3 ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ ТА РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ

Найбільш якісно обробити дрібнопартійні вантажі можна якщо використовувати розвізні маршрути, це виконується за рахунок того, що розмір партії вантажу менше вантажопідйомності автомобіля, з цього виходить, що за один оберт автомобіль може обслуговувати декількох клієнтів на даний вид вантажу. Вибір автомобіля раціональної вантажопідйомності проводиться із умови мінімуму витрат на перевезення дрібнопартійних вантажів. Собівартість перевезення 1 т вантажу по кожній марці автомобіля визначається за формулою:

, (3.1)

де Сзм, Спост – зміні та постійні складові собівартості (відповідно грн/км та грн/год), (вихідні дані);

l’м – довжина розвізного маршруту, км;

t’об – час оберту на розвізному маршруті, год.

Щоб визначити раціональну вантажопідйомність автомобіля необхідно знати оптимальний розмір партії для кожної із заданих (вихідні дані) марок автомобілів, котрий визначається за формулою:

, (3.2)

де Свз – постійна складова витрат виконання замовлення, грн/замовлення, (вихідні дані);

Скмj – витрати які приходяться на 1 км пробігу автомобіля, грн/км, (вихідні дані)

tд – додатковий час на заїзд у один пункт на розвізному маршруті, год (приймаємо tд = 0,15 год);

lо – сумарний нульовий пробіг автомобіля, км;

 – пробіг автомобіля між двома пунктами завозу на маршруті, км (вихідні дані);

Спост – постійна складова собівартості перевезення, грн/год (вихідні дані);

r – середній об’єм поставки в адрес одного утримувача, т;

Сзб – вартість зберігання 1 т вантажу на складі протягом доби, грн/т×доб, (вихідні дані).

Витрати на один км пробігу визначаються за формулою:

,(3.3)

 грн/км

Середній об’єм поставки в адрес одного отримувача розраховується за формулою:

,(3.5)

де Nдп – загальна кількість отримувачів дрібних вантажів, од. (вихідні дані)

Qдпдоб – добовий об’єм перевезення дрібних вантажів, т .

Добовий об’єм перевезення дрібних вантажів визначається за формулою:

,(3.6)

де Да – дні роботи автомобільного транспорту, дн.

Річний об’єм дрібнопартійних вантажів визначається за формулою:

,(3.7)

де Qдп – доля дрібних відправок;

Qпо – доля повагонних відправок.

 т

 т

 т

 т

Для останніх марок автомобілів оптимальний розмір партії розраховується аналогічно. Розрахунки зведені до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Розрахункові показники, які характеризують маршрут

Модель автомобіля Витрати на 1 км пробігу,Скм,грн/км

Оптимальний розмір партії вантажу ,qопт

Середня кількість пунктів завезення маршруту, nз,од

УАЗ-451 ДМ 0,51 4,053855 0,2343448
ГАЗ-52-04 0,672 4,201582 0,5652633
ГАЗ-53А 0,884 4,3873 0,866
ЗиЛ- 130-76 1,216 4,663537 1,222248
МАЗ-5335 1,5708 4,941639 1,537951
КамАЗ-53212 2,0917 5,323597 1,784508
КрАЗ-257Б1 2,3083 5,474648 2,082326
МАЗ-516 2,7292 5,756722 2,392855

Кількість пунктів завозу на маршруті визначається за формулою:

, (3.8)

Аналогічно визначаємо кількість пунктів завозу для других марок автомобілів. Розрахунки приведені у таблиці 3.1.

Із подальших розрахунків виключаємо автомобілі УАЗ-451ДМ, ГАЗ-52-04, ГАЗ-53А так як кількість пунктів завозу на розвізному маршруті повинно бути більш одного.

Довжина розвізного маршруту може бути визначена за формулою:

, (3.9)

де  – середня відстань доставки дрібнопартійних вантажів, км (вихідні дані)

км

Для інших автомобілів розрахунок довжини маршруту розраховується аналогічно та розрахунки зводяться до таблиці 3.2.

