Проектування організаційної структури служби маркетингу на підприємстві

3.2 Проектування організаційної структури служби маркетингу на підприємстві

 

Для підвищення рівня доходності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах необхідно застосовувати ринкові фактори, по мірі можливості створювати на підприємствах маркетингові служби.

Організаційна структура маркетингової діяльності може бути визначена як сукупність служб (підрозділів), до складу яких входять робітники, що займаються тією чи іншою маркетинговою діяльністю.

Маркетингові структури залежать від розміру підприємства, специфіки виробленої продукції і регіональних ринків, сформованої структури управління підприємством.

Організаційна структура служба маркетингу на підприємствах може бути функціональною, товарною та регіональною.

Маркетинг включає в себе декілька видів діяльності, що спрямовані на виявлення, обслуговування, задоволення потреб для рішення цілей організації (рисунок 3.1)

Рис.3.1 Роль відділу маркетингу в системі ринок – підприємство

ТОВ „АФ імені Мічуріна” необхідно створити маркетингову службу, що буде функціонувати на наступних положеннях:

-           безпосередня підлеглість керівнику підприємства, що дає можливість забезпечити її незалежність від кон’юнктурної організації інших підрозділів підприємства, реалізувати принцип персональної відповідальності;

-           оптимізована чисельність штатних співробітників, що усуває обвинувачення в роздутті адміністративно-управлінського і допоміжного персоналу;

-           звільнення служби маркетингу від дріб’язкового контролю;

-           виключення госпрозрахунку служби маркетингу, тому що в протилежному випадку вона буде зайнята „викачуванням” грошей з інших підрозділів (таблиця 3.1)

При цьому випливає :

-           по-перше, оплачувати фахівців служби маркетингу на рівні провідних спеціалістів підприємства;

-           по-друге, залучати до роботи тільки за контрактом дії до 1 року;

-           по-третє, відчисляти з метою стимулювання працівників , високий жорстко фіксований відсоток виторгу ( фіксованого чи платежу ціни укладеного договору) понад обумовленого раніше рівня.

Організація маркетингової діяльності на сільськогосподарських підприємствах включає:

-           утворення структури управління маркетингом;

-           підбір фахівців;

-           визначення їхніх прав, обов’язків і відповідальності, встановлення відносин маркетингової служби з іншими підрозділами даного підприємства й іншими підприємствами.

Таблиця 3.2

Маркетингові функції фахівців на підприємстві

Фахівці	Функції
Директор	Пошук покупців, партнерів
	Укладання договорів
	Установлення ціни на продукцію
	Налагоджувати ділові зв’язки
Фахівці планово-економічного відділу	Внутрішньогосподарське планування, планування товарної політики
	Організація обліку, контролю, аналіз витрат
	Установка цін
	Пошук каналів збуту
Фахівці бухгалтерії	Облік виробничої і господарської діяльності
	Облік реалізації
	Установлення цін

З метою виконання маркетингової діяльності в підприємстві доцільно створити відділ маркетингу в складі 2 фахівців маркетологів.

Завідуючий відділом, крім загального керівництва, здійснює дослідження кон’юнктури ринку, координує зусилля притягнутих функціональних фахівців щодо відпрацювання концепції і техніко-економічного обґрунтування розвитку виробництва, планування обсягів товарної продукції і ресурсного забезпечення, визначає напрям діяльності підлеглих маркетологів щодо контролю виробництва і спрямованості реклами, організація після реалізаційного обслуговування і вивчення враження, розробляє концепцію оформлення товару ; готує пропозиції щодо прийняття управлінських рішень.

Дослідження кон’юнктури ринку – вивчає співвідношення попиту та пропозиції на товари, що може робити і продавати підприємство, тобто виявляє місце товару на ринку, можливий обсяг його прибуткової реалізації.

Розробка концепції розвитку підприємства – моделі орієнтованої на оптимальне використання ресурсів завоювання ринку, визначеними під час вивчення кон’юнктури ринку товарами.

Техніко-економічне обґрунтування – економічна оцінка комерційної доцільності виробництва кожного виду продукції з обліком того, що його реалізація повинна відшкодовувати собівартість і забезпечувати середню норму прибутку.

