Навигация
1.2 Джерельна база
Джерельна база дослідження становить рукопис Жеребеця Захара Пилиповича під назвою «Історія села Балабанівка» в ньому записано всі визначні події, які від часу заснування с. Балабанівка до кінця ХХ ст.
На початку 21 століття в тому числі проводилось опитування жителів та польові дослідження с. Балабанівка на такі теми:
Легенда села Балабанівка, Марченкова криниця –записано зі слів Бовкуна Антона Трохимовича (1925 року народження). Спогади про голодомор зі слів Патик Ірини Григорівни (1929 року народження).Топоніміка села Балабанівка- записано зі слів Завадецької Галини Степанівни (1954.22.12 року народження). Український народний одяг: населеного пункту – записано зі слів Нижник Лідії Іванівни(1945.11.04 року народження). Весільні звичаї та обряди села Балабанівки – записано зі слів Івко Марії Василівни(1934.11.10 року народження).
Таким чином, історіографія та джерельна база дослідження є досить небагатою. Джерела, у яких представлено особливості історії с. Балабанівка, відзначаються скупістю відомостей щодо досліджуваного населеного пункту.
РОЗДІЛ ІІ. Історія та топоніміка
2.1 Топоніміка
Балабанівка колишнє містечко Липовецького повіту, Київської губернії. Наразі знаходиться у складі Оратівського району Вінницької області. Село розмістилось на чотирьох витоках стікаючих в Ступлянський став, який є початком Гірського Тікича, що тече на схід. З території села є ще витоки двох невеличких річечок: з ложбини, що «за фігурою» і з кринички, що з Дубравщини за дорогою на Сабарівку. Це початки потоків, що течуть через с. Сабарівку і впадають в праву притоку р. Рось, яка прямує на північ. Вже за межами села, неподалік від залізничної станції Фронтівка, вода тече на південь в р. Соб – лівий приток Південного Бугу. Через село проходить вододіл між басейнами Дніпра та Південного Бугу [5, с. 784].
На межах села є заповідне урочище «Балабанівський ліс» штучно створено насадження дуба звичайного та червоного віком 75 р. [15, c. 28 ].
Балабанівська земля заселялася здавна. Перші жителі були вихідці із поселення, яке називалось Малими Юшківцями. Все поселення займало ділянку, що називалася Огрудком, а зараз це вул. І. Франка(див.додаток 1). Після закінчення війни з турками, нагороджували воєначальників за заслуги земельними наділами разом з жителями. Малі воєначальники отримували наділи «на окраїні» Росії. Малі Юшківці дістались Балабану. З часом його землі назвали Балабанівка. Під час Національно Визвольної війни Балабан програв Балабанівку в карти пану Ярушинському. Назву він не змінив, так і залишалась Балабанівка [ 9, с. 65].
До території села також відносяться три хутори: Лінеччина, Богданівка та Ступки. Хутір Лінеччина називається так, через те, що з 1907 р. сюди переселялися селяни із Липовецького повіту Іллінецької волості. На старих топографічних картах хутір був позначений під назвою Лінки.
Село Ступки, а на даний момент хутір. Як розповідають в селі була винокурня, село належало панам Бентковським. У селі проживало багато євреїв.
Богданівка до 1917 р. тут був маєток поміщиці Шидловської. До маєтку належало 130 десятин орної землі і 10 десятин лісу. Хутір засновано у 1922 р. селянами , які висилилася з сусіднього с. Балабанівка. Названий на честь Богдана Хмельницького[17, c. 43 ].
Село Балабанівка розділяється на частини або кутки, які називаються: Огрудок, Замістя, Гноянка, Миросівка і За Валом [1, c. 322 ].
Огрудок зараз це вул. І. Франка. На території цього кутка стояло перше поселення м. Угорм. Огрудок з польського перекладається, як сад.
Від так куток Замістя поділяється на: Велике і Мале Замістя. Заразрозміщено на вул. Щорса. Куток Гноянка зараз – вул. І Богуна.
З часом поселення збільшувалось і кутків ставало все більше, зявились такі кутки, як: Комарівка, Шумеївка, Бомбелівка, Молодіжна та Містечко.
Куток Комарівка зараз вул. Бр. Березовських: Мала Комарівка і Велика Комарівка. Назва кутка пов’язана з тим, що комарів там багато, як в день так, і в ночі. А сучасна назва вул. Братів Березовських. Брати Березовські: Лука, Григорій, Климентій – Іван вони перші в селі хто вступили до лав комсомолу партії. Всі вони загинули в Другій світові війні [7, c. 4].
