1. Маркетингова класифікація потреб за Мерреєм.
Маркетингова класифікація потреб була розроблена 1938 р. Мерреєм. Класифікація потреб:
1) залежно від їх походжень: первинні (родові, фізіологічні), вторинні (соціально-культурні);
2) залежно від ставлення до індивіда: позитивні, негативні;
3) залежно від міри конкретного виявлення: явні, латентні;
4) залежно від міри зв'язку і інтроспективними процесами індивідів: усвідомлені, неусвідомлені;
5) залежно від джерела стимулювання задоволення цих потреб: залежні від внутрішнього і зовнішнього середовища;
6) залежно від стану, в якому вони перебувають: рефракторні (жодний стимул не сприяє їх збудженню), стимульовані (потреба пасивна, але може бути збуджена) і активні (діючі).
2. Теорія споживчих цінностей Шета, Ньюмана і Гросса.
Цінності – важливі і значущі з погляду конкретної людини предмети, дії, спосіб життя і т.д. найвдалішою у маркетингу є теорія споживчих цінностей, створена у 1991 р. Шетом, Ньюманом і Гроссом. Класифікація цінностей за п'ятьма групами залежно від того, що саме зумовлює корисність блага:
1) функціональні – корисність блага зумовлено його здатністю відігравати певну утилітарну роль;
2) соціальні – корисність блага зумовлено його асоціюванням з певною соціальної групою;
3) емоційні – корисність блага зумовлено його здатністю збуджувати почуття чи ефективну реакцію;
4) епістемічні (пізнавальні) – корисність блага зумовлено його здатністю збуджувати цікавість, створювати нові поняття чи задовольняти потяг до знань;
5) умовні – корисність блага зумовлено специфічною ситуацією, що в ній діє той, хто здійснює вибір.
Тема 2. Маркетингові дослідження.
1. Маркетингова інформація, її види та способи збору.
Успішне функціонування будь-якої фірми у ринковому середовищі може бути забезпечено лише при наявності точної, повної і вірогідної інформації.
Маркетингова інформація – важливий етап маркетингових досліджень, що дозволяє підприємству на ринку отримувати переваги у конкурентній боротьбі, знижувати ступінь ризику, своєчасно визначати зміни у маркетинговому середовищі, координувати дії у ринковій стратегії.
Інформація, яку використовують для маркетингового дослідження повинна бути: високоякісною; вірогідною (мінімальна помилковість); повною; точною (відповідність реальним значенням стану справ); актуальною (свіжа інформація, не застаріла); цінною і корисною (відповідність меті, ситуації на ринку). Саме така інформація допомагає фірмам визначати відношення споживачів до товару і фірми, постійно слідкувати за зовнішнім середовищем, координувати стратегію і оцінювати діяльність, підвищувати рівень рекламної роботи, отримувати підтримку у прийнятих рішеннях, підтверджувати власну комерційну інтуїцію, підвищувати ефективність діяльності. Про важливість інформації та необхідність її отримання свідчить той факт, що вона є рушійною силою до прийняття рішення щодо купівлі товарів. Адже, визнавши необхідність задоволення власної потреби, покупці здійснюють пошук інформації, її оцінку, приймають рішення щодо купівлі та інформативно реагують на покупку. Отримавши необхідну інформацію, фірма через сильні інформативні подразники може впливати на маркетингові стимули, а ті у свою чергу на обсяги виторгу, прибутки тощо. Постійне інформаційне забезпечення набуває особливої значимості. Передусім це пов'язано із зміною ситуації на ринку, насамперед зовнішнього маркетингового середовища. Не одержана вчасно інформація, або її відсутність можуть стати основою краху не тільки запланованих заходів, а навіть і фірми, наслідки цього можуть бути катастрофічні. В процесі аналізу, планування і управління, контролю за маркетингом постійно потрібна інформація про клієнтів, конкурентів, дилерів і інших учасників ринку. Необхідність одержання більш широкої і більш доброякісної інформації обумовлено сукупністю тенденцій, серед яких найбільш важливі:
1. Перехід від маркетингу на місцевому рівні до маркетингу в загальнонаціональному масштабі.
2. Перехід від купівельних нужд до купівельних потреб.
3. Перехід від конкуренції в цінах до нецінової конкуренції.
В концепції маркетингу пріоритет належить покупцеві, тому і інформація насамперед потрібна про споживача і для споживача. Завдання фірми полягає в тому, щоб зробити інформацію для покупців доступною і простою. З цією метою фірма: обирає ті джерела, які є більш доступними; розміщує мережу розповсюдження інформації у зручних загальнодоступних місцях; надає специфічні особливості і переваги відібраних джерел.
