Природно-економічна характеристика підприємства

2.1 Природно-економічна характеристика підприємства

 

В Михайлівському районі функціонують 155 господарств різних форм власності, а саме: підсобних господарств – 4, ТОВ – 21, ВАТ – 2, СВК – 4, КООП – 3, СК – 1, ДП – 1, МП – 1, ПП – 9, МСХП – 4, фермерські господарства – 105. Об’єктом нашого дослідження є ТОВ АФ „імені Мічуріна”, яке знаходиться в смт Михайлівна, яка одночасно є центром району і віддалений від залізничної станції Пришиб на відстань 7 км.

Господарство має компактну форму. Протяжність його з півночі на південь 15 км, зі сходу на захід біля 8 км. Господарство має зручний виробничий зв'язок з основними сільськогосподарськими угіддями. Населений пункт має міжгосподарський зв'язок з обласним центром через держдорогу смт Михайлівна – м Василівка – м Запоріжжя.

Територія господарства знаходиться в помірно посушливій степній зоні країни. Клімат характеризується високими температурними ресурсами і недостатнім зволоженням. Середньомісячна температура самого холодного місяця січня складає – 4,7 ⁰С, самого теплого липня +22,6 ⁰С. Середньомісячна кількість опадів 412 мл. Більше всього випадає опадів в червні і липні. Влітку часто опади мають ливневий характер. Сніговий покрив утворюється щорічно, але залягає нестійко.

Рельєф території представляє майже плоске водо роздільне плато з невеликими пониженнями. Глибина понижень незначна до 0,5 м. Різноманітні елементи рельєфу неоднаково впливають на перерозподіл атмосферних опадів.

Основними джерелами зволоження ґрунтів являються атмосферні опади.

В рамках господарств поширені чорноземи звичайні, чорноземи південні, чорноземи слабо солонцюваті.

Як видно, з цієї характеристики господарство розташоване у сприятливому районі для вирощування більшості зернових і технічних культур. При правильному і раціональному користуванні ресурсами підприємство матиме перспективи для свого подальшого успішного розвитку.

Необхідно чітко уявити діяльність господарства, його розмір, виробниче направлення, рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва, економічну ефективність процесу інтенсифікації. Це дає можливість у подальшому визначити галузі виробництва, найбільш важливі для даного господарства.

Розмір сільськогосподарського підприємства впливає на впровадження сучасної техніки, наукової організації праці, підвищення його продуктивності, рівень собівартості продукції. Прямим показником розміру сільськогоспо­дарського підприємства прийнято вважати об'єм валової продукції. Також до показників розміру підприємства відносять й площу сільськогосподарських угідь. Середньорічна вартість основних виробничих фондів й вартість оборот­них фондів, а також чисельність середньорічних робітників та інші показники відображені в таблиці 2.1.

Аналізуючи розмір господарства можна зробити висновок, що площа сільськогосподарських угідь за період з 2000 р. по 2004 р. зменшилась на 4,2%.

Вартість основних виробничих фондів збільшилась на 28 %. , а вартість оборотних фондів збільшилась на 36,9 %.

Простежується тенденція зменшення середньорічної чисельності робітників. Цей показник зменшився за період з 2000 р. по 2004 р. на 77,3 % та складає в 2004 р. 46 чол.

Таблиця 2.1 Розміри господарства

Показники	2000р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2004 р. в % до 2000р.
1	2	3	4	5	6	7
Площа сільськогосподарських угідь, га	3875,4	3822	3822	3716	3714	95,8
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	3246,5	4504	4416	4470,5	4156	128,0
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн.	1006	1193,5	1133,5	1194,5	1378	136,9
Чисельність середньорічних робітників, чол.	203	193	141	86	46	22,7
Валова продукція сільського господарства в співставних цінах 2000 р., тис. грн.	2096	2490	2460	1917	1639	78,2
Виручка від реалізації, тис.грн.	2049,8	2228	2960	1599	1366	66,6
Прибуток (збиток)	1152	241	128	593	163	14,1

При цьому за останні п’ять років обсяг виробництва і реалізації продукції в рослинництві збільшувався не поступово, а зазнав значних коливань по рокам. Так за період з 2000 по 2003 рік обсяг виробництва і реалізації зростав, з 2003 по 2004 зменшувався і (рис. 2.1).

За досліджений період знизився показник виручки від реалізації на 33,4 %, внаслідок цього зменшується прибуток, в 2004 році господарство отримало лише 163 тис. грн.. прибутку, тоді як в 2000 році – 1152 тис.грн., тобто на 85,8% менше.

У сільському господарстві земля - це основний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Рис. 2.1 – Динаміка обсягу виробництва і реалізації продукції

Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засо­бом виробництва.

Земля наочною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Земля має низку особливостей, які її відрізняють від інших засобів виробництва.