Куток Шумеївка був названий вул. Т. Г. Шевченка. Першим на цій вулиці побудував хату чоловік на прізвище Шумей. Хата ця зруйнована, але на цьому подвір’ї на даний момент проживає Демчук Григорій [22, с. 3].
Бомбелівка – це вул. Гагаріна. «Бо жив якись Бомбель» [22, c. 3].
В даний час Молодіжна – це вулиця 44 Танкової Дивізії. Молодіжна, тому, що за радянських часів ( у 70-90 рр. )це вулиця де будувались нові будинки і там проживали люди, які приїжджали в колгосп на роботу.
Містечко – центральна вулиця села називається вул. Леніна. Містечко має таку назву, бо це центральна частина колишнього поселення і теперішнього села.
Село має джерело під назвою Марченкова криничка. Назва пов’язана з паном Марченком: була у нього дочка, яка дуже захворіла. Ніякі лікарі і знахарі не могли її вилікувати. Дочка від спраги постійно просила води і пан вирішив давати воду з чистого джерела. Таке джерельце батько знайшов недалеко від їхнього маєтку і щоразу набирав джерельну-чисту воду та носив її донці. З часом їй ставало дедалі краще і на диво панова дочка зцілилася. Зрозумів пан Марченко, що вода з того джерела лікувальна. Пан відразу наказав наймитам викопати там криницю, тому й назва криниці «Марченкова» [20, с. 2 ].
Село оточене лісами, кожен ліс має свою назву пов’язану з місцевістю Ось наприклад, в напрямку с. Фронтівки так і називається «Фронтівський ліс», в напрямку с. Підвисоке – «Бовкунів ліс» має таку назву на честь свого власника селянину Бовкуну якому надали територію він посадив на ній ліс. А тоді люди вирішили назвати ліс в честь лісника. Ліс в напрямку с. Сабарівка називається «Братерщина» в напрямку хутора Богданівка ліс називається «Зарембів». Заремба був садівником з Умані в Потоцьких, вважають, що він посадив цей ліс. «Попів» ліс розташований одразу на виїзді села з сторони Оратова. А ще у селі є сад. За радянських часів там була пасіка називається він «Веденський»(див. додаток 2а; 2б).
Також у селі створені власноруч ставки або ж копанки: «Довжок» біля «Фронтівського лісу», «Яхнянський» розділяє куток «Шумеївку» і куток «Гноянку», «Речишин» ставок за греблею, як їхати на колгосп АКПП «Золота Нива», має таку назву тому, що жила біля нього колись, така собі баба Речиха, «Баламутів», що знаходиться попід «Попів» ліс називається так, бо орендарем був Баламут. «Млинів» (див. додаток 3) став знаходиться на кутку Комарівка біля млина, Ступлянський став розділяє село з хутором Ступки. «Вал» – це став, який знаходиться за Валом (див. додаток 4). Тут протікає р. Гірський Тікич [22, c.5].
На території села та його околицях виявлено ряд пам’яток археології : монетний скарб, знайдений поблизу хутора Богданівка, який складався з 770 срібних римських динаріїв часів Траяна, Адріана та Антонія Пія [3, c.127-128].
На виході з Балабанівки до Ступок знайдено кам’яний фундамент і рештки водогону - можливо це також рештки давнього міста. По словах очевидців під час будівництва фундаменту клубу були знайдені людські кістки та криві татарські шаблі [7, c. 1].
На території села є вал. Але ніхто його не досліджував.
Отже, у с. Балабанівка топоніміка майже не вивчена. Мало інформації вдалось відшукати, але це спонукає до вивчення топоніміки поглиблено.
Похожие работы
... стан туристичної галузі в Україні, наявність позитивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму. Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи: 1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про ...
... Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с. 5. Додельцев Р.Ф. Концепция культуры З. Фрейда. – М.: Знание, 1989. – 60 с. 6. Киссель М.А. Джамбаттиста Вико. – М.: Мысль, 1980. – 197 с. 7. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с. 8. Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції ...
... і української лінгвістики належить Б. Грінченку, авторові чотиритомного «Словника української мови». Друкуються перші праці з національної історії — «Історія України-Руси» М. Аркаса, «История украинского народа» О. Єфименко та ін. Найвизначнішу роль у становленні й розвитку української історичної науки відіграли в цей час роботи М. Грушевського — «Очерк истории украинского народа», «Ілюстрована і ...
... перше десятиліття радянської влади і проявився в усіх галузях національної культури. Однак, з початку 30-х років розпочалися жорстокі репресії проти української інтелігенції. Національне відродження перетворилося в "Розстріляне Відродження". Лекція 7. Культура України у 1939- 1991 рр. План лекції. 1. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя. Ждановщина. 2. Неоднозначний ...
0 комментариев