Науково-дослідні космічні апарати
Навігаційні ШСЗ
Супутники для вивчення земних ресурсів
Космічні апарати для міжпланетних польотів
Космічна зйомка поверхні Землі
Космічні системи моніторингу
Формування системи моніторингу на базі сонячно-сінхронних орбіт
Ймовірна оцінка впливу хмарності
Результати розрахунків ймовірності зйомки
Землекористування, природоохоронні та природоресурсні задачі
Визначення техногенних змін сучасних ландшафтів
Картування ділянок підвищеної природної пожежобезпечності
Ракетно-космічні комплекси
Вплив ракетно-космічної техніки на озоновий шар Землі
Космічне сміття
Функціональне призначення галузевої системи комплексної обробки аерокосмічної та наземної інформації (ГІСКОАНІ)
Вимоги до функціонування системи моніторингу
Паспорт АКП та його структура
Системи дистанційного зондування Землі
Лазерні системи
Лідар на основі реєстрації диференційного поглинання
Лідар на основі реєстрації флуоресценції
Питання з розділу ІІ
Навигация
Вимоги до функціонування системи моніторингу
Дистанційний екологічний моніторинг
145033
знака
13
таблиц
42
изображения
3.6.7 Вимоги до функціонування системи моніторингу
Завдання системи дистанційного агромоніторингу щодо одержання інформації, специфіка продукційних процесів у сільськогосподарській галузі визначають вимоги до функціонування системи моніторингу.
До цих вимог відносять:
оперативне одержання об'єктивної інформації про стан сільськогосподарських об'єктів для прийняття рішень на державному та регіональному рівнях;
оперативне одержання як комплексної дистанційної інформації про сільськогосподарські об'єкти, так і окремих їх характеристик;
необхідна періодичність, повнота та якість одержуваної інформації;
гнучкість застосування різноманітних космічних та авіаційних носіїв і різноманітних дистанційних методів.
3.6.8 Спільні риси розроблених систем дистанційного агромоніторингу
Аналіз експериментів з обстеження сільськогосподарських об'єктів, проведених у США в 70—80 рр. (LАКІЕ, СІТАRS), Франції (АСТІON IV) показав, що спільним для всіх розроблених систем дистанційного моніторингу є:
застосування вибіркового методу збору даних по мережі полігонів, еталонних ділянок, сегментів для здійснення ідентифікації і моніторингу стану посівів основних сільськогосподарських культур;
урахування впливу фізико-географічних (ґрунти, агрокліматичні умови) та господарських умов (агротехніка, сівозміна, розмір полів, структура посівних площ, богарні та зрошувані землі) при визначенні мережі полігонів і зон їх обслуговування, що дає змогу з високою достовірністю екстраполювати сигнатури на всю зону обслуговування;
застосування мультитемпоральних даних дистанційного зондування для ідентифікації сільськогосподарських культур та їх стану;
забезпечення процесу автоматизованого дешифрування опорною наземною тематичною інформацією (тренувальні дані);
автоматизована обробка дистанційних даних.
3.6.9 Структура системи дистанційного агромоніторингу
За функціональним призначенням у системі виділяють дві підсистеми — підсистему збору даних і підсистему тематичної обробки.
Підсистема збору даних. Підсистема збору даних забезпечує проведення дистанційних зйомок та наземних спостережень на полігонах і отримання апріорної інформації (дані про фізичні властивості досліджуваних об'єктів, їх стану на момент зйомок та ін.).
Підсистема тематичної обробки. В підсистемі тематичної обробки дані зйомок та апріорна інформація обробляються засобами автоматизованого дешифрування і через підсистему виводу передаються користувачу.
Умови функціонування системи аерокосмічного інформаційного забезпечення. Таким чином, система аерокосмічного інформаційного забезпечення, передусім, має бути максимально централізованою стосовно системи збору даних. Це стосується, насамперед, технічних засобів дистанційного зондування та схеми розміщення полігонів. Датчики повинні забезпечувати проведення багатоспектральних зйомок у широкому діапазоні випромінювання з високою геометричною й енергетичною роздільною здатністю, а полігони (АКП) і тестові ділянки (ТД) мають бути репрезентативними для вивчення комплексу об'єктів чи явищ. Це відкриває можливості для інформаційного забезпечення ширшого кола користувачів без значного підвищення витрат.