Якщо для таких ресурсів сільськогосподарського виробництва як трудо­ві і матеріально-технічні, притаманна визначена взаємозамінність, то земля - не замінний засіб виробництва.

При правильному використанні вона не тільки не погіршиться, але і зда­тна підвищувати свої виробничі зусилля (інші засоби виробництва фізично і морально зношуються).

Забезпеченість земельними ресурсами ТОВ «АФ імені Мічуріна» наведена в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Склад та структура земельних угідь господарства

Угіддя	2000 р.		2001 р.		2002 р.		2003 р.		2004р.
	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %		Площа, га	Питома вага, %			2004 в % до 2000 року
1	2	3	4	5	6	7	8	9		10	11			12
Загальна земельна площа	4117,4	100	4044	100	4404	1100	3862	100	3855			100			93,62
Всього сільськогосподарських угідь	3875,4	94,92	3822	94,51	3382	94,51	3716	96,21	3714			96,35			95,8
із них: рілля	3765	91,44	3778	93,42	3778	93,42	3716	96,21	3714			96,35			98,64
сіножаті	16	0,39	-	-	-	-	-	-	-			-			-
пасовища	6,4	0,16	44	1,09	44	11,09	-	-	-			-			-
Багаторічні насадження	88	2,14	-	-	-	-	-	-	-			-			-
ліс	102	2,48	102	2,52	102	2,52	89	2,31	85			2,2			83,4
Інші землі	140	3,4	120	2,97	120	2,97	57	1,48	56			1,45			40

За даними таблиці 2.2 можна зробити висновок, що з 2000р. по 2004р. загальна земельна площа господарства зменшилась на 292,4 га або на 6,38 %.

Площа сільськогосподарських угідь також зменшилась на 4,2 %. Площа ріллі зменшилась на 51 га або на 1,36%. Площа під пасовища та сіножаті в останні роки не відводилися, а площа лісу зменшилася на 16,6 %.

Підвищення продуктивності праці і ефективності сільськогосподарсько­го виробництва невіддільні від дальшого поглиблення його спеціалізації. В умовах спеціалізації сільськогосподарського виробництва відкриваються ши­рокі можливості для впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, переведення галузей на індустріальну технологію, застосування прогресивних методів організації виробництва і праці, раціонального і ритмічного використання засобів і предметів праці. Проаналізуємо структуру товарної продукції господарства на основі даних таблиці 2.3.

(2.1)

де К_с - коефіцієнт спеціалізації;

Р_і - доля і-тої галузі у сумі виручки від реалізації продукції;

і - порядковий номер галузі в ранжованому ряді за їх питомої вагою, починаючи з найвищого.

Розраховуємо рівень спеціалізації для даного господарства:

К_с = 100­­­  = 0,13

437,34

За даними таблиці 2.3 можна зробити висновок, що з 2000р. по 2004р. вартість товарної продукції зменшилась на 683,8 тис. грн. Найбільшу частку в структурі товарної продукції займає рослинництво 57,14 %.Найбільшу питому вагу в структурі продукції рослинництва займає вартість соняшнику (24,65) та зерна 23,57 %. В середньому за 5 років вартість продукції тваринництва становила 25,85 % в структурі товарної продукції, але слід зазначити, що в 2004 році підприємство вже не вирощує ВРХ, а тому не виробляє ні м'ясо ні молоко. Господарство почало розвивати галузь бджільництво, поки що ця галузь займає найменшу частку в товарній продукції 0,05 %. Також значну частку в товарній продукції займають роботи та послуги на сторону (15,48 %).

Таким чином, можна сказати, що господарство спеціалізується на виробництві зерна та соняшнику, а також надає послуги на сторону.

Визначивши за формулою рівень спеціалізації сільськогосподарського виро­бництва, який становить 0,13 , можна сказати, що господарство має низький рівень спеціалізації.

Таблиця 2.3

Визначення рівня спеціалізації ТОВ„АФ ім.. Мічуріна”

Вид товарної продукції	Вартість товарної продукції, тис.грн						Р, %	і	2і – 1	р(2і –1)
	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004р.	в сере-дньому за 5 р.
Зернові та зернобобові – всього	581	704	740	96	555	481	23,57	2	3	70,71
Соняшник	266,8	367	673	580	628	502,96	24,65	1	1	24,65
Овочі	2	120	135	3	4	52,8	8,8	5	9	79,2
Баштанні	19	-	-	-	2	4,2	0,21	11	21	4,41
корнеплоди	-	14	-	48	-	12,4	0,61	10	19	11,59
Інша продукція	54	33	136	294	103	124	6,07	7	13	78,91
Разом по рослинництву	922,8	910	1684	1021	1292	1165,96	57,14	х	х	х
Молоко	454	243	67	44	-	161,6	7,92	6	11	87,12
ВРХ на м’ясо (в жм)	449	409	218	297	-	274,6	13,46	4	7	94,22
Бджільництво (мед)	-	-	-	-	5	1	0,05	12	23	1,15
Інша продукція	7	265	118	61	-	90,2	4,42	8	15	66,3
Разом по тваринництву	910	917	403	402	5	527,4	25,85	х	х	х
Підсобні виробництва та промисли (власна переробка)	27	26	54	39	-	29,2	1,43	9	17	24,31
Роботи та послуги на сторону	190	375	819	137	318	318	15,58	3	5	77.9
ВСЬОГО	2049,8	2228	2960	1599	1366	2040,56	100	*	*	790,13