Планування виробництва. Конкретизуються обсяги виробництва кожного товарного продукту, здійснюється пошук їхніх споживачів шляхом висновку договорів і узгодження ціни реалізації, що дає можливість визначити можливий виторг. Потім визначається потреба в ресурсах щодо виробництва, обумовленого в договорах обсягу продукції.

Організація і здійснення виробництва. Аналізується склад і структура виробничих підрозділів підприємства, положення їхньої взаємодії, оперативні плани і т.д.

Маркетолог-замісник завідуючого відділом виконує всі етапи маркетингової діяльності щодо виробництва і реалізації продукції, виконує разові доручення завідуючого відділом і обов’язки завідуючого у випадку його відсутності.

Маркетолог здійснює всі етапи маркетингової діяльності щодо виробництва і реалізації продукції, організовує роботу торгових формувань підприємства.

Штатна чисельність відділу збільшується у випадку виникнення нових функцій чи розширення обсягів маркетингової діяльності.

Передбачається, що від впровадження маркетингової служби рівень рентабельності продаж в ТОВ АФ «імені Мічуріна» підвищиться на 2,9 %.

Таблиця 3.3

Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в ТОВ АФ «імені Мічуріна» за рахунок запропонованих заходів

Показники	Факт	План	Відхилення (+,-)
Валова продукція, тис.грн.	1639	1860	221
Товарна продукція ,тис.грн.	1366	1630	264
Рівень товарності, %	83,3	87,5	4,2
Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	1293	1480	187
Прибуток, тис.грн.	163	230	67
Рівень рентабельність, %	12,6	15,5	2,9

Отже, за рахунок упровадження заходів прибуток зросте на 67 тис.грн., що приведе до збільшення рівня рентабельності на 2,9 %.

Планується, що маркетингова служба на підприємстві на перших етапах буде складатися з 2 спеціалістів – маркетологів, заробітна плата завідуючого службою маркетингу на місяць складає 650 грн., і фахівця-маркетолога на місяць 600грн. Витрати на оснащення ( покупка комп’ютера) складають 5000 грн., а отже на місяць 420 грн. Загальна сума витрат на впровадження маркетингової служби на місяць складає 2538,75 грн. Річні витрати, якщо не виникнуть непередбачені та інші витрати приблизно будуть складати 30465грн.

Строк окупності складе 0,45, тобто за 4,5місяці.

Таблиця 3.4

Витрати на впровадження маркетингової служби на 1 місяць

Витрати	Сума, грн..
Заробітна плата (2 чол.)	1250
Нарахування на з/п	468,75
Реклама	180
Витрати на дослідження ринку, ціновий моніторинг	220
Витрати на оснащення	420
Всього витрат	2538,75

Для успішного функціонування таких служб пропонується:

1.           Забезпечити службу маркетингу кваліфікованими кадрами, що добре володіють ситуацією на виробництві. Розробити систему показників преміювання і стимулювання зацікавленості працівників в результатах роботи підприємства, в пошуку заходів і встановлення довгострокових зв’язків з партнерами на основі договорів і контрактів.

2.           Методи затратно-цінового моніторингу , оперативно впливати на перевитрати і своєчасно реагувати на всі відхилення від нормативних даних калькуляції.

3.            Відтворити зв'язок з виробниками товарно-матеріальної продукції, відмовитися від послуг невигідних для підприємства посередників.

3.3 Впровадження міні цеху для виробництва круп

Сьогодні, коли виробник ресурсів в багатьох регіонах став і переробником є актуальним впровадження в сільськогосподарських підприємствах цехів по переробці зерна.

Пропонуємо на базі ТОВ АФ «імені Мічуріна» організувати міні цех по виробництву круп із зерна різних культур.

Крупи – другий по значенню продукт харчування ( після муки ). Їх виготовляють з зерна злакових культур, а також гречки та гороха. Фізіологічні норми харчування людини, розроблені в нашій країні, включають ввод в раціон різноманітних круп біля 24-35 г. в день. Крупа містить багато крохмалю, білків та жирів, а також мінеральні речовини та користується попитом.

Для створення крупоцеху пропонується придбати універсальний комплекс, який дозволяє отримати 18 сортів крупи із пшениці, ячменя, гороха, кукурудзи, проса і гречки.