Час оберту на розвізному маршруті визначається за формулою:

,(3.10)

де tн-р – час навантаження та розвантаження вантажу, год

, (3.11)

 год

 год

Значення часу навантаження – розвантаження та часу оберту для останніх автомобілів розраховується аналогічно та заноситься до таблиці 3.2

Собівартість перевезення для автомобіля ЗіЛ-130-80 дорівнює:

 грн/т

За аналогічною схемою визначаємо собівартість для інших автомобілів. Розрахунки зводимо до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Характеристика роботи автомобілів на маршруті.

Марка автомобіля

Вантажо-

підйомність т

Час навантажен- ня-розвантаження,

tн-р, год

Довжина маршруту l’м, км

Час оберту на маршруті, t’об, год

Собі-

вартість перевезен-

ня вантажу, S, грн/т

ЗиЛ- 130-80 6,0 0,7133 24,86679 1,741342 12,99
МАЗ-5335 8,0 0,84 26,38216 2,019949 14,6
КамАЗ-53212 10,0 0,97 27,56564 2,232911 13,79
КрАЗ-257Б1 12,0 1,093 28,99516 2,463814 13,17
МАЗ-516 14,5 1,251667 30,4857 2,730833 13,12

На основі даних із табл. 3.2, вибираємо автомобіль ЗіЛ-130-80, тому що у нього найменша собівартість перевезення 1т вантажу – 12,99 грн/т.

Необхідну кількість автомобілів даної марки визначаємо за формулою:

, (3.12)

де Qдоб – добовий об’єм перевезення дрібнопартійних вантажів, т;

Wдоб – добова продуктивність автомобіля на розвізному маршруті, т.

, (3.13)

Кількість обертів за час роботи на маршруті визначається за формулою:

. (3.14)

Розраховані значення кількості обертів, а також часу маршруту необхідно скорегувати.

 об.

 т

Приймаємо Ае = 12


Информация о работе «Взаємодія видів транспорту»
Раздел: Транспорт
Количество знаков с пробелами: 28566
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
163145
17
14

... задовольняє замовників. Перш за все, автомобілі підприємства застарілі, по-друге, продуктивність їх настільки мала, що їх просто недоцільно використовувати, та вони і не відповідають типу і виду вантажу. 3. Перевезення цементу автомобільним транспортом ЗАТ «УБ РАЕС»   3.1 Організація перевезень цементу на підприємстві Перевезення вантажів автомобільним транспортом на підприємстві ЗАТ « ...

Скачать
54748
10
2

... транспортні засоби будуть функціонувати і розвиватись у взаємозв'язку, як єдиний органічний елемент усього народного господарства. 2. Передумови розвитку і розміщення морського транспорту країн СНД Історія морського транспорту країн СНД, що мають вихід до моря є спільною. Взагалі, історія морського транспорту, дійсно як виду транспорту загальнодержавного значення, можна розпочати з 4-6 стол ...

Скачать
22711
0
0

... ізаційним оточенням, модель включає такі елементи, як: організаційне оточення, стимулююче дію, людина, реакція на стимулюючі дії, дії, поведінка, результати роботи (див. додаток.2). В процесі взаємодії людини з організаційним оточенням він отримує спонукаючі до дії стимулюючі дії. Потім під впливом стимулюючих сигналів з боку організаційного оточення здійснює певні дії, які приводять до виконання ...

Скачать
88361
0
2

... колеса з рейкою, а також роботу сил тертя в контактній зоні. ВИСНОВКИ У дисертації вирішено актуальну науково-технічну проблему підвищення ефективності гальмування рейкового рухомого складу поліпшенням умов взаємодії коліс із гальмівними колодками і рейками шляхом розвитку теорії та знайдення науково обґрунтованих технічних рішень, що забезпечують підвищення ефективності роботи гальмівних і ...

0 комментариев


Наверх