Правильне визнання доходів, що віднос. до звіт. періоду

1. правильне визнання доходів, що віднос. до звіт. періоду

2. визнання витрат, що пов”яз. з отрим. визнанних доходів

* Для визнання доходу в БО викор. принцип нарахування, який означає, що дох. відобр. в БО в момент їх виникн. (відвантаж. прод. покупцеві) незал. від дати надх. або плати грош. коштів від покупця (дебітора)

* Для визнання витрат викор. принцип відповідності витрат по віднош. до визн. доходів. Якщо ж певні витрати були понесені, але їх неможл. пов”язати з дох. певного періоду, то такі витрати визн. витратами того звіт. періоду, коли вони виникли.

Для обліку дох. і витрат Мінфіном затверджені такі П(с)БО:

- для доходу П(с)БО №15 “Дохід”

- для витрат П(с)БО №16 “Витрати”

Планом рах. для цих же цілей признач. 7-9 класи рах.

7-й клас – “Доходи і рез-ти діяльності” (цей клас рах. обов”язковий для викор. всіма п-вами)

8-й клас – “Витрати за ел-тами” (п-вами викор. за баж., а обов”язк. є для малих і неприб. п-в)

9-й клас – “Витрати д-ті” (викор. суб”єктами п-цької д-ті, крім малого бізнесу)

Рах-ки класів доходів і витрат вваж. тимчасовими, тобто такими, що відображ. стан доходів і витрат лише за певний звіт. період, по закінч. якого вони закр. шляхом перенес. інф. з цих рах. на рах. 79 “Фін. рез-ти”.

Новий звіт. період на таких рах. поч. з нульового сальдо. Інстр. до викор. плану рах-ків передбач. дозволяти п-вам закривати рах. доходів і витрат щомісячно або по закінч. звіт. року. Схематично порядок віднес. інф. на рах. 7-9 класів можна відобр. так:

Баланс (приб., збиток) ß “Фін. рез-ти” (79) ß (Доходи, витрати (кл. 8,9)) à Звіт про фін. рез-ти.

Рах. 7-го класу (доходи і рез-ти д-ті) застос. для обліку доходу в такому порядку:

- споч. валовий дохід (виручка) відобр. за Кт рах. 7 класу

- відображ. за Дт рах. 7 класу тих непрямих податків, які включ. у ціну продажу, але підляг. відшкод. державі (ПДВ, акцизний збір, інші непрямі податки)

- на рах. 7 класу залиш. чистий дохід п-ва

Для цілей БО і склад. фін. звітності (“Звіт про фін. рез-ти”) доходи і витрати п-ва поділ. за видами:

Види д-ті п-ва:

1. Звичайна, яка визнач. в статуті п-ва

n операційна д-ть

- основна д-ть

- інша операційна д-ть

n інша д-ть

- фінансова д-ть

- інвестиційна д-ть

2. Надзвичайна

Надзвич. д-ть – така операція або подія, яка відрізн. від звичайної та не відбув. часто або регулярно (стих. лиха, пожежі, техноген. аварії)

Основна д-ть – д-ть, пов”яз з вир-вом та реаліз. прод., яка була метою створ. цього п-ва і яка принос. осн. частку доходу п-ва.

До інш. опер. д-ті п-ва віднос.:

- реаліз. оборотних активів

- опер. з курс. різницями

- створ. резерву сумнівних боргів

- сплата фін. санкцій за госп. договорами

Інвест. д-ть – д-ть, пов”яз. з придб. і реаліз. необ. активів.

Фін. д-ть – д-ть, яка виклик. зміни у розмірі та складі власн. та позикового кап. п-ва. Ця д-ть пов”яз з залуч. коштів шляхом випуску акцій, обліг.

66. Класифікація операційних витрат.

Операц. витрати включ. витрати (крім собів. гот. прод.), які виникають в процесі операц. д-ті п-ва.

До операц. витрат належать:

1. Адмін. витрати

2. Витарти на збут

3. Інші операц. витрати

Для обліку адмін. витрат викор. рах. 92 “Адмін. витрати”, для обліку витрат на збут – 93, а для обліку інших опер. витрат – рах. 94.

Перелік адмін. витрат і витрат на збут подано в П(с)БО №16 (самост.) Особливостями рах. 92 і 93 є те, що вони щомісячно в повній сумі відразу спис. в Дт 791.

Для обліку інших опер. витрат планом рах. передб. рах. 94 “Інші витрати операц. д-ті”. У складі інших опер. витрат відображ.:

1. витрати на дослідж. і розробку

2. собів. реаліз. об. активів

3. створ. резерву сумнівних боргів

4. втрати від знецін. запасів

5. втрати від псування цінностей

Для цілей БО необх. визнач. резерву сумнівних боргів для поточн. дебіт. заборгованості передбач. П(с)БО №10 “Дебіт. заборгованість”. Ств. резерву сумнівних боргів з огляду на принцип обачності у балансі п-ва дебіт. заборг-ть пов. відобр. дебіт. заборг. за чистою реаліз. вартістю, тобто це сума пот. дебіт. заборг. за товари, роботи і послуги за вирах. резерву сумнівних боргів. Величину резерву п-во визначає виходячи з платоспром. окремих дебіторів. Створ. резерву сімн. боргів відображ. записом:

Витрати на створ. рез. суми боргів à Дт 944 “Резерв суми боргів” à Кт 38, пас., контр., регул.