3.6.10 Схема розташування і функціонування АКП і ТД
У зв'язку з неоднорідністю в просторі природних умов і ресурсів і пов'язаним із ними характером господарської діяльності, необхідною умовою функціонування системи є розробка раціональної схеми АКП і ТД, яка забезпечить оперативність, повноту і репрезентативність отримуваної інформації та незначні витрати на проведення дистанційних зйомок.
Раціональна мережа АКП і ТД. Розробку раціональної мережі забезпечує спеціалізоване районування території, в основу якого покладено існуючу схему природно-сільськогосподарського районування.
Визначення зон репрезентативності. При визначенні зон репрезентативності враховуються ландшафтні, агрогрунтові, агрокліматичні, геоморфологічні умови, аналізується структура фотофону космічних зображень території. Агрокліматична зональність є провідною при районуванні в координатах часу.
Визначення місця розташування АКП і ТД. При визначенні місця розташування АКП і ТД керуються наступними основними вимогами:
представництво в межах території обслуговування;
вивченість регіону;
наявність науково-дослідної та інформативної бази окремих служб (агрометеостанцій, ДДСС, держсортодільниць, станцій захисту рослин), транспортної інфраструктури ;
доступності району.
Форма площі АКП та його розміри. Форма площі полігона та його розміри визнаються відповідно до статистичних вимог, враховуючи структуру посівних площ, геометричні розміри і нарізку полів та фактор часу для оперативного проведення аерозйомки й аеровізуальних спостережень.
3.6.11 АКП і ТД на території України
Таким чином, на території України визначено 20 зон обслуговування, в межах яких сільськогосподарські об'єкти мають певною мірою сталі характеристики, та 28 полігонів і тестових ділянок (рис. 3.13).
Диференціація на полігони і тестові ділянки пов'язана з тими функціями які вони виконують. Функція полігонів подвійна, як територій збору тематичних та дистанційних даних для інформаційного забезпечення відповідних установ і територій проведення науково-дослідних та дослідно-методичних робіт щодо розробки методів дистанційного зондування стосовно певних природних умов. Тестові ділянки - це територія для збору інформації про стан агроресурсів.
На основі районування певних сільськогосподарських культур на території України розроблено призначення аерокосмічних полігонів для збору оперативної інформації про стан агроресурсів і визначено межі обслуговування АКП за адміністративними ознаками.
При виконанні синхронних дистанційних досліджень на полігонах і тестових ділянках потрібна інформація для планування та організації робіт. У зв'язку з цим на кожен АКП складають паспорт.
Рис. 3.13. Мережа аерокосмічних полігонів для аерокосмічного моніторингу
Похожие работы
... змінах клімату; — виявлення природних i антропогенних факторів, що зумовлюють зміну клімату; — виявлення критичних елементів біосфери, вплив на які може спричинити клiматичнi зміни. Розділ 3. Моніторинг поверхневих вод Вода вiдiграє вирішальну роль у пiдтриманнi життя людини. Її наявнiстъ i способи використання нерідко визначають долі народів i країн. Особливої гостроти набуває ця ...
... з рубежами фізико-географічного районування. Вірогідність екстраполяції тим вище, ніж ближче в класифікаційній системі й у сітці районування лежать ландшафти-аналоги. 4. Організація ландшафтного моніторингу заповідних територій У межах Центрального Чернозем`я знаходиться сім державних заповідників: Воронезький (площею 31,1 тис. га), Хоперский (16,2 тис. га), Центрально-Чорноземний (4,9 тис. ...
... уполя, Донецька. Машинобудівна промисловість має багатогалузеву структуру (важке, електротехнічне, радіоелектронне, транспортне машинобудування, приладо-, верстатобудування й т. д. ), і кожній із галузей притаманні свої екологічні особливості: * Енергетика. В Україні ТЕС виробляють приблизно 55—60 % електроенергії (близько 37, 6 тис. МВт); майже всі вони розташовані в містах і є найбільшими серед ...
... по приватизації державного майна. Умовами приватизаційних конкурсів не передбачався встановлений рівень екологічної безпеки об'єкта, що здобувається. Таким чином, виникає погроза економії на екологічних витратах. На жаль, законодавство ще недостатньо підготовлене до рішення природоохоронних завдань у специфічних умовах переходу до ринкових відносин. Відносно нова проблема - екологічна регламентац ...
0 комментариев