наслідки: майно переходить до дружини, дітей, тобто виникають спадкоємні правовідносини, змінюється склад учасників правовідносин, суб'єктом яких був померлий) | (наприклад, смерть застрахованої особи в результаті вбивства спричиняє наслідки незалежно від того, з якої причини відбулося позбавлення життя – виплачується страхова премія сім'ї; у спадкоємців убитого виникають правовідносини з органом страхування) |
| Види юридичних фактів за складом: | |
| прості | складні (фактичні склади) |
Нерідко для виникнення передбачених правовою нормою юридичних наслідків потрібен не один юридичний факт, а сукупність фактів. Сукупність юридичних фактів, необхідних для настання правових наслідків, передбачених нормою права (виникнення, зміна або припинення правовідносин), називається фактичним (юридичним) складом.
Приклад. Для зачислення до вищого навчального закладу необхідні: загальна середня освіта, підкріплена документом; успішна здача вступних іспитів; документ, що свідчить про внесення певною суми за навчання (якщо це комерційний навчальний заклад); наказ ректора про зачислення до вузу.
| Фактичні склади | |
| прості | складні |
| включають факти, що належать до тієї ж самої галузі законодавства. Наприклад, для укладення шлюбу необхідна сукупність фактів: взаємна згода осіб, що вступають до шлюбу; досягнення ними шлюбного віку; відсутність у кожного з них зареєстрованого в органах РАГСу шлюбу; відсутність між ними родинних відносин, дієздатність осіб, що вступають до шлюбу. Всі ці факти передбачені однією галуззю законодавства – шлюбно-сімейним | включають факти, що належать до різних галузей законодавства. Наприклад, пенсійні правовідносини можуть виникнути лише за наявності трьох фактів: досягнення встановленого законом віку, наявності виробничого стажу, рішення органу соціального забезпечення про нарахування пенсії. Тут досягнення встановленого законом віку та наявність необхідного виробничого стажу передбачені нормами трудового законодавства, а рішення органу соціального забезпечення – це сфера адміністративного законодавства |
Фактичний склад не слід плутати з подіями – складними юридичними фактами. Юридичний факт – це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. За наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі. Юридичний факт – передумова правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які регулюють порядок спадкування, не означає, що індивід вступив у спадкоємні правовідносини і одержав спадщину. Необхідне настання певних обставин, що фіксуються в гіпотезах норм права. Функції юридичних фактів: – функція залучення суб'єкта права до правовідносин; – функція породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (наприклад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстрація). Отже, юридичні факти не тільки служать підставою для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридичних фактів.
Одже, формування категорії «юридичний факт» пов'язане з переробкою, осмисленням і систематичним викладом римського права його пізнішими дослідниками. Загальне поняття юридичного факту, як і поняття правовідносини, римськими юристами сформульовано не було. Своїм існуванням термін «юридичний факт» зобов'язаний відомому німецькому правознавцю Фрідріху Карлу фон Савіньї (одному із засновників історичної школи права), який у своїй праці «Система сучасного римського права» (1840 р.) писав: «Я називаю події, які призводять до виникнення або закінчення правовідносин, юридичними фактами». У сучасної навчальної літератури увагу в основному приділяється класифікації юридичних фактів, а саме поняття залишається в тіні. Автори, як правило, обмежуються визначенням юридичного факту, що формулюється практично однаково і звучить наступним чином: «Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правових відносин». Проте в плані понятійної характеристики юридичних фактів можна відзначити їх наступні характерні риси:
1. За своєю соціальною природою юридичні факти – це звичайні життєві обставини, які самі по собі не мають властивість викликати юридичні наслідки. Така якість надається їм юридичними нормами, і може статися так, що законодавець на якомусь етапі розвитку суспільних відносин перестане пов'язувати правові наслідки з даними юридичним фактом. Проте робиться це не довільно, не через примху законодавчого органу, а під впливом закономірностей суспільного розвитку. Тому юридичні факти мають глибоку суспільну природу і являють собою ще один вихід права на практику, ще один канал зв'язку права з соціальною сферою. Таким чином, юридичні факти – це суспільно-юридичні явища.
2. Юридичні факти опосередковує рух правових відносин (виникнення, зміна, припинення). І якщо правосуб'єктність розглядати як особливого роду юридичне право в рамках общерегулятівних правовідносин, то фактичні умови правосуб'єктності (вік, осудність і т. п.) за своєю природою і механізму дії теж є юридичними фактами.
3. Юридичні факти викликають правові наслідки лише у взаємодії з правовими нормами. Юридичний факт виконує роль «пускового механізму» по відношенню до норми права, він запускає її в дію. У цьому плані юридичні факти можна розглядати як ланки, що пов'язують норми права та правові відносини.