Склад комплексу:

1.         Установка для калібрування і сортування зерна (УКС);

2.         Приставка для отримання пшеничної, кукурузної, ячнєвої, горохової круп (ПК);

3.         Приставка для шелущіння гречки та проса(ПШГП);

4.         Машина шелушильно-шлифофальна (МШ);

5.         Циклон.

Конструкція комплексу забезпечує:

-           очистку і колібрування зерна;

-           шелущіння зерна перед подрібненням, що забезпечує високу якість готової продукції;

-           сортування готових круп по фракціям;

-           простоту в експлуатації;

-           комплекс обслуговує 2 чоловіка;

-           переналадка з однієї культури на другу займає всього 30 хвилин.

Таблиця 3.5

Вихід круп із зерна сільськогосподарських культур

Культура	Види і сорта круп	Вихід круп, %
Пшениця	“Полтавська” №1, №2, №3, №4 “Артек”	80
Ячмінь	Перлова / Ячнєва №1, №2, №3	57 / 70
Кукурудза	Кукурудзяна №1, №2, №3, №5	60
Горох	Цілий, дроблений	77
Просо	Пшоно	75
Гречиха	Ядриця	65

Таблиця 3.6

Комплектація комплексу

Культура	УКС	ПК	ПШГП	МШ	Циклон
Пшениця	+	+		+	++
Ячмінь	+	+		+	++
Кукурудза	+	+		+	++
Горох	+	+		+	++
Просо	+		+	+	++
Гречка	+		+		+

В ТОВ АФ «імені Мічуріна» планується створення міні цеху по виробництву Ячнєвої крупи №1.

В таблиці 3.21 розглянемо дані ефективності виробництва і реалізації зерна озимої пшениці за останні 5 років.

Таблиця 3.7

Економічна ефективність виробництва і реалізації ячменю в ТОВ АФ «імені Мічуріна»

Показники	2000р.	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2004р. у % до 2000р.
Обсяг виробництва, ц	3555	9600	11360	3687	13984	393,4
Обсяг реалізації, ц	2902	8900	10434	2359	11464	395
Собівартість 1ц.,грн.	22,05	24,65	28,32	46,48	31,3	128,3
Ціна реалізації 1ц., грн.	28,25	32,33	30,19	48,7	34,5	122,1
Виручка від реалізації, тис.грн.	82	287,7	315,0	114,8	360	439
Прибуток, тис.грн.	11	56,30	37	5,6	35,5	-
Рівень рентабельності, %	15,5	24,3	9,3	5,1	10,0	-

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що в останні роки рентабельність виробництва ячменю є низькою, це відбувається за рахунок того що ціни реалізації дуже низькі, так як нема відповідних каналів реалізації продукції. Саме тому ми запропонували ячмінь до переробки на крупу.

В таблиці 3.22 представлені вихідні дані для розрахунку ефективності проекту.

Таблиця 3.8

Банк даних

Показники	Умовні позначення	Крупа
Витрати сировини, кг/год.	Gi	300
Відстані від цеху до джерела сировини, км.	L	1
Вантажопідйомність транспортного засобу, т.	Gmp	7
Вартість ткм., грн.	Цmp	1,7
Час на транспортування, год.	t	0,30
Кількість допоміжних робітників, чол.	Zвс	2
Годинна тарифна ставка робітників, грн.	Зтвс	1,82
Чисельність основних робітників, чол.	Zo	1
Середньомісячна зарплата основного робітника, грн.	Зто	617
Коефіцієнт втрат тари,грн..	Кт	1
Вартість одиниці тари, грн.	Цт	2
Тривалість роботи у рік, днів.	Д	300
Норма амортизаційних відрахувань, %:
а) устаткування	На моу	15
б) споруд	На моспор	5
Вартість споруди:
а) устаткування	F	40
б) споруд	Куд	160
Норма на відрахування на ремонт, %
а) устаткування	Нру	5
б) споруд	Нрспор	4
Вартість електроенергії, грн./кВт-год.	Се	0,25
Вартість холодної води, грн./м	Схв	2,8
Потужність комплексу, кВт.	N	38,3
Коефіцієнт використання потужності	Кпн	0,97
Час роботи комплексу за добу, год.	Т	8
Затрати на монтаж, %	Нмон	5
Відпускна ціна устаткування, грн.	Цу	75000

В таблиці 3.23 розглянемо дані про кількість робітників потрібних для виробництва, їх заробітну плату та витрати праці на 1 робітника за рік.

