2. Причини невдач “нових” товарів, основні ризики і їх зниження.
Ризик – категорія ймовірністна, яка безпосередньому виміру не піддається, відповідно і оцінка його може бути лише непрямою.
Ступінь ризику спонукає комерсантів вибирати між двома умовами: перша – не ризикувати і одержати менше прибутку і друга – ризикувати, але одержати більше прибутку.
Комерційний провал і його причини:
· помилкове визначення обсягу продаж;
· дефекти товарів;
· невдало вибраний час виходу на ринок;
· недостатки реклами і малі зусилля щодо просування товару;
· завищена ціна;
· відповідні дії конкурентів;
· невирішені виробничі проблеми.
Основні ризики при невдачі “нових” товарів пов'язані з витратами на розробку товарів, стимулюванням збуту, загрозою копіювання ідей конкурентами, старіння технологій, проблеми розподілу “нових” товарів пов'язані з консерватизмом частини посередників. Шляхи зниження ризиків:
· не розробляти, а придбати ліцензію на виробництво;
· вивести на ринок “новий” товар, що має назви марки, яка вже здобула визнання ринку;
· перепозиціювання товару;
· внесення в товар незначних змін.
3. Конкурентоспроможність товарів на ринку.
Конкурентоспроможність товарів – комплексна характеристика товарів, яка визначає його переваги на ринку у порівнянні з аналогічними товарами-конкурентами за ступенем задоволення потреби та затратами на це задоволення. Конкурентоспроможність обумовлюється сукупністю якісних і вартісних характеристик товарів, що забезпечують задоволення конкретних потреб. Оцінка рівня конкурентоспроможності:
1) якісні показники, тобто корисний ефект, який отримає споживач – якість + сервіс;
2) економічні показники, тобто витрати, пов'язані з придбанням та експлуатацією товару.
Умови конкурентоспроможності товару:
1. Максимізація питомого споживчого ефекту, тобто відновлення корисного ефекту від використання товару і витрат на його придбання та експлуатацію.
2. Якість товару – сукупність властивостей і характеристик товару (послуги), які дають можливість задовольнити певну потребу.
Показники конкурентоспроможності товарів:
· функціональність (універсальність застосування, досконалість виконання основних і допоміжних функцій);
· надійність (безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, можливість зберігання);
· технологічність (ступінь споживання паливо-енергетичних, матеріальних ресурсів, технічна раціональність, новизна конструкційних елементів);
· ергономічність (гігієнічні, фізіологічні, психофізіологічні і психологічні показники);
· естетичність (раціональність форми, цілісність композиції, художнє оформлення зовнішнього вигляду, досконалість виробничого виконання, стабільність товарного вигляду);
· екологічність (рівень забрудненості у місцях застосування, перевищення забрудненості над відтворенням чистоти середовища);
· безпека (рівень травматизму і нещасних випадків, динаміка випадків порушення норм безпеки);
· патентно-правові показники (наявність авторських прав, нормативно-правова документація);
· взаємозалежність (контрактні угоди, їх кількість та якісне оформлення, програми спільних дій).
Методика оцінювання рівня конкурентоспроможності товарів:
1. Визначення цілей оцінювання конкурентоспроможності товарів – забезпечення конкурентних переваг.
2. Збирання та аналіз даних про ринок, покупців, конкурентів.
3. Формулювання вимог до товару-етелону.
4. Визначення переліку параметрів, які підлягають оцінюванню та їх питомої ваги:
· нормативні параметри – відповідність нормам, стандартам;
· технічні параметри – функціональність, технічність, надійність, ергономічність, естетичність, екологічність;
· економічні параметри – витрати споживача на придбання товару і витрати пов'язані з його експлуатацією (витрати на транспортування, встановлення в робочий стан, навчання персоналу, витрати на страхування і утилізацію, непередбачені витрати);
· організаційні параметри – система знижок, умови оплати і доставки, комплектність доставки, строки і умови гарантії і т.д.
5. Розрахунок одиничних параметричних індексів, по яких встановлюється два значення – товар відповідає нормам і еталонам і не відповідає.
6. Розрахунок групових параметричних індексів із нормативними, технічними і економічними параметрами.
7. Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності, як відношення індексу технічних параметрів до індексу економічних параметрів, в результаті який повинен дорівнювати не менш як 1.