Оцінка інформації покупцем і користувачем товарів відбувається через розгляд способів аналізу різноманітних альтернатив товарів.
Аналіз результатів оцінювання покупцем товарів дають змогу фірмі розробити різноманітні варіанти маркетингової поведінки.
Класифікація джерел і видів інформації та їх характеристика.
Джерела і види інформації | Значення | Характеристика за ознаками | |||
Доступність | Терміновість отримання | Надійність (вірогідність) | Ступінь обробки | ||
Комерційні Рекламна
Довідкова (фірми, постачальники, продавці) Фінансово- торговельна Ярмарко- виставкова |
Передача інформації про товари для сприйняття через зір, слух. Отримання даних за плату від посередників, споживачів, клієнтів, експертів. Отримання даних за результатами комерційної діяльності. Отримання даних в результаті демонстрування товарів. | Висока Висока, середня Середня, низька Середня, низька | Висока, середня Середня Середня, низька Низька | Низька Середня Висока Середня | Недостатній Середньо достатній Достатньо високий Недостатній |
Публічні Газетно- журнальна
Телебачення, радіо, Інтернет факс Довідники, статистичні збірники |
Отримання інформації зі шпальт газет і журнальних повідомлень.
Отримання інформації за допомогою техніко-електронних і комп'ютерних засобів зв'язку. Отримання інформації зі спеціалізованої літератури за замовленням. | Висока Висока Середня | Середня, низька Висока Низька | Середня, висока Середня Висока | Середній, високий Недостатній достатній Високий |
Персональні Особисто- сімейні
Громадські слухи
|
Отримання інформації за допомогою спілкування у сімі, з друзями і т.д. Отримання інформації за допомогою спілкування серед широкої громадськості. |
Висока
Висока
|
Висока
Середня
|
Низька
Низька
|
Недостатній
Недостаній
|
Емпіричні Досвід
| Отримання інформації завдяки використанню у минулому. | Висока
| Низька
| Середня
| Середньо- достатній |
Пошук інформації – своєрідний процес отримання і передавання інформативних даних про нужду і потребу у товарі, його якості, специфіку і способи застосування, переваги нових товарів і ін.
Весь комплекс безперервного передавання та отримання повної, достовірної та оперативної інформації фірми розглядають у відповідній системі маркетингу – системі маркетингової інформації, яка включає:
· систему внутрішньої звітності дає можливість фірмі отримувати дані, які відображають рівень поточного збуту, обсяги витрат, товарних запасів, рух грошової готівки, стан дебіторської і кредиторської заборгованості, рівень рекламних витрат, їх ефективність та місце у комплексі заходів стимулювання збуту, рахунки клієнтів, постачальників, дилерів та дистриб'юторів, дані про товарні запаси у посередників, зберігання тощо;
· систему маркетингових досліджень;
· систему зовнішньої поточної інформації – спеціальний набір методів та методичних прийомів, які допомагають керівництву фірми отримувати своєчасну і стабільну інформацію про події, що відбуваються у ринковому середовищі (різноманітні статистичні довідники, каталоги, періодичні видання, загальноекономічні та спеціалізовані книги, статті, монографії);
· систему аналізу інформації.
При достатніх фінансових можливостях створюються служби по збору маркетингової інформації, що дозволяє значно розширити обсяги інформації та підвищити її якість.
В залежності від наявності та способу збору даних їх поділяють на первинні і вторинні.
Первинні дані – інформація, яку зібрано вперше для якоїсь конкретної цілі. Вторинні дані – інформація, яка вже десь існує, тобто зібрана раніше для певних цілей.
Найбільш цінною для налагодження системи маркетингових досліджень є первинна інформація. Незважаючи на складність і тривалість її збирання, потребу у підготовці і використанні висококваліфікованих спеціалістів, досить великі грошові затрати, вона дає конкретну спрямованість на вирішення маркетингових проблем, забезпечуючи достовірність і надійність проведених досліджень.
Основні методи збору первинної інформації є опитування, спостереження, експеримент.
Опитування є найважливішим методом збору, групування і розмежування інформативного банку даних. Опитування здійснюється трьома способами: інтерв'ювання, телефонно-факсовим, “Інтернет”-зв'язком та поштово-телеграфним зв'язком.
Переваги: прямий контакт із клієнтом, гнучкість системи комунікації та впливу на комунікатора, можливість варіації, регулювання глибини і значимості окремих елементів опитування, невеликі витрати.
