2.2 Математико-статичний метод обробки даних, отриманих в ході експерименту за Ст'юдентом
Після отримані досліджуваних показників даємо їх аналіз теоретично й методом математичної статистики по Ст'юденту.
Використовуємо метод математичної статистики Ст'юдента.
При цьому вся сукупність людей, які беруть участь в експерименті, складає, так звану, генеральну групу. Ця група розбивається на дві - контрольну та експериментальну. Групи можуть складатися наступимо чином:
без урахування індивідуальних особливостей членів групи;
за віком, за статтю, за перебігом захворювання, за станом фізичного розвитку.
У роботі для дослідження показників загального стану хворого, відібрані хворі з урахуванням захворювання - в усіх діагноз – гострий апендицит.
Для математичного порівняльного аналізу визначаються такі параметри:
1) середнє арифметичне значення величини показника (Х);
2) середнє квадратичне відхилення, яке характеризує мінливість ознаки ();
3) помилка середньої (m);
Всі три показника розраховуємо для кожної групи окремо, для контрольної та експериментальної.
Середнє арифметичне значення величини показника Х вираховуємо за формулою (2.1):
Х =, (2.1)
де - сума значень показників в групі,
n – кількість людей в групі.
Середнє квадратичне відхилення значення показника вираховуємо за формулою (2.2):
= R (max - min)/А, (2.2)
де R- різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,
А- табличне значення із значень n (додаток Б).
Помилку середньої вираховуємо за формулою (2.3):
m = , (2.3)
де - середнє квадратичне відхилення,
n- кількість людей в групі.
Знаючи величини X та m кожної групи, можливо визначити значення t – критерію Ст”юдента за формулою (2.4):
t = , (2.4)
деХ1 та Х2 – середні арифметичні,
m1 та m2 – помилки середньої арифметичної.
В чисельнику формули (2.4) визначається різниця між Х кожної групи, причому з більшого значення віднімається менше значення.
В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.
Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника міх контрольною та експериментальною групами.
Для цього використовується додаток В, в якому в одній з колонок знаходиться значення так званих “ступенів свободи”.
Ступень свободи визначається за формулою (2.5):
f = (nконтр + nексп) - 2, (2.5)
де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.
Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t – критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. У додатку В, таблиця граничних значень t – критерію Ст’юдента напроти знайденого значення ступеня свободи є два значення Р. Саме з цими значеннями Р слід порівнювати отримані значення t.
Якщо значення t буде менше значення (Р - 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р > 0,05.
Якщо значення t дорівнює значенню (Р - 0,05), або буде знаходитися між значенням (Р – 0,01), або буде більше значення (Р - 0,01), то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної групи. [33].
Розділ 3 Хід проведення дослідження
3.1 Програма фізичної реабілітації
Для рішення поставлених перед нами завдань в роботі ми склали наступну програму фізичної реабілітації.
При розробці реабілітаційної програми для хворих яким було проведено оперативне втручання «Апендектомію», ми враховували матеріальну базу лікувального закладу, інтереси пацієнтів, рівень їх фізичної підготовленості та вікові особливості, навантаження були підібрані згідно толерантності хворих до фізичного навантаження.
На основі результатів аналізу літературних даних, вивченні історій хвороб, опитування пацієнтів, було розроблено програму фізичної реабілітації, яка складалась з занять лікувальною фізкультурою (ЛФК), масажу, фізіотерапевтичних процедур, фітотерапії.
При визначенні дозування фізичних вправ враховувались тривалість процедури (при гострому і підгострому плині захворювання - 15 хв., при хронічному - 25 хв., при групових заняттях - 35 хв.), кількість повторень кожної вправи (від 8 до 30), вихідне положення, кількість м'язових груп, що приймають участь у вправах, темп і обсяг рухів, співвідношення спеціальних, загальрозвиваючих і дихальних вправ, складність і координацію рухів, щільність занять.
В умовах стаціонару весь процес реабілітації будувався за трьома руховими режимами: постільний: а) суворий, б) розширений; палатний (напівпостільний); вільний.
У ранньому післяопераційному періоді, руховий режим суровий постільний, було застосовано наступні методи фізичної реабілітації.
ЛФК (дихальні вправи, вправи для дистальних відділів кінцівок) застосовувалось у формі лікувальної гімнастики, ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять.
Застосували через 2 години після виходу хворого з наркозу, починаючи з застосування дихальних вправ статичного характеру з акцентом на грудний подих.
Комплекс дихальних вправ
В. п. - лежачи на спині з зігнутими ногами
1.Максимальний вдих через ніс, видих - через ніс, 6 раз.