8. Підготовка висновків щодо підвищення рівня конкурентоспроможності на основі інтегрального показника:
· Кінт.=1,6 – перспективний;
· Кінт.=1,4-1,59 – достатньо перспективний;
· Кінт.=1,2-1,39 – малоперспективний;
· Кінт.=1,0-1,19 – неперспективний.
9. Розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності товару: підвищення якості, зниження витрат виробництва, підвищення економічності і ефективності після продажі, обслуговування.
4. Розробка і маркетинг конкурентноспроможних послуг.
Послуги – нематеріальні блага, які одна сторона (продавець) передає іншій (клієнту) без передачі права власності на них. Особливості маркетингу послуг: нематеріальність, невіддільність, неможливість збереження, мінливість.
Групи послуг в залежності від того, хто або, що використовується для надання певної послуги:
1. Послуги пов'язані з товарами (гарантійній ремонт, профілактика обладнання).
2. Послуги, основані на використанні обладнання:
· автоматизовані (торгові автомати, автоматизовані мийки);
· основані на використанні порівняно кваліфікаційного персоналу (хімчистки);
· основані на використанні висококваліфікаційного персоналу (послуги авіакомпаній).
3. Послуги, основані на праці людей:
· некваліфікована праця (прибиральниці);
· кваліфікована праця (малярні роботи);
· фахівці (адвокати, лікарі).
Основні аспекти управління в сфері послуг:
І Управління якістю послуг, тому що підвищення якості послуг – прямий шлях до задоволення споживачів і збільшення прибутку. Управління якістю передбачає: визначення рівня потреб задоволеності споживачів, оцінку рівня якості послуг, розробку заходів щодо підвищення якості послуг відповідно до вимог споживачів. Фактори визначення якості послуг: надійність, оперативність, чутливість, компетентність, матеріальність, доступність, безпека, репутація фірми, ввічливість, комунікативність.
ІІ Управління продуктивності послуг повинне відповідати якості послуг, тобто досягається баланс завдяки:
· використанню нових технологій (торгові автомати, банкомати);
· використанню ролі споживача в обслуговуванні (система самообслуговування);
· збалансованості попиту і пропозиції (відвідування в день).
ІІІ Управління обслуговуючим персоналом включає підбір, підготовку, мотивацію персоналу і надання йому певного рівня повноважень.
IV Управління диференціацією, тобто надання послуг відповідно до вимог цього сегменту. При позиціюванні послуг використовують цінову і нецінову конкуренції, при яких акцент робиться на конкурентних перевагах: надійність, ступінь довіри, безпека, швидкість, широта асортименту, ввічливість, цінність, компетентність, конфедеційність, престиж, наявність гарантій, можливість оплати в кредит, зручність, швидкість отримання.
Особливість послуг визначається на складових комплексу маркетингу послуг, розширюючи перелік з “4 Р” (товар, ціна, просування, розподіл) до “7 Р”: персонал (personal), процес (process), матеріальні свідоцтва (physical evidence).
Тема 5. Маркетингова політика розподілу.
... свое несогласие с предложенным утверждением, что маркетинг отсутствует в деятельности предприятия. Это свидетельствует о росте понимания менеджерами украинских малых предприятий значимости маркетинговой деятельности для успешного функционирования в условиях рыночной экономики. Как видно из таблицы, 100% респондентов ответили, что в деятельности их предприятий всегда реализуется такая функция, как ...
... на возможности Интернета, на многие рынки — от книг до жилых домов и упаковочных материалов, каждый из которых рассматривается в стадии «отказа от посредничества» и «пересмотра посредников». Сильные маркетинговые стратегии характеризуются тем, как они предугадывают эти рыночные изменения. Обычно инструмент, используемый для этой цели в формальных процессах планирования, — анализ SLEPT, а также ...
... момент и не в любые сроки может осуществлять стратегию, а лишь тогда, когда для этого появляется возможность[12]. Глава 3. Осуществление анализа маркетинговой стратегии деятельности туристической фирмы ООО "Робинзон" на внешнем рынке Туристическая фирма "Робинзон" одна из ведущих турфирм Алтайского края, располагается в городе Барнауле по адресу: ул. Профинтерна 24, 5 этаж. Фирма открыта в ...
... -математическое моделирование, определяют наиболее перспективный вариант маркетинговой стратегии. Однако этот способ сложный и в современных условиях практически не применяется. Значительно проще при разработке маркетинговой стратегии применять сценарный подход. Сущность его заключается в том, что задаются три сценария развития рынка: пессимистический, наиболее вероятный и оптимистический. На эти ...
0 комментариев