Науково-дослідні космічні апарати
Навігаційні ШСЗ
Супутники для вивчення земних ресурсів
Космічні апарати для міжпланетних польотів
Космічна зйомка поверхні Землі
Космічні системи моніторингу
Формування системи моніторингу на базі сонячно-сінхронних орбіт
Ймовірна оцінка впливу хмарності
Результати розрахунків ймовірності зйомки
Землекористування, природоохоронні та природоресурсні задачі
Визначення техногенних змін сучасних ландшафтів
Картування ділянок підвищеної природної пожежобезпечності
Ракетно-космічні комплекси
Вплив ракетно-космічної техніки на озоновий шар Землі
Космічне сміття
Функціональне призначення галузевої системи комплексної обробки аерокосмічної та наземної інформації (ГІСКОАНІ)
Вимоги до функціонування системи моніторингу
Паспорт АКП та його структура
Системи дистанційного зондування Землі
Лазерні системи
Лідар на основі реєстрації диференційного поглинання
Лідар на основі реєстрації флуоресценції
Питання з розділу ІІ
Навигация
Ракетно-космічні комплекси
Дистанційний екологічний моніторинг
145033
знака
13
таблиц
42
изображения
3.1 Ракетно-космічні комплекси
Ракетно-космічний комплекс (РКК) – це сукупність функціонально пов'язаних космічних апаратів (КА) і наземних технічних засобів, призначених для самостійного вирішення поставлених задач у космосі (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Технологічні експерименти на орбіті Землі
Ракетно-космічний комплекс включає ракету-носій, космічний апарат, технічний комплекс, стартовий комплекс, засоби вимірювального комплексу космодрому і наземний комплекс керування космічним апаратом.
Космодром – це комплекс соціально підготовлених земельних територій зі спорудами і обладнанням, які забезпечують зборку, підготовку до пуску і пуск ракетно-космічної системи, вимірювання траєкторії її польоту, видачу команд, а також приймання і обробку телеметричної інформації, яка надходить з ракетно-космічної системи. До складу космодрому також входять земельні та водяні ділянки для падіння відпрацьованих ступенів ракет-носіїв і для посадки космічних об'єктів, які повертаються.
В теперішній час більш як 10 країн світу мають свої програми освоєння космосу. З них такі країни спроможні виводити до космосу за допомогою своїх носіїв: Росія, США, Франція, КНР, Великобританія, Індія.
За своєю структурою ракетно-космічні системи частіше за все представляють собою багатоступеневий комплекс, який включає до свого складу декілька ракетних блоків і корисне навантаження, яким може бути космічний корабель, космічна станція, штучний супутник планети, різного роду космічні апарати, включаючи і апарати військового призначення.
Таблиця 3.1
Класифікація ракет-носіїв
| Клас РН | Стартова маса, т | Корисне навантаження, т |
| Легкі | до 100 | до 5 |
| Середні | до 300 | 5...20 |
| Важкі | до 1000 | 20...100 |
| Надважкі | Понад 1000 | Понад 100 |
Таблиця 3.2
Загальна характеристика ракет-носіїв
| Тип | Стартова маса, т/маса палива, т | Корисне навантаження, т | Кількість ступенів |
| Протон | 600/500 | 20 | 3(4) |
| Енергія | 2400/1806 | 100 | 2 |
| Титан-СЛВ-5 | 630/548 | 20 | 2+2 приск. |
| Спейс-Шатл | 2000/1806 | 100 | 2 |
Основною функцією ракети-носія (РН) є надання першої космічної швидкості (7,9 км/с) корисному навантаженню.
Визначають чотири класи РН. У табл. 3.1 - 3.2 наведені прийнята класифікація РН та загальні дані зі стартової маси і корисного навантаження РН, які під час старту здійснюють найбільш потужний вплив на всі шари атмосфери.
3.2 Фактори техногенного впливу космічного польоту на довкілля
В залежності від цілі, поставленої перед космічним апаратом, його можливо скеровувати в різні райони космічного простору. Аналіз цих районів довів, що експлуатація РКТ пов'язана з впливом на природне середовище в масштабах як екосфери Землі (літосфера, атмосфера, гідросфера), так і Сонячної системи.