Недоліки: великі затрати часу і грошей на підготовку персоналу опитувачів, обмежений обсяг передачі інформації (пошта, телефон, “Інтернет”), відсутність впливу на реакцію (електронно-комп'ютерна мережа), відносно невисока ефективність заходів.
Спостереження здійснюють з метою детального описування, зняття на плівку товарів, способів їх застосування, експлуатації й утилізації. Дослідник веде безпосереднє спостереження за людьми і обстановкою.
При цьому важливо зустрічатися з людьми, почути їх коментарі, оцінку стосовно товару та його властивостей.
Експеримент є одним із найважливіших способів отримання інформації з практичного випробування товарів у ринковому середовищі серед потенційних покупців. З цією метою вибірково відбирається соціальне однорідна група, яка моделює певний сегмент ринку, здійснюється контроль за змінами, встановлюють ступінь значимості спостережуваних відмінностей. Мета експерименту – виявити причинно-наслідкові відносини шляхом відсіву суперечливих пояснень результатів спостереження. Однією з різновидностей експерименту є імітація – спеціальний метод збору інформації за допомогою застосування ЕОМ, при якому формують модель-імітатор і піддають її різноманітним факторам впливу не в реальних ринкових умовах, а у електронній “мозковій” пам'яті машини.
Для пошукових досліджень краще всього підходить спостереження, для виявлення причинно-наслідкових зв'язків — експеримент і імітація, для проведення описових досліджень – опитування.
Найпоширенішим знаряддям при зборі первинних даних є анкета. В широкому розумінні анкета – це впорядкований за змістом і формою перелік питань, на які опитуваний повинен дати відповіді.
В ході розробки анкети дослідник відбирає питання, які необхідно поставити, вибирає форму цих питань, їх формулювання і послідовність. В статистиці розрізняють різні способи збору даних з допомогою анкети (їх визначають ще як способи зв'язку з аудиторією):
1. Телефонне опитування (інтерв'ю по телефону) – один з найоперативніших способів збору інформації. Недоліки: недостатня об'єктивність, обмежений обсяг респондентів через відсутність телефону.
2. Поштове опитування (анкета по пошті) – мало поширений спосіб самореєстрації даних, покликаний замінити звичайне інтерв'ю. Даний спосіб малонадійний через низький відсоток і тривалість повернення анкет.
3. Особисте інтерв'ю – найбільш універсальний, надійний і дорогий спосіб збору даних. Вимагає відповідної підготовки осіб, які беруть інтерв'ю, детального планування і контролю. Цінність в тому, що можуть бути задані додаткові запитання, які можуть мати особливу цінність, не очікувані і не передбачувані програмою збору даних. Особисте інтерв 'ю буває індивідуальне (відвідування людей вдома, на роботі, на вулиці) і групове (запрошують певну кількість осіб і проводять бесіду, конспектуючи, записуючи відповіді, які потім вивчають і на основі чого приймають певні рішення).
... свое несогласие с предложенным утверждением, что маркетинг отсутствует в деятельности предприятия. Это свидетельствует о росте понимания менеджерами украинских малых предприятий значимости маркетинговой деятельности для успешного функционирования в условиях рыночной экономики. Как видно из таблицы, 100% респондентов ответили, что в деятельности их предприятий всегда реализуется такая функция, как ...
... на возможности Интернета, на многие рынки — от книг до жилых домов и упаковочных материалов, каждый из которых рассматривается в стадии «отказа от посредничества» и «пересмотра посредников». Сильные маркетинговые стратегии характеризуются тем, как они предугадывают эти рыночные изменения. Обычно инструмент, используемый для этой цели в формальных процессах планирования, — анализ SLEPT, а также ...
... момент и не в любые сроки может осуществлять стратегию, а лишь тогда, когда для этого появляется возможность[12]. Глава 3. Осуществление анализа маркетинговой стратегии деятельности туристической фирмы ООО "Робинзон" на внешнем рынке Туристическая фирма "Робинзон" одна из ведущих турфирм Алтайского края, располагается в городе Барнауле по адресу: ул. Профинтерна 24, 5 этаж. Фирма открыта в ...
... -математическое моделирование, определяют наиболее перспективный вариант маркетинговой стратегии. Однако этот способ сложный и в современных условиях практически не применяется. Значительно проще при разработке маркетинговой стратегии применять сценарный подход. Сущность его заключается в том, что задаются три сценария развития рынка: пессимистический, наиболее вероятный и оптимистический. На эти ...
0 комментариев