2.Вдих - через ніс, видих через ніс з легким пальцевим притисненням його крил, методист прикладає долоні до реберних дуг хворого з метою контролю правильного подиху.
3.Вдих через ніс - посилений видих через рот, контрольований за допомогою підвішеного листа папера 6-8 раз.
4.Вдих - видих - пауза, видих - пауза - видихнув аж до глибокого видиху, що завершується кашлем; долоні хворого розташовані на області операційної травми 4-6 раз.
Застосовували надування гумових куль.
Надалі виконувались вправи для дистальних відділів верхніх та нижніх кінцівок.
Комплекс вправ лікувальної гімнастики
В. п. - лежачи на спині (хворий прикритий легкою ковдрою чи простирадлом, стопи оголені, руки уздовж тулуба поверх простирадла):
1. Подих середньої глибини - спокійний вдих, трохи подовжений видих, 4-6разів.
2. Стискання і розтискання пальців рук у повільному темпі, при розтисканні розслабити м'язи рук, 8-10 разів.
3. Згинання і розгинання в гомілковостопних суглобах одночасно правої і лівої ноги. По 10- 12 разів.
4. Хворий дотримує руками область післяопераційного шва, методист охоплює нижні ребра хворого з боків. Вдих середньої глибини через ніс, видих легенями кашльовими поштовхами (при наявності мокротиння прагнути до її відкашлювання). Методист злегка стискає ребра хворого при кожному кашльовому поштовху.
5. Почергове згинання і розгинання рук у ліктьових суглобах правої і лівої руки. 6-8 разів кожної.
6. Кисть лівої руки на животі, правої на груди - заглиблений подих грудного типу. 6-7 разів.
7. Почергове згинання правої і лівої ноги в колінному і тазостегновому суглобах, сковзаючи стопою по постелі. По 4-5разів. Ослаблені хворі вправи виконують за допомогою методиста, що допомагає згинати і розгинати ногу.
8. Кругові рухи в гомілковостопних суглобах по черзі правою і лівою ногою. По 8-9 разів.
9. Розведення пліч, прагнучи з'єднати лопатки, - вдих, розслабити м'яза - видихнув. 8 разів.
10. Ноги зігнуті, стопи стоячи на ліжку. Невелике погойдування з'єднаними ногами вправо і вліво. 5-6разів у кожну сторону.
11. Поворот рук долонями нагору, злегка при цьому розводячи плечі, - вдих; повернутися в в. п. розслабивши м'яза рук - видих. 6-8разів.
Тривалість заняття 8-10 хвилин, 6-разів протягом дня.
Надалі, на 2 другий день, коли хворому дозволяється сісти (руховий режим постільний), додаються вправи з положення сидячи:
1. зігнуті руки в ліктях, підняти кисті до плечей. Повтор 6 разів.
2. витягнувши руки вперед, 8 раз стиснути та розтиснути кисті у кулаки.
3. руки на поясі. 1 - нахил вправо; 2 - випрямитися; 3 - нахил уліво; 4 - випрямитися. 6 - 8 разів, у повільному темпі.
Масаж.
Масаж проводився у післяопераційній палаті, у положенні хворого на спині, а масаж спини виконують на боці.
Техніка масажу:
Масаж нижніх кінцівок. Спочатку масажують передню поверхню ноги, а потім ногу згинають у колінному і тазостегновому суглобі і масажують задню поверхню. Масаж нижніх кінцівок починають з розтирання і поглажування стіп, потім роблять кільцеве розтирання і поглажування, починаючи від гомілковостопного суглоба до пахової складки. Після цього розминають м'яза передньої і задньої поверхні стегна. Масаж закінчують поглажуванням передньої і задньої поверхні стегна, за яким випливають розминання ікроножних м'язів, вібрація і струшування. Після завершення масажу хворий повинен кілька разів зігнути і розігнути ногу. Усі масажні рухи проводять по ходу лімфатичних судин.
Масаж шиї. Спочатку масажують задню частину шиї з переходом на спину, а потім бічні поверхні з переходом на плечі. Проводять поглажування і розтирання обома руками бічних поверхонь шиї, розминання сходових і грудино-ключично-сосцевидных м'язів. Масаж проводять у положенні хворого на спині і боці.
Масаж верхніх кінцівок здійснюють шляхом площинного та поглажування що обхоплює, напівкружне розтирання, розминання і струшування м'язів плеча. На операційному столі масажують руку, вільну від внутрішньовенних уливань. У наступні дні масажують обидві руки. Застосовують поглажування, концентричне розтирання, розминання щипцями. Кожен прийом закінчують поглажуванням.