Таблиця 3.9

Зарплата та витрати праці робітників, зайнятих на виробництві крупи

Найменування посади	Кількість, чол.	Витрати праці, люд.-год.		Оплата праці, грн.
		на 1 чол. за зміну	всього за рік	у місяць	всього за рік
Керівник	1	8	2400	650	7800
Допоміжні робітники	2	5,5	3300	1200	14400
Всього	3	х	5700	1850	22200
Нарахування на з/п				637,5	8325
Разом				2487,5	30525

Проаналізувавши дані таблиці 3.23 можна зробити висновок, що для виробництва крупи в цеху потрібен керівник (основний робітник) і два доможіних робітника. Загальні витрати праці за рік складуть 5700 люд.-год., а оплата праці – 22200 грн. Оплата праці з нарахуваннями 22200*1,37=30525грн. (пенсійний фонд 32 %, фонд соціального страхування 2,9 %, фонд зайнятості 1,9 %, страхування від нещасного випадку на виробництві 0,2 %).

Таблиця 3.10

Сировина для виробництва крупи

Сировина для виробництва	Витрати сировини, кг		Вартість, грн.		Вартість доставки, грн.	Загальна вартість сировини, грн.
	за зміну	за рік	1 кг	всього за рік
Зерно ячменю	2400	720000	0,31	223200	1339	224539

Аналізуючи дані таблиці 3.24 можна зробити висновок, що за зміну витрати сировини складатимуть 2400 кг, а за рік 720000 кг зерна. В господарстві собівартість 1 кг зерна пшениці складає – 0,31 грн. по цій же собівартості господарство буде направляти зерно на переробку.

Вартість доставки розраховується за формулою:

де Gтр – вантажопід’ємність транспортного засобу, т;

l – відстань від цеху до джерела сировини, км;

Цтр – вартість 1 т.км., грн.;

Зтвс – годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн;

t – час на транспортування, год;

Zвс – кількість допоміжних працівників, чол.

Отже:

Зтр = 7*1*1,7*1,82*0,3*2 = 13,0 грн.

Розрахуємо необхідну кількість рейсів, для чого витрати сировини на весь період у тонах поділимо на вантажопід’ємність транспортного засобу в тонах:

Тоді, загальна вартість доставки по кріп дорівнюватиме:

103*13,0=1339 грн.

Витрати на виробництво продукції розраховується по формулі:

Впр=Вс+Вз+Вт+Ваш+Вуп+Вр+Ве+Вшг+Вхв;

де Впр – витрати на виробництво продукції;

Вс - витрати на сировину;

Вз – витрати на зарплату;

Вт – витрати на тару та пакування;

Ваш – витрати на амортизацію;

Вр – витрати на ремонт;

Ве – витрати на електроенергію;

Вхв – витрати на холодну воду;

Вуп – витрати на управління.

Розрахуємо витрати на амортизацію:

Ваш=Ау+Аспор.

де Ау – амортизаційні відрахування на устаткування, грн.

Аспор – амортизаційні відрахування на споруду, грн.

При цьому:

Ау=(Бу*На моу)/100;

Аспор=(Бспор*На мо спор)/100;

Балансова вартість споруди розраховується за формулою:

Бспор=FКуд;

де F – площа споруди, м2;

Куд – вартість споруди, грн/м2.

Бспор=40*160=6400 грн.

Аспор=(6400*5%)/100 %=320 грн.

Балансова вартість устаткування розраховується за формулою:

Бу=Цу+Втру+Вмону;

де Цу –вартість устаткування, грн.;

Втру – витрати на транспортування, грн.

Вмону – витрати на монтаж, грн.

Витрати на монтаж розрахуємо за формулою:

Вмону=(Цу*Нмону)/100;

де Цу – ціна устаткування, грн;

Нмону – норма на монтаж устаткування, %.

Вмону=(75000*5%)/100%=3750 грн.

Витрати на транспортування комплексу бере на себе фірма, к якої він буде придбаний.