Ств. резерву сум. боргів здійсн. щомісячно (кожний звіт. період)

На суму несплач. деб. заборг. за рах. резерву сум. боргів відображ.:

Дт 38 Кт 361

 При надходж. деб. заборг. щодо якої існувала невпевненість її погашення, а вона надійшла, то на суму отриманих коштів збільш. дохід від іншої опер. д-ті зменш. резерв с.б. Це відображ. записом:

Дт 38 Кт 716 Відшкод. раніше спис. автивів

Для обліку інших доходів від осн. д-ті (крім реаліз. прод-ції) передбач. рах. 71 “Інший опер. дохід”, до складу якого включають:

1. дохід від реалізації об. активів

2. дохід від опер. оренди

3. відшкод. раніше спис. автивів

В кінці звіт. періоду сальдо рах. 94 і 71 спис. на рах. 79 за першим субрах. “Рез-т осн. д-ті п-ва

71. Інші витрати операційної діяльності їх склад та облік.

 Для обліку інших доходів і витрат від звич. д-ті викор. рах-ки витрат 97 “Інші витрати” (акт., тимчас.) і доходів 74 “Інші доходи”. Сальдо цих рах. в кінці кожного звіт. періоду опис. на 793 “Результат іншої звич. д-ті”. До складу інших доходів і витрат віднос.:

1. доходи і витрати від реаліз. необ. активів (0З, НМТ)

2. доходи від безопл. отрим. об. активів

3. доходи і витрати при ліквідації необ. активів та витрати, пов”яз. з їх уцінкою (див. “облік ОЗ”)

73. Надзвичайні витрати, їх склад та облік.

 Для обліку доходів і витрат, які виникають внасл. надзвич. подій, планом рах. передбачено рах. 99 “надзвич. витрати” і рах. доходу 75 “надзв. доходи”. Як і всі рах-ки 7 і 9 класів в кінці звіт. періоду сальдо цих рах. спис. на 794 “Результат надзв. подій”. БО операцій по надзвич. подіям має вигляд:

1. відображ. в обліку баланс вартості майна:

Дт 99 Кт 10,11,20,22,26,28,30 (рах-ки майна)

2. відображ. доходу у разі, коли майно було застрах., відображ. у сумі страх. відшкодування:

Дт 654 Кт 75

655(страх. майна)

3. списання надзвич. доходів і витрат на рез-ти д-ті:

- витрат Дт 794 Кт 99

- доходу Дт 75 Кт 794

40. Учет амортизации основных средств

В процессе эксплуатации основные средства, сохраняя свою первоначальную физическую форму, постепенно изнашивают­ся (физически, морально), передавая частями свою стоимость на себестоимость вновь созданного продукта. С целью накоп­ления средств для полного восстановления изношенных объек­тов стоимость снашиваемой части основных средств, в виде амортизационных отчислений, включают в затраты производ­ства или обращения.

Положением (стандартом) бухгалтерского учета 7 "Основ­ные средства" амортизация определена как систематическое рас­пределение стоимости объекта основных средств, подлежащей амортизации, в течение срока его полезного использования.

Стоимость основных средств, подлежащая амортизации, оп­ределяется как разница между себестоимостью объекта и его ликвидационной стоимостью. Под ликвидационной стоимостью понимают сумму, которую предприятие ожидает получить от реализации (ликвидации) объекта после окончания срока его полезного использования (эксплуатации) за вычетом ожидаемых расходов, связанных с реализацией (ликвидацией) объекта.

Объектом амортизации являются основные средства, имею­щие ограниченный срок полезного использования (земля, на­пример, срок полезного использования которой не ограничен, не подлежит амортизации).

Сроком полезной эксплуатации основных средств является период, в течение которого предприятие предусматривает ис­пользовать соответствующий объект, или количество единиц продукции (услуг), которые предприятие ожидает получить от его использования. Срок полезного использования объектов основных средств определяется самим предприятием.

Для начисления амортизации предприятия могут применять:

— метод равномерного списания стоимости основных средств;

— кумулятивный метод (метод суммы цифр лет);

— метод ускоренного уменьшения остаточной стоимости ос­новных средств;

— производственный метод.

Равномерная амортизация достигается преимущественно с помощью прямолинейного списания. При этом методе стои­мость объекта основных средств списывается равными частями в течение всего периода эксплуатации. Сумма ежегодных аморти­зационных отчислений может быть рассчитана двумя способами.

При первом способе расчет производится делением стоимос­ти объекта, подлежащего амортизации, на срок его полезной эксплуатации. Если, например, стоимость приобретенного объ­екта 12 000 грн., срок полезной эксплуатации 4 года, ожидаемая ликвидационная стоимость — 2000 грн., то сумма ежегод­ных амортизационных отчислений составит 2500 грн. (12 000 -2000 : 4).

При втором способе сумма ежегодных амортизационных от­числений определяется умножением рассчитанной годовой нормы амортизации на первоначальную стоимость объекта (за вычетом ликвидационной стоимости). В приведенном примере годовая норма амортизации составит 25% (100 : 4).

Преимуществом метода прямолинейного списания является простота расчета и равномерность распределения суммы аморти­зации между учетными периодами, что обеспечивает сопостави­мость себестоимости продукции с доходами от ее реализации.

Недостатком данного метода является то, что он не учиты­вает моральный износ основных средств, различие их произ­водственной мощности в разные годы эксплуатации и необхо­димость увеличения затрат на ремонт в последние годы использования. Поэтому предприятия могут применять метод ускоренной амортизации основных средств, при котором в пер­вые годы эксплуатации основных средств списывается большая (основная) часть их стоимости с ежегодным снижением сумм амортизационных отчислений.

Целесообразность применения методов ускоренной аморти­зации объясняется тем, что наибольшая интенсивность исполь­зования основных средств приходится на первые годы их эксп­луатации, когда они физически и морально являются новыми.