Визначення ціни виробу

11.15 Визначення ціни виробу.

З різних методів ціноутворення на попередніх етапах проектування досить поширений метод лімітних цін, за якого визначають нижню та верхню межі ціни.

11.16 Нижня межа ціни.

Нижня межа ціни  захищає інтереси виробника продукції та передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, та забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство під час виробництва вже освоєної продукції:

– оптова ціна підприємства, грн.;

– повна собівартість виробу, грн.;

– нормативний рівень рентабельності, 10%;

– податок на додану вартість, 20%.

грн.

грн.

11.17 Верхня межа ціни.

Верхня межа ціни () захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю

– ціна базового виробу, грн.( );

КТР – рівень якості нового виробу відносно базового;

11.18 Договірна ціна.

Договірна ціна () може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.

Виходячи з виразу: , вибираємо ціну на виріб.

11.19 Визначення мінімального обсягу виробництва продукції.

Собівартість річного випуску продукції:

, де

- повна собівартість одиниці продукції, грн.;

- умовно-змінні витрати =0.75;

- умовно-постійні витрати =0.25;

Х - виробнича потужність підприємства X=12000 од./рік;

 - річний обсяг випуску продукції =10000 од./рік;