Експлуатація ракетно-космічних комплексів ставить ряд екологічних проблем, найважливіші з яких є:
шкідливий вплив продуктів згорання ракетних палив на атмосферу Землі;
проблеми знищення озонового шару Землі і електронного компонента атмосфери;
забруднення космічного простору фрагментами ракетно-космічної техніки;
необхідність відчуження значних земельних територій під райони падіння окремих складових ракет-носіїв по трасам їх пусків.
Техногенні фактори, які впливають на навколишнє середовище при експлуатації РКТ, суттєво відрізняються за параметрами факторів від більш розповсюджених видів антропогенних факторів впливу на навколишнє середовище. До таких факторів відносяться:
принциповий характер можливого фізичного механізму впливу на оточуюче середовище;
масштаби можливого впливу (локальні або глобальні);
середовище, на яке здійснює вплив РКТ (суша, вода, атмосфера);
характер впливу (за терміном часу).
Можливість глобального впливу РКТ на природне середовище обумовлюється, по-перше, тим, що траєкторія руху РН при виведенні КА проходить крізь всі шари атмосфери над територіями регіонів, значно віддалених від місця старту, по-друге, тим, що КА і останні ступені ракет, які виведені на орбіту при гальмуванні у верхніх шарах атмосфери, при неповному їх згорянні в атмосфері представляють загрозу для великих територій на поверхні Землі, а ті з них, які можуть тривалий час існувати в навколоземному просторі, забруднюють його після припинення їх активного існування і являють собою загрозу для тих КА, які будуть виводитись в космічний простір.
До глобальних факторів екологічного впливу можна віднести:
викиди продуктів згоряння в атмосферу (в тому числі токсичні) при роботі РН на активній ділянці;
згоряння в атмосфері відпрацьованих ступенів РН та КА;
забруднення навколоземного простору фрагментами відпрацьованих пристроїв (КА, останні ступені РН, окремі елементи конструкції);
падіння в непередбачених ділянках території з відпрацьованих елементів конструкцій як РН, так і КА в аварійних ситуаціях.
До локальних факторів впливу можна віднести:
проливання токсичних компонентів палива при його транспортуванні до місця заправки і при самій заправці;
штатне падіння відпрацьованих ступенів РН;
розповсюдження звукового тиску і ударні хвилі при русі РН;
викиди продуктів згоряння при стендовому відпрацюванні двигунів.
Похожие работы
... змінах клімату; — виявлення природних i антропогенних факторів, що зумовлюють зміну клімату; — виявлення критичних елементів біосфери, вплив на які може спричинити клiматичнi зміни. Розділ 3. Моніторинг поверхневих вод Вода вiдiграє вирішальну роль у пiдтриманнi життя людини. Її наявнiстъ i способи використання нерідко визначають долі народів i країн. Особливої гостроти набуває ця ...
... з рубежами фізико-географічного районування. Вірогідність екстраполяції тим вище, ніж ближче в класифікаційній системі й у сітці районування лежать ландшафти-аналоги. 4. Організація ландшафтного моніторингу заповідних територій У межах Центрального Чернозем`я знаходиться сім державних заповідників: Воронезький (площею 31,1 тис. га), Хоперский (16,2 тис. га), Центрально-Чорноземний (4,9 тис. ...
... уполя, Донецька. Машинобудівна промисловість має багатогалузеву структуру (важке, електротехнічне, радіоелектронне, транспортне машинобудування, приладо-, верстатобудування й т. д. ), і кожній із галузей притаманні свої екологічні особливості: * Енергетика. В Україні ТЕС виробляють приблизно 55—60 % електроенергії (близько 37, 6 тис. МВт); майже всі вони розташовані в містах і є найбільшими серед ...
... по приватизації державного майна. Умовами приватизаційних конкурсів не передбачався встановлений рівень екологічної безпеки об'єкта, що здобувається. Таким чином, виникає погроза економії на екологічних витратах. На жаль, законодавство ще недостатньо підготовлене до рішення природоохоронних завдань у специфічних умовах переходу до ринкових відносин. Відносно нова проблема - екологічна регламентац ...
0 комментариев