Маркетингова класифікація потреб за Мерреєм
Практична робота “Маркетингові дослідження”
Структура маркетингового плану і його види
Переваги і недоліки маркетингових стратегій БКГ – це питання зручніше розглядати у вигляді таблиці
Причини
невдач “нових” товарів, основні ризики і їх зниження
Типи торгових посередників
Теорія еластичності попиту і ціни
Основні етапи участі фірми в роботі виставки
Можливі суперечності між відділом маркетингу і іншими службами
Навигация
Типи торгових посередників
Маркетингова стратегія
84930
знаков
16
таблиц
0
изображений
1. Типи торгових посередників.
Залежно від того, чи отримує посередник право на товар, а також від чийого імені він діє, існують такі види посередників.
Дилер – посередник діє від свого імені і за свій рахунок і здобуває товар за договором поставки і стає власником продукції після поставки. Спеціалізується на реалізації переважно товарів тривалого користування, що потребує значних обсягів сервісу, який здійснює сам дилер.
Дистриб'ютор – посередник діє від чужого імені і за свій рахунок, який отримує право збувати товар фірми-виробника на певний території у визначений термін. Не є власником товарів, а лише отримує право продажу.
Комісіонер – посередник діє від свого імені за чужий рахунок, тому не є власником товарів, але забезпечує зберігання товарів.
Агент (простий посередник) – є юридичною особою і представляє інтереси певних виробників (принципалів) при збуті їх товарів, укладають угоди від імені та за рахунок принципала.
Брокер – фірма абр окремий незалежний посередник, що виконує посередницькі функції при укладанні угод на продаж товарів, які не переходять у його власність, тобто діє від чужого імені і за чужий рахунок.
Джобер – посередник, який скуповує невеликі оптові партії товарів для швидкого перепродажу.
Комівояжер – службовець підприємства, який займається пошуком клієнтів, чий обсяг повноважень регулюється керівництвом фірми або регіональним керівництвом, якому підпорядкований комівояжер.
Збутова філія організується великими фірмами, основною функцією якої є швидка поставка продукції.
Маклер – посередник, який представляє інтереси обох сторін і займається пошуком можливостей для укладання угод.
Торговий представник – посередник, який є юридичною особою, що укладає угоди і веде справи кількох фірм, але діють самостійно.
Торговий синдикат організується шляхом виведення відділу збуту зі структури фірми.
Торговий дім – велика оптова-роздрібна фірма, яка займається не тільки торгово-посередницькою діяльністю, а і інвестує капітал у виробництво, здійснюючи складування, страхування продукції, організує оптову і роздрібну торгівлю.
Види торгівлі:
1. Оптова торгівля – діяльність пов'язана з продажем товарів і послуг для їх наступного перепродажу чи комерційного використання.
2. Роздрібна торгівля передбачає реалізацію товарів і послуг кінцевим споживачам, які купують їх для особистого вжитку:
· спеціалізовані магазини – реалізують обмежену групу товарів із широким асортиментом;
· універмаг – реалізує широкий асортимент товарів;
· універсам – підприємство самообслуговування, де пропонуються продукція і господарські товари для задоволення першочергових потреб;
· супермаркет – підприємства самообслуговування і повного обслуговування;
· гіпермаркет – поєднання особливості продуктових магазинів і магазинів масових товарів, які пропонують товари продуктового і непродуктового характеру, містять ресторани швидкого харчування, салони краси;
· склади-магазини торгують із значними знижками продукцією у великих розфасовках;
· магазини товарів повсякденного попиту – невеликі магазини, які мають обмежений асортимент.
2. Канали розподілу споживчих, промислових товарів і послуг.
Існує п'ять альтернативних каналів розподілу споживчих товарів:
1. Виробник – споживач – канал нульового рівня, тобто виробник здійснює прямий маркетинг – сам реалізує товари і продаж товарів вдома, через магазини, які належать фірмі, за телефоном і за каталогами.
2. Виробник – роздрібний торгівець – споживач – однорівневий канал.
3. Виробник – оптовий торгівець – роздрібний торгівець – споживач – варіант прийнятний у ситуації, коли невелике підприємство замість утримання власного торгового персоналу, використовує промислових агентів, які відвідують роздрібні магазини і представляють товару на професійному рівні.
4. Виробник – агент – оптовий торгівець – роздрібний торгівець – споживач – трирівневий канал, при якому фірма надає право збуту агентові і т.д.