Виробництво матеріальних благ – це процес праці, процес поєднання живої праці із засобами виробництва. Засоби виробництва складаються із предметів праці і засобів праці. Таким чином, розподіл засобів виробництва на засоби праці і предмети праці відбувається в залежності від їх функціональної ролі в процесі виробництва.

До засобів і предметів праці відносяться всі засоби виробництва як створені, так і не створені (земля) працею людини.

У виробничо-господарській діяльності сільськогосподарських підприємств велику увагу приділяють оборотним засобам, без яких не можуть здійснюватися ви­робничі процеси. На відміну від основних, оборотні засоби приймають участь в проце­сі виробництва тільки на протязі одного виробничого циклу, при цьому вони повніс­тю переносять свою вартість на створену продукцію і втрачають натуральну форму.

Розглянемо таблицю 2.4, в якій наведена забезпеченість та ефективність ви­користання основних та оборотних фондів господарства.

Дані таблиці 2.4 показують, що з 2000р. до 2004 р. в господарстві середньорічна вартість основних виробничих збільшилась на 28 % за рахунок придбання нової техніки, а вартість оборотних фондів збільшилась на 36,9 %. За рахунок збільшення вартості основних фондів фондозабезпеченність господарства збільшується на 33,7 % , фондоозброєність праці зросла в 5 разів.В 2000р. на 1 грн. основних виробничих фондів припадає 0,3грн. оборот­них фондів, а в 2004 р. цей показник становить 0,03грн., це на 89,3 % менше ніж у базисному 2000 р. За аналізований період в фондовіддача зменшилася на 38,5 %, а фондоємкість збільшилась на 66,3 %, це пов’язано із зростанням вартості основних фондів.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів за аналізований період знизився на 41,2 % і становить 1,2, це призвело до збільшення тривалості обороту. Норма прибутку знижується і в2004 році становить 2,9 %, тоді як в 2000 році 27,9 %, тобто становище господарства дещо погіршилося.

Таблиця 2.4 Забезпеченість основними та оборотними фондами та ефективність їх використання

Показники	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004р.	2004р. в % до 2000 р.
1	2	3	4	5	6	7
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	3246,5	4504	4416	4470,5	4156	128,0
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн	1006	1193,5	1133,5	1194,5	1378	136,9
Фондозабезпеченнсть, тис.грн. /100га	83,77	117,84	115,54	120,3	112	133,7
Фондоозброєність ,тис. грн/чол..	15,99	23,34	31,3	51,98	90,34	В 5,6 раз
Фондовіддача, грн	0,65	0,55	0,56	0,43	0,4	61,5
Фондомісткість, грн.	1,55	1,81	1,8	2,33	2,53	163,6
Припадає оборотних засобів на 1 грн.. Основних фондів, грн.	0,3	0,29	0,25	0,27	0,033	10,7
Коефіцієнт оборотності оборот­них засобів	2,04	1,95	2,61	1,34	1,2	58,8
Тривалість одного обороту, днів	178,9	187,2	139,8	272,4	304	169,9
Норма прибутку, %	27,09	4,26	2,31	10,5	2,9	-24,2*

* абсолютне відхилення

Виробництво продукції в сільському господарстві (як і в інших галузях на­родного господарства) супроводжується затратами живої та уречевленої праці. Зага­льні затрати цих видів праці в економічній літературі одержали назву сукупних. Продуктивність праці більш точно вимірюється саме сукупними її затратами. Але визначенню цих затрат перешкоджає складність перерахування праці, уречевленої в будівлях, техніці, обладнанні, у живу працю. Тому в усіх галузях, у т.ч. і в сільсь­кому господарстві, продуктивність праці вимірюється лише затратами живої праці.

