Науково-дослідні космічні апарати
Навігаційні ШСЗ
Супутники для вивчення земних ресурсів
Космічні апарати для міжпланетних польотів
Космічна зйомка поверхні Землі
Космічні системи моніторингу
Формування системи моніторингу на базі сонячно-сінхронних орбіт
Ймовірна оцінка впливу хмарності
Результати розрахунків ймовірності зйомки
Землекористування, природоохоронні та природоресурсні задачі
Визначення техногенних змін сучасних ландшафтів
Картування ділянок підвищеної природної пожежобезпечності
Ракетно-космічні комплекси
Вплив ракетно-космічної техніки на озоновий шар Землі
Космічне сміття
Функціональне призначення галузевої системи комплексної обробки аерокосмічної та наземної інформації (ГІСКОАНІ)
Вимоги до функціонування системи моніторингу
Паспорт АКП та його структура
Системи дистанційного зондування Землі
Лазерні системи
Лідар на основі реєстрації диференційного поглинання
Лідар на основі реєстрації флуоресценції
Питання з розділу ІІ
Навигация
Функціональне призначення галузевої системи комплексної обробки аерокосмічної та наземної інформації (ГІСКОАНІ)
Дистанційний екологічний моніторинг
145033
знака
13
таблиц
42
изображения
3.6.4 Функціональне призначення галузевої системи комплексної обробки аерокосмічної та наземної інформації (ГІСКОАНІ)
Передбачається, що функціональним призначенням такої системи має стати систематичне дистанційне спостереження за станом сільськогосподарських культур, рослинності, угідь та ґрунтів у процесі господарської діяльності з метою поступової оцінки (контролю), прогнозу та видачі рекомендацій щодо управління і забезпечення користувачів на всіх ієрархічних рівнях управління оперативною, середньостроковою та довгостроковою інформацією.
Об'єктом досліджень такої системи має бути система агроландшафтів та їх складових і характеристик (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Об’єкти досліджень ГІСКОАНІ
| Об’єкти досліджень, їх складові та характеристики | Регіональний рівень | Локальний та детальний рівень |
| 1 | 2 | 3 |
| Посіви сільськогосподарських культур: | ||
| види культурної рослинності; | + | + |
| ступінь розвитку рослин; | - | + |
| загальний стан посівів. | ||
| Стан посівів диференційовано: | ||
| а) фітомаса - біометричні показники; | + | + |
| Б) зрідженість; | - | + |
| в) засміченість; | - | + |
| г) патологічні зміни; | + | + |
| д) ураження шкідниками. вплив на посіви погодних умов, стихійних лих, аварій (оперативна оцінка); | + | + |
| Стан природної рослинності. | + | + |
| Ґрунтовий покрив: | ||
| ґрунтові відміни; | + | + |
| фізико-хімічні характеристики; | + | + |
| лінійна ерозія; | + | + |
| вітрова ерозія; | + | + |
| поверхневий змив; | + | + |
| зони підтоплення, перезволоження та вторинного засолення і т.д. | + | + |
| Земельно-кадастрові дані: | ||
| а) структура сільськогосподарських угідь | + | + |
| б) характеристика використання земель | + | + |
| в) площинні характеристики об'єктів | + | + |
3.6.5 Основні завдання системи дистанційного агромоніторингу
Основні завдання системи дистанційного агромоніторингу можна поділити на дві групи.
Перша:
контроль та оцінка стану сільськогосподарських культур по фазах вегетації рослин;
визначення осередків заселення посівів шкідниками, ураженість хворобами, забур'яненість;
прогнозування врожайності, визначення строків достигання сільськогосподарських культур;
контроль за ходом сільськогосподарських робіт.
Друга :
картографування та інвентаризація сільськогосподарських угідь і ґрунтів;
моніторинг земель, що перебувають у кризовому стані (визначення земель, що є у кризовому стані);
вітрова і водна ерозії;
визначення стану використання меліорованих земель;
фіксація забруднень та негативних явищ, що виникають при застосуванні нераціональних гідротехнічних і хімічних меліорацій та ін.
3.6.6 Призначення отриманої інформації
Поступове розширення можливостей дистанційного зондування визначення різноманітних характеристик об'єктів агроландшафту (табл. 2.1) сприятиме одержанню необхідної інформації, яку можна буде використовувати за такими призначеннями:
розробка планів і заходів щодо оперативного та довгострокового догляду за посівами сільськогосподарських культур;
прогнозування продуктивності посівів та встановлення валових зборів сільськогосподарських культур;
встановлення рівня потреб у хімічних засобах захисту рослин, добривах по регіонах держави;
планування стратегії ринку сільськогосподарської продукції та її ціноутворення;
встановлення економічних збитків від стихійних метеорологічних явищ і техногенних факторів;
корекція планів землекористування;
бонітування земель;
моніторинг земель;
коригування карт ґрунтів;
розробка державних планів та заходів щодо охорони земель;
планування заходів з хімічної, лісової та водної меліорації;
встановлення ступеня негативного впливу техногенних процесів на навколишнє середовище в зонах великих міст та промислових підприємств.
Похожие работы
... змінах клімату; — виявлення природних i антропогенних факторів, що зумовлюють зміну клімату; — виявлення критичних елементів біосфери, вплив на які може спричинити клiматичнi зміни. Розділ 3. Моніторинг поверхневих вод Вода вiдiграє вирішальну роль у пiдтриманнi життя людини. Її наявнiстъ i способи використання нерідко визначають долі народів i країн. Особливої гостроти набуває ця ...
... з рубежами фізико-географічного районування. Вірогідність екстраполяції тим вище, ніж ближче в класифікаційній системі й у сітці районування лежать ландшафти-аналоги. 4. Організація ландшафтного моніторингу заповідних територій У межах Центрального Чернозем`я знаходиться сім державних заповідників: Воронезький (площею 31,1 тис. га), Хоперский (16,2 тис. га), Центрально-Чорноземний (4,9 тис. ...
... уполя, Донецька. Машинобудівна промисловість має багатогалузеву структуру (важке, електротехнічне, радіоелектронне, транспортне машинобудування, приладо-, верстатобудування й т. д. ), і кожній із галузей притаманні свої екологічні особливості: * Енергетика. В Україні ТЕС виробляють приблизно 55—60 % електроенергії (близько 37, 6 тис. МВт); майже всі вони розташовані в містах і є найбільшими серед ...
... по приватизації державного майна. Умовами приватизаційних конкурсів не передбачався встановлений рівень екологічної безпеки об'єкта, що здобувається. Таким чином, виникає погроза економії на екологічних витратах. На жаль, законодавство ще недостатньо підготовлене до рішення природоохоронних завдань у специфічних умовах переходу до ринкових відносин. Відносно нова проблема - екологічна регламентац ...
0 комментариев