Масаж спини виконують у положенні на боці. Застосовують поглажування, розтирання кулаками і кінчиками пальців, енергійне розминання, переривчасту вібрацію уздовж хребетного стовпа, також розтирання міжреберних проміжків у напрямку від грудини до хребта. Закінчують масаж спини поглажуванням однією чи двома руками, відкашлюванням 3-5 разів.
Час процедури 15-20 хвилин, 1-3 рази на день.
Розширення постільного режиму (розширений постільний режим) - вставання:
- повернутися на відповідний бік, відпочити 1-2 хв.
- звести ноги (до колінних суглобів) з ліжка і повільно, відштовхуючи руками від подушки, сісти.
- повільно посуваючи до ліжка стегна і сідниці, підсунутися до краю (однією рукою підтримувати область шва).
- підтримуючи однією рукою шов, а інший тримаючи за край ліжка чи ліжкову тумбочку, поставити ноги на підлогу і повільно встати. Відпочити, підтримуючись, а потім зробити парні кроки, намагаючись не затримувати подих, кожне зусилля - новий видих. Перше вставання - за допомогою персоналу.
На 2-3 добу (розширений постільний режим) було застосовано наступний комплекс ЛФК, з вправами на діафрагмальне дихання.
В. п. - лежачи на спині, ноги прямі, руки вздовж тулуба.
1. Спокійний подих змішаного типу з трохи подовженою фазою видиху.5-7 разів.
2. Стискання і розтискання пальців рук у кулаках.10 - 12 разів.
3. Згинання і розгинання ніг у гомілковостопних суглобах.10 - 12 разів.
4. Зігнути ноги в тазостегнових і колінних суглобах; поставити стопи на ліжко. Подих диафрагмальний 5-7разів.
5. Почергове підтягування ніг по постелі, згинаючи їх у колінному і тазостегновому суглобах (стопи ковзають по ліжку). По 4-5разів кожною ногою.
6. Згинання і розгинання рук у ліктьових суглобах.6-8 разів.
7. Руки до пліч; розведення ліктів - вдих; повернутися в в. п. - видих.4-5разів.
Вправи для тулуба, виконуються у повільному та середньому темпі.
В. п. – лежачі на спині, ноги прямі чи злегка зігнуті в колінних суглобах.
1. Ліва рука на животі, права - на груді. На рахунок 1-2-3 - повільний спокійний вдих через ніс, живіт при цьому надути; 4-5-6 - видихнув, живіт утягти. Видих здійснюється через зближені губи, при підніманні й опусканні грудної клітки випливає за рухами живота. Повторити 4 рази.
2. Ноги зігнути в колінних і тазостегнових суглобах, стопи стоячи на постелі, передпліччя спираються на ліжко. На видиху підняти таз, утягуючи задній прохід, потім опустити, далі покачати зігнутими колінами вправо і вліво. 4 рази в кожну сторону, подих рівний, повільний.
3. В. п. те ж, ноги витягнуті, злегка розведені, руки зігнуті в ліктях. Кругові різнонаправлені руху кистями і стопами. 4 - назовні, 4 - усередину. Приблизно 20-30 сек. Подих не затримувати.
4. В. п. те ж, ноги прямі, ліва рука уздовж тулуба, права - на животі праворуч знизу. Злегка надавлюючи долонею на живіт, поступово переміщати долоню нагору до правого підребер'я, потім нагору до лівого підребер'я і вниз. Обходячи область післяопераційного шва, повторити рухи 5 -6 строго по годинній стрілці.
5. В. п. те ж. Зігнути ноги в колінних і тазостегнових суглобах, поставити на ліжко. Ліва рука дотримує область післяопераційного шва, правої взятися за узголів'я ліжка ближче до лівої сторони. Небагато піднявши таз, на видиху підняти його і підсунути вправо, потім, одночасно опускаючи зігнуті коліна і повертаючи правою рукою грудну клітку вліво, повільно видихаючи вліво, повернутися на лівий бік. Відпочити.
6. В. п. лежачи на лівому боці. Лівою рукою дотримувати область шва, пальці лівої кисті стосуються правого плечового суглоба (рука зігнута в лікті). Підняти лікоть нагору - вдих, опустити, злегка натиснувши на праву половину грудної клітки, - видих. Повторити 4 рази, після чого відкашлятися, як у вправі 5. Після 1-1,5 хв відпочинку виконувати те ж після повороту на правий бік.
Комплекс вправ на діафрагмальне дихання для м'язів черевного преса
1. В. п. - лежачи на спині, кисті рук на животі, лікті розведені. Натиснення руками на живіт під час виконання глибокого видиху, повернутися в в. п. - вдих. 4-6разів. Темп повільний.
