Міністерство освіти і науки України
Приватний вищий навчальний заклад
Європейський університет
Запорізька філія
Реферат
Граничні теореми теорії ймовірностей
з дисципліни: Теорія ймовірностей та математична статистика
Запоріжжя,
2007р.
Теорема Бернуллі. Нехай імовірність появи події А в кожному із п незалежних повторних випробувань дорівнює р, т - число появ події А (частота події) в п випробуваннях. Тоді

Доведення. Частість
можна розглядати як невід'ємну випадкову величину
. Знайдемо її математичне сподівання
![]()
Отже, необхідно оцінити імовірність відхилення випадкової величини
від її математичного сподівання. Для цього знайдемо дисперсію цієї випадкової величини
![]()
За нерівністю Чебишова одержимо

Звідси граничним переходом
одержуємо (4), що й треба було довести.
Теорема Чебишова. Нехай
- послідовність попарно незалежних випадкових величин, які задовольняють умовам
![]()
для усіх t = 1,2,..., п.
Тоді![]()
Доведення. Знайдемо математичне сподівання та дисперсію
середньої випадкових величин, тобто

![]()
Застосуємо для випадкової величини нерівність Чебишова (2)
![]()
![]()
Границя цієї імовірності при
дорівнює одиниці, тобто рівність (5) доведено.
Центральна гранична теорема. Нехай задана послідовність незалежних однаково розподілених випадкових величин
![]()
![]()
Розглянемо випадкову величину
Тоді
![]()
При
функція розподілу

тобто сума
буде розподілена за нормальним законом з математичним сподіванням 0 та дисперсією![]()
Для доведення цієї теореми треба знайти границю характеристичної функції, побудованої для нормованої випадкової величини
![]()
Наслідок. При
розподіл суми однаково розподілених випадкових величин мало відрізняється від нормального розподілу.
Теорема Ляпунова. Нехай задана послідовність незалежних випадкових величин
таких, що
![]()
Побудуємо суму випадкових величин
Позначимо
Якщо виконується умова рівномірної малості величин, що утворюють суму
![]()
то сума
буде розподіленою нормально з математичним сподіванням
та дисперсією
Доведення цієї теореми досить складне, але відмітимо, що у випадку, коли
можна розглядати випадкові величини
Величини
будуть задовольняти умову теореми Ляпунова.
Приклад 2. Скільки додатків треба взяти у теоремі Чебишова, щоб з надійністю 96% і точністю до 0.01 виконувалась наближена рівність

Розв'язок. В цьому прикладі є = 0.01. Щоб одержати надійність 96% згідно формули (6) достатньо підібрати таке п, яке задовольняє нерівність
![]()
Зауваження 1. Приклад 2 показує, що навіть у випадку не дуже великих точності та надійності, треба брати значну кількість додатків (п - досить велике число). Це означає, що оцінки, одержані з використанням нерівності (6), - завищені. Більш точні оцінки можна одержати за допомогою теореми Ляпунова.
Список використаної літератури
1. Барковський В.В., Барковська Н.В., Лопатін О.К. теорія ймовірностей та математична статистика. – К.: ЦУЛ, 2002. – 448с.
2. Гмурман В.Е. теория вероятностей и математическая статистика. – М.: Высшая школа, 1980.
3. Гмурман В.Е. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике. – М.: Высшая школа, 1975.
4. Гнеденко Б.В. Курс теории вероятностей. – М.: наука, 1988.
5. Леоненко М.М., Мішура Ю.С. та ін. Теоретико-ймовірностні та статистичні методи в економетриці та фінансовій математиці. – К.: Інформтехніка, 1995.
Похожие работы
... , . . Для опису зв'язків, що існують між проекціями випадкового вектора (x,h), крім коваріації можна використовувати числові характеристики умовних законів розподілу , . Умовним середнім значенням і умовною дисперсією випадкової величини x за умови h =y називаються величини: , . Аналогічно визначаються характеристики і . Для опису випадкового вектора також вводять початкові і ...
... аксіоматичного визначення поняття ймовірності П.Л. Чебишев (1821–1894 р.) був творцем і ідейним керівником петербурзької математичної школи. Чебишев зіграв велику роль у розвитку багатьох розділів математики, у тому числі теорії ймовірностей. У своїй магістерській дисертації в першому розділі він уводить поняття ймовірності. Для цього він, насамперед, визначає рівно можливі події: «Якщо з ...
... . Поклавши у формулі (4) а = b = 1, дістанемо Нехай маємо скінченну множину, яка містить п елементів. Тоді кількість підмножин цієї множини дорівнює 2n. Наприклад, для множини {a,b,c} маємо Ø, {a}, {b}, {c}, {a,b}, {a,c}, {b,c}, {a,b,c}. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ § 1. Про предмет теорії ймовірностей До цього часу розглядалися задачі, в яких результат дії був однозначно ...
... ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ 1. Поняття та закон розподілу системи випадкових величин До цього часу ми розглядали одномірну випадкову величину X. Однак в сучасній теорії математичної обробки результатів багаторазових повторних геодезичних вимірювань використовують багатомірні випадкові величини. Багатомірна випадкова величина може складатися із декількох компонентів і бути двомірною, тримірною і так ...















0 комментариев