4. Вказівки на юридичні факти та їх опис містяться в гіпотезах юридичних норм. Поряд з нормами та суб'єктами права юридичні факти виступають однією з передумов виникнення правовідносин. Юридичні факти, як і всякі життєві обставини, вельми різноманітні і можуть бути класифіковані за різними підставами: 1) за характером породжуваних юридичних наслідків – правообразующіе, правозмінюючі і правоприпиняючі; 2) за характером дії – факти однократної дії (закінчення терміну, нанесення матеріальної шкоди) і факту-стану (стан у родинних стосунках, стан непрацездатності), 3) за характером зв'язку з індивідуальною волею учасників правовідносини-юридичні діяння (дії і бездіяльність) і юридичні події. Події можуть бути абсолютними і відносними. Абсолютні події взагалі не пов'язані з волею людини (наприклад, стихійне лихо). Відносними є події, які не залежать від волі учасників саме даного правовідносини, але залежать від волі інших людей. Наприклад, вбивство для кримінальної правовідносини є юридичною діянням, а для цивільних правовідносин спадкування – юридичним подією, 4) з точки зору відповідності правовим розпорядженням діяння можна розділити на правомірні і неправомірні. Останні, у свою чергу, – на злочини і провини (за ступенем суспільної небезпеки); 5) залежно від вольової спрямованості правомірні дії діляться на індивідуальні акти (відбуваються з метою викликати певні правові наслідки), юридичні вчинки (норми права пов'язують з ними правові наслідки незалежно від вольової спрямованості суб'єкта, в силу самого факту діяння) та результативні дії (правові наслідки пов'язуються не з самою дією, а з його результатом, наприклад, результатом творчої діяльності); 6) залежно від ступеня складності юридичні факти поділяються на одиничні юридичні факти і фактичні склади (системи юридичних фактів).
Список використаних джерел
1. Конституція України із змінами, внесеними згідно із Законом України №2222-IV від 08.12.2004 р.
2. Кравчук М.В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. – 3-тє вид., змін, й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. –247 с. 3. Правознавство: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – 3-є вид., переробл. та допов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 640 с. 4. Сердюк В. Еволюція функцій держави в процесі розвитку суспільства // Юридична Україна. 2006. №12 (48). 5. Скакун О.Ф. Теорія держави та права (енциклопедичний курс): Підручник. – Х.: Еспада, 2007. – 840 с. 6. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.6 Юрінком Інтер, 2006. – 688 с. 7. Тихомиров О. До проблеми розуміння функцій сучасної держави: Підприємництво, господарство і право. 2009. №1. 8. Теорія держави і права: Навч. посіб. / Упоряд. Л.М. Шестопалова. – К.: Прецедент, 2004. – 224 с. 9. Іванова З.Д. Юридичні факти й виникнення суб'єктивних прав громадян // Радянська держава й право. – 1980. – №2. – С. 37. 10. Укpаїна. Закони. Цивільний кодекс Укpаїни: Кодекс, закони, постанови, коментаpі: – Ужгоpод: ІВА, 2005. – 313, [4] с. – (Всі кодекси Укpаїни). 11.Біpюков І. А. и др. Цивільне пpаво Укpаїни: Заг. ч.: [Hавч. посіб. для студентів спец. вузів] / Біpюков І. А., Заіка Ю.О., Співак В.М. – К.: Hаук. думка, 2000. – 304 с. 12. Бойко М.Д. и др. Цивільно-пpавові документи: Зpазки заяв, скаpг, договоpів, заповітів, доpучень, контpактів, актів з цивільно-пpавових питань / М.Д. Бойко, В.М. Співак, М.А. Хазін; За pед. В.Д. Гвоздецького. – 2-е вид., випp. й доп. – К.: Hаук. думка, 1997. – 262, [1] с. 13. Гpажданское пpаво Укpаины: [Учеб. для вузов системы МВД Укpаины]: В 2 ч. / Ун-т внутp. дел; Под pед. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. – Х.: Основа, 1996. Ч. 1 / [Пушкин А.А., Самойленко В.М., Шишка Р.Б. и дp.]. – 1996. – 436, [1] с. 14. Цивільне пpаво Укpаїни: Підpучник: У 2 кн. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка; За pед. О.В. Дзеpи, H. С. Кузнєцової. – К.: Юpінком Інтеp, 1999. Кн.1 / [Бобpова Д.В., Дзеpа О.В., Довгеpт А.С. та ін.]. – 1999. – 861 с. 15.Історія держави і права закордонних країн. Частина 1. Підручник для вузів. 2-і изд. Під ред. проф. Крашенинниковой Н.А. і проф. Жидкова О.А. – М, 1999. – 624 с. 16. Загальна історія держави і права: Підручник у 2 т. Видання друге. Під ред. Омельченко О.А.Т.1 – М, 1999. – 528 с. 17. Загальна історія держави і права: Підручник / Під ред. проф. К.И. Батиря. – М, 1999. – 456 с. 18.Історія Древньої Греції: Учеб./ Під ред. В.И. Кузищина. – 2-оі изд. – М, 1996. – 399 с. 19.Історія древнього світу. Під ред. И.М. Дьяконова, В.Д. Нероновой, И.С. Свеницкой. 3-і изд. М, 1989. Т.1–3.
Похожие работы
... йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право. Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений ...
... в «усіченому» обсязі, нарешті, після усунення порушення - повне настання правових наслідків; Ø малозначне порушення. Цей тип дефектності зв'язаний, як правило, із процедурою встановлення юридичних фактів, їхнім документальним оформленням. Несуттєві процедурно-процесуальні порушення не повинні бути на перешкоді для настання правових наслідків. По ознаці поправності порушення у фактичній ...
... правовідносин є юридичні факти. Юридичний факт - конкретна життєва обставина, із настанням якої норма права пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичному факту притаманні такі ознаки: 1. За змістом юридичні факти являють собою реальні явища дійсності, їм притаманна конкретність та індивідуальність. 2. Юридичними фактами виступають лише ті обставини, що так чи що так чи ...
... договору майнового найму, при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк. В даному випадку закон надає юридичного значення факту “відсутності заперечень” (мовчанню) з боку наймодавця. Розділ ІІ Класифікація правочинів Правочини, які щоденно учиняють фізичні та юридичні особи, є досить різноманітними, а тому вимагають певної класифікації, ...
0 комментариев