Канали розподілу промислових товарів:
1. Виробник – промисловий споживач – використовується для продажу складної і дорогої промислової продукції по формах: послуги персоналу, телемаркетинг, продаж за каталогами.
2. Виробник – агент – промисловий споживач – фірми використовують на комісійних умовах для збуту продукції агента, який займається збутом від різних постачальників.
3. Виробник – дистриб'ютор – промисловий споживач передбачає продаж через дистриб'юторів меншої кількості товарів, які закуповують частіше.
4. Виробник – агент – дистриб'ютор – промисловий споживач.
Канали розподілу послуг:
1. Постачальник послуг – споживач (готелі, авіакомпанії).
2. Постачальник послуг – агент – споживач – створюються якщо постачальник послуг перебуває на значній відстані від споживача і йому з економічного погляду невигідно створювати власну збутову мережу в регіоні (нерухомість, театральні агенти).
3. Постачальник послуг – роздрібний торговець – споживач – використовується для розподілу послуг, пов'язаних із товарами (продаж і обслуговування побутової техніки роздрібним магазинам).
3. Характеристика форм вертикальної координації маркетингових систем.
Вертикальна маркетингова система складається з наступних елементів:
1. Корпоративна (інтегрована) вертикальна маркетингова система (система належить фірмі) передбачає контроль одним власником системи розподілу, якій належить роздрібні магазини за всіма стадіями виробництва і збуту.
2. Адміністративна (контрольована) вертикальна маркетингова система – форма інтеграції функції розподілу, яка передбачає договірні зобов'язання та існує завдяки високій репутації одного з учасників системи, а роль лідера належить одному з наймогутніших учасників системи.
3. Договірна (контрактна) вертикальна маркетингова система – незалежні учасники каналу (виробники, посередники) підписують контракти з іншими посередниками, в яких докладно визначаються права та обов'язки учасників із метою координації функції розподілу:
· добровільно створені системи розподілу торгівців під егідою оптовиків, які розробляють програму і яка передбачає забезпечення економічності закупівель, стандартизацію торгової практики і основною метою якої є створення можливостей для ефективної конкуренції з розгалуженими мережами великих організацій;
· кооперативи роздрібних торгівців, які закуповують продукцію через кооперативи і спільно організують рекламу, а отриманий прибуток розподіляють між членами кооперативу пропорційно;
· франчайзингові (франшизні) системи передбачають передачу франшизером (виробником, продавцем) франшизи (ліцензії), на права продажу своєї продукції від назвою фірми, учасникам каналу (франчайзі), яким надаються ексклюзивні права на певній території:
1) франшиза між виробником і роздрібним торгівцем (автомобільні дилери, СТО);
2) франшиза між виробником та оптовиком (концентрати СОСА СОLА);
3) франшиза між оптовиком і роздрібним торговцем (аптеки);
4) підприємством сфери послуг і роздрібним торговцем фірми щодо надання послуг (Mc DONALD's).
Тема 6. Маркетингова цінова політика.
Похожие работы
... свое несогласие с предложенным утверждением, что маркетинг отсутствует в деятельности предприятия. Это свидетельствует о росте понимания менеджерами украинских малых предприятий значимости маркетинговой деятельности для успешного функционирования в условиях рыночной экономики. Как видно из таблицы, 100% респондентов ответили, что в деятельности их предприятий всегда реализуется такая функция, как ...
... на возможности Интернета, на многие рынки — от книг до жилых домов и упаковочных материалов, каждый из которых рассматривается в стадии «отказа от посредничества» и «пересмотра посредников». Сильные маркетинговые стратегии характеризуются тем, как они предугадывают эти рыночные изменения. Обычно инструмент, используемый для этой цели в формальных процессах планирования, — анализ SLEPT, а также ...
... момент и не в любые сроки может осуществлять стратегию, а лишь тогда, когда для этого появляется возможность[12]. Глава 3. Осуществление анализа маркетинговой стратегии деятельности туристической фирмы ООО "Робинзон" на внешнем рынке Туристическая фирма "Робинзон" одна из ведущих турфирм Алтайского края, располагается в городе Барнауле по адресу: ул. Профинтерна 24, 5 этаж. Фирма открыта в ...
... -математическое моделирование, определяют наиболее перспективный вариант маркетинговой стратегии. Однако этот способ сложный и в современных условиях практически не применяется. Значительно проще при разработке маркетинговой стратегии применять сценарный подход. Сущность его заключается в том, что задаются три сценария развития рынка: пессимистический, наиболее вероятный и оптимистический. На эти ...
0 комментариев