2. В. п. - лежачи на спині, руки уздовж тулуба, ноги разом; одночасне згинання ніг з підтягуванням їх до живота. При підтягуванні ніг - видихнув, при випрямленні - вдих. 4-6разів. Темп повільний.
3. В. п. - лежачи на спині, кисті рук над головою, ноги зігнуті, стопи на ліжку. Нахили зігнутих ніг у сторони. Подих довільний. 5-7разів. Темп середній.
4. В. п. - лежачи на спині, руки уздовж тулуба, ноги разом. Підйом нагору (до 90°) прямих ніг по черзі, потім разом. При піднятті ніг - видих, при опусканні - вдих. 4-6 разів. Темп повільний.
5. В. п. - лежачи на спині, руки на поясі, ноги разом. Перехід з положення лежачи в положення сидячи. При переході в положення сидячи - видих, при опусканні в положення лежачи - вдих. 4- 6 разів. Темп повільний. (додаток З).
Мал. 1 Комплекс вправ з діафрагмальним диханням
Процедури масажу такі як і у попередньому періоді.
Фізіотерапія.
УВЧ на післяопераційний шов, дозування частота 40, 68 МГц, потужністю 24 Вт, на протязі 10 хвилин, курсом 5 процедур.
КУФ-опромінення під час перев’язок з захватом 2-4 см., здорової шкіри, 2-4 біодози, курсом 5 процедур.
На 4-5 добу (пізній післяопераційний період, руховий режим палатний) було застосовано наступні вправи.
В. п. – лежачи на спині, ноги прямі, руки уздовж тулуба.
1. На рахунок 1-2 підняти руки вгору, вдих, на рахунок 3-4 - обійняти руками грудну клітку, видих. Повторити 4 рази.
2. В. п. те ж, ноги зігнуті в колінних і тазостегнових суглобах, стопи на постелі, руки уздовж тулуба. По черзі відриватися стопи від ліжка, злегка підняти коліна (ходьба лежачи), 10-12 сек, подих не затримувати. Повторити 4 рази.
3. В. п. те ж, ноги прямі, руки розведені, зробити глибокий вдих у В.п. На видиху повернути грудну клітку вправо, правою рукою торкнутися лівої. По 4 рази в кожну сторону.
4. В. п. те ж, на лівому боці, ліва рука під головою чи фіксує область післяопераційного шва, ноги витягнуті, права рука уздовж тулуба. На рахунок 1-2 - підняти пряму руку вгору над головою, вдих, на рахунок 3-4 - опустити руку, узятися за праве коліно, небагато притягши його до живота, видих. Повторити по 4 рази вправо і вліво, а потім відкашлятися. Повторити 4 рази.
В. п. – сидячи чи на ліжку чи на стільці.
1. Ноги на підлозі, руки на поясі, зігнуті в ліктях. Обертання передпліч 4 рази вперед, 4 рази назад назад. Повторити 3-4 рази.
2. Повернутися до пояса вліво, вдих, ліву руку відвести вліво і нагору, повернутися в в. п. - видихнув. По 3 рази в кожну сторону.
3. Стопи на підлоги, кисті на колінах. Перекати стіп з п'яти на носок, потім "ходьба сидячи" 30-40 сек. Подих не затримувати.
4. В. п. те ж, відкинувшись на спинку стільця. Ліва рука на животі, права на груди. Вільний грудний подих, потім черевне - на вдиху живіт надути, на видиху втягти. Повторити 4 рази.
Масаж
Масаж у пізньому післяопераційному періоді однаковий для палатного й вільного режиму. Положення хворого. - лежачи на спині й боці, сидячи. Застосовуються ті ж прийоми, що й у ранньому післяопераційному періоді, але вже менш щадні. Уже можна проводити масаж живота з метою стимуляції регенеративних процесів, зміцнення черевного преса й профілактики атонії кишечнику, а також формування еластичного рухливого рубця.
Масаж живота проводять, фіксуючи, однією рукою, операційний шов через пов'язку: ніжні погладжування долонною поверхнею пальців навколо операційної рани й у напрямку до пахвових і пахових лімфатичних вузлів, поверхневе погладжування косих м'язів, натиснення, пощипування, розминання.
Масаж широких і трапецієподібних м'язів спини й великих грудних м'язів полягає в поверхневому площинному й граблеподібному прогладжуванні розтиранні кінцями пальців, розминанні, зрушуванні, натисненні, струшуванні, легкому поплескуванні.