Отримуємо, що:

Бу=75000+3750=78750 грн.

Тоді амортизація устаткування дорівнює:

Ау=(78750*15%)/100%=11812,5 грн.

Загальні витрати на амортизацію дорівнюють:

Ваш=11812,5 +320=12132,5 грн.

Розрахуємо витрати на ремонт та обслуговування техніки по формулі:

де Б_у, Б_спор – балансова вартість устаткування та споруд, грн.;

Н_ру, Н_рспор – норми відрахувань на ремонт, %.

В_р=(78750*5%)/100%+(6400*4%)/100%=3937,5+256=4193,5 грн.

Для розрахунку витрат на електроенергію використовують формулу:

В_е=Д*Т*N*К_пм*С_е

де Д – кількість робочих днів за рік;

Т –час роботи за добу, год.;

N – потужність, кВт;

К_пм – коефіцієнт використання потужності;

С_е – вартість 1 кВт-год.грн.

В_е=300*8*38,3*0,97*0,25=22290,6 грн.

В технологічному процесі виробництва крупи використовують 1 м3 води за зміну, тоді втрати на холодну воду дорівнюють:

В_хв=300*1*2,8=840 грн.

Згідно з технологічним процесом виробництва крупи зі 100% зерна, в середньому, вихід крупи складе 70 %, а інші 30 % будуть складати висівки. Отже, ТОВ АФ «імені Мічуріна» в результаті переробки 720 тон зерна ячменю отримає крупи 504 тон, а висівок – 216тон. Крупа буде пакуватись у мішки по 50 кг вартість 1 грн., а висівки будуть спрямовуватись на потреби тваринництва на реалізацію.

Розрахуємо витрати по тарі з урахуванням 10% страхового фонду:

В_т=(504000/50)*1*110%=11088

Витрати на управління складають біля 6 % від усіх витрат.

Тоді витрати від управління:

В_безупр=224539+30525+12132,5+11088+4193,5+22290,6+840=305608,6

Розрахуємо загальні витрати, включаючи управління:

В_п =305608,6 *1,06=323945,1

Розподіл витрат проводиться наступним чином на крупу припадає –70 % усіх витрат, а на висівки – 30 %.

Розрахуємо собівартість 1 кг кожного виду продукції:

Крупа: (323945,1 *70 %)/504000 = 0,45 грн. за 1 кг у мішках по 50 кг.

Висівки: (323945,1 *30%)/216000= 0,45 за 1 кг насипом.

В таблиці 3.25 розглянемо результати економічного обґрунтування переробки зерна на ячневу крупу.

Таблиця 3.11

Економічна ефективність переробки зерна на ячневу крупу

Показники	Ячмінь	Крупа	Відхилення +/-
Обсяг виробництва, кг
- основної продукції	720000	504000	х
- побічної продукції	-	216000	х
Обсяг реалізації, кг
- основної продукції	720000	504000	х
- побічної продукції	-	216000	х
Собівартість, грн./кг.
- основної продукції	0,313	0,45	х
- побічної продукції	-	0,45	х
Ціна реалізації, грн./кг.
- основної продукції	0,345	1,30	х
- побічної продукції	-	0,5	х
Виручка від реалізації, тис.грн.
- основної продукції	248,4	655,2	406,8
- побічної продукції	-	108	108
Прибуток, тис. грн.
- основної продукції	23,04	394,4	371,36
- побічної продукції	-	9	-
Рентабельність, %
- основної продукції	10,2	151,2	141*
- побічної продукції	-	9

 *абсолютне відхилення

Аналізуючи дані таблиці 3.25 можна зробити висновок, що переробка зерна на крупу принесе господарству прибуток 394,4 тис. грн., що на 371,36 тис.грн. більше ніж продати зерно у первісному вигляді.

Збільшується рівень рентабельності виробництва, так рівень рентабельності виробництва ячменю і при продажу в первісному вигляді складає 10,2 %, а рівень рентабельності виробництва крупи складає 151,2 %, або більше на 141 пункти.

Розрахуємо термін окупність обладнання – відношенням витрат на придбання устаткування до прибутку за 1 місяць роботи цеху.місяця

РОЗДІЛ 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