Фізичні особи як суб’єкти АП

2. Фізичні особи як суб’єкти АП

Під фізичною особою слід мати на увазі людину як біологічну істоту. В юридичному значенні слова під фізичними особами мають на увазі громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Ці категорії осіб мають суттєві особливості у своєму загальному правовому статусі в Україні. Кожна категорія складається з значної кількості різних підкатегорій, правовий статус яких визначається залежно від характеру виконуваних ними соціальних функцій, службового становища, наявності особливого адміністративно-правового статусу, спеціальних прав і багатьох інших обставин.

Адміністративно-правовий статус людини і громадянина - комплекс прав і обов’язків особи, закріплений нормами адміністративного права, а також гарантії реалізації прав і обов’язків.

Адміністративно-правовий статус є складовою частиною загального правового статусу особи і урегульований нормами конституційного та адміністративного права. Багато прав і обов’язки людини і громадянина похідні від конституційних прав і обов’язків і знаходять своє відображення в законах, адміністративно-правових підзаконних нормативних актах, в актах органів місцевого самоврядування. Інші права і обов’язки не регламентовані конституційними нормами, але відповідають духу загальної конституційної концепції становища особи в Україні, встановлені іншими правовими актами (права і обов’язки пов’язані з керуванням транспортними засобами, придбання зброї).

Адміністративно-правові відносини особи з іншими суб’єктами АП можуть виникати як на підставі реалізації прав людини і громадянина або в зв’язку з покладеними на них обов’язками у сфері управління, так і при захисті прав і свобод особи або порушення особою своїх обов’язків.

Існує кілька точок зору на складові адміністративно-правового статусу:

Ківалов С.В., Коваль Л.В.:

- адміністративна правоздатність;

- адміністративна дієздатність.

Бахрах Д.М.

- адміністративна правосуб’єктність;

- реальні права і обов’язки.

Колпаков В.К.:

- адміністративна правоздатність;

- адміністративна дієздатність;

- права, які зумовлені адміністративним законодавством;

- адміністративно-правові обов’язки.

Битяк Ю.П.:

- основні невід’ємні права і свободи;

- комплекс прав та обов’язків, що закріплюються Конституцією України, нормами інших галузей права, в тому числі й адміністративного;

- гарантії реалізації цих прав та обов’язків, а також механізм їх охорони державою.

Точка зору більшості:

- адміністративна правосуб’єктність;

- права, свободи та законні інтереси;

- обов’язки;

- гарантії реалізації прав та свобод та законних інтересів.

Адміністративно-правовий статус громадян України - це встановлена законом й іншими правовими актами сукупність прав і обов’язків громадянина, що гарантують його участь в управлінні державними справами і задоволення публічних та особистих інтересів через діяльність державної влади та органів місцевого самоврядування.

1. Адміністративна правосуб’єктність громадян

Адміністративно-правовий статус громадян визначається обсягом та характером їх адміністративної правосуб’єктності.

Елементами правосуб'єктності є:

Адміністративна правоздатність - закріплена нормами АП здатність громадянина бути носієм прав та обов’язків у сфері публічного управління (виникає з моменту народження громадянина і припиняється після його смерті) - наприклад, право на громадянство, ім’я та прізвище, на соціальний захист тощо.

Адміністративна дієздатність - закріплена нормами АП здатність громадянина своїми діями реалізувати надані йому права і виконувати покладені на нього обов’язки у сфері публічного управління.

Види адміністративної дієздатності:

• часткова - до 16 років.

• неповна - з 16 років;

• повна - із 18 років;

У силу зазначених обставин громадяни можуть бути визнані обмежено або повністю недієздатними.

Адміністративна деліктоздатність закріплена нормами АП здатність громадянина нести юридичну відповідальність за свої дії.щщщщ

Адміністративна правосуб’єктність громадян поділяється на загальну та спеціальну. Відповідно розрізняють загальний та спеціальний адміністративно-правовий статус громадян. Кожен громадянин наділений передусім загальним статусом, який як правило однаковий для всіх, однак в той же час він може бути носієм одного або кількох спеціальних статусів. Досить часто спеціальний статус доповнює загальний (особа, яка має посвідчення водія), але іноді спеціальний статус впливає на загальний обмежуючи та змінюючи його (особа щодо якої встановлено адміністративний нагляд)

2. Права, свободи і законні інтереси громадян

Реалізація права передбачає видання акту застосування.

Реалізація свободи не передбачає видання акту застосування.

Законний інтерес - це юридично значимий інтерес, заснований на законі, що випливає з нього, схвалений і захищуваний ним, хоч і не закріплений у конкретних правових нормах.

Права і свободи можна поділити на різні групи, зокрема на загальні та спеціальні, абсолютні та відносні, громадянські (особисті, фізичні), політичні, економічні, соціальні, духовні (культурні) та ін.