Масаж нижніх і верхніх кінцівок: погладжування, розтирання суглобів, переривчасте розминання, струшування м'язів, струшування нижніх кінцівок.
Час процедури масажу в пізньому післяопераційному періоді - 15-25 хвилин, щодня 1-2 рази, курс 6-8 процедур.
Комплекс вправ ЛФК пропонований для виконання на 6 добу, після операційного втручання (руховий режим вільний).
В. п. лежачі на спині, прямі руки уздовж тулуба.
1. На рахунок 1 - злегка піднявши ліву ногу над ліжком, відвести її убік; на рахунок 2 - привести її до правої ноги і покласти на неї; на рахунок 3 - підняти таз, спираючи на п'яти, передпліччя, потилицю, не згинаючи коліна, і сильно втягуючи задній прохід; на рахунок 4 - удержати напруга; на рахунок 5 - опустити таз і розслабити промежину; на рахунок 6 - покласти ліву ногу поруч із правої. Повторити вправа правою ногою. Після відпочинку 20-30 сек., повторити вправи ще 2 рази кожною ногою. Подих рівний.
2. На рахунок 1-2 - підняти голову, потягнути пальці ніг на себе і потягнутися лівою рукою до правої стопи; на рахунок 3-4 - опуститися, розслабитися. На наступні 4 рахунки - правою рукою потягнутися до лівої стопи. Повторити вправа 3 рази кожною рукою. Подих рівний.
3. В. п. те ж, ноги прямі, руки зігнуті в ліктях. Спираючи на лікті, підняти грудну клітку, вдих, опуститися, розслабитися - видих. Повторити 4 рази.
4. Зігнути одночасно обидві ноги у колінних і тазостегнових суглобах, не відриваючись стіп від постелі, потім зробити вдих, на видиху відірвати стопи від ліжка і руками притягти коліна до живота, потім випрямити ноги, розслабитися. Повторити 4 рази.
5. В. п. те ж, із зігнутими колінами. На видиху виконати повороти на бік, по черзі на правий і лівий. По 3 рази на кожний.
В. п. – лежачі на животі
1. Руки під головою. Почергове згинання ніг у колінних суглобах, рухи вільні, подих рівний. Повторити 7 разів.
2. Ноги і руки прямі. на рахунок 1-2 - стиснути сідниці, на рахунок 3-4 - розслабити. Повторити 5-6 разів.
В. п. – на "чотирьох"
1. На рахунок 1-2 - прогнутися в грудному відділі хребта, підняти голову - вдих, на рахунок 3-4 - вигнути спину, голову опустити, живіт утягти - видих. Повторити 4-6 разів.
2. На рахунок 1-2 - відтягнути ліву ногу назад, сковзаючи п'ятою по ліжку, на рахунок 3-4 - підтягти ліве коліно в напрямку правої руки, на рахунок 5 - повернутися у вихідне положення. Повторити по 3-4 рази кожною ногою.
В. п. – стоячи, руками триматися за край ліжка.
метою нашого дослідження було вивчення ефективних шляхів комплексного застосування засобів фізичної реабілітації при ішемічній хворобі серця на стаціонарному етапі реабілітації. Виходячи з мети було сформульовано наступні завдання: 1. Дослідити патофізіологічні особливості захворювання. 2. Дослідити особливості завдань та організації сучасної фізичної реабілітації при ішемічній ...
... виконувати наступну вправу: руки над головою, пальці зчеплені — перетягати руки вправо і вліво з нахилом тіла по 5с у кожну сторону. Повторити 3 рази [15;]. Розділ 2. 2.Особливості занять фізичними вправами в період вагітності, в пологовий та післяпологовий період Необхідність систематичної м'язової діяльності для людини давно теоретично обґрунтована і практично доведена. Безумовно, у період ...
... ефір для наркозу, закис азоту). Засоби для неінгаляційного наркозу; альтезин, гексенал, тіопентал – натрій, кетамін, натрію оксибутират, предіон, пропанідид. 3. Лікувальна фізкультура при операціях на органах грудної порожнини ЛФК при операціях на легенях Передопераційний період. Задачі ЛФК: зменшення гнійної інтоксикації, покращення функції серцево-судинної системи і зовнішнього дихання, ...
... віком вона продовжує формуватися і набуває індивідуальні особливості. Ці особливості визначаються багатьма факторами: ростом, вагою, пропорціями тулуба і кінцівок, наявністю вроджених порушень опорно-рухового апарату, особливостями обміну речовин. На осанку негативно сприяє і неповноцінне харчування, і загальний незадовільний стан здоров’я, і забруднення навколишнього середовища, і гострі та хрон ...
0 комментариев