Отже фактично досягнутий рівень продуктивності праці в кожному господарстві характеризує ефективність затрат робочого часу конкретних працівників сільськогосподарського виробництва, а разом з тим і ефективність використання трудових ресурсів. Розглянемо дані таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Забезпеченість господарства робочою силою і рівень її

використання

Показники	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004р.	2004 р. в % до 2000 р.
Середньорічна чисельність праців­ників, чол..	203	193	141	86	46	22,7
Затрати праці, тис. люд.-год.	183	208	129	55	34	18,6
Відпрацьовано люд-днів на 1 сере­дньорічного працівника	128,78	153,96	130,7	91,4	105,6	82,05
Коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу	0,44	0,53	0,45	0,32	0,36	81,8
Припадає на 1 працівника:
сільськогосподарських угідь, га	14,16	19,8	27,1	43,2	80,78	В 5 разів
ріллі, га	18,55	19,58	26,8	43,2	80,78	В 5 разів
умовних голів тварин	3,2	3,1	2,2	1,2	-	-

Аналізуючи дані таблиці 2.5 можна зробити висновок, що середньорічна чи­сельність робітників з 2000р. по 2004 р. зменшилась на 157 чол. або на 77,3 %. За­трати праці зменшились на 62,8 %. Кількість людино-днів на 1 середньорічного працівника зменшилась на 17,95 %. За рахунок цього коефіцієнт використання робочого часу зменшився на 18,2 %. Завдяки зменшення чисельності працездатних робітників збільшилась завантаженість на одного робітника сільськогос­подарськими угіддями, площею ріллі та умовними головами худоби.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає ре­зультативність виробничого процесу , співвідношення між досягнутими результата­ми і витратами живої та уречевленої праці, відображаючими в свою чергу ступінь досконалості виробничих ресурсів і ефективність їх використання.

Визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва базується на використанні систем показників, відображаючих в свою чергу систему об’єктивних економічних законів у формі їх виявлення в даній галузі матеріального виробництва з урахуванням її специфіки.

Розглянемо таблицю 2.6 в якій наведено економічна ефективність сільськогос­подарського виробництва ТОВ «ТОВ АФ імені Мічуріна»

Таблиця 2.6

Економічна ефективність господарювання

Показники	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004р.	2004 р. в % до 2000 р.
1	2	3	4	5	6	7
Валова продукція, тис. грн.	2096	2490	2460	1917	1639	78,2
Валовий дохід, тис. гри.	893	804	1330	634	862	96,5
Прибуток (збиток)	1152	241	128	593	163	14,4
Середньорічна чисельність працівників	203	193	141	86	46	22,7
Основні виробничі фонди, тис.грн.	3246,5	4504	4416	4470,5	4156	128,0
Продовження таблиці 2.6
1	2	3	4		6	7
Вартість валової продукції:
- на 100га сільськогосподарських угідь.тис. грн	54,08	65,1	64,4	51,6	44,1	81,5
- на 1 працівника, тис.грн	10,3	12,9	17,4	33,3	35,6	345,6
- на 100 грн. основних фондів	64,6	55,3	55,7	42,9	39,4	60,9
Валовий доход:
на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн	23,04	21,0	34,8	17,1	23,2	100,6
- працівника, тис.грн	4,4	4,2	9,4	7,4	20,5	465,9
- на 100 грн. основних фондів	27,5	17,9	30,1	14,2	20,7	75,3
Прибуток:
на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн	29,7	6,3	3,3	15,9	4,4	14,8
- працівника, тис.грн	5,7	0,67	0,9	6,9	3,5	61,4
- на 100 грн. основних фондів	35,5	5,35	2,8	13,3	3,9	10,98
Рівень рентабельності, %	65,2	12,9	4,7	39,5	12,6	-52,6*

*

абсолютне відхилення

За даними таблиці 2.6 можна зробити висновок, що вартість валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь зменшилась на 18,5 %, а на 1 грн. основних фондів зменшилась на 39,1 %, але на 1 працівника відбулося збільшення в 3,4 раз.

Відбулося збільшення валового доходу на 100 га сільськогосподарських угідь на 0,6 %, на 1 працівника в 4,65 р., проте на 1 грн. основних фондів зменшується на 24,7 % та

Прибуток господарства на протязі аналізованого періоду зменшується , це призводить до зниження рівня рентабельності (на 52,6 %).

Будь-яке виробництво або діяльність не можуть проводитися без наявності чіткої організаційної та управлінської структури, які повинні бути найбільш раціональними та ефективними. Структури, які впроваджені і діють В «ТОВ АФ імені Мічуріна» показані рисунках 2,3.

Спеціалісти

Рис.2.3 – Структура управління ТОВ АФ «імені Мічуріна»

Рис. 2.4 – Організаційна структура виробництва ТОВ «АФ імені Мічуріна»

Важливе значення в діяльності підприємства відіграє правильне створення організаційної та управлінської структури. Чітке визначення підпорядкованості, принципів стимулювання, ефективність і оптимальність управління сприяють створенню організаційної діяльності підприємства, підвищення його ефективності та отриманню значних прибутків.